Український ринок іграшок існує лише для багатих
У крамницях України практично немає дешевої вітчизняної продукції. Все заполонила імпортна. Президентська програма "Діти України", яка охоплює великий спектр питань виховання, розвитку, оздоровлення та харчування дитини, про іграшку просто "забула", хоча саме вона починає виховувати дитину на найбільш тонкому і вразливому рівні - підсвідомому. Коли статистика повідомляє, що попит на іграшку знизився у 8 разів, то це й завдяки тому, що дуже дорогої цяцьки батьки придбати не можуть, а дешевої просто немає.
Сьогодні з 14 спеціалізованих іграшкових підприємств реально працюють лише два. Парадокс, але щоб вижити деякі виробники почали закуповувати й перепродувати імпортну іграшку, закриваючи цим для себе вітчизняний ринок. Шосткинський завод "Імпульс" спробував із допомогою державних органів привезти для київських дитсадків звичайні м'ячі, найдорожчий з яких коштував 3 грн. (для порівняння, за м'ячі фірми "Рібок" треба віддати 10-15 грн.). Але мало не повіз їх назад, хоча й була гарантія купівлі. Весь центр Києва контролюється іноземними фірмами. Довелося зробити це через одну з крамниць на околиці столиці. У Сумах також не знайти місцевих м'ячів. Торгівля потрапила в кабалу до фірм. Іноді кабала ця закріплена угодою й брати "чужий" товар крамниці просто не вправі. Отже, навіть низький споживчий попит на іграшку, і той не задовольняється. Опитування педагогів дитсадків, яке провів Науково-методичний центр організації, розробки та виробництва засобів навчання Міносвіти України, свідчить про низький рівень забезпеченості іграшкою: емоційною - на 20, інтелектуальною - на 15, духовною - на 5, а психофізичною лише на 3%. Це разом з імпортною. Неважко уявити скільки дітей, особливо ранньої групи, залишаться без іграшки через її відсутність на ринку.
Торгівля ж на Україні працює лише на дітей одної соціальної групи - багатіїв. Як показали дослідження, психологія батьків-нових українців щодо вибору іграшки спрощена до формули "імпортна, велика, дорога". Навіть новонародженій дитині дарують великого слона чи леопарда, а не брязкальця чи пищики, чим зменшують виховне значення забавки. Але це ще півбіди. Найстрашніше, що дитині на підсвідомому рівні нав'язується чужий менталітет і втовкмачується презирство до батьківщини.
- Нам конче потрібна національна іграшка, - вважає завідуюча відділом ігрових посібників Центру Наталія Буркіна. - Нам потрібні герої наших казок і мультиків, наші ведмеді, коти й зайці. Нарешті, ляльки зі слов'янською, а не романо-германської статурою, як Барбі. В Україні було розроблено ляльку-жінку типу Барбі - Роксолану. Але на прилавках ми її не бачимо. Усі галасують - національна ідея. Але це не лише національний костюм й оселедець. Це перш за все - сучасний образ України. У нас є прекрасні підприємства, здатні зробити сучасну іграшку, але подивіться на цей конструктор: етикетка - іноземною мовою, на малюнку - дитина-китаянка. "Під імпорт легше продавати", - пояснили нам на підприємстві. Хоча етикетку мусили переробити. А от у львівських кубиках із літерами враховано найменші дрібниці. Вони виконані в трьох варіантах - літери російські, українські та англійські. Але якщо на слов'янських кубиках манера зображення звірів та рослин слов'янська, то в англійських - європейська. І виконання інтелігентне, високо естетичне.
Педагоги занепокоєні - імпортна іграшка стала предметом штучного розшарування дитячого колективу. Приміром, для того щоб дитину прийняли в гру, треба мати конструктори тільки "Лего". Реклама зробила їх предметом престижу. Хоча українські конструктори вже не гірші й 90-120 модулів їх коштують 10 грн. Такий самий легівський набір - більше ста.
Збирають педагоги Центру й свою кунст-камеру: русалоньку з яскраво-рудим волоссям у стилі наївного живопису з високими гострими грудьми й червоною цяточкою на них (це для дітей до 3 років), хлопчика-гармоніста з обличчям дебіла. Небезпека в тому, що іграшка сприймається дитиною, як позитивний образ і такі потвори можуть виховати лише поганий смак. Тому педагоги-ентузіасти, що працюють у Центрі, майже без фінансування, готують виставку вітчизняної іграшки, щоб зібрати виробників, увести в контакт з торгівлею, наголосити на художньо-технічному та психологічно-педагогічному аспектах випуску делікатної продукції.
Іграшки з кунст-камери Центру
