Чорне та Азовське моря. Як їм нашкодила війна

Про наслідки бойових дій у морських акваторіях та загрози для дельфінів – у розмові із Павлом ГОЛЬДІНИМ

На берегах Чорного моря час від часу знаходять тіла мертвих дельфінів. Такі випадки фіксують не лише на узбережжях України, а й в інших причорноморських державах. На перший погляд здається, що основною причиною може бути бойова активність російських кораблів. Бо доки росіян з ракетними кораблями не було в морі, загибель дельфінів не була масовою. Та як розповів нам доктор біологічних наук, провідний науковий співробітник Інституту зоології ім. І. І. Шмальгаузена НАН України і координатор проєктів в Українському науковому центрі екології моря Павло ГОЛЬДІН, у вчених є кілька версій, чому гинуть дельфіни (про них далі). Але є й єдина позиція – Росія неодмінно понесе покарання за завдану морським акваторіям шкоду. Учені зі свого боку збирають доказову базу. І як можуть вивчають ситуацію на двох морях, доступ до яких науковці України тимчасово втратили.

«ДІЄ ПРЯМА ЗАБОРОНА НА ВИХІД У МОРЕ ТА ДОСЛІДЖЕННЯ УЗБЕРЕЖЖЯ»

- Дослідження акваторії Чорного моря було непростим завданням для науковців ще у мирні часи. Часто бракувало грошей, тому вчені долучалися до моніторингу морів у рамках міжнародних проєктів. Яка ситуація зараз, коли обидва моря, до яких мала виходи Україна, недоступні для досліджень?

- Складне питання, яке має кілька складових.  З одного боку, міжнародні консорціуми, які діяли до початку активної фази бойових дій, продовжують діяти і зараз. Приміром, якщо Український науковий центр екології моря є учасником проєкту BRIDGE, який охоплює п’ять причорноморських країн та кілька середземноморських, то він лишається таким і зараз. Заплановані роботи відтерміновані або продовжуються в інших країнах за нашої участі.

  З іншого боку, зараз у науковців бракує урядового фінансування. Роботи на морі дорогі, і дійсно через бойові дії вони не мають фізичного доступу до морської акваторії. Це стосується не тільки України, а й інших держав. Доступ до дуже великої акваторії обмежений, скасовані всі суднові експедиції, наприклад, у центр Чорного моря, які були заплановані в турецьких водах.

Зараз  причорноморські країни працюють у своїх територіальних водах, зокрема, у 12-мильній зоні. Українці такої можливості не мають. Через мінну та інші загрози діє пряма заборона на вихід у море та дослідження узбережжя. Чи не єдине місце в Україні, де науковці мають хоча б якийсь обмежений доступ до берегової смуги, це кілька ділянок у межах Одеси.

Зважаючи на це, українські науковці можуть зараз працювати або з території іншої країни, з Туреччини чи Болгарії, і там брати дані та матеріали, де є фізичний доступ до моря. Або ж можуть працювати дистанційно, використовуючи дані супутникового моніторингу. І на цьому здебільшого зосереджена робота моїх колег. Так, ведеться потужний аналіз даних сателітного моніторингу, зокрема, про нафтове забруднення та пожежі. Це дві великі складові екологічного моніторингу, якими займається щонайменше декілька колег та декілька інститутів. Я, наприклад, використовую ще й допомогу кореспондентів, аналіз соціальних мереж, спілкування з нашими військовими, які є на узбережжі, із представниками територіальної оборони, прикордонної служби та правоохоронних органів. Вони надають інформацію, яку бачать під час виконання завдань.

ЧОМУ ГИНУТЬ ДЕЛЬФІНИ?

- Що відомо зараз про ситуацію з дельфінами? Були випадки, коли фіксували біля берегів Румунії, Болгарії тіла загиблих тварин. Що вдається вам зараз з’ясувати, яку картину сформувати?

- У Чорному морі трапляються три види китоподібних (афаліна, звичайний дельфін білобочка та морська свиня), у двох з них цього року спостерігається підвищена, можливо, навіть масова загибель. Факти численних викидів мертвих та деінде живих тварин на узбережжя трапляються в усіх причорноморських країнах. Це є в Румунії, Болгарії, Туреччині та Україні. Може, десь і в Росії, про це теж ідеться у повідомленнях у соцмережах. Єдиний район, де не спостерігається такої підвищеної загибелі, це південно-східна частина Чорного моря, тобто води східної Туреччини та Грузії.

Ці події розпочалися приблизно одночасно із початком активних воєнних дій, десь у березні. Можливо, вони продовжуються і досі. Прошу читачів, якщо бачите живого чи мертвого дельфіна на березі – телефонуйте мені або пишіть на WhatsApp, надсилайте фото та відео, адже фіксувати первинну документацію дуже важливо (067 390 0118). З її допомогою ми можемо з’ясувати, де і коли відбуваються факти загибелі тварин.

- Причина у бойових діях на морі?

- Ми в цьому не впевнені. Причин може бути декілька. Не буває так, щоб усі звірі помирали з однієї причини. У кожного своя причина загибелі. Ми розглядаємо декілька робочих гіпотез і не віддаємо перевагу жодній із них, доки не отримаємо підтверджених результатів лабораторних аналізів, які ґрунтуються на кількісних методах і які походять від результатів розтинів. Окрім екологічної складової, тобто визначення, де, коли і скільки, є ще лабораторна частина дослідження. Для цього треба мертву тварину на березі донести до лабораторії, зробити розтин, взяти зразки та провести аналіз.

Одна з гіпотез – це спалах невідомого інфекційного захворювання, яке може бути викликано забрудненням моря через бойові дії, наприклад, потрапляння стічних вод до моря. Або ж може бути викликано певними факторами мирного часу. Приміром, теж потрапляння стічних вод, але з тваринницьких комплексів у Росії. Або це може бути інфекція якогось природного вогнища.

Інша робоча гіпотеза – це результат бойових дій,  а саме: вплив акустичного забруднення моря, дія радарів російських військових кораблів, зокрема, підводних човнів.

Може бути ще третій чинник, досі не виявлений чи недостатньо досліджений. Може бути сукупність або комбінація усіх цих факторів. Може одночасно діяти дві різні інфекції у поєднанні із впливом акустичного забруднення. Тобто ми наразі у процесі встановлення точної причини, і не треба чекати від науковців негайної відповіді.

- Чи можна буде зрозуміти, що ж було причиною загибелі дельфінів після перемоги?

- Ми сподіваємося, що це зможемо зробити ще до перемоги.  Але не варто зараз виставляти часові рамки.

- Загалом щось залишиться у популяції після такої хвилі загибелі дельфінів, причину якої поки що не можна точно встановити?

- Ми зараз ще далекі від точної кількісної оцінки. Хоча я вже бачив деякі екстраполяції, які не мають нічого спільного з реальністю. Наразі ми з колегами з інших країн ведемо цю кількісну оцінку. Спалах загибелі дійсно потужний, можливо, найпотужніший за останні 10 років. Але це не те, що вибиває все живе, тобто щось залишиться. У цьому сенсі дуже вразливим є Азовське море, про яке ми не отримуємо наразі жодної інформації, тому що все узбережжя окуповане, доступ обмежений. Там існує загроза для малочисельної популяції морської свині. Поки що там немає масової загибелі, але все може змінитися за один день.

- Про яку імовірну кількість загиблих дельфінів може йти мова – це десятки, сотні тварин?

- Щонайменше сотні. Думаю, якщо порахувати всіх, то буде більше, ніж тисяча. Проте зарано про це говорити.

ВОЄННІ ЗАГРОЗИ ДЛЯ МОРЯ

- Ви згадували про непросту ситуацію в Азовському морі. Мабуть, понад місяць тому була інформація від мера Маріуполя, ще коли у місті були хлопці з «Азову», що через бойові дії на підприємстві може бути пошкоджена технічна споруда із розчином сірководню. Якщо справді витік цієї речовини можливий в Азовське море, які будуть наслідки для його екосистеми?

- Ризики промислових скидів, як  і побутових, є. Краще, звісно, коли про це говорять науковці, а не чиновники. Не беручи до уваги технічних деталей, можемо сказати, якщо є загроза спалаху холери, зрозуміло, що є ризик витоку побутових стоків у море. Звісно, є ризик промислових скидів. Наскільки мені відомо, вже є або найближчим часом планується моделювання впливів техногенних ризиків на Азовське море. Над цим працюють колеги, мабуть, ми почуємо прогноз від них.

- Які загалом можна виокремити типи загроз, що можуть виникати через бойові дії для морів, їхніх екосистем, флори та фауни?

- Виділено кілька типів ризиків, серед яких – безпосереднє пошкодження, яке викликається бойовими діями, наприклад, вибухи, постріли, тобто пряма загибель тварин від дії боєприпасів. Також це хімічне забруднення моря, повітря та узбережжя. Джерелами такого хімічного забруднення можуть бути різні органічні та неорганічні речовини, ті ж боєприпаси. Загрозливим є те, що майже всі боєприпаси містять сірку, на всіх місцях бойових дій спостерігається підвищений вміст сірки у ґрунті, повітрі та ґрунтових водах. Дуже токсичним є ракетне паливо, тому там, де падають російські ракети, трапляються виливи палива на суходолі і в морі. Знаємо, що багато ворожих ракет падає одразу після пуску. І якщо це відбувається в морі, то все потрапляє одразу у нього. Також забруднення може бути через пошкодження каналізаційних стоків та систем.

Інше джерело загроз – біологічні чинники, тобто змиви з суходолу різних патогенів. Можемо очікувати навіть на спалахи досі невідомих захворювань просто через те, що досі ці патогени були на суходолі, а зараз їх змило в море.

Ризик, якого бояться всі цивільні, це радіоактивне забруднення. Ми не знаємо, де і як розташовані його джерела. Знаємо, що у радянські часи були радіоактивні могильники на дні моря. Якийсь могильник може бути пошкоджено, наприклад, біля Криму.

Наявне джерело ризику – це пожежі, які відбуваються скрізь на всьому узбережжі, зокрема, і на природно-заповідних територіях. Неодноразово виникали пожежі на території Чорноморського біосферного заповідника, на Білосарайській косі, що поруч і з Маріуполем. Нещодавно була обстріляна дельта Дунаю. Через це страждає весь водно-болотний комплекс видів.

Окреме джерело загроз, зокрема, для дельфінів, це акустичне забруднення моря. Головним чинником загрози є робота радарів російських військових кораблів і передусім – підводних човнів. Загроза від шумового забруднення може бути гостра – від вибуху, а також це може бути фоновий шум від роботи двигунів. І в залежності від гучності, частоти, незвичності цього сигналу він може бути досить загрозливим. Тобто надводний вибух буде загрозливим передусім для морських птахів, якщо ведуться бойові дії на узбережжі, а якщо це підводні вибухи, то виникає загроза для дельфінів.

«ПІСЛЯ ПЕРЕМОГИ ПІДЕМО В ЕКСПЕДИЦІЮ ВІД ОДЕСИ ДО БАТУМІ»

- Зараз у морях стільки небезпек та загроз, чи будуть вони придатними для людей у найближчі роки?

  - Усе залежить від виду забруднення, бо є токсини стійкі та нестійкі, слабкі та сильні, ті, що швидко поширюються або зосереджені в одному місці. Звичайно, це теж складне питання. Десь усе буде більш-менш гаразд, а десь загрози збережуться на роки.

- Чи має світ досвід відновлення морів після війни, зокрема, після Другої світової?

- Мені невідомі програми моніторингу тих часів. Треба розуміти, що це було досить давно. А сучасні підходи моніторингу, які ми знаємо, були розроблені якраз після Другої світової війни. Втім, відомо, що у Тихому океані досі залишаються сліди тієї війни.

- А з чого тоді таке відновлення має починатися?

- Уряд має дати кошти науковцям. Здається, відповідь проста, та урядовим чиновникам це неочевидно. Хоча це конституційний обов’язок уряду – фінансувати дослідження таким чином, щоб науковці могли дати якийсь притомний результат. Також потрібні регулярні аналізи за стандартизованою схемою, яка, до речі, розроблена та затверджена урядом у 2021 році. Тобто є система станцій та територій, система маршрутів, де із визначеною періодичністю треба брати проби для хімічного та біологічного аналізу. І робити це за стандартними схемами, щоб подивитися, які є забруднювачі та організми. Якщо все добре з аборигенними організмами, то чи є у нас якісь чужорідні? Що відбувається зі старими забруднювачами і чи не з’явились нові? Ця схема розроблялась роками, це є виконанням нашого курсу євроінтеграції, треба просто взяти і виконати цю роботу. А для цього уряд має дати кошти.

- Наостанок – які проєкти, що стосувалися дослідження Чорного та Азовського морів, через війну РФ в Україні довелося призупинити? Чи вдасться їх відновити після перемоги?

- Повністю зупинена вся експедиційна діяльність у Чорному морі. Цього року планувалося щонайменше дві експедиції на новому науковому судні «Борис Олександров». Експедиція мала пройти двічі через усе Чорне море від Одеси до Батумі. На це були виділені бюджетні кошти, також було фінансування від Єврокомісії. Мабуть, одразу після перемоги підемо в експедицію.

Матеріал підготовлено у межах конкурсу «Екологічні хроніки: як вторгнення РФ впливає на довкілля України», який реалізується ГО «Інтерньюз-Україна» за фінансової підтримки Journalismfund.eu.