Посади своє дерево
Історія цього Дня розпочалася в США 1970 року, коли молодь - учні тисяч шкіл і студенти коледжів та університетів - взяли участь у Дні Землі. Численні акції проти винуватців забруднення довкілля відбулися в країні повсюди. Цього дня мер Нью-Йорка закрив проїзд автомобілів п'ятою авеню, а в Сан-Франциско сто тисяч жителів відвідали екологічний ярмарок.
Особливого розмаху набули заходи Дня Землі 1990 року. Ланцюг найрізноманітніших, але об'єднаних загальною ідеєю акцій вилився в узгоджений рух мільйонів людей у багатьох країнах світу за порятунок своєї спільної домівки на ім'я Земля. Такі жахливі загрози, як глобальне потепління клімату, озонові діри, що розширяються, безжалісне винищування лісових масивів, примусили землян об'єднати свої зусилля в боротьбі проти екологічної кризи. День Землі 1990 року поклав початок "десятиріччю середовища проживання", націленого на розширення біологічної різноманітності, створення сільського господарства, яке не виснажує грунт, зміцнення здоров'я людини.
Основними пунктами програми боротьби за порятунок загальнолюдської домівки сьогодні є: цілковита заборона використання фреонів, що руйнують озоновий шар і сприяють потеплінню клімату; пошуки шляхів різкого зниження викидів у атмосферу двоокису вуглецю; повне припинення вирубки лісів - природних "легень" Землі, як у помірних, так і в тропічних широтах; організація виробництва упаковки тільки з матеріалів, що підлягають повторній переробці або біологічному розкладу; пошук нових видів джерел енергії.
Як твердять мудреці, три великі справи належить здійснити людині в цьому житті - виростити дитину, написати книгу. І посадити дерево.
Дерево - екологічне чудо. Воно вибирає з атмосфери вуглекислий газ, поглинає інші шкідливі забруднювачі, перешкоджає ерозії грунту, захищає від вітру, стоїть перешкодою на шляху пустель і дає тінь. Будь-кому з нас під силу в День Землі посадити хоча б одне дерево. І доглядати за ним доти, аж доки воно не зможе рости самостійно.
... Поруч із моїм будинком розміщена велика сучасна школа. У ній навчається більше півтори тисячі школярів. Директор цієї школи вдруге поспіль балотувався до Верховної Ради. Я радий, що він досі не може стати депутатом українського парламенту. Тому що за дев'ять років існування школи на її території не було висаджено жодного деревця руками його вихованців. Тут, серед сірих одноманітних багатоповерхових коробок, уже давно могла б з'явитися оаза життя, зрощена нашими дітьми, котрим належить майбутнє. Дітьми, що були б значно цивілізованішими, порівняно з іншими своїми однолітками, котрі не посадили досі в своєму житті жодного дерева.