Перейти к основному содержанию
На сайті проводяться технічні роботи. Вибачте за незручності.

Конструктор української державності

22 апреля, 14:50
Фото wikipedia.org

В книгарні «Є» відбулась презентація видавничої серії, присвяченої спадщині та ідеям визначного українського мислителя В’ячеслава Липинського

Є непідвладні часу думки, аналітичні висновки й прогнози, точність  і пророча сила яких лише чіткіше окреслюються з плином часу. Яскравий приклад – слова великого українського політолога, історика, публіциста В’ячеслава Липинського (1882-1931). Ось вони: «Основною різницею України від Москви єсть не мова, не плем’я, не віра, а інший, витворений віками, устрій, політичний, інший метод організації правлячої верстви, інше взаємовідношення верхів і низів держави і суспільства».

Поза сумнівом, за 105 років, які минули від часу оприлюднення цієї думки, ми отримали безліч доказів справедливості тези Липинського. А ось іще одна, його ж таки цитата: «Націоналізм буває двоякий: державотворчий і державоруйнівний – такий, що сприяє державному життю нації, і такий, що це життя роз’їдає. Прикладом першого може бути націоналізм англійський, другого – націоналізм  польський та український. Перший є націоналізм територіальний, другий – націоналізм екстериторіальний та віросповідний. Перший називається патріотизмом, другий – шовінізмом. Коли ви хочете, щоб була Українська Держава – Ви мусите бути патріотами, а не шовіністами. Що це  значить? Це значить, перш за все, що Ваш націоналізм мусить спиратися на любов до своїх земляків, а не на ненависть до них за те, що  вони не українські націоналісти».

Думається, що наведені тези В’ячеслава Липинського якнайкраще  підтверджують простий, але, на жаль, не для всіх очевидний, висновок: українцям життєво необхідно читати  твори видатного вченого, творчо засвоювати коло його ідей.  Це – не благе побажання, а нагальна потреба часу, часу загрозливого й складного. Саме тому презентація в книгарні «Є» унікального для України  інтелектуального проєкту, котрий , як планується, включатиме близько 30 томів творів Липинського (історична спадщина, публіцистика, епістолярій, щоденники) – здійснює проєкт київське  видавництво «Темпора», очолюване пані Юлією Олійник – є подією винятково важливою для тих, хто розуміє велич інтелектуального внеску вченого  в українське інтелектуальне й громадсько-політичне життя. Адже ми маємо всі підстави назвати В’ячеслава Липинського справжнім  видатним конструктором засад української державності; і зміст вже опублікованих томів видавничого проєкту, як і тих, котрі ще готуються до друку, блискуче підтверджує це.

Особливу вдячність належить висловити найкращим українським фахівцям з творчості Липинського, визнаним історикам – Юрію Іларіоновичу  Терещенку (він є головою редколегії видання) та Тетяні Сергіївні Осташко (відповідальному секретареві видавничого проєкту). Без самовідданої, багаторічної праці цих шанованих фахівців задум не міг бути здійснений.

Виступаючи на зустрічі в книгарні «Є», пані Тетяна Осташко нагадала слова славетного українського історика й публіциста Івана Лисяка-Рудницького (1919-1984), який виокремлював чотири основні напрями розвитку української суспільно-політичної думки ХХ століття: народницький; державницький; націоналістичний; комуністичний. І, як підкреслював Лисяк-Рудницький,  саме державницький напрям, репрезентований передовсім Липинським, є тим, за котрим було, є й буде майбутнє.

Пані Тетяна розповіла про найближчі плани здійснення проєкту.  Це, зокрема, чотири томи праць, присвячених історії, на підставі планів і намірів, що їх розробляв сам Липинський (окреме місце відведене праці «Україна на переломі», шість наступних томів – це суспільно-політичні праці, зокрема, і раннього Липинського, більшість з  них ніколи не видавалася в Україні; далі – шість томів листування ( в тому числі листи до Євгена Чикаленка); і нарешті – комплекс томів щоденників вченого, зокрема, записи його розмов з Гетьманом Скоропадським, генералом Омеляновичем-Павленком, іншими історичними  постатями.

Майбутніх планів, зазначила Тетяна Сергіївна, неймовірно багато, роботи – непочатий край. Але ми маємо величезний обов’язок вивчати спадщину Липинського, зокрема, його теорію української еліти (надактуальну зараз), його статтю «Трагедія українського Санчо Панса» - унікальний аналіз причин поразки українських визвольних змагань.

Ігор Сюндюков

Delimiter 468x90 ad place

Подписывайтесь на свежие новости:

Газета "День"
читать