Київ у полоні олігархів

Чи звільнить від нього новий проєкт генплану, що готується за напівзакритою завісою?

Цього року столиця має отримати новий генеральний план. Принаймні так планує мер Києва Віталій Кличко. Наприкінці 2021-го він анонсував, що з 23 грудня розпочинаються експертні обговорення проєкту генплану, щоб уже цьогоріч документ затвердити. Експертні обговорення плануються до лютого, а далі – громадські слухання. Та чи почують справді думку громади та експертної спільноти розробники генплану та депутати Київської міської ради, виникають великі сумніви. І посіяв їх перший же круглий стіл, ініційований міською владою буцімто для того, щоб розпочати діалог із фахівцями та громадськістю.

У ЧОМУ НОВИЗНА ТА СУТЬ ГЕНПЛАНУ – НЕЯСНО

Перш ніж розповімо про його підсумки, наведемо кілька зауважень від учасників онлайн-зустрічі, яких запросили до розмови за ініціативою КО «Інститут генерального плану міста Києва». Попри заяви інституту, що з усіма матеріалами генплану можна ознайомитися на його сайті, графічної та текстової частини в електронному вигляді досі нема. Тож експерти не розуміли, що саме мусять обговорювати. Неясно, де ж фінальна версія генплану, чи проводився аудит чинного генплану, наскільки він невиконаний, які висновки з цього зроблено. Також учасники дискусії цікавилися, чому зараз йдеться про розробку та затвердження нового генплану, а не корегування чинного?

Усі ці питання так і лишилися без конкретних відповідей. Перше, на чому акцентував увагу керівник КО «Інститут генерального плану міста Києва» Дмитро ЛИКОВ, розроблений генплан не дасть відповідей на питання, коли ж у місті припиниться хаотична забудова або ж коли поїде Подільсько-Воскресенський міст…

А що ж тоді змінить новий документ? Власне, питання транспортних розв’язок, правильного та виваженого планування будівництва житла в Києві, зведення біля них шкіл, садків, лікарень, збереження історичних ареалів і мав би вирішувати генеральний план міста. Натомість у своїй презентації нібито про новий генплан Києва Дмитро Ликов чимало уваги присвятив радянському плануванню, створенню міських агломерацій за кордоном, розробці детальних планів територій, що мали б з’явитися лише після ухвалення нового генплану, а не навпаки. Не секрет, що ДПТ розроблялися передусім для забудови міста новими ТРЦ та ЖК, а не для розвитку транспортної інфраструктури чи збільшення парків. У розмовах із міськими активістами не раз доводилося чути, що конкретний ДПТ просуває конкретна будівельна компанія чи певні посадові особи, залучені до будівельного бізнесу. Звідси й сумніви – то для чого готується новий генеральний план, якщо для більшости районів міста вже затверджені детальні плани територій, які враховують передусім інтереси забудовників, а громадськости не лишається нічого іншого, як засукати рукава та самотужки відстоювати від бетонування свій двір, парк чи стадіон.

«НЕ ХОТІЛОСЯ, ЩОБ НАС ЗАПРОСИЛИ ДО ЦЬОГО ОБГОВОРЕННЯ, АБИ ЛЕГІТИМІЗУВАТИ ГЕНПЛАН ЧЕРНОВЕЦЬКОГО»

«Тема генплану – дуже чутлива для Києва. Він почав готуватися ще за часів Черновецького, тому є багато питань до цього плану й до бажання його прийняти. Наскільки я пригадую, Віталій Кличко за часів Черновецького був у опозиції та критикував цей генплан. Тому всі ці моменти надзвичайно важливі, бо від цього залежить рівень довіри між громадою та владою. Не хотілося, щоб нас запросили до цього обговорення, аби легітимізувати генплан Черновецького, - зауважив директор центру Cedos Іван ВЕРБИЦЬКИЙ. – Нагадаю, що 2 жовтня в місті відбувся «Марш за Київ», що об’єднує понад 40 громадських організацій. «Марш…» підготував свою позицію, що місто має відмовитися від цього генплану та розробити новий. Мабуть, це варто було б врахувати. Крім того, мер казав, що це має бути план для громади, сподіваємось, так і буде. Хоча шість років тому, в грудні 2015 року, відбувся проєктний семінар, який був ініційований департаментом містобудування та архітектури КМДА. В його підсумку було вирішено, що громаду треба залучати з самого початку розробки генплану. Минуло шість років, сьогодні ми отримали запрошення обговорювати генплан, який уже розроблено. Мені здається, треба повернутися до наших попередніх напрацювань, як долучати громаду, щоб знов було не так, що нас запросили, ми поговорили, але нашу думку все одно не врахували».

«Також хочеться зрозуміти, як саме відбуватимуться громадські обговорення, - продовжив Іван Вербицький. – Є конкретні конфліктні ситуації, які варто розв’язувати на стратегічному рівні, наприклад, ситуація з екопарком Осокорки. Але на цьому обговоренні представників екопарку нема. Таких ситуацій у місті багато, і добре було б обговорювати генплан з експертами, бо насамперед слід проговорити проблемні моменти, та для цього треба мати діалог з громадою. Треба мати проєкти рішень, щоб щось обговорювати, а також варто дати експертам час на ознайомлення з ними. Якщо розробник генплану хоче, щоб експерти якісно оцінили документ та дали фахові висновки, то треба розказувати не цитати китайських філософів, а проводити справжній аналіз».

Фактично більшість запрошених до онлайн-круглого столу не розуміли, для чого їх сюди покликали – сказати свою думку щодо генплану, обговорювати конкретні його пункти (але вони поки що чітко не окреслені) чи справді стати учасниками легалізації генплану часів Черновецького, який просто узаконить усе, що нелегально набудовано в столиці.

ПЕРЕВІРКА ГРОМАДИ

Натомість Дмитро Ликов зауважив, що круглий стіл – це пробна версія ширшої дискусії з громадою та обіцяних громадських слухань. З його слів очевидно, що це була така собі перевірка, чи можна працювати далі з громадою та вести з нею конструктивний діалог…

Подібні круглі столи плануються й надалі. Кожен з них матиме свою тему для розмови, приміром, розвиток транспорту, київської агломерації чи збереження історико-культурної спадщини. Хоча провести громадські слухання можна було вже давно – одразу після затвердження Міністерством культури та інформаційної політики історико-архітектурного опорного плану (у серпні 2021 року). До того ж аналогічні круглі столи на ті ж самі теми, що окреслені й нині, проводилися вже неодноразово (2015, 2020 та 2021-го року). Навіщо ходити по колу знову й знову?

Експерт з державного управління та містобудування Віктор ГЛЕБА написав у Facebook, що все просто – згаданим нами першим круглим столом почалася легалізація найбільш корумпованого документа для Києва. В ньому йдеться про забудову рекреаційних територій, приміром, заказника Горбачиха, за який багато років воює столична громада, в цьому генплані нема. Генплан не відповідає показникам містобудівного кадастру. «Прибережні зони та екологічні вимоги чинного законодавства проєктувальники проігнорували разом з положеннями історико-архітектурного опорного плану щодо історично цінних охоронюваних ландшафтів; поряд з Мостом Корупції, без метро на Троєщину (йдеться про Подільсько-Воскресенський міст. – Ред.), через рекреаційну територію архітектори прокладають дорогу та планується житловий комплекс з «включенням дубового гаю» в забудову», - описує вади генплану експерт.

Це все свідчить, що Київ безжально захопили олігархи. Про ризики та наслідки цього захоплення «День» говорить зі своїми експертами не один рік. Київ уже не має свого красивого та величавого іміджу. Статус зеленої столиці Європи теж майже втрачено. Наші історичні квартали з бетонно-скляними висотками – це відвертий плювок в обличчя містян. І, на жаль, ніхто досі не поніс за це покарання. Тож чи варто розраховувати на те, що генплан, який готують для міста за напівзакритою завісою, змінить щось на краще?