Вода з мезозою:
Київських шанувальників чистої питної води, ймовірно, скоро можна буде впізнати не тільки по довгих хвостах черг коло бюветів з артезіанською водою. Враховуючи висновки вчених про те, що причина більшості хвороб, гарного чи поганого настрою доволі часто криється у якості вживаної води, в нас от-от з'явиться нова спільнота людей. Вони, на відміну від нас, кволих і заморочених на роботі, будуть веселі, свіжі і здорові!
Хоч, можливо, щоб набрати із джерела життя, скоро доведеться біля нього ж і ночувати. Але це не так уже й жахливо! Адже більшість із них безробітні, пенсіонери ачи домогосподарки. Їм у черзі постояти - зайвий раз із людьми поспілкуватися, новини дізнатися, свіжим повітрям подихати...
А якщо без жартів, то бювети з водою із глибинних трьохсотметрових свердловин, які сягають часто юрського періоду, справді вражають. І передусім - розкішшю. Прикрашені деревом, гранітом, дорогими ліхтарями та іншим архітектурним антуражем, вони дещо дисонують з навколишнім простим людом, якому почасти не лише пити, але і їсти хочеться... Із другого боку, дарованому коню в зуби не дивляться! Проте чи дарованому? Обійшлися вони районам міста, а саме вони стали замовниками, не багато не мало від 100 тис. грн. до 250 тис. грн. кожний! Торік побудували тридцять бюветів, обіцяють іще сорок. Та чи довго простоїть таке диво?
- Бювети - це просто безкоштовна роздача води, - так прокоментувала їхнє будівництво лікар відділу охорони гігієни і проблем екологічного здоров'я населення Лариса Сухненко. - Вода ллється не припиняючись, але за неї ніхто не платить ані копійки. А де ж брати гроші на обслуговування бюветів і ремонт? Адже сьогодні вже з дахів здирають металочерепицю, відривають стійки...
Хоч як дивно, але ми такі багаті, що справді жодної копійки не платимо за цілющу, найчистішу воду, яка, по суті, є надбанням не тільки Києва, але і всього народу. Адже це не тільки наші сьогоднішні запаси, можливо, ця вода остання, котру зможуть пити наші нащадки. Ми ж, забруднивши воду на поверхні землі, вирішили просунутися якомога глибше! Адже ніхто не знає, які запаси цієї води і чи надовго її вистачить. Зате всі, хто розуміється на будівництві свердловин, вам скаже, що будь-яка глибинна свердловина вже в самій своїй конструкції несе небезпеку забруднення (нехай і повільного!) того шару, якого вона сягає. Адже труб такої довжини не існує: всі вони мають стики в місцях насадки. Тож, відкоркувавши юрський період мезозойської ери, ризикуємо потихеньку замутити і його...
Щоправда, більшість із цих свердловин пробивали в пам'ятний 1986-й. Тоді, в чорнобильське лихоліття, це рішення прийняли, боячись зараження дніпровської води радіонуклідами. Свердловини закупорили і стали вважати ніби НЗ, тобто недоторканним запасом, на крайній випадок, коли треба буде рятувати місто від спраги...
Хоч би як там було, але вода, яка накопичилася ще десятки мільйонів років тому, пішла на-гора. Чи напоїть вона майже тримільйонний Київ, запитувати не варто. Той, у кого немає ані часу, ані сили стояти по декілька годин у черзі, буде користуватися водою зі свого крана, з усіма проблемами, які з цього випливають. Вирішити їх чомусь коштів не вистачає...
Київ