Так хто нам доктор?
Від проросійських помилок найкраще лікує сама РосіяТелеканал «Україна» дав сюжет про масове порушення нашими людьми вимог карантину. І це в тоді, коли кількість хворих на коронавірус постійно й загрозливо збільшується. Ніяке просвітництво, ніякі аргументи на наших громадян не діють. Утім, після виборів 2019 року мене в поведінці співвітчизників більше нічого не дивує... Тут ось, як повідомило одне радіо, в Мінську, виступаючи перед народом, Олександр Лукашенко сказав: «Ось ви рветеся на нові вибори президента, ну, оберете собі, як на Україні, яке-небудь «невідомо що»». І негайно пан Зеленський і пан Кулеба відкликали українського посла з Білорусі. Чи не було це пов’язано з особистою образою? Але в ідеалі президент в першу чергу має реагувати на образи своєї країни, а вже потім на особисті. Не слід нашому гаранту плекати ілюзії щодо того, як його оцінюють у Москві і Мінську. Чим більше він догоджатиме Путіну, тим більше проходитиме у нього по розряду «невідомо що»... У Кремлі рівними собі вважають лише сильних, сміливих і незалежних. До речі, я зовсім не впевнений, що Лукашенко помиляється в електоральній мудрості білоруської народної маси. Адже там зараз весь пафос у тому, що «аби не Лукашенко». А в результаті може з’явитися що-небудь значно гірше. Немає меж досконалості, зокрема й у негативному «вдосконаленні».
На каналі «Еспресо-TV» Віталій Портников заявив: «Перемога Зеленського є відображенням деградації політичної культури українського суспільства» .А звідки візьметься політична культура в білоруському суспільстві, яке 26 років терпіло диктатуру Лукашенка? На тому ж каналі російський політолог Андрій Піонтковський зазначив, що Путін може ввести війська в Білорусь, усунувши попередньо Лукашенка й мотивуючи вторгнення «захистом білоруського народу» від диктатора. А потім посприяти демократичному обранню абсолютно проросійського діяча білоруської опозиції, який, на відміну від Лукашенка, швидко приєднає свою країну до Росії. Такими діячами Піонтковський вважає і Бабарика та Цепкала. Московський опозиціонер пан Гозман фактично солідаризувався (на каналі «Прямий») з цими міркуваннями Піонтковського. Багато білоруських демократів досі дивляться на Москву як на «рідну маму». Утім, що там засуджувати білорусів, коли у воюючій Україні повно проросійських ілюзій. Хоча від проросійських помилок найкраще лікує сама Росія: артилерійським, мінометним і кулеметним вогнем, катівнями ФСБ, бомбардуваннями, безправ’ям і знущаннями. Але процес одужання йде дуже повільно, з рецидивами. До багатьох доходить вельми важко й надто поступово.
На «Прямому» Матвій Ганапольський, йдучи у відпустку, зробив надзвичайно визначну заяву. Він сказав, що вбивство журналіста Шеремета було здійснено на замовлення великого мафіозо, близького до влади, який мав особистий конфлікт з Шереметом. Мафіозо чіпати не можна, хоча багато хто знає, що саме він організував замах. Цікава версія. Шкода, що її не досліджують.
А 5-й канал дав інтерв’ю з Юлією Кузьменко, однією з обвинувачуваних у справі про вбивство Шеремета, яку випустили з СІЗО під домашній арешт. А добровольця Антоненка у СІЗО залишили. Кузьменко розповіла про важкі побутові умови в слідчому ізоляторі, особливо для жінок. У нас тут дуже люблять кричати, особливо панове і пані грантоїди, про права жінок, про гендерну рівність. Але ситуація наших громадянок у місцях позбавлення волі і СІЗО їх чомусь (як і багатьох інших) абсолютно не цікавить. Дитячий хірург-кардіолог Юлія Кузьменко абсолютно не справляла враження підступної вбивці. Чому міністр Аваков вирішив саме цих людей оголосити терористами? Загадка. З таким же успіхом можна було і першого зустрічного... Єдиний сенс у цьому випадку — кинути тінь на всіх добровольців, волонтерів та ветеранів України. До речі, як стверджує Юлія Кузьменко, багато судових засідань не відбуваються через порушення трудової дисципліни прокурорами, які просто не приходять на суд.
Якщо слюсар або водій тролейбуса не виходять на роботу, це називається прогул, і людей можуть звільнити. А прокурори — це особлива каста осіб, які стежать за виконанням закону іншими, але самі його можуть не виконувати?
Може, пані Венедиктова візьметься за зміцнення трудової дисципліни у своєму відомстві? Між іншим, під стінами спорідненої з прокуратурою установи, ДБР, відбулася демонстрація учасників Майдану 2013—2014 рр., які були піддані «Беркутом» впливу невідомих газів, у результаті у багатьох людей досі підвищений вміст в організмі талія, небезпечної отруйної речовини. Ця отрута постачається з Росії під виглядом гуманітарної допомоги.
А під стінами посольства США в Києві сталася демонстрація громадян України в вимогою передати пана Коломойського американському правосуддю. Останнім часом ФБР США веде розслідування щодо Коломойського і банку «Приват». Так, «сталеві щелепи» американської Феміди добре відомі. Якщо вже вона вчепилися у фігуранта, то так просто не відчепиться.
Власне, пану Коломойському і до Ізраїлю, напевно, не хочеться їхати, оскільки там теж тривають розслідування щодо відмивання грошей у «Приваті». Існує міф, що будь-яка особа єврейського походження, здійснивши в тій чи іншій країні кримінальні злочини, може втекти до Ізраїлю і там спокійно жити під захистом єврейської держави. Це далеко не так. Так, держава Ізраїль створювалася як національний осередок для євреїв усього світу. Так, Ізраїль готовий захищати будь-якого одноплемінника, якщо він став жертвою переслідувань через свою національну та релігійну приналежність. Але ця країна абсолютно не зацікавлена приймати у себе всякого роду бандитів, злодіїв, шахраїв і пройдисвітів. Там дуже піклуються про здорову криміногенну ситуацію. Був випадок з одним дуже відомим радянським і російським співаком, якого підозрювали у співпраці з російською мафією. Коли він прилетів до Ізраїлю, то бездоганне етнічне походження йому не допомогло. У тельавівському аеропорту його протримали добу в якійсь кімнаті, а на ранок першим же літаком відправили назад до Москви. Та й «щелепи» у ізраїльської Феміди не менш «сталеві», ніж у американської. Адже там посадили на сім років до в’язниці президента Моше Кацава, який чомусь вирішив, що президентські секретарки — це його особистий гарем і поводився відповідно. Якщо в Ізраїлі можуть покарати навіть президента (коли він на це заслуговує), то хто церемонитиметься з паном Коломойським? Йому тепер один шлях — до Росії. Але добре якщо в персональному порядку, без України... Але й там можуть бути проблеми.
Ми пам’ятаємо, як Борис Нємцов публічно вжив по відношенню до Путіна матюк, що позначає психічну неадекватність фігуранта. Відповідь не забарилася... А Коломойський 2014 року теж публічно висловився про Путіна аналогічним чином. Московський володар дуже злопам’ятний...
Крім того, в Москві люблять, щоб з ними ділилися. Цікаво, скільки грошей залишилося у Януковича після кількох років проживання в Росії? Тож Ігор Валерійович може опинитися у становищі «турецькопідданого» Остапа Бендера, який потрапив до рук румунських прикордонників, коли «клята сигуранца» (румунська таємна поліція) відняла все, нажите «непосильною працею» великого комбінатора... Але румуни залишили Остапу Ібрагімовичу хоча б його грішне життя. А росіяни, особливо кремлівські, на такий гнилий лібералізм не страждають...
Важкий вибір чекає й на пана Зеленського, якщо США вимагатимуть видачі пана Коломойського. На всі розмови про те, що Конституція України забороняє видавати громадян нашої країни іноземним державам, тепер, після того як Зеленський видав Росії громадянина України Цемаха й ряд інших громадян, не зважатимуть. Зеленський сам створив прецедент і по відношенню до пана Коломойського...