Пассажем слід ходити з високо піднятою головою

Біля входу до Пасажу, з лівого боку, під двома ажурними арками завжди наглухо зачинені металеві ворота. Років 10, а то й 15 підряд вони викликають відчуття чогось таємничого та зловісного.

"Дуже-дуже давно зачинені!" - не заперечує помічник головного архітектора міста Борис Федорчук. Виявляється, прохід і проїзд тут небезпечні, оскільки арки руйнуються і час від часу згори падає каміння.

Б. Федорчук не заперечує, що необхідно вживати термінових заходів. В аварійному стані і самі арки, і скульптури при них (здається дивом, як удається двом кам`яним "чолов`ягам" утримуватися на п'єдесталі, котрий розколовся). Ще три роки тому Б. Федорчук, працюючи головним архітектором Старокиївського району, неодноразово звертався і до районної, і до міської адміністрації з вимогою ремонту і цих об`єктів, і всього Пасажу. Проте нічого не досяг. Тим часом починає потроху сипатися і з парадної арки, під якою щоденно проходять тисячі людей і яку буде дуже складно зачинити ворітьми.

НЕБЕЗПЕЧНО СТОЯТИ ПІД БАЛКОНОМ, ЯКОГО НЕМАЄ

Не можна сказати, що владу ніколи не займала архітектура Пасажу та будівель, які прилягають до нього. Старожили добре пам`ятають "італійські" портики, зведені на трьох рівнях будинку №17 на Хрещатику. Років шість тому ці добротні надбудови раптово знесли без особливого розголосу та дослідницьких вишукувань.

-- Портики прибрали після тієї трагедії на главпоштамті, -- пояснює головний архітектор Старокиївського району Олена Погребняк. - Я гадаю, коли б їх "зрізали" просто так, безпідставно, тоді б і навпроти, в сусідньому будинку "зрізали".

Питання, коли ж їх відновлять - адже йдеться про пам'ятку архітектури, котру охороняє держава, -- сьогодні є риторичним. Між тим, усі ці роки шість балконних дверей вгорі відкриваються "в нікуди", у простір. А внизу - кафе "Хвилинка"...

-- Я кожного дня з побоюванням дивлюся на ці балконні двері, які раніше виходили на терасу портиків, -- каже Георгій Григорян, зав. виробництвом кафе. -- Влітку не так страшно, ми тенти напинаємо, а от взимку й восени дуже небезпечно...

ГЕЙ, КОМЕРСАНТИ!

-- Треба залучати комерційні структури, розташовані в цьому мікрорайоні, -- вважає Борис Федорчук. - Однак щоб вони виділили гроші на ремонт міських споруд, їх необхідно чимось зацікавити... - висуває цікаву думку Борис Олександрович.

Від двох організацій пропозиції уже надходили. Влітку торік ЗАО "Торговий дім "Хрещатик" звернулося до районних і міських властей за дозволом про реконструкцію й розширення складських приміщень гастроному на вул. Хрещатик, 13. Старокиївська райдержадміністрація дала принципову згоду на "розв'язання цього питання в належному порядку", та, враховуючи великі дірки в бюджеті, лише "... за умови фінансування й виконання ремонтних робіт рогу лівої частини входу до пасажу, простукування й заміни облицювальної плитки, та приведення в належний стан лівої скульптури й постаменту після проведення відповідних проектних опрацювань". Прохач погодився на ці умови, як і на вимоги Управління охорони пам'яток історії, культури й історичного середовища про необхідність "проектування проводити на підставі історико-архівних досліджень з урахуванням стану будівлі й оточуючого історичного середовища". Мабуть, такі "бартерні" вимоги задовольнили б не тільки обидва боки, що домовляються, а й третій - мешканців міста, оскільки "розширення складових приміщень" виконувалося б тільки всередині двору і не псувало б архітектурного ансамблю Хрещатика. Прооте відремонтувати арки і скульптури "на шару", на жаль, не вдалося, оскільки на цій ділянці під землею виявлено багато інженерних комунікацій, а на них, зрозуміло, будь-що будувати забороняється.

Поки торговельний будинок шукав альтернативні варіанти, з'явився ще один "реставратор" - українсько-американське СП "Шанс-Дракстер". Він теж прийняв вимоги, запропоновані райдержадміністрацією, обіцяючи все зробити у найкращому вигляді. Звісно, не за подяку. Аптека, що належала СП, міститься на самому розі Пасажу і майже прилягає до будинку № 13 на Хрещатику. Між ними тільки ці дві історичні арки, що сипляться-падають. "Шанс-Дракстер" мав намір капітально їх відремонтувати, "вдягнути" потім у скляний ковпак, котрий, як весільне вбрання, спадав би до самої землі. Ця смілива ідея, крім іншого, дозволяла фірмі розширити свої володіння на кілька десятків квадратних і кубічних метрів і звести на них нову архітектурну споруду - точку з продажу дитячого харчування. Все б нічого, однак, подумали в ГоловАПУ, пам'ятника архітектури шкода...

- Великий наступ триває нині на арочний простір міста. На всіх вулицях, - пояснює ситуацію у масштабах усього міста Борис Федорчук. - Ми всім відмовляємо, адже простір другого, третього плану має проглядатися...

Простір арок проглядається поки що добре. Ось тільки самі арки виглядають все гірше.

Пассажем слід ходити з високо піднятою головою

Пассажем слід ходити з високо піднятою головою

Біля входу до Пасажу, з лівого боку, під двома ажурними арками завжди наглухо зачинені металеві ворота. Років 10, а то й 15 підряд вони викликають відчуття чогось таємничого та зловісного.

"Дуже-дуже давно зачинені!" - не заперечує помічник головного архітектора міста Борис Федорчук. Виявляється, прохід і проїзд тут небезпечні, оскільки арки руйнуються і час від часу згори падає каміння.

Б. Федорчук не заперечує, що необхідно вживати термінових заходів. В аварійному стані і самі арки, і скульптури при них (здається дивом, як удається двом кам`яним "чолов`ягам" утримуватися на п'єдесталі, котрий розколовся). Ще три роки тому Б. Федорчук, працюючи головним архітектором Старокиївського району, неодноразово звертався і до районної, і до міської адміністрації з вимогою ремонту і цих об`єктів, і всього Пасажу. Проте нічого не досяг. Тим часом починає потроху сипатися і з парадної арки, під якою щоденно проходять тисячі людей і яку буде дуже складно зачинити ворітьми.

НЕБЕЗПЕЧНО СТОЯТИ ПІД БАЛКОНОМ, ЯКОГО НЕМАЄ

Не можна сказати, що владу ніколи не займала архітектура Пасажу та будівель, які прилягають до нього. Старожили добре пам`ятають "італійські" портики, зведені на трьох рівнях будинку №17 на Хрещатику. Років шість тому ці добротні надбудови раптово знесли без особливого розголосу та дослідницьких вишукувань.

-- Портики прибрали після тієї трагедії на главпоштамті, -- пояснює головний архітектор Старокиївського району Олена Погребняк. - Я гадаю, коли б їх "зрізали" просто так, безпідставно, тоді б і навпроти, в сусідньому будинку "зрізали".

Питання, коли ж їх відновлять - адже йдеться про пам'ятку архітектури, котру охороняє держава, -- сьогодні є риторичним. Між тим, усі ці роки шість балконних дверей вгорі відкриваються "в нікуди", у простір. А внизу - кафе "Хвилинка"...

-- Я кожного дня з побоюванням дивлюся на ці балконні двері, які раніше виходили на терасу портиків, -- каже Георгій Григорян, зав. виробництвом кафе. -- Влітку не так страшно, ми тенти напинаємо, а от взимку й восени дуже небезпечно...

ГЕЙ, КОМЕРСАНТИ!

-- Треба залучати комерційні структури, розташовані в цьому мікрорайоні, -- вважає Борис Федорчук. - Однак щоб вони виділили гроші на ремонт міських споруд, їх необхідно чимось зацікавити... - висуває цікаву думку Борис Олександрович.

Від двох організацій пропозиції уже надходили. Влітку торік ЗАО "Торговий дім "Хрещатик" звернулося до районних і міських властей за дозволом про реконструкцію й розширення складських приміщень гастроному на вул. Хрещатик, 13. Старокиївська райдержадміністрація дала принципову згоду на "розв'язання цього питання в належному порядку", та, враховуючи великі дірки в бюджеті, лише "... за умови фінансування й виконання ремонтних робіт рогу лівої частини входу до пасажу, простукування й заміни облицювальної плитки, та приведення в належний стан лівої скульптури й постаменту після проведення відповідних проектних опрацювань". Прохач погодився на ці умови, як і на вимоги Управління охорони пам'яток історії, культури й історичного середовища про необхідність "проектування проводити на підставі історико-архівних досліджень з урахуванням стану будівлі й оточуючого історичного середовища". Мабуть, такі "бартерні" вимоги задовольнили б не тільки обидва боки, що домовляються, а й третій - мешканців міста, оскільки "розширення складових приміщень" виконувалося б тільки всередині двору і не псувало б архітектурного ансамблю Хрещатика. Прооте відремонтувати арки і скульптури "на шару", на жаль, не вдалося, оскільки на цій ділянці під землею виявлено багато інженерних комунікацій, а на них, зрозуміло, будь-що будувати забороняється.

Поки торговельний будинок шукав альтернативні варіанти, з'явився ще один "реставратор" - українсько-американське СП "Шанс-Дракстер". Він теж прийняв вимоги, запропоновані райдержадміністрацією, обіцяючи все зробити у найкращому вигляді. Звісно, не за подяку. Аптека, що належала СП, міститься на самому розі Пасажу і майже прилягає до будинку № 13 на Хрещатику. Між ними тільки ці дві історичні арки, що сипляться-падають. "Шанс-Дракстер" мав намір капітально їх відремонтувати, "вдягнути" потім у скляний ковпак, котрий, як весільне вбрання, спадав би до самої землі. Ця смілива ідея, крім іншого, дозволяла фірмі розширити свої володіння на кілька десятків квадратних і кубічних метрів і звести на них нову архітектурну споруду - точку з продажу дитячого харчування. Все б нічого, однак, подумали в ГоловАПУ, пам'ятника архітектури шкода...

- Великий наступ триває нині на арочний простір міста. На всіх вулицях, - пояснює ситуацію у масштабах усього міста Борис Федорчук. - Ми всім відмовляємо, адже простір другого, третього плану має проглядатися...

Простір арок проглядається поки що добре. Ось тільки самі арки виглядають все гірше.