Полетіли дикі гуси

Наприкінці жовтня — на початку листопада на різних краєзнавчих сайтах між спостерігачами за птахами тільки й розмов про переліт диких гусей, і чудові світлини, що це ілюструють.

У небі диких гусей часто можна споглядати клином. Вони летять таким чином не лише для того, щоб зменшити опір вітру, а й щоб бути завжди одне в одного на видноті. У ключі попереду летить найсильніший птах, котрий крилами розсікає повітря. За ним слабкіші, а в кінці ключа — наймолодші. Час від часу птахи змінюють свою конструкцію, створюючи повітряні потоки і полегшуючи політ тим, хто летить позаду. До місця зимівлі вони добираються клином, зграями або й шеренгою. Чисельність птахів під час перельоту дуже коливається — від кількох особин до кількох сотень.

Упродовж тисячоліть гуси летять одним і тим же шляхом, що пролягає вздовж річок та лісів, зупиняючись на перепочинок і щоб утамувати голод та спрагу. Під час відпочинку на водоймах вони часто збираються великими групами до кількох тисяч птахів — вражаюче видовище.

Короткі ж дистанції під час осілого життя вони долають низьким польотом, а ось під час перельоту в теплі краї висота їхнього польоту вражає. Так, сірі гуси на довгих дистанціях піднімаються вгору до 8000 метрів!

ТІ, ЩО НОСЯТЬ ТЕПЛО

Міграція гусей загалом збігається із сонячним циклом, вважають дослідники, — про це пише,зокрема, Артем Єфімов. Після осіннього рівнодення вони масово відлітають на південь, а після весняного — повертаються на північ. Тому в південних народів (єгиптян, греків, римлян) приліт гусей символізував настання зими. А у тих, хто жив на північніших теренах: слов’ян, кельтів, германців, — відліт гусей означав кінець літа, зате їхній приліт віщував весну. Вони вважали, що гуси носять із собою тепло: полетіли — забрали, прилетіли — принесли.

У дельту Ніла птахи прилітали напередодні зимового сонцестояння, коли день починає прибувати. І стародавні єгиптяни вважали приліт гусей відродженням Сонця. В їхній міфології Сонце народилося саме з яйця, що його зніс Великий Гоготун — божество у вигляді білого гусака.

У Стародавньому Римі гусей також дуже шанували, вони жили при храмі Юнони, богині шлюбу і материнства. І всім відома історія про те, як вони врятували Рим. Стародавні ж слов’яни вважали диких гусей посланцями богині весни і теж завжди зустрічали їх з радістю.

Гуси залишили помітний слід не лише в міфології, а й у літературі. Вони не раз згадуються в «Слові о полку Ігоревім». Ви ж, певно, пам’ятаєте казки про гусей-лебедів, гусей, які допомогли мандрувати жабі з «Жабки-мандрівниці»? І про те, як шведському хлопчику Нільсу із «Дивовижної подорожі Нільса з дикими гусьми» Сельми Лаґерлеф дикі гуси допомогли пізнати країну, навчитися розуміти мову тварин і птахів зокрема, стати захисником довкілля. Такий собі казковий підручник для молодших школярів з географії, історії і культури Швеції. А ще є європейський фольклор про матінку Гуску, котра розповідає дітям казки. Та й в українських казках гуси не рідкість. Вони то боронять Івасика-Телесика від змія, то несуть дітей у далекі краї на своїх крилах.

Гуси «прижилися» й на гербах деяких європейських родів та міст, зокрема українського міста Гусятина.

ОДНА СІРА, ІНШІ — БІЛОЛОБІ Й ЧЕРВОНОВОЛІ

Найвідоміші у нас дикі гуси — це сірі. А взагалі ж в Україні, крім них, зустрічаються ще й білолобі — великі й малі, гуменники та червоноволі казарки, — розповідає біолог Марія САВЧУК. — Малі білолобі гуси, яких ще називають пискульками, перебувають під охороною в кожній країні, з огляду на їхню невелику чисельність. В Україні малі білолобі гуси і червоноволі казарки внесені до Червоної книги.

БІЛОЛОБІ ГУСИ

Сірих гусей вважають також предками більшості порід домашніх гусей. Якщо в Євразії сірі гуси мешкають переважно в річкових заплавах помірної зони, то інші види — це здебільшого мешканці Півночі, які виводять своє потомство в тундрі й лісотундрі.

ЧЕРВОНОВОЛІ КАЗАРКИ

Зовні вони не такі вже й не схожі. Наприклад, гуменник майже такого ж розміру, як і сірий гусак, от лишень забарвлення у нього темніше, а дзьоб аж двох кольорів — жовто-червоний із сіро-чорним. Зимує гуменник переважно в Західній Європі. Білолобі гуски справді мають на лобі білі плями, а з казарок найвідоміша у нас — червоновола. Вона менша за сіру гуску, має особливе забарвлення, в якому є цегляно-червоні, чорні й білі кольори. Цей рідкісний птах гніздиться на Таймирі та Ямалі.

ДЕДАЛІ БІЛЬШЕ ПТАХІВ ЗАЛИШАЄТЬСЯ НА ЗИМІВЛЮ В ЄВРОПІ

Через потепління дедалі більше птахів залишаються на зимівлю в Європі. Сірі гуси в Україні навіть гніздяться. Найбільше їх на півдні. До слова, влітку під час линьки дикі гуси живуть осілим способом, оскільки, по-перше, виховують потомство, а по-друге, тимчасово втрачають здатність літати через відсутність махового пір’я.

Попри все, диких гусей восени побачити доволі проблематично, — зауважує Олександр ПОНОМАРЕНКО, орнітолог із Дніпра. — Навесні вони охоче летять через Україну, бо стріляють мало (полювання заборонене). Тому весняний проліт добре помітний. А от восени вони обминають значну частину нашої території, бо сезон полювання. Навіть та сіра гуска, яка гніздує у нас, летить восени такими манівцями, що її бачить дуже мало народу.

Пролітаючи над Україною до Північної Африки, Азії чи півдня Європи, вони зупиняються набиратися сил, відкладають жир перед далеким перельотом і зимівлею. Трапляється, фермери на них сердяться — об’їдають поля з посівами зернових культур. Сірі гуси чудово плавають і пірнають, але анітрохи не гірше ходять і бігають по землі, де здобувають більшу частину поживи. Основою їхнього раціону зазвичай є зелень, а ось коли гуси затримуються на морському узбережжі, це здебільшого тваринна їжа.

СІРІ ГУСИ

На жаль, через вплив багатьох негативних чинників чисельність сірих гусей у Європі скоротилася, відзначають орнітологи. В європейських країнах вони гніздяться в меншій кількості, в окремих, розрізнених місцях, тому занесені до міжнародних угод з охорони афро-євразійських мігруючих водно-болотних птахів. А в Лапландії навіть працює міжнародна програма з реінтродукції малої білолобої гуски-пискульки в природу, тобто заселення видом місць традиційного перебування.

Загрозливими чинниками для диких гусей є не лише винищення мисливцями, а й отруєння птахів пестицидами під час харчуванням, ба навіть навмисне отруєння гусей на полях та водоймах. Шкоди цим птахам завдало й те, що під дачні ділянки і для ведення особистого селянського господарства роздані прибережні трав’янисті рівнини поблизу водойм.

ГУСИ, ГУСИ, ГА-ГА-ГА!

Диких гусей, на відміну від лебедів, не вважають символом вірності, а даремно. Як відомо, гуси утворюють пару, коли їм виповнюється три роки, і залишаються разом назавжди. А якщо хтось із пари іде з життя, то інший проводить ще кілька років у смутку, часто не наважуючись завести нові стосунки.

ГУМЕННИК

Основним осередком гусячої спільноти, як і в людей, є сімейна група, яка складається з пари дорослих та їхніх дітей. Сімейство дружно шукає поживу, повертається до місць гніздування, робить сезонні перельоти на зимівлю.

Як і всі птахи, гуси спілкуються між собою своєю особливою мовою. Вчені нарахували приблизно десять різних звукових тональностей, за допомогою яких гуси виражають різні почуття: злість, радість, гнів, жаль тощо. А ось знаменитим «га-га-га», виявляється, спілкуються виключно гуски.