«Конвеєр репресій у дії»

Росія випробовує в Криму новий метод переслідування кримських татар

Після успішного саміту Кримської платформи Росія вирішила змінити тактику переслідувань корінного народу України – кримських татар, додавши до свого арсеналу практику масових арештів.

Восени Росія почала переслідувати тих кримських татар, які приходять у «суди» як вільні слухачі або в мирний спосіб протестують проти незаконних дій окупаційної влади на півострові. Такі затримання були 11 жовтня (20 громадян), 25 жовтня (21), 29 жовтня (30), 1 листопада (19).

Останнє таке одночасне та масове затримання було 23 листопада. Цього дня за рішеннями незаконних «судів» арештували 32 громадянина України. Серед затриманих були п’ятеро журналістів та кореспонденти "Кримської солідарності", які мали із собою прескарти й редакційні завдання.

ПРИЧИНА ЗАТРИМАНЬ

За даними моніторингу Кримської правозахисної групи, окупаційна влада вдається до покарань громадян України на півострові за участь у групових і одиничних пікетах та проведення знімання таких заходів. Щоб надати «законності» таким затриманням, силовики використовують формальні підстави для своїх дій, наприклад за невиконання обмежень в умовах карантину, тоді як у цей час на півострові проводяться організовані де-факто владою заходи з масовим скупченням людей.

Серед іншого окупаційна «поліція» в Криму почасти заздалегідь попереджає особисто активістів про нібито незаконність їхньої участі в акціях, які плануються, оскільки начебто такі заходи порушуватимуть російське законодавство, правила проведення мітингів та законодавство у сфері протидії екстремізму.

23 листопада з ізолятора тимчасового тримання (ІТТ) на бульварі Франка в Сімферополі вийшов кримський адвокат Едем Семедляєв, якого 25 жовтня співробітники окупаційного «ОМОНу» та “Центру з протидії екстремізму” затримали в «Центральному відділку поліції Сімферополя».

Тоді, в жовтні, Семедляєв приїхав до цього «відділку», щоб надати юридичну допомогу 21 довірителю, яких окупаційні силовики затримали як вільних слухачів «Кримського військового гарнізонного суду» в справі «красногвардійської групи “Хізб ут-Тахрір”».

За словами адвоката, під час його бесіди з одним із довірителів «поліцейський» чинив на останнього тиск і погрожував переслідуванням за «непідкорення законному розпорядженню співробітника поліції». Коли Семедляєв заявив про намір вести аудіозапис того, що відбувається в приміщенні, начальник незаконного «Центру з боротьби з екстремізмом» Руслан Шамбазов також звинуватив його в «непокорі законним розпорядженням поліції» за ст. 19.3 Кодексу Російської Федерації про адміністративні правопорушення.

Після цього в присутності п’яти людей і під відеонаглядом адвокату висунули вимогу роздягнутися для проведення особистого огляду, щоб перевірити, чи є в нього на тілі «екстремістські» татуювання. Едем Семедляєв відмовився, заявивши, що є релігійною людиною, та пославшись на статтю 28 російської конституції. На це проти нього склали другий адмінпротокол.

Незаконні "суди" призначили адвокатові 12 діб адміністративного арешту за двома протоколами.

Зустрічати Едема Семедляєва 23 листопада прийшли орієнтовно 150 кримськотатарських активістів. Утім, не всі з них змогли його дочекатися. За п’ять хвилин до виходу адвоката їх масово затримав «ОМОН» і завів у завчасно привезені машини «Росгвардії». Потерпілі повідомляють, що силовики були в масках і не називалися. Серед затриманих були літні чоловіки, 10 жінок, двоє неповнолітніх, журналісти та громадські журналісти «Кримської солідарності». Їх розвезли по трьох райвідділках «поліції».

Цього дня громадян України затримали за порушення громадського порядку через нібито блокування вулиці та недотримання санітарних норм під час масового заходу.

Цьогоріч де-факто влада вперше почала арештовувати під час таких масових затримань кримськотатарських жінок, що ще більше погіршує їхнє становище в умовах окупації.

Перші протоколи на затриманих склали лише о другій ночі: на неповнолітнього Амара Абдулгазієва за куріння в недозволеному місці ст. 6.24 КпАП РФ та його матір, яку силовики вирішили відпустити, але звинуватили в тому, що її неповнолітній син перебував не вдома.

Уночі затримані почали писати скарги на співробітників «поліції» через те, що їх утримують понад три години й не роблять жодних процесуальних дій.


Едем Семедляєв (ліворуч)

ЯКІ ПОКАРАННЯ ПРИЗНАЧИЛИ «СУДИ»

Окупаційні «суди» призначали жінкам штрафи від 10 до 15 тисяч рублів, а чоловікам – адмінарешти в ІТТ від 10 до 14 днів. Зокрема, «судді» ухвалили такі рішення:

• Ельвіна Азізова – 15 тисяч рублів («суддя» Євген Сергійович Пронін);

• громадський журналіст Длявер Ібрагімов – 13 діб адмінарешту («суддя» Олександр Володимирович Вороний);

• Ельмаз Абдурахманова – 11 тисяч рублів ("суддя" Марія Вікторівна Домнікова);

• Рейхане Куламетова – 11 тисяч рублів ("суддя" Наталя Гурамовна Плієва);

• Айше Арсланова – 11 тисяч рублів ("суддя" Юлія Вікторівна Петрова);

• Смаїл Абдурманов – 12 діб адмінарешту ("суддя" Олена Олександрівна Тощева);

• Решат Параламов – 12 діб адмінарешту ("суддя" Віктор Анатолійович Можелянський);

• Кемал Абдуразаков – ("суддя" Наталя Гурамовна Плієва);

• кореспондент видання "Грани.Ру" Енвер Алімов – 13 діб адмінарешту ("суддя" Юрій Григорович Гулевич);

• Найля Ібрагімова – 10 тисяч рублів ("суддя" Антон Сергійович Цикуренко);

• Кемал Неметуллаєв – 10 діб адмінарешту ("суддя" Денис Олександрович Діденко);

• Фатіме Яникова – 10 тисяч рублів ("суддя" Антон Сергійович Цикуренко);

• громадський журналіст Сіммар Аблялімов – 10 діб адмінарешту ("суддя" Віра Анатоліївна Серікова);

• Муртаза Фахрієв – 12 діб адмінарешту ("суддя" Юрій Григорович Гулевич);

• Вілен Темер'янов – 14 діб адмінарешту ("суддя" Євген Сергійович Пронін);

• Руслан Азізов – 12 діб адмінарешту ("суддя" Віктор Олександрович Можелянський);

• Алім Алієв – 12 діб адмінарешту ("суддя" Олександр Володимирович Вороний);

• Ернест Сейтосманов – 13 діб адмінарешту ("суддя" Оксана Вікторівна Карчевська);

• кореспондент видання "Грани.Ру"Алім Сулейманов – 12 діб адмінарешту ("суддя" Олександр Володимирович Вороний);

• Селім Тейфуков – 12 діб адмінарешту ("суддя" Віра Анатоліївна Серікова);

• Ремзі Німетулаєв – 10 діб адмінарешту ("суддя" Денис Олександрович Діденко);

• Смаїл Куртбеков – 13 діб адмінарешту ("суддя" Андрій Миколайович Долгополов);

• Зекір'я Демерджі – 12 діб адмінарешту ("суддя" Сергій Валерійович Деменок);

• Сеттар Сеттаров – 12 діб адмінарешту ("суддя" Сергій Валерійович Деменок).

Самі затримані не вірять, що їх насправді заарештували за статтями, які їм інкримінують. Вони наголошують, що їх затримують за солідарність із потерпілими через політичне переслідування.


Едем Семедляєв під час виходу на свободу з ІТТ в Сімферополі, 23 листопада 2021 року

«Багато речей усвідомлюєш, коли спостерігаєш ізсередини, коли тебе затримують, а не коли тобі хтось говорить інший», – коментує затриманий.

Незаконний «Верховний суд Республіки Крим» підтвердив рішення перших інстанцій про адмінарешт. За словами адвоката Едема Семедляєва, який узяв участь у дев’яти з чотирнадцяти справ, у матеріалах проваджень були ті самі ксерокопії рапортів, свідчень очевидців та пояснень співробітників «поліції». Захист наполягає, що такі докази не свідчать про конкретну особу, а посилаються на абстрактні речі. Тож адвокат клопотав у «суді» про виклик свідків, які повідомили про перешкоди громадському транспорту. «Суд» відхиляв ці клопотання.

Жодного із затриманих не доставили до «Верховного суду», що позбавило захист можливості їх допитати. «Суд» посилався на те, що затримані з якихось причин не прийшли на слухання, незважаючи на те що їх повідомили. Водночас «суд» замовчував той факт, що затримані перебували в ІТТ. Захист потерпілих кримчан має намір подати скаргу до Європейського суду з прав людини.

Перша та друга інстанції не взяли до уваги редакційних завдань громадських журналістів та журналістів незалежних ЗМІ, які були їм виписані на зустріч Едема Семедляєва 23 листопада.

На громадського журналіста «Кримської солідарності» Длявера Ібрагімова склали два адміністративні протоколи. Один з них – за неправильне паркування. Утім, він суперечить протоколу про перебування на масових зборах, оскільки в ньому йдеться, що Ібрагімов одночасно перебував на бульварі Франка та на вулиці Куйбишева. Громадянський захисник клопотав про виклик співробітника «Державної інспекції безпеки дорожнього руху», який оформляв протокол. Проте «суд» також відмовив у цьому й ув’язнив чоловіка попри те, що він мусить дотримуватися спеціальної дієти та належного лікування після перенесеного інфаркту міокарда.

Кримінальні та адміністративні переслідування лишень згуртовують кримських татар. Люди зустрічають затриманих як героїв і беруть активну участь у флешмобах та марафонах зі збору монет з різних районів Криму на штрафи незаконно затриманим громадянам України.


Зеккій Куламетов з онукою Мер’єм у райвідділку "поліції", 23 листопада

ДОДАТКОВЕ ЗАТРИМАННЯ МУСТАФИ СЕЙДАЛІЄВА

Після першого адмінарешту мешканці Старого Криму чекали на координатора «Кримської солідарності» Мустафу Сейдалієва, який був останнім, хто мав 7 грудня вийти на свободу з ІТТ в Євпаторії. До громадського об’єднання він доєднався 2019 року. Чоловік, зокрема, відстежує та документує порушення прав кримчан, надає юридичну допомогу та відвідує судові засідання в політично вмотивованих справах.

Утім, у день виходу на свободу співвітчизники та друзі його так і не дочекалися. Представник незаконного «Центру протидії екстремізму» Микола Лапік склав на нього адмінпротоколи за статтями 20.3 («пропаганда чи громадське демонстрування символіки екстремістських організацій») та 20.29 («виробництво та поширення екстремістських матеріалів») КпАП РФ. Усі ці інкриміновані матеріали Сейдалієв нібито розповсюджував 2012 та 2014 року.

До відділку «поліції» під час складання протоколів двох адвокатів не допустили.

За останньою статтею чоловіка звинуватили в тому, що він нібито розмістив у вконтакті відеозапис, який перебуває у федеральному списку екстремістських матеріалів. Сейдалієв пояснив у «суді», що в нього була в соцмережі ця сторінка, але він втратив до неї доступ і з 2016 року, як кажуть самі «поліцейські», туди не заходив.

Відповідаючи на запитання адвокатів, він заявив, що не пам'ятає монтажу та розміщення саме такого відео. Згодом Сейдалієв повідомив, що якщо й був репост відео, то він був законним відповідно до українського законодавства.

Оперативник Микола Лапік, який склав адмінпротокол за ст. 20.29 КпАП РФ, під час засідання сказав «судді», що не знає, чому силовики не пустили до «відділку поліції» в Євпаторії двох адвокатів. Утім, він вважає, що право на захист Сейдалієва було забезпечене, оскільки той зателефонував адвокатові Едему Семедляєву.

«Участь адвоката, як на мене, тут не обов'язкова. Щоб не затягувати час, я одразу почав складати протокол», – сказав Лапік.

Крім того, він також відмовився відповідати на запитання адвоката про те, у чому ж саме полягала суспільна небезпека публікації.

Як повідомляє видання "Ґрати", Микола Лапік ініціював експертизу в «Центрі сприяння розвитку гуманітарних експертиз "Незалежний експерт"». Цю організацію зареєстрував у підмосковному Солнєчногорську 2020 року єдиний засновник, який є і директором та експертом, Данило Міхєєв.

Зазначену експертизу проводив сам 23-річний Міхєєв. Свідоцтво судового експерта він отримав лише у вересні цього року. До експертизи Міхєєв доклав сертифікат про проходження курсів «Основи ісламу для початківців» у «Школі ісламу» – «освітній платформі про основи ісламу для нових мусульман».

Адвокат Еміль Курбедінов поставив під сумнів компетенцію експерта, який визначив символіку з відеозапису як символіку «Хізб ут-Тахрір». Курбедінов звертає увагу, що захист і Сейдалієв не мали можливості поставити експерту додаткові запитання, оголосити йому відвід та надати пояснення під час експертизи.

«Ми лише сьогодні дізналися, що така експертиза була. За такою логікою треба і всі латинські літери в емблемі заборонити», – каже Курбедінов.

Міхеєв відомий тим, що регулярно повідомляє правоохоронні органи про порушення, виявлені ним у соціальних мережах російських журналістів, активістів та опозиціонерів. У деяких справах, які після цього порушують, він виступає як експерт.

У дебатах адвокат Назім Шейхмамбетов наголосив, що 2012 року на території Криму списку екстремістських матеріалів не існувало, а отже в діях Сейдалієва не було складу правопорушення.

Він звернув увагу, що силовики раніше не зверталися до Сейдалієва, щоб він видалив це відео. Отже, метою затримання було «не припинити протиправні дії, а саме покарати», – каже він.

Також захисник заявляє, що під зазначеним у протоколі номером 2534 в списку екстремістських матеріалів вказано друкований матеріал, а не відео, що нібито репостнув Сейдалієв. А саме відео з аналогічною назвою має інший номер у цьому списку та інший хронометраж.

Вийшовши з нарадчої кімнати, «суддя» дуже швидко і тихо оголосив ухвалу. З почутого можна було розібрати те, що всі аргументи захисту відкидаються і ухвалено рішення про арешт ще на 10 діб.

Під час розгляду другого протоколу «суддею» Ігорем Дегтярьовим захисник Назім Шейхмамбетов, посилаючись на практику ЄСПЛ з адміністративних правопорушень, знову просив «суд» забезпечити участь «прокурора», «щоб унеможливити перейняття "судом" функцій обвинувачення». Однак «суддя» відмовив йому в цьому.

РЕАКЦІЇ

Кримська правозахисна група нагадує про резолюцію Генасамблеї ООН №75/192 від 16 грудня 2020 року, у якій міститься заклик до Росії вжити заходів для того, щоб усі мешканці Криму могли здійснювати право на свободу думок та їхнє вільне вираження, право на мирні збори та право на свободу асоціацій у будь-якій формі, включно з одиничними пікетами, без будь-яких обмежень, крім обмежень, що допускаються міжнародним правом. Право на мирні збори гарантується ст. 21 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права. Згідно зі ст. 22 пакту, кожна людина має право на свободу асоціації з іншими. Це право також встановлюється ст. 11 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Утім, ці заклики Генасамблеї ООН Росія так і не виконала, що знайшло відбиття в резолюції 76-ї сесії Асамблеї.

Ірландська правозахисна організація Front Line Defenders висловила серйозне занепокоєння через систематичне переслідування з боку російських правоохоронних органів правозахисників та правозахисниць на території тимчасово окупованого Криму. Front Line Defenders засуджує переслідування Мустафи Сейдалієва та вважає, що висунуті проти нього звинувачення – наслідок його мирної правозахисної діяльності.

Управління ООН з прав людини у своїй доповіді «Громадянський простір та основні свободи в Україні» заявляє про «підрив права на свободу мирних зібрань» у Криму та «застосування репресивних заходів» щодо журналістів і правозахисників на території півострова.

У доповіді наголошується, що вимога отримання попереднього дозволу щодо мирних зібрань і переслідування учасників «підривають декларацію про свободу мирних зібрань на острові». Правозахисники та адвокати в кримінальних справах зіткнулися з переслідуванням і залякуванням як «помстою за виконання своїх професійних обов'язків».

Групи та окремі особи, які сприймаються як опозиція окупації Криму або критично ставляться до політики Росії в Криму, наприклад Меджліс кримськотатарського народу та "Кримська солідарність", «страждають від невиправданого втручання у свою роботу».

Українська влада, правозахисники, іноземні посольства та місії також закликають Росію припинити цю практику переслідування, а Прокуратура АР Крим та Севастополя відкрила кримінальне провадження через затримання кримськотатарських активістів.

У лютому 2021 року міністр закордонних справ Дмитро Кулеба висловлював здивування, що Європейський Союз збирається вперше запровадити новий санкційний механізм за порушення прав людини через події в Росії, натомість не застосовуючи його у зв’язку з репресіями в окупованому Криму.

Представництво ЄС в Україні відповіло виданню ZMINA, що країни – учасники Євросоюзу визначаються з кожним санкційним кейсом окремо і за принципом одностайності. Відомство утрималося від подальших коментарів щодо запровадження санкцій, до яких закликає Україна.

Українська влада та правозахисна спільнота знову й знову закликають уряди інших держав доєднатися до Кримської платформи. Наразі бракує дієвої консолідованої відповіді на кримінальні та адміністративні переслідування кримчан після саміту платформи. Вони переконані, що покласти край систематичним та грубим порушеннями прав людини може деокупація півострова, а для цього необхідно доєднатися інфраструктури комунікацій та ухвалення рішення і змусити Росію повернутися в межі міжнародного права. 

Микола МИРНИЙ, журналіст видання ZMINA, для газети «День»

Фото: "Кримська солідарність"