Шлях є, цілі – немає

72% українців вважають, що під час карантину якість освіти погіршилася

63% українців вважають якісною шкільною освітою таку, яка мотивує дітей навчатися; 50% наших громадян переконані, що наявність вищої освіти для успіху в житті є стереотипом; при цьому 20% випускників шкіл хочуть навчатися у вишах за кордоном. Це дані соціологічного онлайн-опитування населення щодо сучасного стану освіти, яке проводив Український інститут майбутнього з 25 лютого до 4 березня 2021 року. Було опитано 1353 респондентів.

Фахівці кажуть, що зіставивши дані цього дослідження з попередніми, можна стверджувати, що українська школа — консервативна, застигла, без чіткої цілі. Вона не має зв’язку з наступним етапом життя її випускників — вищою чи професійною освітою, так само вища освіта часто не пов’язана з працевлаштуванням студентів.

— На запитання, що є результатом якісної освіти, респонденти найчастіше обирали відповідь, що це — мотивована дитина, яка хоче і може навчатися, — понад 63%. Відповідь про краще розуміння себе, збалансований розвиток дала майже половина; 37% — коли здобуває обсяг знань за програмою. Щодо отримання практичних знань, які їй стануть у пригоді в дорослому житті, висловилися 49%. Отже, превалює мотивація отримання оцінки. Це підтверджують й інші дослідження, — розповів доктор соціологічних наук Олександр ШУЛЬГА. — Тут — корінь дисбалансу між середньою освітою і вищою освітою: немає «ланцюга» від школи до вишу і потім — від вишу до робочого місця. Міжнародний досвід і підхід до середньої освіти — інший. Скажімо, в Болгарії акцент у навчанні робиться на індивідуальні потреби учня з орієнтуванням на майбутню його реалізацію; в Естонії — на підприємницький підхід, вміння і навички його застосовувати; в Ізраїлі — на підприємливість, інноваційність, лідерство. Тобто знання, які здобувають учні, повинні мати практичну користь. В українській освіті шлях є, а мети — немає.

На запитання, що може покращити якість освіти, 71% респондентів відповіли, що цікавий змістовний матеріал. При цьому так вважає 81% молоді до 28 років. 33% висловилися за краще матеріально-технічне забезпечення шкіл, лише 22% — за викладання інноваційними методиками. Експерти кажуть, що це «сумні цифри і це свідчить про консервативний підхід до освіти як молоді, так і старшого покоління.

72% відповіли, що протягом карантину якість освіти погіршилася. Це катастрофічні цифри, які свідчать про те, що за рік школа не змогла переформатуватися. Якби така відповідь прозвучала у квітні минулого року, то це можна було б зрозуміти. Але через рік — це сумно. Лише 9% респондентів вважають, що нічого не змінилося, і 9% кажуть, що ситуація з якістю освіти навіть поліпшилася під час карантину. Якщо ми не будемо приділяти увагу зміні навчального процесу в школі, ситуація може бути катастрофічною для випускників. Це ключове питання для Міносвіти: повернення до класичної освіти вже не буде, світ рухається до змішаної системи. Ми можемо подивитися на США, де і до карантину були чи не найкраще розвинуті онлайн-системи та змішаний підхід. Слід створювати платформи для змішаних систем, щоб учителі розуміли свою роль. Особливо, якщо ми говоримо про початкову школу, — наголосив виконавчий директор Українського інституту майбутнього Вадим ДЕНИСЕНКО.

Щодо ставлення до вищої освіти, то лише 55% молоді вважають, що вона потрібна для успіху (загалом по Україні — 65%). 49% опитаних кажуть, що важливість вищої освіти — стереотип. При цьому 61% респондентів переконані, що навчання в університеті дасть потрібні знайомства і контакти. 45% вважають, що в житті, крім вищої освіти, потрібно отримати ще якийсь фах — закінчити технікум, а потім — виш.

20% респондентів відповіли, що хочуть здобувати вищу освіту виключно за кордоном, 32% — у престижних українських вишах. Ще 30% відповіли, що вибираючи між поганим закордонним і хорошим українським вищим навчальним закладом, виберуть український.

Шлях є, цілі – немає

Шлях є, цілі – немає

72% українців вважають, що під час карантину якість освіти погіршилася

63% українців вважають якісною шкільною освітою таку, яка мотивує дітей навчатися; 50% наших громадян переконані, що наявність вищої освіти для успіху в житті є стереотипом; при цьому 20% випускників шкіл хочуть навчатися у вишах за кордоном. Це дані соціологічного онлайн-опитування населення щодо сучасного стану освіти, яке проводив Український інститут майбутнього з 25 лютого до 4 березня 2021 року. Було опитано 1353 респондентів.

Фахівці кажуть, що зіставивши дані цього дослідження з попередніми, можна стверджувати, що українська школа — консервативна, застигла, без чіткої цілі. Вона не має зв’язку з наступним етапом життя її випускників — вищою чи професійною освітою, так само вища освіта часто не пов’язана з працевлаштуванням студентів.

— На запитання, що є результатом якісної освіти, респонденти найчастіше обирали відповідь, що це — мотивована дитина, яка хоче і може навчатися, — понад 63%. Відповідь про краще розуміння себе, збалансований розвиток дала майже половина; 37% — коли здобуває обсяг знань за програмою. Щодо отримання практичних знань, які їй стануть у пригоді в дорослому житті, висловилися 49%. Отже, превалює мотивація отримання оцінки. Це підтверджують й інші дослідження, — розповів доктор соціологічних наук Олександр ШУЛЬГА. — Тут — корінь дисбалансу між середньою освітою і вищою освітою: немає «ланцюга» від школи до вишу і потім — від вишу до робочого місця. Міжнародний досвід і підхід до середньої освіти — інший. Скажімо, в Болгарії акцент у навчанні робиться на індивідуальні потреби учня з орієнтуванням на майбутню його реалізацію; в Естонії — на підприємницький підхід, вміння і навички його застосовувати; в Ізраїлі — на підприємливість, інноваційність, лідерство. Тобто знання, які здобувають учні, повинні мати практичну користь. В українській освіті шлях є, а мети — немає.

На запитання, що може покращити якість освіти, 71% респондентів відповіли, що цікавий змістовний матеріал. При цьому так вважає 81% молоді до 28 років. 33% висловилися за краще матеріально-технічне забезпечення шкіл, лише 22% — за викладання інноваційними методиками. Експерти кажуть, що це «сумні цифри і це свідчить про консервативний підхід до освіти як молоді, так і старшого покоління.

72% відповіли, що протягом карантину якість освіти погіршилася. Це катастрофічні цифри, які свідчать про те, що за рік школа не змогла переформатуватися. Якби така відповідь прозвучала у квітні минулого року, то це можна було б зрозуміти. Але через рік — це сумно. Лише 9% респондентів вважають, що нічого не змінилося, і 9% кажуть, що ситуація з якістю освіти навіть поліпшилася під час карантину. Якщо ми не будемо приділяти увагу зміні навчального процесу в школі, ситуація може бути катастрофічною для випускників. Це ключове питання для Міносвіти: повернення до класичної освіти вже не буде, світ рухається до змішаної системи. Ми можемо подивитися на США, де і до карантину були чи не найкраще розвинуті онлайн-системи та змішаний підхід. Слід створювати платформи для змішаних систем, щоб учителі розуміли свою роль. Особливо, якщо ми говоримо про початкову школу, — наголосив виконавчий директор Українського інституту майбутнього Вадим ДЕНИСЕНКО.

Щодо ставлення до вищої освіти, то лише 55% молоді вважають, що вона потрібна для успіху (загалом по Україні — 65%). 49% опитаних кажуть, що важливість вищої освіти — стереотип. При цьому 61% респондентів переконані, що навчання в університеті дасть потрібні знайомства і контакти. 45% вважають, що в житті, крім вищої освіти, потрібно отримати ще якийсь фах — закінчити технікум, а потім — виш.

20% респондентів відповіли, що хочуть здобувати вищу освіту виключно за кордоном, 32% — у престижних українських вишах. Ще 30% відповіли, що вибираючи між поганим закордонним і хорошим українським вищим навчальним закладом, виберуть український.