Про захист медіа-простору та спротив у парламенті

Верховна Рада прийняла в першому читанні за основу законопроект №1317 «Про внесення змін до деяких законів України щодо захисту інформаційного телерадіопростору України». «За» проголосували 240 народних депутатів. Автори законопроекту Микола Княжицький («Народний фронт») і Вадим Денисенко («Блок Петра Порошенка») зареєстрували документ у парламенті ще 9 грудня 2014 року. За їхніми словами, він стане дієвим інструментом у боротьбі проти російської пропаганди в українському інформаційному просторі, адже передбачає заборону будь-якого розповсюдження (в тому числі трансляції й ретрансляції на телебаченні) в Україні фільмів (аудіовізуальних творів), у яких міститься популяризація, агітація, пропаганда тощо будь-яких дій правоохоронних органів, збройних сил, інших збройних, військових чи силових формувань держави-окупанта. Законопроект №1317 передбачає чіткі критерії, за якими аудіовізуальній твір належить до таких, що містять популяризацію, агітацію, пропаганду тощо дій правоохоронних органів, збройних сил, інших збройних, військових чи силових формувань держави-окупанта та передбачає відповідальність за порушення закону. «Розповсюдження (показ) будь-яких фільмів, зазначених в частині першій цієї статті Закону, тягне за собою накладення на відповідних суб’єктів, що здійснюють таке розповсюдження, штрафу в розмірі від 10 до 50 мінімальних заробітних плат на кожен випадок такого розповсюдження (показу), — йдеться у проекті закону. — Рішення про накладення штрафу приймає центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері кінематографії. Порядок накладення штрафів за порушення законодавства про кінематографію затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері кінематографії».

Як розповів «Дню» автор законопроекту, народний депутат Микола Княжицький, його документ уже зустрів великий тиск зі сторони депутатів-лобістів інтересів ТБ. Якби цього не було, закон би вже діяв.

«Я буду робити все залежне від мене для того, щоб закон було прийнято в другому читанні та в цілому і щоб він максимально швидко почав діяти. Через два тижні буде засідання парламенту, і за цей час ми допрацюємо закон, підготуємося й будемо тиснути на депутатів, щоб проголосували, — говорить Микола Княжицький. — Думаю, що цей закон буде дієвим інструментом у боротьбі з пропагандою. Утім, відчуваю чималий спротив. Наші власники телеканалів із тих чи інших причин купують російські серіали замість того, щоб знімати українські. Витрачають на це великі гроші. Повірте, якби цього спротиву не було, законопроект відразу ж прийняли в цілому. Ми воюємо вже рік. За рік можна ж було каналам щось зняти?! А наші власники каналів тільки говорять про фільми, а не знімають їх. Якщо не можете знімати — купуйте. Але якісне. Росія ж — не єдина країна, в якої можна купувати серіали про офіцерів. Є чимало пристойних картин про честь та відвагу офіцерів французької, німецької, італійської чи польської поліції або армії. Сьогодні аморально показувати серіали, тим паче військового змісту, країни, яка окупувала нашу територію та вбиває наших співвітчизників.

Чому наші канали не знімають українських військово-патріотичних фільмів? Немає бажання, вміння, а ті, хто вміє — боїться ризикувати. Росія вже давно взяла на всеозброєння в пропагандистських цілях тему Донбасу та Криму, знімає стрічки. Але там це робиться за державні гроші. А в нас, на жаль, держава до питань національної ідентифікації підходить технократично. Колись це потрібно починати змінювати, адже ми не побудуємо державу, не розуміючи, для кого і навіщо її будуємо. Питання культури, яка зокрема пропагується через ТБ, дає розуміння людям, представниками якої нації вони є. Прийняття нашого закону буде текстом для депутатів на готовність не словом, а ділом боротися проти російської пропаганди».

ГОЛОС IЗ «ФЕЙСБУКУ»

Дмитро ТИМЧУК, народний депутат, блогер:

«Щодо «п’ятої колони» в ВР. Голосування в парламенті за законопроект про заборону показу в Україні серіалів, що прославляють російських військових (законопроект №1317 про внесення змін до деяких законів України щодо захисту інформаційного телерадіопростору України), дуже яскраво показало, хто є хто у Верховній Раді. Законопроект, слава Богу, не без скрипу, але прийняли — поки в першому читанні. Але дебати під час його обговорення здивували. Ну хоч убийте, неможливо назвати нормальною ситуацію, коли представники коаліції (БПП) починають доводити, що, бачте, в українському законодавстві немає чіткого визначення, кого вважати «державою-окупантом». А тому і приймати даний законопроект, мовляв, не можна. І це в той час, коли ще в квітні минулого року було ухвалено Закон України щодо тимчасової окупації Криму. Стаття 2 якого чітко вказує, що окупант — Російська Федерація. Які ще можуть бути суперечки?

Я розумію, що деякі українські телеканали більше турбуються про витрачені на російські телесеріали гроші, ніж про програш України в інформаційній війні. Для них є нормою, коли в країні-жертві агресії ТБ щосили прославляє армію агресора. Але яким макаром парламентарії-представники коаліції стають лобістами цих шкурних інтересів у Раді — не розумію. Про яку інформаційну війну ми взагалі говоримо?»