«Швидка» у небі: якщо буде, то коли?

Під Вінницею з’явиться пункт медичної евакуації та цивільного захисту, який здійснюватиме пошуково-рятувальні операції і прийматиме повітряні судна з пацієнтами

В Україні до кінця поточного року планують створити систему авіаційної безпеки та цивільного захисту. Як повідомляє МВС України, одне із основних її завдань — це медична евакуація хворих, виїзд лікарів до пацієнтів чи доставка органів для трансплантації. На сайті відомства міститься мапа, яка відображає 15 пунктів постійного базування повітряних суден. На кожному чергуватиме льотна бригада та бригада медиків. Пункти розташовані на відстані не більше 350 кілометрів один від одного, тобто рівномірно покривають усю територію країни. Один із них базуватиметься під Вінницею, на аеродромі, який нині підпорядкований Нацгвардії. Нещодавно там завершили ремонт злітної слуги, наразі завершують встановлення маячків для повітряних суден і готуються до розпоряджень «зверху», щоби вчасно заступити на авіаційне чергування.

«ЦЕ БУДЕ ЦІЛИЙ ВЕРТОЛІТНИЙ ФЛОТ»

Створення системи авіаційної безпеки та цивільного захисту анонсував міністр внутрішніх справ Арсен АВАКОВ. Він наголосив, що вона базується на авіаційному флоті, а медична евакуація здійснюватиметься гелікоптерами та літаками. Ними керуватимуть молоді пілоти, які вже пройшли чи наразі проходять відповідну підготовку. За словами міністра, головне завдання такої системи — медична допомога, щоб із точки А в точку Б можна було сміливо доправити чи хворого, чи команду лікарів, чи орган для трансплантації. Першою на постійне чергування з 1 квітня заступила бригада авіаційної системи МВС у Львівському регіоні (це сім областей — Львівська, Закарпатська, Івано-Франківська, Волинська, Рівненська, Тернопільська і Чернівецька). До першого травня таке ж чергування запровадять у Київському регіоні (він включає в себе Київську, Вінницьку, Житомирську, Кіровоградську, Полтавську, Сумську, Чернігівську області й місто Київ). Далі приєднаються Черкаси та схід країни. До осені, як запевнив міністр, на чергування стануть 57 гелікоптерів Airbus — Н145, великі Super Puma та маневрові Н125, а також вітчизняні Мі-8 та Мі-2. До цієї кількості гелікоптерів додадуть ще літаки Антонов та Diamond.

— Система авіації МВС буде займатися не лише питаннями медицини, а й долучатиметься до рятувальних операцій, зокрема гасіння пожеж та окремих військових завдань. Це буде цілий вертолітний флот. Третій за величиною та якістю авіафлот в Європі, — підкреслив Арсен Аваков. — Це складне завдання: потрібно підготувати техніків, інфраструктуру, запчастини. А це означає, що ми вже можемо розраховувати на систему санітарної авіації — це реальна послуга, це якість життя наших громадян. Коли людина в горах ламає ногу, або вагітна жінка в глухому селі, котрій недоступна медична допомога, або терміново потрібно доставити пацієнта чи орган для термінової трансплантації, — працює санітарна авіація.

«ЛІКАРІ ЗДІЙСНИЛИ ПОСАДКУ НА ЛЕТОВИЩІ ПРИКОРДОННИКІВ ЗА 30 ХВ. ПІСЛЯ ВИКЛИКУ»

Досвід санавіації для Вінниччини не новий. Тому звістку про те, що для доставки пацієнтів будуть використовувати гелікоптери, а сам пункт базуватиметься на аеродромі в Калинівці, що поблизу Вінниці, вінницькі медики сприйняли схвально. Адже не зі слів знають, що найшвидше доправити хворого до лікарні можна саме повітряним шляхом. Як розповідає Анатолій ПІРНИКОЗА, директор Центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф Вінниччини, до початку війни в області діяла програма санітарної авіації. Вона фінансувалася за кошти із обласного бюджету. 2013 року сума видатків склала 1,1 млн грн. За ці кошти Центр орендував вертоліт Мі-2 у підприємства «Мотор-Січ» та літак Ан-2. Гелікоптер доставляв пацієнтів на летовище колишнього авіаційного заводу, де є злітна смуга, а літак — до аеропорту в Гавришівці. Загалом у межах програми було здійснено 18 вильотів — в основному на важкі політравми. А припинення польотів було пов’язане з подіями на Майдані, внаслідок яких у цілях безпеки ліквідували ліцензії для малої авіації.

— 2012 року ми отримали перших 42 сучасних автомобілі іноземного виробника, — розповідає очільник медустанови. — Перед тим провели аналіз та моніторинг стану доріг і довели обласному керівництву, що санавіація у віддалених районах області, як, наприклад, у Бершаді, Піщанці, Чечельнику, діятиме значно ефективніше, ніж використання автомобілів «швидкої допомоги». Адже, щоб доїхати туди, потрібно чотири години часу. Якщо летіти на всіх парах, то можна доїхати за дві з половиною години, але назад новеньку «швидку» доведеться повертати на евакуаторі. На той час один виліт коштував у межах 4 — 6 тисяч грн, а шлях від Чечельника до Вінниці займав лише півгодини. Тобто такі витрати із обласного бюджету були цілком виправдані.

Завдяки програмі ми здійснювали не лише доставку хворих до Вінниці чи інших міст, а й термінові виїзні консультації. До прикладу, був випадок у Могилів-Подільському районі, коли дитина до трьох років потрапила в реанімацію зі стороннім тілом у легенях. Фахівці дитячої обласної лікарні здійснили посадку на летовищі прикордонників за 30 хв. після виклику. Допомогу надали вчасно, дитину врятували, — продовжує директор Центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф Вінниччини. — А в одному районі працівники перевантажували великі металеві станки, і якийсь прилад упав робітникові на ногу й розтрощив її. Хворого доправили до Вінниці, а після стабілізації стану і надання допомоги — в Інститут травматології в Донецьку, де йому було надано висококваліфіковану і своєчасну допомогу, завдяки якій вдалося зберегти кінцівку, працездатність і повернутися після реабілітації на роботу. Тому можна багато говорити про те, що санітарна авіація — це високовартісна послуга, але хіба є щось дорожче за життя людини? Будь-який вертоліт може приземлитися на стадіоні в селі чи містечку. Йому вистачає майданчика діаметром 30 м, тобто під такі послуги не потрібні спеціальні майданчики. Усі фахівці, які чергують у нас на викликах, готові до виїзних консультацій і надання допомоги. Ми маємо складений графік чергування хірургічно-реанімаційних бригад. Але на сьогодні не отримали жодних конкретних рекомендацій чи наказів щодо чергування медичної бригади в авіаційній системі МВС.

«ЛЕТОВИЩЕ МАЙЖЕ ГОТОВЕ, РЕМОНТНІ РОБОТИ — НА ЗАВЕРШАЛЬНОМУ ЕТАПІ»

Не володіють інформацією, як працюватиме система авіаційної безпеки та цивільного захисту і в калинівському підрозділі Нацгвардії, чий аеродром визначили як базовий пункт для медичної евакуації та цивільного захисту. Летовище готове до прийому літаків та вертольотів. На аеродромі збудували нове приміщення у два поверхи з надбудовою для командно-диспетчерського пункту і керівника польотів. На завершальному етапі реконструкція злітної смуги протяжністю до двох кілометрів — цього цілком досить для зльоту і посадки. Як каже заступник командира ескадрильї безпілотних авіаційних комплексів Володимир ШИМАНСЬКИЙ, залишилося облаштувати систему освітлення злітної смуги, щоб мати можливість приймати літальні апарати в нічний час чи темну пору доби, і летовище до прийому повітряних суден готове. Тому щойно надійде наказ про постійне чергування і здійснення вильотів, нацгвардійці почнуть його виконувати.

— Ще 2014 року на базі комендатури аеродромно-технічного забезпечення Гвардійської авіаційної бази НГУ була сформована ескадрилья безпілотних авіаційних комплексів (БАК). На підрозділ було покладено завдання ведення авіарозвідки в інтересах командування НГУ, ЗСУ, СБУ та інших силових структур України, які були залучені до Антитерористичної операції. У період з жовтня 2014 року до грудня 2015-го тривало формування та оснащення бойовою технікою ескадрильї БАК, — розповідає Володимир Шиманський. — Та сам аеродром років десять не використовувався за призначенням, тому потрібно було виконати чимало робіт, щоб відновити його стан. Річ у тім, що авіація МВС орендує злітну полосу в аеропорту «Жуляни», це не зовсім вигідно з фінансової точки зору. Для того щоб зменшити витрати, вирішили відремонтувати наш аеродром. Він стане майданчиком для проведення учбово-тренувальних заходів і стоянки літаків. А тепер, як стало відомо, його використовуватимуть для потреб системи авіаційної безпеки та цивільного захисту.

На сьогодні летовище майже готове. Ремонтні роботи — на завершальному етапі. Залишилося — з торців, тобто з двох боків, встановити маячки. Там розташовані поля, які орендують фермери, тож ми зараз домовляємося з ними про отримання дозволу на встановлення спеціальних знаків для позначення початку й кінця злітної смуги. Як тільки це зробимо, аеродром зможе приймати повітряні судна не лише вдень, а й уночі. На щастя, більшість наших військовослужбовців мають фахову освіту і раніше постійно працювали з авіатехнікою. Вони не лише вміють керувати польотами в ескадрильї, а й постійно вдосконалюють свої навички, переймають досвід у військових авіаторів із Гавришівської бригади транспортної авіації Повітряних сил. Але наразі я не готовий сказати, хто саме здійснюватиме польоти, оскільки конкретні заходи щодо розгортання пункту системи авіаційної безпеки поки що не отримували.

Володимир Шиманський додає, що на сьогодні ескадрилья БАК залишається одним із найкращих підрозділів авіарозвідки в Україні. Її бійці несуть службу як на місці дислокації, так і в районах проведення бойових дій. Розвіддані, зібрані гвардійськими безпілотниками, допомогли знищити не один десяток одиниць ворожої техніки, врятувати сотні життів. На мирній території розрахунки БАК допомагають колегам із Національної поліції України боротися з незаконним видобутком бурштину, шукати небезпечних злочинців, залучаються до забезпечення заходів охорони громадського порядку. Тому якщо гвардійці отримають ще одне завдання — забезпечити безперебійну роботу системи авіаційної безпеки в регіоні, то вони впораються, бо мають за плечима досвід виконання різних за ступенем складності завдань.

«Швидка» у небі: якщо буде, то коли?

«Швидка» у небі: якщо буде, то коли?

Під Вінницею з’явиться пункт медичної евакуації та цивільного захисту, який здійснюватиме пошуково-рятувальні операції і прийматиме повітряні судна з пацієнтами

В Україні до кінця поточного року планують створити систему авіаційної безпеки та цивільного захисту. Як повідомляє МВС України, одне із основних її завдань — це медична евакуація хворих, виїзд лікарів до пацієнтів чи доставка органів для трансплантації. На сайті відомства міститься мапа, яка відображає 15 пунктів постійного базування повітряних суден. На кожному чергуватиме льотна бригада та бригада медиків. Пункти розташовані на відстані не більше 350 кілометрів один від одного, тобто рівномірно покривають усю територію країни. Один із них базуватиметься під Вінницею, на аеродромі, який нині підпорядкований Нацгвардії. Нещодавно там завершили ремонт злітної слуги, наразі завершують встановлення маячків для повітряних суден і готуються до розпоряджень «зверху», щоби вчасно заступити на авіаційне чергування.

«ЦЕ БУДЕ ЦІЛИЙ ВЕРТОЛІТНИЙ ФЛОТ»

Створення системи авіаційної безпеки та цивільного захисту анонсував міністр внутрішніх справ Арсен АВАКОВ. Він наголосив, що вона базується на авіаційному флоті, а медична евакуація здійснюватиметься гелікоптерами та літаками. Ними керуватимуть молоді пілоти, які вже пройшли чи наразі проходять відповідну підготовку. За словами міністра, головне завдання такої системи — медична допомога, щоб із точки А в точку Б можна було сміливо доправити чи хворого, чи команду лікарів, чи орган для трансплантації. Першою на постійне чергування з 1 квітня заступила бригада авіаційної системи МВС у Львівському регіоні (це сім областей — Львівська, Закарпатська, Івано-Франківська, Волинська, Рівненська, Тернопільська і Чернівецька). До першого травня таке ж чергування запровадять у Київському регіоні (він включає в себе Київську, Вінницьку, Житомирську, Кіровоградську, Полтавську, Сумську, Чернігівську області й місто Київ). Далі приєднаються Черкаси та схід країни. До осені, як запевнив міністр, на чергування стануть 57 гелікоптерів Airbus — Н145, великі Super Puma та маневрові Н125, а також вітчизняні Мі-8 та Мі-2. До цієї кількості гелікоптерів додадуть ще літаки Антонов та Diamond.

— Система авіації МВС буде займатися не лише питаннями медицини, а й долучатиметься до рятувальних операцій, зокрема гасіння пожеж та окремих військових завдань. Це буде цілий вертолітний флот. Третій за величиною та якістю авіафлот в Європі, — підкреслив Арсен Аваков. — Це складне завдання: потрібно підготувати техніків, інфраструктуру, запчастини. А це означає, що ми вже можемо розраховувати на систему санітарної авіації — це реальна послуга, це якість життя наших громадян. Коли людина в горах ламає ногу, або вагітна жінка в глухому селі, котрій недоступна медична допомога, або терміново потрібно доставити пацієнта чи орган для термінової трансплантації, — працює санітарна авіація.

«ЛІКАРІ ЗДІЙСНИЛИ ПОСАДКУ НА ЛЕТОВИЩІ ПРИКОРДОННИКІВ ЗА 30 ХВ. ПІСЛЯ ВИКЛИКУ»

Досвід санавіації для Вінниччини не новий. Тому звістку про те, що для доставки пацієнтів будуть використовувати гелікоптери, а сам пункт базуватиметься на аеродромі в Калинівці, що поблизу Вінниці, вінницькі медики сприйняли схвально. Адже не зі слів знають, що найшвидше доправити хворого до лікарні можна саме повітряним шляхом. Як розповідає Анатолій ПІРНИКОЗА, директор Центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф Вінниччини, до початку війни в області діяла програма санітарної авіації. Вона фінансувалася за кошти із обласного бюджету. 2013 року сума видатків склала 1,1 млн грн. За ці кошти Центр орендував вертоліт Мі-2 у підприємства «Мотор-Січ» та літак Ан-2. Гелікоптер доставляв пацієнтів на летовище колишнього авіаційного заводу, де є злітна смуга, а літак — до аеропорту в Гавришівці. Загалом у межах програми було здійснено 18 вильотів — в основному на важкі політравми. А припинення польотів було пов’язане з подіями на Майдані, внаслідок яких у цілях безпеки ліквідували ліцензії для малої авіації.

— 2012 року ми отримали перших 42 сучасних автомобілі іноземного виробника, — розповідає очільник медустанови. — Перед тим провели аналіз та моніторинг стану доріг і довели обласному керівництву, що санавіація у віддалених районах області, як, наприклад, у Бершаді, Піщанці, Чечельнику, діятиме значно ефективніше, ніж використання автомобілів «швидкої допомоги». Адже, щоб доїхати туди, потрібно чотири години часу. Якщо летіти на всіх парах, то можна доїхати за дві з половиною години, але назад новеньку «швидку» доведеться повертати на евакуаторі. На той час один виліт коштував у межах 4 — 6 тисяч грн, а шлях від Чечельника до Вінниці займав лише півгодини. Тобто такі витрати із обласного бюджету були цілком виправдані.

Завдяки програмі ми здійснювали не лише доставку хворих до Вінниці чи інших міст, а й термінові виїзні консультації. До прикладу, був випадок у Могилів-Подільському районі, коли дитина до трьох років потрапила в реанімацію зі стороннім тілом у легенях. Фахівці дитячої обласної лікарні здійснили посадку на летовищі прикордонників за 30 хв. після виклику. Допомогу надали вчасно, дитину врятували, — продовжує директор Центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф Вінниччини. — А в одному районі працівники перевантажували великі металеві станки, і якийсь прилад упав робітникові на ногу й розтрощив її. Хворого доправили до Вінниці, а після стабілізації стану і надання допомоги — в Інститут травматології в Донецьку, де йому було надано висококваліфіковану і своєчасну допомогу, завдяки якій вдалося зберегти кінцівку, працездатність і повернутися після реабілітації на роботу. Тому можна багато говорити про те, що санітарна авіація — це високовартісна послуга, але хіба є щось дорожче за життя людини? Будь-який вертоліт може приземлитися на стадіоні в селі чи містечку. Йому вистачає майданчика діаметром 30 м, тобто під такі послуги не потрібні спеціальні майданчики. Усі фахівці, які чергують у нас на викликах, готові до виїзних консультацій і надання допомоги. Ми маємо складений графік чергування хірургічно-реанімаційних бригад. Але на сьогодні не отримали жодних конкретних рекомендацій чи наказів щодо чергування медичної бригади в авіаційній системі МВС.

«ЛЕТОВИЩЕ МАЙЖЕ ГОТОВЕ, РЕМОНТНІ РОБОТИ — НА ЗАВЕРШАЛЬНОМУ ЕТАПІ»

Не володіють інформацією, як працюватиме система авіаційної безпеки та цивільного захисту і в калинівському підрозділі Нацгвардії, чий аеродром визначили як базовий пункт для медичної евакуації та цивільного захисту. Летовище готове до прийому літаків та вертольотів. На аеродромі збудували нове приміщення у два поверхи з надбудовою для командно-диспетчерського пункту і керівника польотів. На завершальному етапі реконструкція злітної смуги протяжністю до двох кілометрів — цього цілком досить для зльоту і посадки. Як каже заступник командира ескадрильї безпілотних авіаційних комплексів Володимир ШИМАНСЬКИЙ, залишилося облаштувати систему освітлення злітної смуги, щоб мати можливість приймати літальні апарати в нічний час чи темну пору доби, і летовище до прийому повітряних суден готове. Тому щойно надійде наказ про постійне чергування і здійснення вильотів, нацгвардійці почнуть його виконувати.

— Ще 2014 року на базі комендатури аеродромно-технічного забезпечення Гвардійської авіаційної бази НГУ була сформована ескадрилья безпілотних авіаційних комплексів (БАК). На підрозділ було покладено завдання ведення авіарозвідки в інтересах командування НГУ, ЗСУ, СБУ та інших силових структур України, які були залучені до Антитерористичної операції. У період з жовтня 2014 року до грудня 2015-го тривало формування та оснащення бойовою технікою ескадрильї БАК, — розповідає Володимир Шиманський. — Та сам аеродром років десять не використовувався за призначенням, тому потрібно було виконати чимало робіт, щоб відновити його стан. Річ у тім, що авіація МВС орендує злітну полосу в аеропорту «Жуляни», це не зовсім вигідно з фінансової точки зору. Для того щоб зменшити витрати, вирішили відремонтувати наш аеродром. Він стане майданчиком для проведення учбово-тренувальних заходів і стоянки літаків. А тепер, як стало відомо, його використовуватимуть для потреб системи авіаційної безпеки та цивільного захисту.

На сьогодні летовище майже готове. Ремонтні роботи — на завершальному етапі. Залишилося — з торців, тобто з двох боків, встановити маячки. Там розташовані поля, які орендують фермери, тож ми зараз домовляємося з ними про отримання дозволу на встановлення спеціальних знаків для позначення початку й кінця злітної смуги. Як тільки це зробимо, аеродром зможе приймати повітряні судна не лише вдень, а й уночі. На щастя, більшість наших військовослужбовців мають фахову освіту і раніше постійно працювали з авіатехнікою. Вони не лише вміють керувати польотами в ескадрильї, а й постійно вдосконалюють свої навички, переймають досвід у військових авіаторів із Гавришівської бригади транспортної авіації Повітряних сил. Але наразі я не готовий сказати, хто саме здійснюватиме польоти, оскільки конкретні заходи щодо розгортання пункту системи авіаційної безпеки поки що не отримували.

Володимир Шиманський додає, що на сьогодні ескадрилья БАК залишається одним із найкращих підрозділів авіарозвідки в Україні. Її бійці несуть службу як на місці дислокації, так і в районах проведення бойових дій. Розвіддані, зібрані гвардійськими безпілотниками, допомогли знищити не один десяток одиниць ворожої техніки, врятувати сотні життів. На мирній території розрахунки БАК допомагають колегам із Національної поліції України боротися з незаконним видобутком бурштину, шукати небезпечних злочинців, залучаються до забезпечення заходів охорони громадського порядку. Тому якщо гвардійці отримають ще одне завдання — забезпечити безперебійну роботу системи авіаційної безпеки в регіоні, то вони впораються, бо мають за плечима досвід виконання різних за ступенем складності завдань.