Криза. Новий виток?

Заробітна плата штатних працівників підприємств України у серпні 2021 року зменшилася на 2,4%

За повідомленням Держстату середня номінальна заробітна плата штатних працівників підприємств України у серпні 2021 року зменшилася на 2,4% порівняно із липнем, проте була на 22,3% вищою порівняно із серпнем 2020 року. Її номінальний середній рівень досяг 14,0 тис. гривень, що у 2,3 рази перевищує рівень мінімальної заробітної плати (6 тис. гривень). Реальна заробітна плата (без урахування податків та обов’язкових платежів, скоригована на рівень інфляції) у серпні 2021 року знизилася порівняно з липнем на 2,2%, проте у річному вимірі її зростання прискорилося до 10,9% (порівняно із 10,2% у липні 2021 року). Високі темпи зростання заробітної плати в Україні значною мірою «завдячують» низькій базі порівняння, адже у розпал пандемії у 2020 році найбільше знизилася винагорода працівників у тих видах діяльності, в яких сьогодні вона зростає більш високими темпами — у сферах тимчасового розміщення та організації харчування (+57,3% за рік), розваги та відпочинок (+30,3%), а також високим результатам діяльності в окремих галузях, таких як сільське господарство (зростання заробітної плати +28,3% за рік).

Водночас заборгованість із заробітної плати також зростає. Незважаючи на незначне її скорочення у серпні ( до 3,9 млрд. гривень або на 0,8% порівняно із липнем), загальний обсяг заборгованості підприємств перед працівниками на сьогодні є у 1,5 рази вищим, ніж на початку 2021 року. Понад 3/4 такої заборгованості припадає на галузі промисловості (+47% з початку року), проте значно більш стрімкими темпами зростає заборгованість із виплати заробітної плати у будівництві та телекомунікаціях (понад як утричі порівняно із початком року), а також у сфері охорони здоров’я та соціальної допомоги (майже уп’ятеро з початку року).

Слід відзначити, що незважаючи на зростання номінальних доходів, передусім заробітної плати, що становить близько 50% від загальних доходів населення, витрати домогосподарств на придбання товарів і послуг, а також на сплату податків зростають більш швидкими темпами (на 36,1% та 37,8% у 2 кварталі 2021 року до відповідного кварталу минулого року). Це призводить до подальшого скорочення заощаджень населення (-86 млрд. гривень у 2 кварталі 2021 року), які спрямовуються на компенсацію розриву між наявними доходами та споживчими витратами домогосподарств.

Нагадаю, що за даними Держстату рівень безробіття в Україні серед осіб у віці 15-70 років у 2 кварталі 2021 року становив 9,3%, що на 1-1,5 в. п. вище докризового рівня 2018-2019 рр. При цьому, згідно з опитуванням керівників бізнесу, проведеним Національним банком у вересні, підприємства більшості основних видів діяльності очікують на подальше скорочення кількості зайнятих: у промисловості, будівництві та сфері послуг значення відповідного індексу є меншим від рівноважного значення. Вищезазначені тенденції, на мою думку, потребують системної державної політики зі стимулювання зайнятості та вирівнювання структурних диспропорцій на ринку праці.

БЮДЖЕТНА СФЕРА

За оперативними даними Держказначейства виконання загального фонду державного бюджету за доходами у вересні становило 101.1% (у серпні — 102,0%), що стало результатом перевиконання планових показників податкових та митних надходжень (на 2,3% та 0,1% відповідно). З урахуванням більших від планових власних надходжень бюджетних установ, що обліковуються за спеціальним фондом (+76,9% або +4,8 млрд. гривень до плану), виконання державного бюджету за доходами в цілому у вересні становило 106,4% від планового значення (+6,2 млрд. гривень).

За січень-вересень 2021 року індикативні показники доходів державного бюджету були перевиконані на 46,6 млрд. гривень (+5,3% до плану), у тому числі за загальним фондом — на 28,6 млрд. гривень (+3,8% до плану). Це стало можливим, головним чином, за рахунок понадпланових надходжень платежів, що контролюються податковою та митною службами (перевиконання відповідних індикативних показників надходжень за січень-вересень 2021 року становило 4,3% або 30,3 млрд. гривень).

Водночас видатки за загальним фондом державного бюджету за 9 місяців 2021 року були на 7,7% меншими від запланованих. В результаті цього державний бюджет за січень-вересень поточного року було виконано з дефіцитом у розмірі 37,4 млрд. гривень, у тому числі загальний фонд — 39,8 млрд. гривень, що у 3,5 рази менше планового обсягу дефіциту за відповідний період (141,1 млрд. гривень).

Одним із факторів, які визнають недотримання планових показників дефіциту державного бюджету, продовжує залишатися невиконання планового обсягу державних запозичень. Фактичні державні запозичення до загального фонду державного бюджету за січень-вересень 2021 року становили 360,8 млрд. гривень, що на 22,3% менше, ніж передбачено розписом звітного періоду. Зокрема, від розміщення ОВДП на внутрішньому ринку було залучено 260,8 млрд. гривень, у тому числі в іноземній валюті — 69,2 млрд. гривень (2 млрд. доларів США та 418 млн. євро). Із зовнішніх джерел за 9 місяців 2021 року було залучено 98,2 млрд. гривень (в іноземній валюті у гривневому еквіваленті), у тому числі шляхом розміщення ОЗДП на суму 1,75 млрд. доларів США та використання на цілі фінансування державного бюджету коштів загального розподілу спеціальних прав запозичень від МВФ на суму 1,0 млрд. СПЗ.

Обсяг розміщень гривневих ОВДП у вересні становив 15,2 млрд. гривень, з яких переважна частка запозичень здійснювалася на строк від 1 до 3 років. Середньозважена ставка за гривневими ОВДП у вересні зросла до 12,0% річних, що на 68 б. п. вище, ніж у серпні 2021 року та є її найвищим значенням з листопада 2019 року. Водночас слід зауважити, що станом на вересень 2021 року ставка за державними запозиченнями у гривні на 350 б. п. перевищує облікову ставку Національного банку (8,5%), тоді як у листопаді 2019 року її рівень був нижчим від рівня облікової ставки на 233 б. п. (13,17% та 15,5% відповідно).

ВАЛЮТНИЙ РИНОК

Обмінний курс гривні до долару США на міжбанківському ринку упродовж минулого тижня зміцнився на 0,2%. В умовах переважання попиту на іноземну валюту над її пропозицією з боку клієнтів банків операції банків з валютної позиції мали стабілізуючий вплив на динаміку обмінного курсу гривні. При цьому, Національний банк упродовж придбав 15 млн. доларів США шляхом проведення валютних інтервенцій з метою поповнення міжнародних резервів, обсяг яких за результатами вересня скоротився до 28,7 млрд. доларів США через значні виплати Уряду за зовнішніми запозиченнями. У жовтні виплати Уряду в іноземній валюті переважно здійснюватимуться за валютними ОВДП, що може потребувати активізації роботи на ринку внутрішніх запозичень в іноземній валюті або використання залишку коштів МВФ, отриманих в результаті розподілу СПЗ.

Баланс поточного рахунку платіжного балансу у серпні становив +205 млн. доларів США, проте за результатами січня-серпня 2021 року продовжує залишатися від’ємним (-826 млн. доларів США порівняно з +5,3 млрд. доларів США за 8 місяців 2020 року). Незважаючи на поліпшення балансу зовнішньої торгівлі товарами (до -3,0 млрд. доларів США за січень-серпень 2021 року порівняно з -3,7 млрд. доларів США за відповідний період 2020 року) та збільшення надходжень з оплати праці (до 8,9 млрд. доларів США за січень-серпень 2021 року порівняно з 7,5 млрд. доларів США у січні-серпні 2020 року), негативне сальдо поточного рахунку було обумовлене значним збільшенням виплат доходів від інвестицій на користь нерезидентів, які у січні-серпні 2021 року зросли понад як удвічі порівняно з відповідним періодом минулого року (-12,1 та -4,6 млрд. доларів США відповідно). При цьому, значна частка таких виплат (4,6 млрд. доларів США) була сформована за рахунок збільшення реінвестованих доходів підприємств з іноземними інвестиціями та тлі покращення фінансових результатів їх діяльності.

Власне, майже виключно реінвестованими доходами підприємств з іноземними інвестиціями визначаються надходження прямих іноземних інвестицій в Україну (4,7 млрд. доларів США за 8 місяців 2021 року, яких 4,6 млрд. доларів США — реінвестовані доходи). Водночас без урахування реінвестованих доходів інвестиції прямого інвестора в капітал підприємства прямого інвестування (660 млн. доларів США за 8 місяців 2021 року) лише незначно перевищили відплив коштів прямих інвесторів з підприємств прямого інвестування через боргові інструменти (-500 млн. доларів США).

На тлі прискорення темпів вакцинації у світі та поступового відновлення міжнародних трудових відносин, обсяг приватних грошових переказів в Україну досяг історично найвищих значень — майже 9,1 млрд. доларів США за 8 місяців 2021 року (у січні-серпні 2020 року — 7,6 млрд. доларів США). Левова частка цих переказів сформована за рахунок трансферу українцями власних доходів з оплати праці за кордоном (близько 7,4 млрд. доларів США). І хоча ці перекази значною мірою забезпечують збалансованість валютного ринку України та послаблюють тиск на ринок праці, активна державна політика із розвитку внутрішнього ринку та створення нових робочих місць всередині країни, є необхідною умовою сталого та інклюзивного розвитку української економіки.

Окрім того, лише 58% приватних переказів з-за кордону надходить офіційними каналами, тоді як решта — через неформальні канали переміщення грошових коштів. Це послаблює їх захист перед можливими ризиками зловживань та актуалізує необхідність участі держави у розвитку та стимулюванні використання офіційних каналів грошових переказів українців.

ФІНАНСОВИЙ СЕКТОР

Обсяг працюючих кредитів у банківській системі у серпні зріс на 4,5%, головним чином за рахунок зростання працюючого портфелю гривневих кредитів банків, наданих корпоративним клієнтам та фізичним особам (+4,8% та +4,0% відповідно). Натомість портфель непрацюючих активів продовжує поступово скорочуватися — у корпоративному сегменті — на 0,2% та у роздрібному — на 3,7% за місяць, головним чином за рахунок урегулювання (списання) валютної заборгованості клієнтів банків.

Частка непрацюючих кредитів банків скоротилася до 35% (порівняно з 36,3% на 1 серпня 2021 року та 41,0% на початок 2021 року), а їх обсяг — до 393,2 млрд. гривень (на 2,6 млрд. гривень за місяць та на 37,2 млрд. гривень з початку року). Майже 3/4 непрацюючих кредитів банків продовжує бути сконцентровано у державному банківському секторі, у тому числі 45% — у ПАТ КБ «Приватбанк», проте вони є майже повністю зарезервованими у капіталі та не впливають на фінансову стійкість банків. Про це також свідчать результати проведеної Національним банком оцінки стійкості банків та банківської системи у 2021 році, які виявили значно менші ризики для капіталу банків як за базовим, так і за несприятливим макроекономічним сценарієм порівняно з 2019 роком (у 2020 році стрес-тестування банків не здійснювалося).

Активну підтримку гривневому кредитуванню, передусім у сегменті мікро-, малого та середнього бізнесу, забезпечує реалізація державної програми «Доступні кредити 5-7-9%», обсяг наданих кредитів у межах якої досяг майже 65 млрд. гривень (+1,2 млрд. гривень за тиждень). Найбільшим попитом серед клієнтів банків продовжують користуватись кредити на поповнення обігових коштів (антикризовий компонент), частка яких у структурі нових кредитів за програмою становить близько 80%. Частка банківських позик на інвестиційні цілі становить лише восьму частину із загального обсягу виданих за програмою кредитів. У проекті державного бюджету на 2022 рік передбачено збільшення фінансування даної програми (разом із програмою «Доступна іпотека 7%») до 3 млрд. гривень (порівняно з 2 млрд. гривень у 2021 році), що дозволить забезпечити неперервність державної підтримки розвитку кредитування в Україні.