Беззахисна природа

Масштаби злочинів проти довкілля обговорив Президент на великій правоохоронній нараді — чи будуть результати?

Загибель червонокнижних птахів, забруднення поверхневих та підземних вод і ґрунтів, понаднормові викиди в атмосферне повітря, незаконний видобуток піску, осушення торфовищ ба навіть торгівля підсніжниками — все це злочини проти довкілля. Чи належним чином вони розслідуються в Україні? Запитання риторичне. Роками природоохоронці нарікають на неефективну роботу поліції, екоінспекції та судів у розслідуванні таких злочинів та притягненні винних до відповідальності. Щоби змінити цю тенденцію, чи не вперше за одним столом переговорів зібралися правоохоронні органи. Ключова тема розмови — як зменшити кількість злочинів проти довкілля і розробити ефективну систему запобігання їм.

До зустрічі долучився з промовою президент України Володимир Зеленський, а також Офіс Генерального прокурора, представники Національної поліції, Служби безпеки, Міністерства оборони, Національного антикорупційного бюро, Державного бюро розслідувань та комітету Верховної Ради з питань правоохоронної діяльності. Серед учасників — міністр захисту довкілля та природних ресурсів Роман Абрамовський. Тож чи будуть схвалені ефективні рішення після наради такого рівня і чи справді злочини проти довкілля будуть розслідуватися належним чином?

ОСНОВНІ ПОРУШЕННЯ

Під час наради були озвучені факти, які саме порушення трапляються найчастіше і який відсоток справ розслідували правоохоронні органи. І не просто вивчали — а довели до фіналу, тобто притягли винуватців до відповідальності. За минулий рік порушено 4558 справ (проти 3769 2019 р.), більшість із них, 97%, — з ініціативи органів Національної поліції. Встановлено збитків на понад один мільярд гривень, але відшкодовано в ході слідства менше, ніж 1%. Із цих більш ніж чотирьох тисяч справ 300 стосуються порушень за фактами забруднення повітря, але жодної справи не розслідувано і не направлено до суду. За фактами нелегальних сміттєзвалищ зареєстровано 500 кримінальних правопорушень, та лише 14 скеровані до суду — це менше, ніж 3%.

«Україна має один із найнижчих в Європі показників забезпеченості водою. Питання рекордного мілководдя вже двічі розглядалися РНБО. 176 кримінальних проваджень щодо порушення правил охорони вод і забруднення моря розслідувалося, одне направлено до суду, — аналізувала почуті на нараді дані представниця парламентського екологічного комітету, народна депутатка Юлія ОВЧИННИКОВА. — Протидія злочинам у сфері земельних правовідносин: направлено до суду — 508 (проти 489). Пред’явлено позови і накладено арешт на суму 726 млн грн. Надра — на території України виявлено до 5% усіх мінерально-сировинних ресурсів земної кулі, зокрема 95 видів корисних копалин, 20 тисяч родовищ. 300 осіб притягнуто до кримінальної відповідальності, 700 млн грн збитків встановлено, 0,7% відшкодовано. Наслідки нелегального видобутку бурштину — знищення та пошкодження 3,5 тис. га лісу, 300 правопорушень внесено в ЄРДР (50% — закрито, менше ніж 11% — направлено до суду), трьом особам повідомлено про підозру, одне організовано угруповання знешкоджено».

Мабуть, найбільше злочинів зафіксовано у сфері лісокористування: торік було порушено 2479 справ (проти 1941 2019 р.), направлено до суду — лише 650. При цьому 70% справ розслідується довше ніж півроку. За провадженнями, які ведуть органи поліції, винуватці мають відшкодувати державі 88 мільйонів гривень, наразі відшкодовано лише 4,1 мільйона гривень.

ПОЗИЦІЯ ПРЕЗИДЕНТА І ГЕНПРОКУРОРА

Назагал правоохоронці відкрили минулого року більше проваджень за фактами заподіяння шкоди природі, ніж позаторік, але це ще не той результат, який може свідчити про ефективну роботу і гарантований захист природних ресурсів. Генеральний прокурор Ірина ВЕНЕДІКТОВА наголосила під час зустрічі, що Прокуратура не виконує функцій нагляду, тому джерелом інформації мають бути якісні матеріали перевірок контролерів. «Однак ці органи повинні посилити увагу до проблем, своєчасно на них реагувати й оперативно інформувати правоохоронців та прокуратуру про виявлені порушення. Саме така синергія дасть результат», — переконана вона.


ДОРОГОЮ ЦІНОЮ  / ФОТО СТАНІСЛАВА КОЗЛЮКА

Володимир Зеленський під час свого виступу зазначив, що посилення боротьби з правопорушеннями у сфері охорони довкілля має бути одним із основних пріоритетів кримінальної політики. «Населення України та світу дедалі більше відчуває наслідки зміни клімату і зростання техногенного навантаження на довкілля — процеси нераціонального використання природних ресурсів, деградації лісів, водних басейнів, сільськогосподарських угідь, а також неефективність системи поводження з побутовими і промисловими відходами набули масштабного характеру», — цитує главу держави пресслужба ОП.

Зараз кожен із учасників наради звітує про план дій на своєму рівні, і це дуже хороший знак, що питання довкілля стають пріоритетними для державних органів. Так, після зустрічі буде готуватися Національний план узгоджених дій з питань додержання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, протидії кримінальним правопорушенням проти довкілля.

Роман Абрамовський, у свою чергу, наголосив, що варто створити міжвідомчу робочу групу. Вона має стати платформою для обговорення необхідних законодавчих змін та результатів розслідування наи?більш резонансних злочинів проти довкілля. Чи досить цих ініціатив, «День» запитав своїх експертів.

БРАКУЄ КОМУНІКАЦІЇ МІЖ ПРАВООХОРОНЦЯМИ

Так, юристка МБО «Екологія-Право-Людина» Софія ШУТЯК вважає, що зараз потрібно якнайшвидше проголосувати за законопроєкт № 3091 про екологічний контроль. «У ньому ми як співавтори якраз обстоюємо норми, якими прописуємо детальну співпрацю правоохоронних органів з органами Державної екологічної інспекції, — пояснює вона. — Із досвіду знаємо, навіть якщо екоінспекція виявляє якісь порушення, доки їх візьмуть до розгляду слідчі органи, минає багато часу, а результатів немає. Наші зміни передбачають, що ДЕІ в разі виявлення порушень повинна негайно передати матеріали до органу розслідувань. Орган ДЕІ одразу стає потерпілою особою, тому що шкоду заподіяно інтересам держави. Відповідно, ДЕІ стає учасником будь-яких слідчих дій. З іншого боку, потрібно вдосконалити законодавство, детально прописати такі ж повноваження правоохоронним органам».

«Також ми беремо участь у проєкті WWS, до якого долучено сім країн, і він теж стосується виявлення злочинів проти дикої природи, — розповідає пані Софія. — Акцент робиться на особливо цінні види тварин і рослин, які переміщуються незаконно через кордон або знищуються в країнах. За методологією цього проєкту є підтвердження того, що прозвучало на нараді: наші правоохоронні органи між собою не комунікують. Наприклад, митні органи виявляють факти незаконного переміщення, але в усіх доступних реєстрах та судових рішеннях бачимо, що штраф накладено, а ніхто не з’ясовує, звідки цей вид тварин опинився у людини. Наведу приклад: було оштрафовано на 1700 гривень особу, котра не задекларувала те, що перевозить чотири види птахів, подібних до соколовидних. Але немає деталізації, що це за вид, яка вартість птахів, чи були на них документи тощо. А якщо ознайомитися з методикою обрахунку шкоди, заподіяної через знищення червонокнижних видів, то вартість птахів, які належать до виду соколиних, становить від 50 до 120 тисяч гривень за одиницю. Чому не було жодних слідчих дій за статтею 201 чи за статтею 298 про незаконне знищення, вилучення червонокнижних видів?»

Президентом поставлені всі проблеми вірно, але історії, які ми мали нещодавно, включаючи історію з Єгором Фірсовим, породжують сумніви, що вся ця ситуація може залишитися невирішеною. Або ж буде знову чергове відео, в якому почуємо оголошення гарного і правильно поставленого питання, але чи буде воно реалізовано на практиці, то щодо цього є сумніви, — пояснює він. — Для повноцінної реалізації потрібна політична воля, фінанси та відповідні ідейно мотивовані виконавці. Ми мали історію з відповідним виконавцем Єгором Фірсовим, де справді він пробував щось робити, це зачепило інтереси олігархів, і все закінчилося плачевно — йому спалили автомобіль і вигнали з роботи

За словами Софії Шутяк, зараз екоспільнота може пропонувати свої варіанти вирішення тих чи інших питань, адже необхідно вносити зміни у податкове та бюджетне законодавство, запроваджувати моніторинг за порушеннями у сфері довкілля. «Нарада засвідчила, що є певний пласт питань, які є цінними для держави, що держава повинна брати участь у їхньому вирішенні, але потрібно налагоджувати містки співпраці, прозорості й відкритості таких справ, щоб не було так, що одиничні випадки справді мають наслідком притягнення до відповідальності, а великі компанії продовжували працювати», — наголошує юристка.

«ПОТРІБНА ПОЛІТИЧНА ВОЛЯ, ФІНАНСИ ТА МОТИВОВАНІ ВИКОНАВЦІ»

Керівник «Дунайсько-Карпатської програми», завідувач відділу Державного природознавчого музею НАН України, кандидат біологічних наук, старший науковий співробітник Богдан ПРОЦЬ також сумнівається в тому, чи справді нарада завершиться ефективними діями, якщо і надалі діятиме вибіркове правосуддя: «Президентом поставлені всі проблеми вірно, але історії, які ми мали нещодавно, включаючи історію з Єгором Фірсовим, породжують сумніви, що вся ця ситуація може залишитися невирішеною. Або ж буде знову чергове відео, в якому почуємо оголошення гарного і правильно поставленого питання, але чи буде воно реалізовано на практиці, то щодо цього є сумніви, — пояснює він. — Для повноцінної реалізації потрібна політична воля, фінанси та відповідні ідейно мотивовані виконавці. Ми мали історію з відповідним виконавцем Єгором Фірсовим, де справді він пробував щось робити, це зачепило інтереси олігархів, і все закінчилося плачевно — йому спалили автомобіль і вигнали з роботи».

На думку Богдана Проця, виконавцями мають бути представники громадського сектору: «Клерки і традиційні корупціонери не будуть цього робити. От Фірсов змінив 80% складу екоінспекції, але ж бачимо наслідки. Будь-яка реформа робиться системно підготовленою, детально спланованою та фінансово підтриманою. Міжнародні донори допомогли б грошима, якби мали певність щодо реальної політичної волі реформувати сектор. Якщо говорити, що потрібно робити — то таких заходів вистачає і в громадського сектору, і в законодавстві щодо стану повітря, браконьєрства, захисту лісів від нелегальної вирубки, збереження цінних природних територій тощо. Але є ще один аспект — нереформований суддівський корпус. Бо все це надійде до суду в кінцевому результаті. І чим це все закінчиться? Хтось заплатить гроші, і буде все, як завжди. Таких випадків є сотні. Тому подібні заяви гарно виглядають для тих, хто не розуміє стану справ. Певна річ, буде спроба розвинути ініціативу — посадять «стрілочників», проте це не дасть глобальних зрушень у галузі. Це регулярно роблять, але ключових осіб — «смотрящих» та ідеологів корупційних схем, у результаті реалізації яких забруднюють повітря та річки, не сплачуючи при цьому штрафів, добувають мінеральні ресурси, не сплачуючи відповідного податку, не зачеплять. Існує величезна втома в суспільстві від декларування реформ, які ніхто не реалізовує. Проте щоразу ми живемо надією, і хочеться помилятися в якихось невтішних прогнозах».

За пропозицією МВС через три місяці має відбутися подібна зустріч — за участю всіх правоохоронних органів. Тоді планують заслухати звіт — що конкретно вдалося змінити за цей проміжок часу і куди рухаємося далі. Власне, це і стане сигналом, чи очікувати в Україні змін, які реально охоронятимуть довкілля.

Беззахисна природа

Беззахисна природа

Масштаби злочинів проти довкілля обговорив Президент на великій правоохоронній нараді — чи будуть результати?

Загибель червонокнижних птахів, забруднення поверхневих та підземних вод і ґрунтів, понаднормові викиди в атмосферне повітря, незаконний видобуток піску, осушення торфовищ ба навіть торгівля підсніжниками — все це злочини проти довкілля. Чи належним чином вони розслідуються в Україні? Запитання риторичне. Роками природоохоронці нарікають на неефективну роботу поліції, екоінспекції та судів у розслідуванні таких злочинів та притягненні винних до відповідальності. Щоби змінити цю тенденцію, чи не вперше за одним столом переговорів зібралися правоохоронні органи. Ключова тема розмови — як зменшити кількість злочинів проти довкілля і розробити ефективну систему запобігання їм.

До зустрічі долучився з промовою президент України Володимир Зеленський, а також Офіс Генерального прокурора, представники Національної поліції, Служби безпеки, Міністерства оборони, Національного антикорупційного бюро, Державного бюро розслідувань та комітету Верховної Ради з питань правоохоронної діяльності. Серед учасників — міністр захисту довкілля та природних ресурсів Роман Абрамовський. Тож чи будуть схвалені ефективні рішення після наради такого рівня і чи справді злочини проти довкілля будуть розслідуватися належним чином?

ОСНОВНІ ПОРУШЕННЯ

Під час наради були озвучені факти, які саме порушення трапляються найчастіше і який відсоток справ розслідували правоохоронні органи. І не просто вивчали — а довели до фіналу, тобто притягли винуватців до відповідальності. За минулий рік порушено 4558 справ (проти 3769 2019 р.), більшість із них, 97%, — з ініціативи органів Національної поліції. Встановлено збитків на понад один мільярд гривень, але відшкодовано в ході слідства менше, ніж 1%. Із цих більш ніж чотирьох тисяч справ 300 стосуються порушень за фактами забруднення повітря, але жодної справи не розслідувано і не направлено до суду. За фактами нелегальних сміттєзвалищ зареєстровано 500 кримінальних правопорушень, та лише 14 скеровані до суду — це менше, ніж 3%.

«Україна має один із найнижчих в Європі показників забезпеченості водою. Питання рекордного мілководдя вже двічі розглядалися РНБО. 176 кримінальних проваджень щодо порушення правил охорони вод і забруднення моря розслідувалося, одне направлено до суду, — аналізувала почуті на нараді дані представниця парламентського екологічного комітету, народна депутатка Юлія ОВЧИННИКОВА. — Протидія злочинам у сфері земельних правовідносин: направлено до суду — 508 (проти 489). Пред’явлено позови і накладено арешт на суму 726 млн грн. Надра — на території України виявлено до 5% усіх мінерально-сировинних ресурсів земної кулі, зокрема 95 видів корисних копалин, 20 тисяч родовищ. 300 осіб притягнуто до кримінальної відповідальності, 700 млн грн збитків встановлено, 0,7% відшкодовано. Наслідки нелегального видобутку бурштину — знищення та пошкодження 3,5 тис. га лісу, 300 правопорушень внесено в ЄРДР (50% — закрито, менше ніж 11% — направлено до суду), трьом особам повідомлено про підозру, одне організовано угруповання знешкоджено».

Мабуть, найбільше злочинів зафіксовано у сфері лісокористування: торік було порушено 2479 справ (проти 1941 2019 р.), направлено до суду — лише 650. При цьому 70% справ розслідується довше ніж півроку. За провадженнями, які ведуть органи поліції, винуватці мають відшкодувати державі 88 мільйонів гривень, наразі відшкодовано лише 4,1 мільйона гривень.

ПОЗИЦІЯ ПРЕЗИДЕНТА І ГЕНПРОКУРОРА

Назагал правоохоронці відкрили минулого року більше проваджень за фактами заподіяння шкоди природі, ніж позаторік, але це ще не той результат, який може свідчити про ефективну роботу і гарантований захист природних ресурсів. Генеральний прокурор Ірина ВЕНЕДІКТОВА наголосила під час зустрічі, що Прокуратура не виконує функцій нагляду, тому джерелом інформації мають бути якісні матеріали перевірок контролерів. «Однак ці органи повинні посилити увагу до проблем, своєчасно на них реагувати й оперативно інформувати правоохоронців та прокуратуру про виявлені порушення. Саме така синергія дасть результат», — переконана вона.


ДОРОГОЮ ЦІНОЮ  / ФОТО СТАНІСЛАВА КОЗЛЮКА

Володимир Зеленський під час свого виступу зазначив, що посилення боротьби з правопорушеннями у сфері охорони довкілля має бути одним із основних пріоритетів кримінальної політики. «Населення України та світу дедалі більше відчуває наслідки зміни клімату і зростання техногенного навантаження на довкілля — процеси нераціонального використання природних ресурсів, деградації лісів, водних басейнів, сільськогосподарських угідь, а також неефективність системи поводження з побутовими і промисловими відходами набули масштабного характеру», — цитує главу держави пресслужба ОП.

Зараз кожен із учасників наради звітує про план дій на своєму рівні, і це дуже хороший знак, що питання довкілля стають пріоритетними для державних органів. Так, після зустрічі буде готуватися Національний план узгоджених дій з питань додержання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, протидії кримінальним правопорушенням проти довкілля.

Роман Абрамовський, у свою чергу, наголосив, що варто створити міжвідомчу робочу групу. Вона має стати платформою для обговорення необхідних законодавчих змін та результатів розслідування наи?більш резонансних злочинів проти довкілля. Чи досить цих ініціатив, «День» запитав своїх експертів.

БРАКУЄ КОМУНІКАЦІЇ МІЖ ПРАВООХОРОНЦЯМИ

Так, юристка МБО «Екологія-Право-Людина» Софія ШУТЯК вважає, що зараз потрібно якнайшвидше проголосувати за законопроєкт № 3091 про екологічний контроль. «У ньому ми як співавтори якраз обстоюємо норми, якими прописуємо детальну співпрацю правоохоронних органів з органами Державної екологічної інспекції, — пояснює вона. — Із досвіду знаємо, навіть якщо екоінспекція виявляє якісь порушення, доки їх візьмуть до розгляду слідчі органи, минає багато часу, а результатів немає. Наші зміни передбачають, що ДЕІ в разі виявлення порушень повинна негайно передати матеріали до органу розслідувань. Орган ДЕІ одразу стає потерпілою особою, тому що шкоду заподіяно інтересам держави. Відповідно, ДЕІ стає учасником будь-яких слідчих дій. З іншого боку, потрібно вдосконалити законодавство, детально прописати такі ж повноваження правоохоронним органам».

«Також ми беремо участь у проєкті WWS, до якого долучено сім країн, і він теж стосується виявлення злочинів проти дикої природи, — розповідає пані Софія. — Акцент робиться на особливо цінні види тварин і рослин, які переміщуються незаконно через кордон або знищуються в країнах. За методологією цього проєкту є підтвердження того, що прозвучало на нараді: наші правоохоронні органи між собою не комунікують. Наприклад, митні органи виявляють факти незаконного переміщення, але в усіх доступних реєстрах та судових рішеннях бачимо, що штраф накладено, а ніхто не з’ясовує, звідки цей вид тварин опинився у людини. Наведу приклад: було оштрафовано на 1700 гривень особу, котра не задекларувала те, що перевозить чотири види птахів, подібних до соколовидних. Але немає деталізації, що це за вид, яка вартість птахів, чи були на них документи тощо. А якщо ознайомитися з методикою обрахунку шкоди, заподіяної через знищення червонокнижних видів, то вартість птахів, які належать до виду соколиних, становить від 50 до 120 тисяч гривень за одиницю. Чому не було жодних слідчих дій за статтею 201 чи за статтею 298 про незаконне знищення, вилучення червонокнижних видів?»

Президентом поставлені всі проблеми вірно, але історії, які ми мали нещодавно, включаючи історію з Єгором Фірсовим, породжують сумніви, що вся ця ситуація може залишитися невирішеною. Або ж буде знову чергове відео, в якому почуємо оголошення гарного і правильно поставленого питання, але чи буде воно реалізовано на практиці, то щодо цього є сумніви, — пояснює він. — Для повноцінної реалізації потрібна політична воля, фінанси та відповідні ідейно мотивовані виконавці. Ми мали історію з відповідним виконавцем Єгором Фірсовим, де справді він пробував щось робити, це зачепило інтереси олігархів, і все закінчилося плачевно — йому спалили автомобіль і вигнали з роботи

За словами Софії Шутяк, зараз екоспільнота може пропонувати свої варіанти вирішення тих чи інших питань, адже необхідно вносити зміни у податкове та бюджетне законодавство, запроваджувати моніторинг за порушеннями у сфері довкілля. «Нарада засвідчила, що є певний пласт питань, які є цінними для держави, що держава повинна брати участь у їхньому вирішенні, але потрібно налагоджувати містки співпраці, прозорості й відкритості таких справ, щоб не було так, що одиничні випадки справді мають наслідком притягнення до відповідальності, а великі компанії продовжували працювати», — наголошує юристка.

«ПОТРІБНА ПОЛІТИЧНА ВОЛЯ, ФІНАНСИ ТА МОТИВОВАНІ ВИКОНАВЦІ»

Керівник «Дунайсько-Карпатської програми», завідувач відділу Державного природознавчого музею НАН України, кандидат біологічних наук, старший науковий співробітник Богдан ПРОЦЬ також сумнівається в тому, чи справді нарада завершиться ефективними діями, якщо і надалі діятиме вибіркове правосуддя: «Президентом поставлені всі проблеми вірно, але історії, які ми мали нещодавно, включаючи історію з Єгором Фірсовим, породжують сумніви, що вся ця ситуація може залишитися невирішеною. Або ж буде знову чергове відео, в якому почуємо оголошення гарного і правильно поставленого питання, але чи буде воно реалізовано на практиці, то щодо цього є сумніви, — пояснює він. — Для повноцінної реалізації потрібна політична воля, фінанси та відповідні ідейно мотивовані виконавці. Ми мали історію з відповідним виконавцем Єгором Фірсовим, де справді він пробував щось робити, це зачепило інтереси олігархів, і все закінчилося плачевно — йому спалили автомобіль і вигнали з роботи».

На думку Богдана Проця, виконавцями мають бути представники громадського сектору: «Клерки і традиційні корупціонери не будуть цього робити. От Фірсов змінив 80% складу екоінспекції, але ж бачимо наслідки. Будь-яка реформа робиться системно підготовленою, детально спланованою та фінансово підтриманою. Міжнародні донори допомогли б грошима, якби мали певність щодо реальної політичної волі реформувати сектор. Якщо говорити, що потрібно робити — то таких заходів вистачає і в громадського сектору, і в законодавстві щодо стану повітря, браконьєрства, захисту лісів від нелегальної вирубки, збереження цінних природних територій тощо. Але є ще один аспект — нереформований суддівський корпус. Бо все це надійде до суду в кінцевому результаті. І чим це все закінчиться? Хтось заплатить гроші, і буде все, як завжди. Таких випадків є сотні. Тому подібні заяви гарно виглядають для тих, хто не розуміє стану справ. Певна річ, буде спроба розвинути ініціативу — посадять «стрілочників», проте це не дасть глобальних зрушень у галузі. Це регулярно роблять, але ключових осіб — «смотрящих» та ідеологів корупційних схем, у результаті реалізації яких забруднюють повітря та річки, не сплачуючи при цьому штрафів, добувають мінеральні ресурси, не сплачуючи відповідного податку, не зачеплять. Існує величезна втома в суспільстві від декларування реформ, які ніхто не реалізовує. Проте щоразу ми живемо надією, і хочеться помилятися в якихось невтішних прогнозах».

За пропозицією МВС через три місяці має відбутися подібна зустріч — за участю всіх правоохоронних органів. Тоді планують заслухати звіт — що конкретно вдалося змінити за цей проміжок часу і куди рухаємося далі. Власне, це і стане сигналом, чи очікувати в Україні змін, які реально охоронятимуть довкілля.