Проміжні висновки ЗНО

Прості завдання, втручання репетиторів та політичні маніпуляції — про які тенденції засвідчила цьогорічна кампанія із незалежного оцінювання?

Вперше за 13-річну історію незалежне оцінювання мало всі шанси не відбутися. Дистанційне навчання, скасування пробного тестування — усе вело до того, що й основну сесію ЗНО провести не вдасться. МОЗ не давало однозначної відповіді, чи дозволять тестування у період карантину, тому і університети, і абітурієнти та батьки цілком серйозно розглядали сценарій іспитів. Але у Міністерстві освіти увесь час наполягали: вступу без ЗНО не буде за жодних обставин. За найменш оптимістичним сценарієм, вступну кампанію навіть могли перенести на осінь, але відбуватися вона мала лише за результатами тестів.

Відстояти ЗНО вдалося, але результати його основної сесії не надто порадували громадськість. Частина тестів обернулися скандалом: спірні питання, низькі порогові бали та великий відсоток тих, хто не спромігся їх набрати. То ж які висновки можна зробити з цьогорічних результатів тестів та чи справді тенденції настільки критичні?

І де шукати позитиву? Адже вчитися добре — значить, проявити себе як людину освічену і працелюбну. Що, власне, засвідчила розказана «Днем» історія школярки Каріни Кузьмик із селища Великий Бичків Рахівського району. Вихована у родині, як кажуть, простих робітників, дівчина показала блискучі результати із ЗНО: історію склала на 200 балів, українську мову на 199,5 і англійську — на 195 балів. Без престижних шкіл та репетиторів!

Це надихаючий приклад. А ще доказ, що правильний підхід до навчання, небайдужість учителів та якісні джерела інформації роблять свою справу. Зауважмо, депутат обласної ради Ірина Мацепура давно допомагає шкільним та сільським бібліотекам із переплатою газети та книг бібліотеки «Дня». Звідси і найвищі бали з історії. Між тим, секретами Каріни могло б поцікавитися і Міносвіти, а поки хоча б розібратися із проміжними висновками ЗНО.

ПОРОГОВІ БАЛИ — СТАНДАРТНІ

Основний конфлікт розгорівся навколо низьких порогових балів у тестах. Порівняно з минулим роком вони опустилися на один-три пункти з кожного предмету. Наприклад, з математики поріг впав з 11 до 9 балів, з іноземних мов з 19 до 17, з історії України з 27 до 25. Ця тенденція — очікувана. Виконувач обов’язків директора Українського центру оцінювання якості освіти Валерій Бойко ще не початку липня заявляв, що експертна група зважатиме на карантин, тому пороговий бал виставить низький. Відповідно, у більшої кількості учнів буде можливість скласти ЗНО, і більше людей зможуть отримати 200 балів.

Від часу запровадження ЗНО і до 2014 року існував єдиний пороговий бал для всіх дисциплін — 124 бали, але тоді цей результат не був обґрунтований. Уперше порогові бали на ЗНО з’явилися п’ять років тому, розповідає ексдиректор Українського центру оцінювання якості освіти Ігор ЛІКАРЧУК:

«Коли ми лише запроваджували цю процедуру, очільники міністерства одразу наголосили, що бал не може бути надто високим, бо університети не доберуть абітурієнтів. Але ж ЗНО проводиться з метою відібрати кращих, а не всіх пустити в університет. Тоді нема сенсу витрачати десятки мільйонів на проведення тестування, щоб фактично всіх, хто здав хоч якось виконані роботи, вважати такими, хто склав ЗНО».

Тому порогові бали не були високими від самого початку та досі коливаються у межах 1-2 пунктів. Наприклад, у 2015 році, коли ця система лише запрацювала, щоб скласти математику, потрібно було набрати лише 10 балів, а іноземну мову — 13. Трапляються роки, коли з якоїсь дисципліни абітурієнти демонструють кращі результати, відповідно росте і пороговий бал. Наприклад, у 2017 різко зріс поріг з хімії — до 17 балів. Та це швидше виняток.

«НЕ СКЛАСТИ ТЕСТ — НЕ ОЗНАЧАЄ НЕ ЗНАТИ ПРЕДМЕТУ»

Одразу кілька засобів масової інформації нещодавно випустили матеріали з «сенсаційними» заголовками: «23 000 абітурієнтів не знають української мови». Мовляв, саме стільки випускників не змогли подолати пороговий бал тестування з дисципліни. Водночас Ігор Лікарчук  закликає утриматися від таких гучних висновків:

«Мене серйозно насторожують деякі маніпулятивні заяви з політичним присмаком навколо результатів цьогорічного ЗНО. Коли починають говорити, що всі учні, які не склали ЗНО з української мови, її не знають, а хто не склав ЗНО з математики — не знають математики. Вони не склали тест, а робити висновок про те, чи знають вони дисципліну на підставі результатів ЗНО — не можна. Якби мені сьогодні дали тест з української мови та літератури, то я не знаю, чи склав би його. Але це не означає, що я не знаю української мови».

Цього року результати ЗНО складно порівнювати з іншими роками, адже його здавали не всі випускники, як раніше. Ті, хто мав здавати ДПА у формі ЗНО, могли від нього відмовитися у зв’язку з епідеміологічною ситуацією. Це дещо вплинуло на підсумок. Якщо ж подивитися на статистику, то насправді кількість людей, які не змогли скласти тест, не така критична, як її інтерпретують. Зокрема, українську мову цього року «провалили» 8,32% випускників. Минулоріч таких було майже вдвічі більше — аж 16%.

РЕПЕТИТОРИ ЗАНИЖУЮТЬ БАЛ?

Днями директор Харківського регіонального центру оцінювання якості освіти Олександр СИДОРЕНКО звинуватив репетиторів у тому, що вони «забирають бали у абітурієнтів». Мовляв, деякі з них щороку здають тестування, щоб підтвердити свою компетентність і своїми високими балами занижують рейтинг інших.

«Серед осіб, які отримали 200 балів, є достатньо велика кількість випускників минулих років, — зазначає пан Сидоренко. — Ми проаналізували їхні дані. Виявляється, що деякі з них обрали для складання ЗНО один предмет, вік — за 30. Більше того — дехто складає ЗНО щорічно упродовж останніх чотирьох років... Ми знайшли сайт з онлайн підготовки до ЗНО у Полтавській області (а-ля репетитори), де усі ці 200-бальниці пропонують свої послуги і вказують, що вони склали цьогорічне ЗНО на 200! Чому не можна використовувати оприлюднені матеріали і визначати свій рівень? Навіщо витрачати кошти платників податків щорічно?».

Водночас Ігор Лікарчук висловлює сумнів з приводу того, що таке явище потребує певної реакції чи обмежень складання ЗНО випускникам минулих років.

«Я не думаю, що кількість тих репетиторів, які приходили складати ЗНО, настільки висока, що вона дуже суттєво могла вплинути на результат. У межах певної групи стався перерозподіл, але це не є суттєвим чинником. Свого роду це теж маніпуляція, яка може мати на меті посіяти ворожнечу до репетиторів. Хоча, якби їх не було, то 70% учнів не склали б навіть найпростіше ЗНО»,— підсумовує ексголова УЦОЯО.

ГОЛОВНЕ ДОСЯГНЕННЯ — ЗНО ВІДБУЛОСЯ

Серед головних досягнень цьогорічного ЗНО експерти виділяють одне — воно відбулося незважаючи ні на що, хоча і загрози зриву справді були.

«Як на мене, всі ми маємо висловити велику вдячність УЦОЯО та регіональним центрам за те, що в дуже напружених умовах вони змогли у штатному режимі провести тестування на гідному рівні», — стверджує ексзаступник міністра освіти Єгор СТАДНИЙ.

Стадний також звертає увагу на те, що за два тижні після найбільш масових тестувань, а саме з української мови та математики, кількість хворих на «ковід» не зросла:

«З цього можна зробити висновок, що ЗНО ніколи не становило загрози у поширенні коронавірусу. Наша команда від початку стояла на цих засадах та переконувала всіх, що режим та регламент проведення ЗНО, визначені санітарні норми убезпечать учасників тестування. Думаю, ці дані спростовують аргументи, якими обґрунтовували цьогорічне скасування обов’язкового ДПА у формі ЗНО. Це рішення було поспішним та невиправданим. Також така епідеміологічна картина повинна зробити сміливішими рішення уряду в організації наступного навчального року».

ЗА КРОК ДО РЕФОРМУВАННЯ

Незалежне оцінювання по праву вважають однією з найбільш успішних реформ української системи освіти. Її схвально оцінюють не лише експерти. Згідно з останнім соціологічним опитуванням Центру Разумкова та Фонду «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва, 67,4% українців підтримують систему ЗНО. Такого рівня підтримки не має практично жодна ініціатива та жоден орган державної влади. Тим не менш, система ЗНО потребує модернізації, адже протягом 13 років не зазнавала істотних змін. Перш за все це стосується змісту завдань, який наразі не зовсім відповідає сучасним підходам до освіти:

«Питання у тестах розраховані на елементарне відтворення знань, — пояснює Ігор Лікарчук. — При тому стосуються дат, фактів чи подій, які далеко не завжди є визначальними та і взагалі такими, які варто пам’ятати. Візьмемо тест з української мови та літератури: переважна більшість питань тут на знання граматичних правил, а мали б демонструвати володіння мовою».

Також суттєвих змін потребує і технологія проведення тестування. Сама ідея ЗНО передбачала, що в перспективі воно має стати комп’ютеризованим, але до цього досі не прийшли.

«Комп’ютерне тестування створює набагато більше можливостей і дозволяє давати різноманітніші тестові завдання, ніж паперове, — пояснює Єгор Стадний. — Завдання стануть більш інтерактивними, дозволять перевіряти не лише можливості відтворення інформації, а й практичне застосування. Також ми зможемо, зокрема, провести тест на говоріння з іноземної мови. На жаль, це досі не тестується, хоча на практиці така форма володіння мовою набагато більш затребувана, ніж письмо».

Подальший розвиток ЗНО потребує немалих інвестицій. За словами Єгора Стадного, їхня команда у МОН встигла заручитися згодою від Світового банку надати Україні пільговий кредит у 200 мільйонів доларів на підтримку і реформування системи вищої освіти та ЗНО. За ці кошти можна буде не лише удосконалити тестові завдання, а й краще розвинути систему «похідних» від ЗНО: тестування з іноземної мови при вступі на магістратуру чи правниче ЗНО. Згодом незалежне оцінювання планують запровадити й замість випускних іспитів на певних напрямках в університетах.