Навіщо вбивати кандидата, якщо можна вбити його бізнес
Преса вже не раз згадувала про різноманітні обмеження прав опозиційних кандидатів у депутати на Кіровоградщині. Зокрема, "День" уже писав про свавілля, що його чинить влада проти Ганни Артем'євої (висунена кандидатом від 150 підприємств регіону), основного конкурента радника Президента Ігоря Шарова. Майже місяць було паралізовано діяльність виробничого об'єднання "Артеміда", очолюваного Ганною Петрівною. Кореспондент "Дня" попросив Г. Артем'єву розповісти, яка ситуація сьогодні.
- Після публікацій у газетах, зустрічей з Президентом ситуація змінилася. Ми отримали лист із прокуратури, яка визнала дії УВС проти нас незаконними і наше право звернутися до суду для відшкодування збитків. Заводи працюють. Хоча порівняно із січнем обсяг виробництва становить 80 відсотків. Поступово ми виходимо на колишній рівень. Що цікаво: після низки наклепницьких публікацій, анонімних листівок і написів на огорожах, багатьох необгрунтованих перевірок інтерес до нашої продукції навіть зріс. Ми побоювалися, що за час вимушеного простою втратимо ринок, але в нашого споживача вже склалися певні смаки - це говорить про деяку стабільність українського ринку. Та й Росія, Прибалтика звертають на нас увагу. Зараз ми готуємося до кількох міжнародних виставок-продаж, днями вели переговори з однією польською фірмою.
Крім того, вже подано й затверджено всіма міністерствами, комісією при Президентові документи про перетворення виробничого об'єднання "Артеміда" на промислово-фінансову групу, до якої ввійде "Промінвестбанк". Залишився тільки підпис прем'єра. Адже якщо об'єднати виробництво й фінанси, ми зможемо відродити й переробну промисловість. Уже зараз ми, фактично, є промислово-фінансовою групою, хоча й не маємо відповідних пільг. Це зв'язок колгоспів, спиртзаводів, цукрових заводів, лікеро-горілчаних. У такому циклі є можливість маневрувати фінансами на користь тих підприємств, які цього найбільш потребують. Ми даємо друге дихання малорентабельним підприємствам за рахунок існування високорентабельних, тобто часто замінюємо собою саму державу, яка повинна займатися політикою протекціонізму.
Цього не розуміє податкова інспекція. Постійно виникають підозри, що в нас щось десь незаконне. Був у нас простій півтори доби: податкова інспекція не видала акцизні марки. Коли я спитала заступника начальника обласної податкової інспекції: "Чому?" - вона відповіла, що не розуміє принципів нашої діяльності. Проте податкова інспекція зобов'язана забезпечити підприємства, що працюють, маркою, інакше ми не маємо права на реалізацію продукції.
Такі "дрібні капості" шкодять не тільки нам. Коли ми простоювали 27 днів, у Кіровограді два місяці медики, педагоги не отримували зарплату, пенсіонери - пенсії. Через наш простій бюджет втратив понад шість мільйонів гривень. Ще 4-5 місяців ця цифра зростатиме, адже раніше щорічне зростання виробництва становило 330 відсотків. Зараз ми затрималися з випуском нової продукції. Усе це впливає на соціальну ситуацію в місті. Адже фактично наше виробництво годує Кіровоград, ми наповнюємо бюджет на 80 відсотків. Не секрет, що в СРСР лікеро-горілчана промисловість давала понад 60 відсотків прибутків до бюджету. Коли почалася горезвісна боротьба з алкоголізмом, почали швидко з'являтися підпільні цехи. Те ж саме після зупинки нашого виробництва - вже останнім часом виявлено два таких цехи. То кому ж це вигідно?
Я розумію, що нове не може саме собою прийти, воно повинно боротися зі старим. Ці відмираючі сили зацікавлені тільки в одному - вичавити з української економіки якомога більше, вони інвестують економіку Заходу. Ще одна протидіюча сила - "Громада" - ні що інше, як спроба створення в країні такої диктатури. Поки наша державність не утвердилася, це надзвичайно небезпечно.
- А кого ви вважаєте основним конкурентом у бізнесі?
- Основний конкурент - імпортна продукція. У нас таке страшне засилля імпортного виробника: його продукція становить 80 відсотків. На лікеро-горілчаному ринку - це 50-55 відсотків. Причина - нерозвиненість українського виробництва, відсутність політики розумного протекціоналізму. А економіка Радянського Союзу будувалася таким чином, що в Україні розміщувалося 60 - 65 відсотків виробничих потужностей спиртової та лікеро-горілчаної промисловості. Проте технічна база, асортимент у нас слабші, ніж на Заході. Парадоксальність ситуації в тому, що зараз у нас криза перевиробництва, але витіснити ті 50 відсотків імпортної продукції українська промисловість не в змозі.
- Протидія виявляється тільки в бізнесі, чи були спроби перешкодити й вашій суспільній діяльності?
- Були спроби зірвати зустрічі з виборцями, приводять психічно хворих людей. Результат виявився зворотним очікуваному - люди згуртувалися навколо мене, рейтинг зріс.
До речі, така ж боротьба велася й з іншими гідними кандидатами.
- За результатами зустрічей з виборцями Ви могли б сказати, що зараз треба людям?
- Людям хочеться мати роботу, зарплату, соціальні гарантії. Ми вже створили в області приблизно 10 000 робочих місць. І люди дуже сподіваються, що "Артеміда" розширятиметься, з'являться нові робочі місця. Нині в місті на 300 тисяч населення близько 20 тисяч тих, хто голодує. Смертність зросла на 30 відсотків. Тому люди кажуть про необхідність замінити Верховну Раду, докорінно змінити законодавчу базу. Практично на всіх зустрічах йдеться про відродження виробництва. Народ обурюється, що ми їмо імпортний хліб, п'ємо імпортні соки тощо.
- Проте ж при цьому наша продукція має бути кращою...
- Якщо говорити про продукцію нашого об'єднання, то Держстандартом вона визнана однією з найкращих. Вона пройшла атестацію і в російських лабораторіях. І споживач дуже добре відрізняє нашу продукцію.