І на Сонці є плями

Обсерваторія у Голосіївському лісі, що під Києвом, розташована на історичному місці. Саме там, за переказами, у билинні часи добрий молодець Ілля Муромець стягнув під Києвом з дуба за вуха Солов’я-Розбійника та повіз його на прийом до князя. Більше на дубі ніхто не свистів і народ не лякав...

Сотні років по історичній події вирішили будувати обсерваторію. Але, на відміну від дати стягування шаленого Солов’я, цю дату зафіксовано у календарях абсолютно точно — 17 липня 1944 року. Війна котилася до кінця, бомбардувань можна було не побоюватися, а спокійно займатися тим, чим людство почало займатися відтоді, як уперше звело погляд до неба.

РОЗГРОМ ФАШИЗМУ — НА СЛУЖБУ АСТРОНОМІЇ

Після Великої Вітчизняної обсерваторія за репарацією отримала подвійний довгофокусний астрограф Тепфера — Штейнгеля і вертикальне коло. Потяг до точного німецького обладнання зберігався у Головної астрономічної обсерваторії НАН України і в радянські, і в пострадянські часи. Принаймні навіть зараз у обсерваторії знаходиться подвійний ширококутовий астрограф виробництва знаменитої Ієнської фабрики «Карл Цейс». До речі, те, що в нас усі називають телескопом, у педантичних фізико-математиків інколи проходить і під назвою астрограф. Цейсівський — звичайний на погляд обивателя. На відміну від сонячного телескопа, який не дозволяє зазирнути у вируючу круговерть світила, а може тільки допомогти впіймати «зайчик» за допомогою двох дзеркал. Є на Сонці плями, є. Сам бачив. Щоправда, потрібно було працівникові лабораторії горизонтальних сонячних телескопів Олексієві Андрієнку виконати лише звичні обов’язки з розчохлення цілостатної групи дзеркал і відстеження сонячного «зайчика», але робота ця для Олексія — звична. Набагато більше його втомили рухи редакційного фотокора, котрий знімав Андрієнка то в такому ракурсі, то в іншому...

ЧИ В УСЬОМУ ВИННЕ СОНЦЕ?

Побачити Сонце у звичному кольорі можна було на екрані комп’ютера. Світило було схожим на апельсин або на баскетбольний м’яч — таке ж жовтогаряче, з трохи пурпуровим відтінком. І — дві маленькі темні цяточки в центрі. Завідувач лабораторією Костянтин Бурлов сказав: один спалах на Сонці дорівнює вибухові 1000 водневих бомб. Для Сонця це, як слону дробинка. Плями, смолоскипи, спалахи з’являються на світилі щорічно і для атмосфери Землі не відіграють жодної ролі — стримує могутня магнітосфера. Набагато страшнішою є сонячна активність, підвищення якої припадають десь один раз на 11 років. Активність Сонця прямо впливає на соціальну активність населення. Останній спалах соціальної активності народу припав на 89—91 роки. Це про щось говорить?.. Наступний очікується у 2000—2001 роках.

Відділ фізики Сонця — мабуть, єдиний, до якого можна застосувати утилітарне значення, — й у відділі фізики зірок і Галактики, й у відділах фізик плазми, іоносфери, комет значення надається передусім фундаментальним дослідженням, до проблем, які затурканих співгромадян не стосуються.

По-перше, для космонавтики — запуск орбітального корабля, проведений у момент сонячного спалаху, може закінчитися для екіпажу сумно. І навіть фатально. Можна прогнозувати тенденцію збільшення серцево-судинних захворювань, щоправда, й більш нічого. Оскільки цей несприятливий чинник триває два-три роки, рецептів, як уберегти здоров’я, не існує... Можна зрештою вивчати вплив Сонця на клімат. У середньовічному нідерландському живописі трапляються картинки голландців, які їздять на ковзанах крижаними каналами. Зараз таке вже не побачиш. У зв’язку з чим — гіпотези. Може виникнути і льодовиковий період, і потоп. Щоправда, поки що можна жити спокійно.

У США існує воєнізована організація спостережень за Сонцем — там розробляються карти сонячної активності, після чого продаються в усьому світі. У нас такі карти роблять власними силами, хоча космонавтики як такої і не існує.

Сонце, за припущеннями астрономів, світитиме у такому ж режимі ще зо п’ять мільярдів років, так що вивчати його й вивчати. Спектр, відсоткове співвідношення хімічних елементів, чому, наприклад, водню там більше, а гелію менше, просто пізнавати навколишній тебе світ... На початку століття астрономи виявили на Сонці другий за поширеністю хімічний елемент гелій, на Землі тоді ще не відкритий. Так от, завдяки вченим періодична система збагатилася ще одним елементом, а повітроплавання ще одним легким газом.

Відділ фізики тіл Сонячної системи вивчає склад планет; до реального життя Землі це мало стосується, але дозволяє зробити висновки, що співвідносяться з проблемами людства. Так, років з чотири тому більше двадцяти уламків комети впали на Юпітер, залишивши воронки до 10 тисяч кілометрів у діаметрі. Таке може запросто статися і в нас. Років двадцять тому «це» ледве не сталося, коли у загрозливій близькості від Землі промайнув метеор. Відстань у 68 тисяч кілометрів — для астрономії просто смішна. Місяць он усього за 300 тисяч, а відпливи і припливи все одно відчуваються. До речі, чутки про метеорит, який ніби має намір через двадцять років падати на матінку-Землю, у середовищі астрономів не викликали ніяких емоцій — підрахували траєкторію метеорита і з’ясували, що пройде він за десять мільйонів кілометрів. Так що ніякої шкоди не завдасть.

ЩОБ ЗБАГНУТИ СОНЦЕ, ВИРОЩУЙ... КАРТОПЛЮ

Сотню наукових працівників обсерваторії об’єднують закони неба і космосу з повсякденними буднями. Частина фахівців живе поруч із роботою. Вирощують, як і більшість співгромадян, овочі і фрукти на ділянках. Фінансування обсерваторії Національною академією наук України скоротилося наполовину, решту доводиться «добирати» на контрактних темах часто прикладного характеру. Як незначна частина — спонсорська підтримка Заходом, що також дозволяє триматися на плаву. З десятка українських обсерваторій київська — «найкрутіша». Люди не розбігаються, бо розуміють, що розламати все можна за п’ять хвилин, а от побудувати заново — справа не одного десятку років. Кількість спостережень скоротилася...

Та все ж панікувати не варто. Адже якщо зірки запалюють, це, напевно, потрібно...