Підлітки обирають Монатіка, Моргенштерна, Зеленського...

Передусім — за талант. Що впливає на такий вибір молоді та кого в умовах глобалізації можна вважати талановитим?

Не секрет, що діти часто нагадують дорослим м’які губки, котрі вбирають у себе все, що побачать навколо. І від того, яким буде цей світ навкруги, якими смислами та принципами він буде наповнений, залежить, яке молоде покоління отримаємо на виході. Безумовно, роль батьків у цьому процесі — ключова. Що читають їхні діти і чи читають взагалі, чим цікавляться, з ким спілкуються, чим задоволені чи незадоволені у школі та особистому житті — психологи радять дорослим моніторити абсолютно всі ці складові дитячого життя, аби не проґавити моменту, коли буде пізно.

Звісно, найближче оточення, політичні перипетії та інформатизований світ теж накладають свій відбиток на формування дитячого світосприйняття. Частково це демонструє дослідження, кого із відомих людей підлітки вважають талановитими. Учасники фокус-групи майже одноголосно назвали російського співака Моргенштерна; під час кількісного етапу найбільше підлітків назвали талановитим Дмитра Монатіка. Крім нього, до п’ятірки увійшли Тіна Кароль, Ілон Маск, Володимир Зеленський та Андрій Шевченко.

Опитування проводилося Фундацією Дарини Жолдак спільно з Kantar Україна. Кількісно-якісне дослідження «Ставлення підлітків і населення України до таланту та креативних індустрій» проводилося у такі етапи: якісний (онлайнова фокус-група з підлітками, тривалість 120 хвилин), кількісний (онлайнове опитування молоді 13-19 років, 400 молодих осіб; онлайнове опитування міського населення України 18-55 років, 1000 осіб, у містах України, без зони ООС, АР Крим).

Крім названих персоналій, кого діти вважають талановитими, згадуються й сучасні письменники. Щоправда, у відповідях є певні територіальні відмінності. «Підлітки з Києва та Західної України частіше називають талановитими сучасників і представників американської та європейської культур, а на сході України значно більше згадують літературних діячів минулих століть, як-от Олександра Пушкіна, Льва Толстого, Федора Достоєвського, Михайла Лермонтова. 40% не можуть взагалі назвати нікого, на сході України таких виявилося найбільше — понад 60%», — зазначають у Фундації Дарини Жолдак.

«Сучасні підлітки готові піддавати сумніву усталені рольові моделі, обирати та створювати власні. Відповідаючи на такі запитання, молодь передусім керується своїми цінностями та бажаннями. Так, ті, кого цікавлять гроші, слава, певного роду бунт, обирають таких осіб, як Моргенштерн. А ті, кому важливі інновації, прогрес, місія, зміни, вказують Ілона Маска, Стіва Джобса та Коко Шанель», — зазначає психологиня Марта Приріз.

У відповідях підлітків фігурують також підприємці та винахідники — Стів Джобс, Ілон Маск та Білл Гейтс, фізик Альберт Ейнштейн, співак Майкл Джексон, футболіст Ліонель Мессі, акторка Анджеліна Джолі, футболісти Кріштіану Роналду та Олександр Зінченко, боксер Василь Ломаченко, блогери Ян Гордієнко та Іван Рудський (Іванагай), українські письменники Ліна Костенко, Василь Стус та Іван Франко, актор Богдан Ступка та навіть декілька політичних діячів, як-от Вінстон Черчилль, Степан Бандера та Роман Шухевич.

Основні чинники, які впливають на вподобання підлітків, — це соціальні мережі. В «Інстаграм», «Тік-Ток», «Фейсбук», «Ютуб» транслюються новинки музики, модні тренди, «вірусні» челенджі, у соціальних мережах своє життя показують відомі блогери. Хтось показує цікавий і пізнавальний контент, хтось не дуже. Але серед підлітків дуже багато поціновувачів як цікавого, так і шкідливого контенту. Тому основні фактори впливу — соціальні мережі.

В умовах глобалізації, вважаю, талантом вважається вміння людини визначитися у житті, обрати мету, досягти поставленої мети. Лише організовану, відповідальну, освічену людину, яка працює над собою, можна вважати талановитою

Але у топі — зовсім інші постаті, котрі мають неоднозначне сприйняття у суспільстві. Про що ж свідчить такий вибір підлітків? Талантом вважають те, що бачать найчастіше з телеекранів? Які фактори впливають на те, кого підлітки вважають талановитими, і що зараз, в умовах глобалізації, можна вважати талантом — про це ми запитали своїх експертів.


КОМЕНТАРI

«З ЧИМ ДИТИНА КОНТАКТУЄ, ТИМ ВОНА Й НАПОВНЮЄТЬСЯ»

Лариса ОСАДЧА, професорка кафедри культурології та міжкультурних комунікацій НАКККіМ:

— Почну з передісторії. Як окрема субкультура, молодь з’являється у XVIII столітті у зв’язку з індустріалізацією та усвідомленням національними європейськими урядами потреби впровадження обов’язкової освіти. Це було необхідно для підготовки фабричних та заводських пролетарів...

По-друге, школа «вирвала» дітей з-під впливу родини. У традиційну епоху, коли домінував сільський спосіб життя та аграрне виробництво, про таку демографічну категорію, як «молодь», не могло навіть ітися. Її не було. Людина довго, до шлюбу, вважалася дитиною, а після весілля одразу переходила в категорію дорослих — зі всією повнотою своїх трудових, родинних, общинних обов’язків. Свободи індивід не переживав ніколи: то він сам був прив’язаним, то вже залежали від нього. Молодь же — це проміжна, навіть маргінальна, демографічна група, яка втиснулася в цю закриту дихотомію діти/дорослі. На період молодості припадає освітньо-професійне самовизначення людини. Молода особа, виходячи з-під директивного впливу батьків та виховних інституцій, лишається юридично підконтрольною тільки владі на засадах громадянства. Молодь має розкіш користуватися свободою. На цей вік припадає найбільша частка свободи в нашому житті.

Це надає виключного значення молодіжній субкультурі як носієві прогресивних суспільних орієнтацій, найновітніших технологічних навиків, творчих мрій. Власне тому мета аналізованого дослідження — з’ясувати ставлення підлітків і населення України до таланту та креативних індустрій — дуже своєчасна, на мою думку, й правильно адресована.

Що в дослідженні викликає оптимістичні сподівання? По-перше, більшість респондентів (62%) вважають, що талант є природженою якістю. Молоді особи, які вважають себе талановитими, бо, напевно, мають сферу активної самореалізації, налаштовані загалом оптимістичніше за «теоретиків» та з більшою довірою ставляться до світу та до людей (думку щодо природженості таланту поділяє 75%). По-друге, сучасна молодь не поділяє негативних стереотипів щодо творчих людей, як, приміром, таких, що вони ненадійні, «завжди голодні», що їхня сфера діяльності не приносить достатньо засобів для життя, що вони мають погані звички чи потребують психотропних стимуляторів.

По-третє, опитані підлітки вважають, що чим більше творчо реалізованих людей, тим загалом суспільство щасливіше. І це цілком слушна думка з огляду на такий соціологічний показник, як коефіцієнт добробуту, іноді його ще називають показником суб’єктивного щастя. В аксіологічно-світоглядній ієрархії українських юнаків та дівчат чільне місце посідають і нематеріальні цінності!

Що за результатами дослідження викликає занепокоєння? Молоді люди відчувають підтримку переважно від представників родини, іноді — з боку друзів та вчителів, тобто від найближчого кола спілкування. Вони не відчувають своєї значущості для суспільства загалом. А це свідчить про вузький радіус довіри в нашій країні, тобто покладатися можна переважно на кревних родичів. Незнайомі автоматично сприймаються як недоброзичливці, чужі...

Зараз життя дорослих триває у трикутнику «робота/сім’я/ЗМІ», тому, як ми бачимо з кількісних показників даного дослідження, і запит на творчу компоненту в житті серед дорослих навіть вища, ніж серед молоді! А що ж підлітки? Яким є їхній життєвий трикутник? Та немає жодної різниці між ними і дорослими: «школа/батьківська сім’я/віртуальна екранна культура». Де ж тут унікальність наративу, на чому прорости молодіжній та ще й творчій субкультурі?

У нас несформована традиція масової художньої освіти. Є потужні заклади вищої мистецької освіти — для самородків. Уроки музики перетворилися на цілковиту профанацію, бо діти під час них не вивчають ані нотної грамоти, ані гри на якихось музичних інструментах, вони не отримують навіть слухацького досвіду. Їхній слухацький досвід довільний — із мережі. Тому цілком логічно, що підлітки асоціюють поняття «творчої людини» з Монатіком, Тіною Кароль, Ілоном Маском, Андрієм Шевченком. Тобто вони асоціюють феномен «творчості» з успіхом, а не новизною, не з винайденням нової стратегії футбольної гри, новою технікою живопису, аранжування музичних творів тощо, а з екранною заможністю, зухвалістю, епатажністю зірки. З чим дитина контактує, тим вона й наповнюється. Переконана, що студенти-актори чи вокалісти консерваторії мали б зовсім інший пантеон творчих особистостей, куди б належали й Іван Миколайчук, і Марія Каллас.

Можливо, когось здивує чи й засмутить те, з ким молодь асоціює поняття творчої особистості. Українські діти нормальні, чудові й навіть по-своєму мудрі! Це логічна реакція на алогічні умови. Адже радіус їхнього фізичного освоєння світу з кожним роком все зменшується, натомість проникнення до віртуального світу починається все раніше і стає все глибшим. Іде на спад кількість прямих, обличчям до обличчя, комунікативних контактів, а звідси й оте гостре відчуття невпевненості, яке юнаки та дівчата прагнуть подолати через творчість.

Гуртки, музичні школи у нашій країні стають розкішшю, а тому доступ до них отримують переважно міські діти із заможних родин. До естетичної освіти втрачає доступ величезна когорта обдарованих дітей. Для розуміння мистецтва, для вміння поціновувати таланти потрібно або знати історію мистецтва, або бути залученим до нього як практик. А тому в Україні мають продовжувати проводитися творчі конкурси, відкриватися стипендіальні програми і найголовніше, але найутопічніше, музична школа і творчі гуртки мають бути інтегровані в шкільний освітній процес.

Таким чином, для творчої самореалізації молоді, для посилення запиту на якісний культурний продукт потрібно працювати не лише із «самородками», а заходити широким фронтом, бо ж потрібні не лише ті, хто створюватиме культурний продукт, а й споживацька аудиторія з розвиненим естетичним смаком.

«МІЛЬЙОННІ ПЕРЕГЛЯДИ ТА ЛАЙКИ — ОСЬ ЩО ЗАРАЗ ВВАЖАЮТЬ ТАЛАНТОМ»

Наталія ФАСОЛЯ, заступниця директора з навчально-виховної роботи комунального закладу «Вінницький ліцей №26»:

— Такий вибір свідчить про низький рівень естетичних смаків, про те, що втрачено момент виховання патріотично свідомої молоді, який має починатися не зі школи, а з родини, садочка, а потім продовжуватися в школі. На жаль, україномовний молодіжний контент не транслюється на популярних телеканалах та медіаресурсах, тому що вони належать тим, хто не має української душі й не буде формувати свідому молодь. Фактори, що впливають на те, кого вважають талановитими: власні приклади, коло спілкування, родина. Але поняття «талановитий» зараз підміняється поняттям медійності, популярності. Мільйонні перегляди та лайки — ось що зараз вважають талантом. Це провокує низькопробність та масову культуру.

По-справжньому талановиті речі, на жаль, не стають популярними серед мас. Сумно, але молодь не цікавиться постатями, які дійсно роблять щось талановите. Щоб зрозуміти це, тобто обрати найкраще для себе, потрібно мати базу знань, уміти аналізувати. На жаль, дозвіллям молоді ніхто не займається, на це не звертають уваги. Необхідно організовувати, по-перше, змістовні розмови про видатних діячів з обговоренням; по-друге, перегляд фільмів з обговоренням; по-третє, прочитання сучасних книжок з обговоренням. Далі — «живі» зустрічі з сучасними українськими талановитими авторами і музикантами. Можна — фестивалі української культури. І врешті-решт — перекрити доступ на український медіапростір ворожій російській пропаганді та культурній експансії, що є елементом гібридної війни, яка так чи інакше позначається на свідомості наших дітей.

«МИНАЄ ЧАС МОНОІДЕОЛОГІЇ ТА ОДНАКОВОСТІ»

Володимир КВУРТ, ексголова міста Винники, засновник ГО «Великий Львів», депутат Львівської обласної ради, батько чотирьох дітей:

— Кожне покоління прагне сформувати власний погляд на успіх, і це, очевидно, добре — як свідчення неперервності еволюційного ланцюжка, як пошук викликів і відповідей життєвого простору.

Критерії, напевно, залишаються сталими у сприйнятті успіху — це популярність, влада, кошти, визнання, захоплення, можливість вирватися з буденного, сірого туману обов’язковості.

Кожне середовище підіймає своїх лідерів: чи бізнес на сторінках Forbes, чи рейтинг або ж яскрава перемога в спорті, чи мистецький тріумф, чи приклад духовної величі.

Не варто мати й ілюзій в інформаційну добу щодо механізмів підйому на Олімп визнання, щодо ролі реклами та промоції. Швидше запитання молодої людини: «Яка моя природа успіху, чого прагну я?» Неабияке значення має готовність іти до цілі, незважаючи ні на що! Готовність мріяти й усвідомлювати, що межу встановлюємо лише ми — сказати лихе слово в ефірі чи планувати підкорення зірок!

Я не знайомий з повною інформацією соціологічних досліджень молоді. Очевидно, що не всі кумири є для мене прикладом успіху, а тим паче — для наслідування, але вбачаю позитив у розмаїтті. Богу дякувати, час моноідеології та однаковості минає.

Зростає роль цінностей.

Важливим є наповнення інформаційного поля і, можливо, зростання ролі незалежних ЗМІ. Важливою є роль творчості в житті молодої людини.

Та, попри усе, на мою думку, талант сьогодні — це вміння йти за своєю мрією!

«ОСНОВНІ ЧИННИКИ, ЯКІ ВПЛИВАЮТЬ НА ВПОДОБАННЯ ПІДЛІТКІВ, — ЦЕ СОЦІАЛЬНІ МЕРЕЖІ»

Наталія ПРОКОПЧУК, заступниця директора Сошичненського опорного закладу загальної середньої освіти (Волинська область):

— Дійсно, діти вважають талановитими тих, хто часто з’являється на телебаченні або в соціальних мережах, чия кар’єра стрімко піднялася за лічені роки і хто заробляє великі гроші, не маючи вищої освіти. Нерідко, слухаючи композиції співаків, важко зрозуміти текст, але це не біда. Підліткам головне, щоб «зачепило». Завдяки соціальним мережам популярність таких виконавців зростає, адже соціальними мережами користуються в основному діти та підлітки. У підлітків складається враження, що гроші заробляти дуже легко, навіть не треба вчитися на інженера чи лікаря, достатньо зняти кілька відео в тік-ток і чекати, поки популярність впаде тобі на голову. Але кожен повинен зрозуміти, що не всім так пощастить, як Моргенштерну.

Основні чинники, які впливають на вподобання підлітків, — це соціальні мережі. В «Інстаграм», «Тік-Ток», «Фейсбук», «Ютуб» транслюються новинки музики, модні тренди, «вірусні» челенджі, у соціальних мережах своє життя показують відомі блогери. Хтось показує цікавий і пізнавальний контент, хтось не дуже. Але серед підлітків дуже багато поціновувачів як цікавого, так і шкідливого контенту. Тому основні фактори впливу — соціальні мережі.

В умовах глобалізації, вважаю, талантом вважається вміння людини визначитися у житті, обрати мету, досягти поставленої мети. Лише організовану, відповідальну, освічену людину, яка працює над собою, можна вважати талановитою.

На мою думку, сучасна молодь повинна рівнятися на таких людей, як волонтери, адже вони роблять добрі справи та допомагають тим, хто цього потребує, а також — на спортсменів, адже спорт не лише робить тіло здоровим і сильним, а й вчить бути відповідальним, цілеспрямованим, рішучим, організованим.

«ТАЛАНТ САМ ПО СОБІ НЕ Є ЦІННІСТЮ, А СПРИЙМАЄТЬСЯ «ТАЛАНОВИТИМ» ТЕ, ЩО ЗНАХОДИТЬ ВИЗНАННЯ БІЛЬШОСТІ»

Валентина ХАРКОВЛЮК, практична психологиня опорний заклад освіти «Олицький ліцей» (Волинська область):

— Цінності підліткового віку формуються під впливом соціуму. Для підлітка важливе визнання, властиве прагнення бути прийнятим ровесниками. Популярність певної особистості сприяє симпатії та прийняттю, надає особливої привабливості і сприймається як талановитість. Причому сам факт популярності створює ореол талановитості, який сприяє подальшій популярності. Самі досягнення популярної особистості сприймаються досить поверхово, без глибинного аналізу їхньої цінності, майстерності виконання.

Талант сам по собі не є цінністю, а сприймається «талановитим» те, що знаходить визнання більшості, емоційний відгук у масах. Сам фактор популярності надає особливу цінність, сприяє авторитетності і визнанню. Що ж до популярності, то для визнання авторитетною більшістю має значення «розкрутка»... Піар-технології спираються на прагнення до поверхового, неглибокого сприйняття об’єктів творчості, їхньої доступності й легкості для такого сприйняття, яскравості й відмінності від інших об’єктів, іноді навіть абсурдності...

Повторювана нав’язливість і легка запам’ятовуваність — один із факторів впливу на маси. Потрапивши раз у певний ритм, викликавши резонанс сприйняття масами, привернувши увагу до своєї особистості, стають популярними й сприймаються як талановиті.

Щодо Моргенштерна, то ритмічність, легкість, бездумність його творів сприймається підлітками як музика для легкого відпочинку, так званого кайфу. Наслідуючи абсурдний образ виконавця, його розкуту вульгарну поведінку, підлітки намагаються таким чином здаватися «крутими», бути безтурботними й набути бажаної популярності серед своїх ровесників. Щоправда, чимало підлітків симпатизують благочинній діяльності Моргенштерна і мають справжнім авторитетом більш пристойних виконавців з досить змістовними творами.

Підлітки нашої школи вважають авторитетною українську групу Vivienne Mort, улюбленцем є також російський реп- та грайм-виконавець Оxxxymiron.

Підготували Олеся ШУТКЕВИЧ, Вінниця; Тетяна КОЗИРЄВА, Львів; Наталія МАЛІМОН, Луцьк, «День»