Новий «Синій кит»...

П’ять дитячих суїцидів за два тижні — наче уривок жахаючого трилера, насправді ж, життєві реалії. Новина від Національної поліції про дитячі спроби покінчити з життям у Києві та області облетіла всю країну. Перша асоціація — повертається гра «Синій кит» чи її аналоги. Ця онлайн-гра набула поширення 2015 року в Росії, 2016-го в Україні була зафіксована перша дитяча смерть у Маріуполі саме через залученість до «Синього кита». 2017-й став переломним, тривогу забили не лише в Росії, Україні, а й на всьому пострадянському просторі, в Італії, Німеччині, навіть Бразилії.

Так звані групи смерті були орієнтовані на дітей віком 12—16 років. Спочатку вони поширювалися в мережі «ВКонтакте», згодом у Instagram та Viber. Упродовж 50 днів діти мали виконувати завдання від куратора або ж «кита», останнє з яких — самогубство. Інакше погрожували завдати шкоди рідним, опублікувати інтимні фото в інтернеті (їх робили діти як одне з завдань) тощо.

Історія моторошна, яку, на щастя, вдалося зупинити. «ВКонтакте» заблокована в Україні з 2017 року. Кіберполіція час від часу робить заяви про блокування подібних «груп смерті». Відносний спокій порушили останні новини від правоохоронців. 19 січня в Голосіївському районі пізно ввечері 12-річний хлопець випав із 15-го поверху. 26 січня в Броварах на вулиці Симоненка, 105 із 15-го поверху новобудови випав 18-річний курсант Національної академії внутрішніх справ. 28 січня близько 15.00 із вікна 15-го поверху в селищі Чайки, що на Київщині, випав десятирічний хлопчик. Про цю історію розповідав колега, який мешкає в Чайці. Перед стрибком хлопець зателефонував мамі зі словами «Вгадай, де я?». 1 лютого на вулиці Орловській, що в Шевченківському районі столиці, з вікна п’ятого поверху вистрибнула 16-літня дівчина. Як попередньо з’ясували правоохоронці, напередодні посварилась із хлопцем. Наразі її госпіталізовано до медичного закладу. 2 лютого, близько 16.00 на вул. Максимовича, 3Г з балкона багатоповерхового будинку випала 13-річна дівчинка. Біля балкона залишила свій телефон і сумку.

У правоохоронних органах кожен інцидент розглядається окремо. Проте в коментарях у соцмережах уже поширюються здогади, що це не просто збіг обставин, а можливо, повернення «Синього кита» чи йому подібних «ігор смерті».

«НЕОБХІДНО НАВЧАТИ ДІТЕЙ КРИТИЧНОМУ МИСЛЕННЮ»

Як рятувати дітей від потрапляння в небезпечні ігри — з одного боку, клопіт батьків, з другого — і держави. Так, у 2018 році, якраз після тривожної тенденції з «Синім китом», були внесені зміни до статті 120 Кримінального кодексу, за якою передбачається кримінальна відповідальність за схиляння до самогубства, за допомогою інтернету зокрема. Інша річ — реалізація цієї статті, адже розшукувати кураторів онлайн-ігор вдається не завжди.

Експерт із захисту персональних даних Олексій МЕРВІНСЬКИЙ вважає, що для притягнення винних до відповідальности, саме у випадку з «групами смерті», в нас не досить сильне законодавство: «Захист конфіденційних відомостей про фізичну особу — це права людини, цим займається Уповноважений ВРУ з прав людини. Він повинен формувати державну політику, зокрема й щодо неповнолітніх. Нині законодавство не відповідає європейський нормам, а там захист прав дитини виписано окремими статтями. В нас нема відокремлення щодо прав дитини, щодо віку тощо. В нас прийнято, що захистом персональних даних, зокрема, дітей, повинна займатися незалежна установа, одна з них якраз Офіс Омбудсмена. Якщо законодавчо не виписано нічого про захист прав дітей, то нема кого притягувати до відповідальности».

У такому разі завдання суспільства та батьків зокрема — правильно відреагувати на ці тривожні дзвіночки. Навіть якщо ніякого нового «Синього кита» немає, навіть якщо кіберполіція вчасно реагує на появу небезпечних онлайн-ігор у соцмережах та блокує їх, батьки повинні по максимуму знати, чим живе їхня дитина.

Важливо розуміти, що в ситуації з підлітками необхідні любов, дбайливе ставлення і безумовне прийняття. В цей період життя, коли необхідно знайти однодумців і свою «зграю», визначитися з подальшим шляхом у житті, як ніколи важливі безумовне прийняття і любов рідних людей. Витрачайте більше часу на підлітка, відкривайте і робіть для нього цікавим навколишній світ, — радить експертка. — Цікавтеся, включайтеся і розпитуйте вашу дитину про її життя, почуття, побоювання, переживання, і приймайте її. Без приниження, критики і знецінення. Це ваша дитина — така, як є, з усією своєю неповторністю. Ви — разом і з усім впораєтеся».

Ці поради важливі в будь-якій тривожній ситуації, необов’язково пов’язані з небезпекою в інтернеті. Важливо не забувати, що діти завжди потребують уваги батьків

На думку експерта з кібербезпеки Віталія ЯКУШЕВА, нині треба вчити дорослих, щоб ті розмовляли з дітьми про небезпеки інтернету і не віддавали їх повністю онлайн-життю. «До того ж необхідно навчати дітей критичному мисленню, — каже він. — Усяка інформація, яка є в інтернеті, не означає, що вона хороша. Коли ми були малі, нам казали: якщо незнайомі чоловік чи жінка пропонує нам цукерку чи піти в підвал за нею, щоб глянути на цуценя, ви не йдіть, бо це незнайомі люди, навіть якщо називають ваше ім’я. Це для нас була обізнаність, наше критичне мислення, що не з усіма людьми можна піти грати в приставку. Те ж саме зараз, змінилися лише інструменти — люди не ходять фізично, а заходять кудись віртуально».

Щодо поширення «груп смерті» та доведення дітей до самогубства, експерт вважає, що суїцид — радше виняток, коли саме через інтернет хтось обірвав своє життя. «Якісь заклики абощо можуть бути додатковою останньою краплею, якщо в людини є певний психологічний надрив. Якщо є прямі заклики в інтернет-мережі, то цим займатиметься Нацполіція та кіберполіція, бо це порушення закону і стаття. Тим паче з «китом» було доведено, що це був інформаційний тролінг, це було роздуто в чатах спеціально, нічого під тим реального не було, — зауважує Віталій Якушев. — Це дещо надумана ситуація, можливо, було одне самогубство за весь час із десятків тисяч. Я вважаю, що це завдання кіберполіції дивитися за цими ресурсами, а завдання батьків — дивитися за дітьми і навчати їх критичному мисленню. Необов’язково це буде «Синій кит» чи будь-яка онлайн-гра. Це може бути будь-який ресурс, якими сьогодні користуються діти. І це може бути довірений ресурс. Якщо говорити про конкретний сайт чи форум, його можна заблокувати. Але якщо такі заклики будуть у Телеграмі чи Фейсбуці, це необхідно для всіх дітей України закривати Фейсбук? Маленький ресурс можна закрити, навіть виключивши його на хостингу з допомогою правоохоронних органів, якщо є постанова суду, можна закрити його повністю. Якщо кажемо про великий ресурс на кшталт Месенджера чи інших соцмереж, можемо його закрити в Україні, але користуючись обходами, проксі-серверами, ці обмеження дуже легко оминути».

«ВИТРАЧАЙТЕ БІЛЬШЕ ЧАСУ НА ДІТЕЙ»

Що ж варто сприймати як тривожні дзвіночки, які можуть свідчити про втягування дитини в світ небезпечних онлайн-ігор, як батькам зрозуміти, чи варто панікувати і вживати якихось заходів і як загалом вберегти дітей від онлайн-небезпек у той час, як віртуальний світ мимоволі став частиною їхнього життя? Ці питання прокоментувала для «Дня» експертка з питань безпеки дітей, психологиня, керівниця навчального проєкту з безпеки «#iKiD» Олена ЛІЗВІНСЬКА: «Підлітки. Вони сьогодні зовсім інші, ніж були ми в свій час. Найчастіше більш чутливі і вразливі, потребують нашої уваги, опори та захисту. І тільки любов та підтримка найрідніших людей усе ще важливі і необхідні сучасним дітям і підліткам, як колись були важливі для нас. Маніпуляція батьківськими страхами або реальна загроза — кожен дорослий і батьки вважають по-різному, коли йдеться про соціальні мережі і групи в них. Але мій досвід показує, що ризик є. Все частіше ситуації зі світу віртуального мають цілком реальні наслідки, часто трагічні. Онлайн-світ для дітей і підлітків — це ще один світ, який для них важливий, у якому вони спілкуються, дружать, заводять знайомства. Важливо розуміти, що просто відключивши інтернет або заборонивши доступ до гаджетів, із ситуацією не впоратися. Це можливо тільки до певного віку дитини і за певних умов, а далі це практично не піддається реалізації».

Чому так? На думку пані Олени, в оточенні кожної дитини завжди знайдеться друг або подруга, які «допоможуть» і поділяться своїм смартфоном із доступом у інтернет. «І ваші заборони вже нерезультативні й малоефективні, оскільки доступ у онлайн отриманий іншим шляхом, — продовжує експертка. — Крім того, подібні заходи тільки налаштовують дитину проти вас. Щоб не бути покараним за «недобру» історію або ситуацію, дитина почне хитрувати, брехати і замовчувати про свої проблеми та неприємності, тим самим тільки ускладнюючи ситуацію. І в той момент, коли дитина, а найчастіше підліток, незрозумілий, відкинутий, зацькований, принижений і в розпачі від неприйняття його батьками, однолітками і друзями, йде в інтернет. І там знаходяться інші люди. Як правило, ці люди його зрозуміють, приймуть і завжди знайдуть можливість підтримати. Просто приділяючи час і без оцінки і критики даючи поради, поступово стаючи значною частиною життя. З ними підлітки радяться, їм виливають душу і розкривають свої секрети, все міцніше загрузаючи і потрапляючи в залежність. І саме ця психологічна залежність надалі дає можливість зловмисникам маніпулювати і впливати на поведінку підлітка в реальному світі, маніпулюючи і підштовхуючи до страшних вчинків».

Олена Лізвінська наголошує, що відсутність уваги з боку батьків або байдужість до подій у житті дитини — це слабке місце, яке однаково чутливе і вразливе в дітей незалежно від матеріального достатку сім’ї: «Важливо пам’ятати, що коли діти і підлітки не отримують у сім’ї необхідного їм розуміння, дбайливого ставлення та підтримки від своїх найрідніших і найближчих людей, вони його шукають поза сім’єю. І знаходять. Близькі можуть помітити зміни в поведінці підлітка, але дуже багато залежить від обставин і характеру, а так само від стосунків у сім’ї».

Найголовніше, на що варто звернути увагу батькам, за словами пані Олени, це різкі зміни в поведінці і зміни в житті дитини. «Це може бути нехарактерна замкнутість і агресивна поведінка або навпаки — несподівана поступливість, слухняність і товариськість, на межі приреченості, — пояснює вона. — Зміна паролю на своєму мобільному і обмеження доступу до нього, зміна в оформленні та змісті на сторінках у соціальних мережах, зміни налаштувань конфіденційності, здригання і небажання швидко відповідати на повідомлення або навпаки — зайва стрімкість. Нові звички, малюнки і схеми, дуже ранній підйом або відмова від найулюбленіших занять, від хобі та звичного кола друзів у обмін на смартфон або планшет».

Якщо в батьків виникають побоювання або сумніви, Олена Лізвінська радить анонімно звернутися за психологічною допомогою і консультацією на гарячу лінію громадської правозахисної організації «Ла Страда Україна» —

щодо насильства в родині:

0 800 500 335 (з мобільного або стаціонарного)

або 116 123 (з мобільного),

для звернення дітей:

0 800 500 225 (з мобільного або стаціонарного)

або 116 111 (з мобільного),

анонімно та безоплатно

з 12.00 до 20.00 у будні.

«Важливо розуміти, що в ситуації з підлітками необхідні любов, дбайливе ставлення і безумовне прийняття. В цей період життя, коли необхідно знайти однодумців і свою «зграю», визначитися з подальшим шляхом у житті, як ніколи важливі безумовне прийняття і любов рідних людей. Витрачайте більше часу на підлітка, відкривайте і робіть для нього цікавим навколишній світ, — радить експертка. — Цікавтеся, включайтеся і розпитуйте вашу дитину про її життя, почуття, побоювання, переживання, і приймайте її. Без приниження, критики і знецінення. Це ваша дитина — така, як є, з усією своєю неповторністю. Ви — разом і з усім впораєтеся».

Ці поради важливі в будь-якій тривожній ситуації, необов’язково пов’язані з небезпекою в інтернеті. Важливо не забувати, що діти завжди потребують уваги батьків.