Конгрес «примирення»...

Оточення президента останнім часом активно використовує тезу про те, що Володимир Зеленський виконує передвиборчі обіцянки. Сам президент записує відеоролики, присвячені програмі. Керівник його Офісу Андрій Єрмак запевняє, що Зеленський «обов’язково здійснить усе, про що він говорив під час своєї виборчої кампанії».

Схоже, підготовка до президентської кампанії другого терміну йде повним ходом.

На засіданні Ради розвитку громад та територій у межах Всеукраїнського форуму «Україна 30» Президент заявив, що створює Конгрес місцевих і регіональних влад, а Верховну Раду закликає ухвалити зміни до Конституції стосовно децентралізації та закон про місцеві референдуми. Все це було в його передвиборчій програмі кандидата.

«Остаточно децентралізацію ще не завершено і цьогоріч ми маємо вирішити декілька важливих пріоритетних завдань. Перше — ми повинні ухвалити нарешті зміни до Конституції України щодо відносин між центральними та місцевими органами влади. Зокрема, йдеться про інститут префектів та ліквідацію місцевих адміністрацій. Ми дійсно прагнемо, аби низку питань на місцях вирішували не чиновники в столичних кабінетах, а та люди, що живуть у тому чи іншому регіоні України. Але ми повинні зберегти нашу територіальну цілісність. Тому префекти будуть контролювати дотримання Конституції та законів України на кожній території — і стануть запорукою унітарного устрою нашої держави. Я хотів би закликати депутатів Верховної Ради усіх фракцій і груп ухвалити зміни до Конституції стосовно децентралізації, відкинути всі політичні гасла, ну хоча б деякі, та принцип «чим гірше у країні, ти краще»... Друге завдання — розробити та ухвалити нормативні акти, які враховують специфіку самоврядування у наших громадах і дадуть містам імпульс для розвитку... Третє завдання — розробити і ухвалити законодавство про місцеві референдуми: Це посилить вплив громад на діяльність місцевої влади та ухвалення ключових рішень саме на місцях. Ми маємо вийти на остаточну формулу правління на місцевому рівні: громади вирішують — люди впливають і разом із державою контролюють. Відносини між центром та громадами мають стати абсолютно новими, вони повинні бути конструктивним, прозорими і дієвими. Заради цього ми створюємо конгрес місцевих та регіональних влад при президенті України. Він стане майданчиком діалогу і рішень», — пояснив Зеленський.

Президент підкреслив: центральна і місцева влада — «не конкуренти, а партнери, одна команда», тож треба думати «не про наступні вибори, а про наступні покоління українців».

Зеленський сам очолить Конгрес місцевих влад та регіонів.

За словами глави Офісу Президента Андрія Єрмака, конгрес складатиметься з Палати місцевих влад і Палати регіонів, які будуть делегувати по 3 особи у президію цього органу, яка буде представлена вищими посадовими особами країни. Президія конгресу засідатиме щомісячно. Палати будуть збиратися кожного кварталу та подавати пропозиції до порядку денного конгресу. Загальні засідання Конгресу будуть відбуватися кожні півроку або за вимогою.

Чи спрацює цей інструмент — залежить від щирості мотивів Офісу щодо мети та завдань його створення.

Стосунки між центральними органами влади, з одного боку, та місцевим самоврядуванням з іншого почали псуватися практично з моменту приходу Володимира Зеленського до влади. Нагадаємо, навіть на брифінгу, присвяченому року Президенства, Володимир Зеленський заявив про це публічно.

Перше відкрите протистояння сталося наприкінці літа 2019 року.

Передумовою конфлікту було звернення у липні 2019 керівника Офісу Президента Андрія Богдана року до прем’єр-міністра Володимира Гройсмана з проханням призупинити фінансування проєктів і програм, що здійснюються за рахунок Державного фонду регіонального розвитку та субвенції на здійснення заходів щодо соціально-економічного розвитку окремих територій. Тоді Міністерство фінансів продовжило фінансування відповідних проєктів і програм. Однак на початку вересня, зі зміною складу уряду, перерахування коштів було припинено.

Сотні соціально важливих проєктів в громадах, що вже були розпочаті (дитячих садочків, шкіл, лікарень, будівництво доріг, мостів тощо), не отримали державного фінансування у запланованому обсязі.

В Офісі Президента тоді пояснили, що тимчасове призупинення фінансування здійснено з метою перевірки ефективності використання бюджетних коштів, однак деякі представники місцевої влади вбачали в таких діях бажання нової центральної влади отримати переваги під час майбутніх місцевих виборів.

До врегулювання конфлікту долучилась Асоціація Міст України (АМУ), звернувшись до президента та прем’єра з проханням відновити фінансування. АМУ також започаткувала флешмоб #поверніть_гроші_громад, під час якого голови міст та об’єднаних територіальних громад (ОТГ) у відеозверненнях просили виділити вже заплановані кошти. Станом на кінець вересня 2019 року, зі 169 малих міст відеозвернення до президента з проханням розблокувати виплату коштів записали 70. Зауважимо, що конфлікт майже не висвітлювався національними ЗМІ.

Після численних звернень міських та селищних голів, заяв, листів і зустрічей АМУ, заблоковані з липня кошти, у листопаді почали надходити на рахунки до місцевих бюджетів. Втім, можливість та ефективність їх використання за місяць до кінця бюджетного періоду викликає сумніви. Окрім цього, критичні зауваження щодо діяльності Офісу Президента стосувались його повноважень, оскільки відповідно до законодавства питання розподілу фінансування для органів місцевого самоврядування та оцінка ефективності використання бюджетних коштів не належать до компетенції президента чи його консультативно-дорадчих органів.

Цей конфлікт став серйозним викликом для подальшої співпраці команди президента, уряду та місцевої влади, а також загалом для ефективної реалізації реформи децентралізації, активна фаза якої продовжилась у 2019—2020 роках.

У жовтні розпочався новий конфлікт між центральною владою та органами місцевого самоврядування, під час якого місцева влада продемонструвала спільну ідеологічну позицію. 1 жовтня Володимир Зеленський повідомив, що Україна погодила так звану «формулу Штайнмаєра» щодо умов проведення місцевих виборів на тимчасово окупованій частині територій Донецької і Луганської областей. Органи місцевого самоврядування в різних регіонах України відкрито виступили проти цієї формули, назвавши її положення «капітуляцією та знищенням України».

Найбільшу хвилю невдоволення серед представників місцевої влади та експертів з питань децентралізації викликав законопроєкт, що був внесений Володимиром Зеленським до парламенту у грудні 2019 і передбачав зміни до Конституції. Він був розроблений у продовження реформи децентралізації. Серед іншого, проєктом пропонувалось внести зміни у адміністративно-територіальний устрій держави, скоротити термін повноважень місцевих депутатів та голів місцевих рад, передбачалось введення посади «префектів» — представників держави на місцях з основною функцію — здійснювати адміністративний нагляд за додержанням Конституції і законів України органами місцевого самоврядування, а також координувати діяльність територіальних органів центральних органів виконавчої влади. 19 грудня 2019 року понад 60 лідерів місцевого самоврядування та експертів звернулись до керівництва держави з відкритою заявою щодо необхідності доопрацювання цих змін до Конституції, запропонований президентом. Вони назвали його «загрозою для місцевого самоврядування і демократії в цілому» та просили не голосувати за проєкт закону, оскільки він готувався без участі представників органів місцевого самоврядування та громадського обговорення. Станом на 24 січня 2020 року підписантів цієї відкритої заяви стало 333, серед яких більше 250 — голови обласних, міських, селищних та сільських рад.

Відреагувавши на позицію місцевої влади, 27 грудня 2019 року президент відкликав проєкт закону і того ж дня вніс новий, який враховував частину зауважень від органів місцевого самоврядування та експертів. Однак до розробки і обговорення нового проєкту змін до Конституції місцева влада знову не була долучена, а деякі зауваження так і залишилась не врахованими.

Посилення напруження та нові конфлікти між центральної владою та органами місцевого самоврядування відбулись одразу після введення урядом карантинних обмежень, пов’язаних з COVID-19. Цей період супроводжувався численними протестами на місцевому рівні серед різних соціальних груп (лікарі, підприємці, працюючі батьки, що мають малолітніх дітей тощо) щодо соціально-економічного проблем, спричинених пандемією, відсутністю належної державної підтримки і комплексного державного плану подолання негативних наслідків поширення коронавірусної інфекції. Низка міських голів публічно висловила незгоду з рішеннями уряду та відмовилась виконувати частину карантинних обмежень. У відповідь на це Президент, представники його офісу і представники уряду відкрито засудили такі дії міських голів, а в деяких випадках попередили про можливі важелі впливу на прийняття рішень на місцевому рівні (мова йшла про тиск на міських голів та відкриття кримінальних проваджень).

Зрештою, партія президента Зеленського «Слуга народу» програла місцеві вибори — в жодному обласному центрі висуванець від «Слуги народу» не взяв крісло мера. У міськрадах обласних центрів партія Зеленського вище від другого місця не піднімалася. Наприклад, у Києві «Слуга народу» посіла лише п’яте місце. В Одесі й Дніпрі — третє. У Полтаві й Житомирі — друге. Абсолютна поразка спіткала «слуг народу» у Львові й Івано-Франківську. У цих містах партія влади не подолала навіть 5-відсотковий бар’єр. Це означає, що в міських радах Львова й Івано-Франківська депутатів від «слуг народу» немає взагалі. Полетіли «голови». За поразку на місцевих звільнили заступника голови Офісу Президента Сергія Трофімова, звільнили деяких «губернаторів». Але, відновити «владу» центру це мало допомогло. І схоже, що зараз Офіс Президента намагається знайти нові інструменти впливу на місцеву владу.

ГОЛОС ІЗ FACEBOOK