Мундир під білим халатом

До серпня 1994 року тут був військовий санаторій - окраса і своєрідний курортний центр Ірпеня. А нині Київський гарнізонний шпиталь, клінічна база НДІ проблем Української військової медицини. Тут безкоштовно обслуговують офіцерів, солдатів, ветеранів збройних сил України, буває - і просто пенсіонерів, яким нема куди подітись зі своїми болячками. А за гроші лікуються ті, кого приваблюють чистенькі палати із усіма вигодами на 1-2, найбільші - на 3 особи, непогане для нашого часу харчування, вправні фахівці, затишність ірпінського парку, де можна гуляти, якщо справи йдуть на одужання.
- Здебільшого військових скеровують до нас на реабілітацію, - розповідає начальник відділення травматології майор Юрій Шевчук. Більшість травм можна віднести за рахунок незадовільної фізичної підготовки наших хлопців. Є серед них і такі, хто за станом свого здоров'я взагалі не підлягають призову. Невдовзі їх комісують.
Саме такий Сергій Кушнір, із Харківської області. У нього плоскостопість 3-го ступеня. Вісім місяців він навчався у Полтавському училищі зв'язку, а коли опинився у військовій частині, під час першого ж кросу на три кілометри переламав пальці на нозі.
- У шпиталі досить міцний кадровий склад, - розповідає начальник закладу, полковник Віктор Попков. Колись військових медиків готували лише у медичній академії Санкт-Петербургу. Нині відкрита Українська військова медична академія, і у нас вже працюють її перші випускники: у кардіології - старший лейтенант Микола Коваль, пульмонології - старший ординатор Олександр Войцеховський. Справжня гордість закладу - відділення нетрадиційних методів лікування, яке очолює підполковник Дмитро Варламов. Тут до послуг пацієнтів мануальна терапія, фіто-, аромо-, герудо-, рефлексотерапія, голодолікування, і інші безмедикаментозні методи.
Психотерапевт Андрій Сорочинський розповів, що до нього часто звертаються солдати, які побували у зонах військових конфліктів і нині відчувають страхи, побоювання, страждають навіть галюцинаціями. Особливої уваги потребують також військовослужбовці, невпевнені у майбутньому, які мало заробляють, не мають житла.
До речі, персонал госпіталю останню зарплату отримав у листопаді.
