Перший в Україні «АнтиКонтузіяFEST»

Цієї суботи госпіталь «Лісова поляна» запрошує ветеранів та членів їхніх родин поговорити «легко» про «важке»

Уперше в Україні відбудеться неформальний захід, присвячений правильному розумінню та сучасним підходам до подолання посткомоційного синдрому («контузії»). Його організовує ДЗ «Госпіталь ветеранів війни "Лісова поляна" МОЗ України (знаходиться на Сьомій лінії у Пущі-Водиці) «На вас чекає: Антиконтузійний квест, Антиконтузійний флешмоб (від тренера проєкту «Запроси мене з війни»), 5 локацій з цікавезними вправами для подолання наслідків поткомоційного синдрому від наших фахівців, фотозона, Антиконтузійне чаювання від Тетяни Сіренко, купа-купезна корисних порад, веселий настрій, спілкування, зустрічі, музика, катання на катамарані, антиконтузійні пиріжки), цілюще повітря Пущі-Водиці!»– ідеться в креативному анонсі організаторів. «АнтиКонтузіяFest» розпочнеться 12 червня об 11.00. І справді, у таку яскраву «обгортку» запакована дуже серйозна й актуальна тема.

«День» поспілкувався з директором госпіталю Ксенією ВОЗНІЦИНОЮ про те, в чому полягає посткомоційний синдром і чому дуже важливий «правильний тон» для його подолання в чоловіків і жінок, котрі захищали і продовжують захищати нас на фронті російсько-української війни.

«ЯКЩО З МОЗКОМ ПРАЦЮВАТИ ГАРНО І ПРАВИЛЬНО, ЦЮ ПРОБЛЕМУ МОЖНА ПОДОЛАТИ»

– На базі вашого закладу працює Центр психічного здоров’я і реабілітації ветеранів. Коли він запускався, ішлося про те, що збереження психічного здоров’я ветеранів є найбільш актуальним та найменш реалізованим завданням допомоги ветеранам в Україні. Скажіть, будь ласка, чому так склалося і яка ситуація в динаміці – у 2021 порівняно наприклад з 2015-м?


КСЕНІЯ ВОЗНІЦИНА

– Є декілька причин такої ситуації і є позитивна динаміка з тих часів. Щодо причин, то, по-перше, це стигматизація цієї теми в Україні загалом. Стигматизація теми психічного здоров’я на рівні суспільства і зокрема серед ветеранів. І взагалі ототожнення психічного здоров’я та психіатричної допомоги, що абсолютно не є одним і тим самим. Нерозуміння, що таке психотерапія, як вона може допомогти, тим паче людям, які пройшли такий мужній шлях. Друга причина в тому, що в країні не було досвіду такої допомоги. Але часи змінюються. Багато фахівців пройшли додаткове навчання, стигма змінилася. Я навіть на своїх пацієнтах уже це бачу, значно більша кількість людей уже не соромиться звертатися до психотерапевта і навіть до психіатра. Тому що все ж таки багато роботи вже проведено і фахівцями, і громадськими організаціями, щоб «розморозити» цю тему. Тож деякі зрушення є.

– Як виник задум «АнтиКонтузіяFest»? Назва його досить життєствердна.

– Це виплило теж із нашого досвіду. Я є лікарем-неврологом за фахом, і посткомоційний синдром – це сфера мого професійного інтересу. Я приділила вивченню його за останні 5 років дуже багато уваги, звісно, це були іноземні джерела, вивчення підходів та протоколів, спілкування з фахівцями США та Канади. До останніх часів цей розлад  мав некоректне визначення  – ми будемо вживати терміни фахово, тому що це посткомоційний синдром, а не постконтузійний. Тільки в пострадянському просторі ще досі використовують таку назву, а у всьому світі усталене формулювання «посткомоційний синдром» або англійською postconcussion syndrome, тобто «після струсу». Це зумовлено, так би мовити, труднощами перекладу. Тож, тема наслідків вибуху дуже цікава та тому хочеться доносити знання про неї, що це не тільки лікування в лікарні у вигляді крапельниць, які всі чекають, а багато-багато інших складових, які взагалі повинні змінити спосіб життя – це і фізичне навантаження, і робота з психотерапевтом, і якість налагодження сну, і певне харчування, і використання нових навичок, розвиток когнітивної сфери – тобто дуже багато немедикаментозних засобів. Це все про те, що наш мозок здатний до відновлення, він має дивовижну властивість – нейроспластичність, і якщо над процесом відновлення працювати з розумінням і правильно, наш мозок здатен утворювати нові нейронні зв’язки і цю проблему можна подолати. Тож нам хотілося дохідливо розказати про цей розлад і донести, як його можна долати, у невимушеній ігровій формі. Мені здалося, що наш ліс і наша «Лісова поляна» – саме для цього фестивалю.

«НАЙГОЛОВНІШЕ – ДАТИ ПАЦІЄНТУ НАСТАНОВУ НА ПРАВИЛЬНИЙ СПОСІБ ЖИТТЯ»

– У чому полягає посткомоційний синдром?

– За своєю природою це струс головного мозку. Але струс не від удару чи ДТП, де люди отримують також достатньо важкі травми, а від дії вибухової хвилі. Ця вибухова хвиля дуже шкодить мозку на молекулярному рівні, а також чинить вплив на слуховий і вестибулярний апарати, аналогів яким не має у клініці мирного часу. Тому наслідки цього струсу часто не видно на МРТ, КТ – бо це мікроскопічні розриви аксонів, мікросудин. Тож це такий невидимий наслідок, який у перші два-три дні може турбувати людину (у вигляді запаморочення, нудоти, втрати слуху, дзвону у вухах), але якщо це стається вдруге, втретє – і так у наших ветеранів дуже часто ставалося на полі бою, ніхто цьому не надавав значення, відповідно не лікувалося, людина не відсторонювалася для відновлення хоча б на тиждень, – то всі ці зміни накопичуються і згодом дають декомпенсацію відновних механізмів. Вибухова хвиля передається саме через рідину, яка омиває мозок. Відбувається гідродинамічний удар, зі значними стрибками тиску, який спричинює мікроураження по всій тканині мозку. Ці ураження мають довготривалі наслідки, дуже неприємні. Вони нібито не смертельні, але той перелік скарг людей просто важко уявити і вони драматично змінюють якість життя. У посткомоційному синдромі є все – починаючи від головних болів, запаморочень, перепадів тиску, епінападів, метеочутливості, зниження слуху до перепадів в  гормональної сфері, емоційної нестабільності і так далі, можна перелічувати годинами. Тому це дуже неприємний симптомокомплекс, і треба чітко знати, як з ним жити і як на нього впливати.

Якщо відверто, в Україні загалом з ним працюють не дуже якісно. Наприклад, часто ветерани поступають у неврологічне відділення, де їм лікар-невролог призначає певні таблетки і крапельниці, і цим й обмежується. А ми підходимо до цього саме як реабілітаційна команда: у нас такого пацієнта обов’язково веде невролог, психотерапевт, психіатр, фізичний терапевт, соціальний працівник, тому що навіть ті головокружіння, вестибулярний синдром у світі не лікують препаратами, а саме вестибулярним тренінгом – це такі вправи для тренування вестибулярного апарату, які дають гарний ефект. Такий мультидисциплінарний підхід дає чіткий результат. Найголовніше – дати пацієнту розуміння процесів, які відбуваються в головному мозку та психіці, націлити на правильний спосіб життя, який допоможе прийти до одужання.

«ПОЗИТИВНІ ЕМОЦІЇ ТАКОЖ Є ЗАПОРУКОЮ ВІДНОВЛЕННЯ»

– Можна сказати, що у ваші антиконтузійні квест, флешмоб, чаювання, в принципі, буде все це входити?

– Так, усі ці наші поради, які ми вважаємо потрібними і важливими, – якраз про це. Доносимо їх у такій легкій привабливій формі. Сподіваємося, нашим гостям сподобається, будемо амбасадорами і правильної назви, і розуміння, і якісних підходів до подолання посткомоційного синдрому!

– Чи широкий контингент ваших пацієнтів? Ви запрошуєте на цей захід і членів ваших родин…

– Членів родин – для того щоб вони теж почули про цей розлад, зрозуміли його, і також просто разом провели час у гарних емоціях, спілкуванні, що також є запорукою відновлення. Ми запрошуємо своїх пацієнтів, хто живе в Києві й області. Але ж і в самому госпіталі лежать пацієнти зі всієї України – наш госпіталь національний. Тож заодно прийдуть і ті, хто зараз перебуває на лікуванні.