Переселенцям допоможуть міцні громади
Два роки в Україні існує явище вимушено переміщених осіб – сьогодні переселенців із Донбасу та Криму налічується 1,7 мільйона. Міжнародна організація з міграції (МОМ) з лютого по травень цього року провела чотири раунди опитування домогосподарств переселенців (2400 осіб). Вивчалися матеріальні особливості життя, соціальне становище, можливість працевлаштування, самозайнятості тощо. Організатори вважають, що отримані дані мають стати добрим підґрунтям для створення та реалізації державної політики щодо адаптації ВПО в нових громадах, а також інформаційною підтримкою для міжнародних організацій, які допомагають переселенцям.
Знайти прийнятні житло та роботу – ці питання протягом двох років продовжують залишатися актуальними для більшості ВПО, йдеться в дослідженні. При цьому зазначається, що близько половини ВПО, які на момент переселення працювали, знайшли роботу на новому місці. Також 40% переселенців говорять, що нині їм доводиться економити на всьому, зокрема на продуктах харчування. 70% переселенців орендують житло, і більшість з них скаржиться на високу орендну плату. Крім цього фахівці вкотре фіксують низьку соціальну активність наших громадян зі статусом ВПО.
«За даними дослідження, тільки 4% переселенців виявили бажання підвищити кваліфікацію чи освоїти нову професію, щоб працевлаштуватися. Прикро таке бачити, бо сучасний ринок праці вимагає гнучкості та постійного навчання, - зазначив заступник міністра з питань окупованих територій та ВПО Георгій ТУКА. – 7% ВПО заявили про потребу підтримки їхнього приватного бізнесу чи в започаткуванні нової справи. На жаль, виходить, що 90% вихідців з Донбасу з числа ВПО не проявляють ініціативи, пасивні, чекають допомоги від держави та міжнародних донорів. Але уряд не зможе надати допомогу такій великій кількості людей».
Фахівці, які працюють в секторі надання допомоги переселенцям чекають «глибоких ініціатив» від громад, які приймають ВПО, і від самих переселенців.
«Ситуація така, що треба реагувати на всі виклики та кризи, які, зазвичай, і так є в громадах. З ВПО громади отримали нові виклики: потрібні додаткові фінансові, людські ресурси. І сьогодні нам слід вирішити, що в такій ситуації можна зробити на національному та місцевому рівнях. Тактична мета – впоратися з тим, щоб громади на всіх рівнях знали про міжнародний досвід роботи з ВПО і те, як його адаптувати. Та модель децентралізації, що є нині, передбачає сильну громаду. Тому наша тактика – зробити сильну громаду, яка створюватиме і залучатиме ресурси, пропонуватиме проекти. Друге – створити умови для залучення ресурсів. По-третє, треба зробити так, щоб думки та ініціативи були почуті. Тобто, ми пропонуємо підхід, орієнтований на громади: коли ВПО отримуватимуть всі сервіси на місцях, коли всі потреби будуть задовольнятися в громаді, коли ВПО відчуватимуть себе членами громади з усіма ресурсами», - стверджує міністр з питань тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб Вадим ЧЕРНИШ.
Сьогодні в Міністерстві соціальної політики України першим кроком пропонують спросити роботу органів соціального захисту, тобто зробити доступнішим сервіс.
«Вже два роки, як в Україні існує явище ВПО, але міжнародні організації ставлять під сумнів офіційну кількість таких громадян – 1,7 мільйона. Щоб це з’ясувати, а також покращити обслуговування переселенців, ми вже закінчили опрацьовувати програмне забезпечення – будемо вводити електронний реєстр ВПО. До кінця липня цього року програма повинна запрацювати в усіх управляннях соціального захисту. Це дозволить отримувати в режимі онлайн інформацію про необхідну допомогу людям. Більше відповідальності ми віддаємо місцевим органам врядування», - зазначив заступник міністра соціальної політики Віталій МУЩИНІН.
Щодо підтримки в працевлаштуванні, експерти радять ВПО вивчати потреби ринку і намагатися підлаштуватися під його запит. Із житлом складніше: фахівці вважають, що всім зацікавленим варто думати про соціальне житло. За словами Георгія Туки, для держави це питання – «непідйомне», тому слід залучати міжнародні фонди. Представники інших країн, зі свого боку, чекають конкретних пропозицій від України та її приватного сектору. Зокрема, Надзвичайний і Повноважний Посол Японії в Україні (Японія надала нам допомоги в 1,8 мільярда доларів) Шігекі СУМІ наголосив, що перш за все Україні треба використати існуючий незатребуваний житловий фонд (квартири, будинки), а потім говорити про створення нового житла. Фахівці в один голос заявляють: вимушені переселенці та громади, що їх приймають, потребують комплексної підтримки та інноваційних рішень задля інтеграції та розвитку.