Лікарні на гребені змін

У липні частина закладів охорони здоров’я отримала кошти за іншою схемою — від Національної служби здоров’я України, а не за державною субвенцією, як раніше. Це стосується установ, які вже стали автономними, уклали хоча б частково договори з населенням і співпрацюють із НСЗУ. Наразі першопрохідців небагато — 160 лікарень. На їх рахунки минулого місяця надійшло 254 мільйони гривень. Для декого це майже удвічі більше коштів, ніж раніше, тож з’являється шанс поліпшувати сервіс та якість послуг, чого так хочуть пацієнти. Головне — не боятися відповідальності та братися до роботи. Принаймні таке враження склалося після розмови з лікарями, які першими стали на шлях змін.

«ДЛЯ СЕЛИДОВОГО — ЦЕ ШАНС»

Центр первинної медико-санітарної допомоги містечка Селидове, що на Донеччині, першим в області приєднався до реформи. Ще у листопаді заклад перепрофілював свій статус на комунальне підприємство, як того вимагали у Мінздоров’я, а з грудня головний лікар центру Олена Марченко взялася за інформаційну кампанію серед населення. Разом із колегами Олена розповідала про новації у місцевих ЗМІ та просто в коридорі медзакладу. Потім головлікар самотужки навчала персонал комп’ютерній грамотності. І вже 1 квітня, коли стартувала приписна кампанія, усе було готово до роботи по-новому. За перший місяць заклад підписав 15% декларацій.

«Якщо раніше ми отримували субвенцію у розмірі 1,1 мільйона гривень на місяць, то зараз ми отримали 1,9 мільйона, тобто майже удвічі більше, — розповідає про результати Олена Марченко. — По-перше, в нас підвищиться зарплатня лікарів і медичних сестер. Поки ми розробляємо колективний договір, 50% премії та посадового окладу додаватиметься тому, хто набрав оптимальну кількість пацієнтів, тобто 1800. У нас таких шість лікарів сімейної практики із 26 і ще два лікарі-педіатри. Узагалі 63% населення вже уклали з нами декларації».

Наступного місяця Селидівський ЦПМСД отримає більше коштів, бо укладено ще п’ять тисяч декларацій (було 27 тисяч, стало 32 тисячі). Головне, над чим працює команда пані Олени, це краща якість послуг і сервіс. За її словами, лікарі мають бути чуйні та уважні, пацієнти — задоволені.

«Також ми працюємо над тим, щоб відповідати вимогам нового табеля оснащення, зокрема закуповуємо обладнання, бо воно у нас не дуже нове. Ми це можемо зробити якраз за рахунок коштів від НСЗУ, — продовжує Олена Марченко. — Думаємо, як зробити зручнішу зону очікування пацієнтів у амбулаторіях. Сьогодні одна лабораторія на капітальному ремонті, от і думаю, як краще облаштувати тут куточок для дітей, купити якісь іграшки, — адже на це теж можна витрачати кошти. Хочемо придбати лайтбокси, завдяки яким населення зможе дізнатися про наших лікарів і діяльність закладу. Решту коштів поки відкладаємо, бо треба ще купити електронну програму, щоб вести електронний документообіг. У нас плани великі, і думаю, все вийде. Я просто у все це повірила. Ми живемо у депресивному містечку, за 25 кілометрів від лінії фронту, грошей у міста немає, тому це шанс для Селидового».

«ТРЕБА СЛУХАТИ ПАЦІЄНТІВ»

Олена Марченко радить колегам не боятися відповідальності та вірити, що зміни працюють. Практично таку саму пораду дає Світлана Левченко, керівниця Центру первинної медико-санітарної допомоги №2 Полтавської міськради. Додає, що головний лікар не повинен сидіти на робочому місці, а має відвідувати амбулаторії та спілкуватися з пацієнтами, які багато чого розповідають і підказують. Певно, думку пацієнта тут цінують, бо із закладом підписали 42 тисячі декларації зі 115 тисяч населення, яке він обслуговує. Тож у липні центр отримав 3,398 мільйона гривень від НСЗУ замість 2,5 мільйона за державною субвенцією.

«Наше перше завдання — набрати якомога більше декларацій за «зеленим» реєстром (за таких умов НСЗУ платить 370 гривень за кожного пацієнта з урахуванням вікових коефіцієнтів, також існує «червоний» реєстр, коли лікарі не набрали необхідної кількості договорів, заклад отримує 240 гривень за кожного пацієнта. — Авт.). Тому ми комунікуємо з пацієнтами, про нас писала місцева преса, лікарі розповідають про все це постійно. На нашому сайті є інформація про лікарів, скільки років кожен з них працює, яку категорію має, — зазначає Світлана Левченко. — Сумніватися не потрібно, це хороша справа».

«Наразі хочемо стимулювати тих лікарів і медсестер, які вже набрали максимальну кількість декларацій, а ті, хто має їх мало, хай ще працюють. Я у цьому місяці планую простимулювати лікарів і медсестер, які набрали по 500 декларацій. Це премія місячна, тому ситуація буде змінюватися. Кожна людина отримає достойну зарплатну за свою роботу, — розтлумачує пані Світлана. — Зараз прораховуємо, як краще виконувати вимоги наказу про порядок надання медичної допомоги на первинному рівні, як проводити обстеження пацієнтів, забір аналізів, чи це краще робити самостійно, чи замовляти таку послугу в лабораторії. Ми комп’ютеризовані, програма відповідна у нас працює кілька років, електронна картка пацієнтів теж існує давно, ми під’єднані до eHealth та паралельно у нас працює місцева програма Hospital system. Завдяки нашій місцевій владі щорічно виділяються кошти на ремонтні роботи. Тож приміщення центрального офісу відремонтоване, деякі амбулаторії треба доремонтувати. Цього року плануємо оновити меблі».

НА СТАРТІ — ДРУГА ХВИЛЯ ЗМІН

На сайті Мінздоров’я з’являються історії про успіхи центрів первинної медико-санітарної допомоги у Червонограді, Костянтинівці, Вінниці та інших містах. Тим часом НСЗУ оголосила другу хвилю укладення договорів із закладами охорони здоров’я, що надають первинну допомогу. До 3 серпня 2018 року медичні заклади мають подати усі необхідні документи в електронному вигляді. У Нацслужбі здоров’я радять не відкладати це наостанок, щоб мати час на виправлення помилок. Найчастіше помилки пов’язані з накладанням на документи електронних цифрових підписів. Як зробити це правильно, докладно розповідають співробітники служби на її сторінці в «Фейсбуці». Уже 15 серпня НСЗУ обіцяє оприлюднити перелік закладів, які з жовтня перейдуть на оплату медичних послуг від Нацслужби здоров’я. Перед поданням документів НСЗУ радить медзакладам додатково перевірити термін дії ліцензії на медичну практику, наявність електронного цифрового підпису і рахунку в банку.

Роботи насправді багато. Медпрацівники пишуть у соцмережах, що не всі головні лікарі готові преміювати персонал, що деякі питання, приміром, про зміну статусу лікарні, треба виносити на обговорення у міськраді, а це тривалий і непростий процес. Були зауваження, що комп’ютерна програма щодо заповнення декларацій часто «зависає» та ненадійно захищає персональні дані. Та й сама Національна служба здоров’я — абсолютно нова структура, що набирає команду з нуля та обростає функціями, повноваженнями та відповідальністю. Експерти з сімейної медицини раніше в коментарях «Дню» зазначали, що служба може в ручному режимі обирати, кому і скільки грошей виділяти, що пацієнт у цій системі лишається сам на сам, що досі не розроблені тарифи на медичні послуги. Вже незабаром побачимо, чи їх почули.