Ми живемо у країні грибів-мутантів
Торік понад півтори тисячі чоловік отруїлися грибами, 120 зі смертельним результатом. Цього року все повторюється. Уже 19 померло. Чому? Прислухаймося до міркувань фахівців.
Ігор ШЛАПАК - головний токсиколог Міністерства охорони здоров'я України, директор токсикологічної клініки київського науково-практичного центру швидкої допомоги й медицини катастроф, доктор медичних наук, професор:
- Досі все пов'язували з блідою поганкою, з тим, що мовляв, грибники не змогли відрізнити її від їстівних грибів. Однак фахівці-токсикологи почали сумніватися в цьому. Наші дослідження допомогли з'ясувати: у багатьох випадках люди вживали цілком їстівні гриби, які чомусь виявилися отруйними. Чому? І чому жертв більше не в лісових регіонах, а в південних степових районах? Чи не є гриби своєрідними акумуляторами забруднення атмосфери, грунту, води? З повітря ці природні губки вбирають багаті на свинцеві сполуки викиди промислових підприємств та автотранспорту, а з грунту - мінеральні добрива, отрутохімікати.
Дуже швидко ця гіпотеза підтвердилася. Приміром з Дніпропетровської області до нас у клініку доставили матір з дочкою, отруєних, як зазначалося у супровідних документах, дарами лісу. Однак ми звернули увагу на дивовижну річ: не було елементарних симптомів грибного отруєння. Зате було інше - поколювання в пальцях рук і ніг, сильний біль, тобто типові симптоми ураження якимись хімічними токсикантами. Глибокі дослідження, а в нас у клініці функціонує спеціальна лабораторія, показали: це отруєння пестицидами. Але потерпілі заявили, що вони з хімікатами справи не мали. Шкідливі хімічні речовини потрапили в організм опосередковано, через ті самі гриби, за словами потерпілих, цілком їстівні, зібрані власноруч... Феноменом останніх грибних сезонів, торішнього й нинішнього, я назвав би ще одне незвичайне явище: навіть їстівні, але щедро приправлені "екологічним соусом", гриби можуть не тільки отруювати організм здорової людини, а й загострювати вже наявні хвороби, зокрема панкреатит, хронічний гастрит.
Олег НЕБОГАТКІН - співробітник Українського центру Держсанепіднагляду:
- У зв'язку з загостренням грибної проблеми в нас є своя версія пояснення згаданого феномена: масові отруєння, зареєстровані в усіх регіонах України, є наслідком генетичних змін, мутацій, які відбуваються у грибах за останнє десятиліття. Найрозумнішим кроком, вважаю, обережне ставлення до традиційного "тихого полювання", а ще краще, цілком відмовитися від нього.
Віталій НЕСУКАЙ - лікар станції швидкої медичної допомоги м. Києва:
- Перші ознаки отруєння - нудота, блювання, зневоднення організму, болі в черевній порожнині. Зверніть увагу: інколи після перших ознак отруєння настає певне поліпшення стану. В одних випадках це справді поліпшення, а в інших - пауза, коли грибна отрута проникає в печінку, нирки й уражає їх. Погіршення стану, яке настає після цього, може бути й останнім - людина гине. Тож найкраще викликати "швидку", не сподіваючись, що минеться.
МЕДИЦИНА
Кореспондент "Дня" Тетяна Сатаєва звернулася до експертів із запитанням, чи існує точна діагностика грибних отруєнь, або, можливо, на гриби списують якісь зловживання і навіть злочини?
Головний фахівець відділу гігієни харчування, екології і токсикології НДІ харчування, доктор медичних наук Олег Циганенко зазначив, що методи лабораторного виявлення речовин, які містяться в отруйних грибах, в Україні, як правило, не застосовуються, хоча в Росії з 1995 року держкомітет з питань санепідемнагляду їх широко запровадив. Також не налагоджено у нас і дослідження крові у потерпілих з метою виявлення у ній грибних токсинів.
- Справді, діагноз ми ставимо по клінічному проявленню хвороби, - розповів і виконуючий обов`язки завідуючого відділенням токсикологічної реанімації Київського НВО швидкої допомоги Сергій Недашківський. Допомагає нам і встановлення факту вживання грибів шляхом опитування потерпілих і свідків. Точні лабораторні тести на виявлення грибних отруєнь існують за кордоном, але у нас їх ще не запровадили.
ДО РЕЧІ
Пік кількості отруєнь грибами припадає на осінь. Працівники охорони здоров'я, мабуть, уже зневірилися в ефективності профілактичних бесід та перейшли до патрулювання лісів. Мабуть, тому "Кишеньковий атлас їстівних грибів" талановитої художниці Наталі Малоглавець, який підготувало до випуску видавництво "Здоров'я", так і не побачив світу. Незважаючи на те, що його рекомендував міністр освіти у листі №1/958 від 13.02.97. В атласі немає схематизму усім відомих агітплакатів та добре передає різноманіття грибів, повідомляє кореспондент Віталій Кукса. Причина - брак грошей. Мабуть, патрулювати ліси дешевше...
