«Контрреволюція» неможлива

Цього тижня в Україні з робочим візитом побував віце- спікер Жогорку Кенеш (парламенту Киргизької Республіки) Кубаничбек ІСАБЕКОВ. Головна його мета — вивчення досвіду України у сфері боротьби з нелегальною міграцією, торгівлею людьми. Але не меншу важливість у його інтересі посідала конституційна реформа в Україні. Киргизи фактично відразу після «тюльпанової революції» і повалення влади Аскара Акаєва минулого року вирішили змінити свою конституцію. На сьогодні вже існує три новi проекти цього документа. У вересні президент країни надасть депутатам для голосування один із них. Деякі експерти не виключають, що політреформу в Киргизстані буде відстрочено до 2009 року. Наприклад, президент країни (навряд чи зацікавлений в урізуванні власних повноважень) може послатися на гіркий досвід України в цьому напрямку. Останні події у Верховній Раді показують, що згодом буде все більше й більше тих, хто розчарувався в конституційних змінах, і не лише серед українських громадян. Політик із Киргизстану тим часом дипломатично уникав гострих кутів у бесіді і старався не коментувати того, що відбувається в Україні. Кубаничбек ІСАБЕКОВ натхненно розповідав про спільне коріння наших держав, про великі перспективи, хоча при цьому нарікав на відсутність культурних зв’язків та обмін досвідом. «Ми уважно стежимо за тим, що відбувається в Україні. І нам не байдуже ваше майбутнє», — доброзичливо зазначив віце-спікер.

— Яка мета вашого візиту?

— По-перше, це налагодження міжпарламентських зв’язків. По-друге, розвиток наших стосунків у всіх сферах. У нас великі перспективи в торгово-економічній сфері. Минулого року товарообіг становив понад 40 млн. доларів. Попри те, що наші країни розташовано далеко, не можна забувати, що між нами багато спільного. У Киргизстані (кількість громадян цієї країни становить 5 млн. чоловiк) також є українська діаспора. Минулого року в Бішкеку було відкрито українську школу. Нас дуже радують успіхи України, зокрема в галузі політичної реформи. Ми із задоволенням почули цифри про зростаючу розкриваність злочинів. Я донедавна посідав посаду голови комісії з міграції в парламенті і продовжую займатися цим питанням. Тому мені було цікаво довідатися про досвід України також і в цій сфері. Боротьбою з нелегальною міграцією, з торгівлею людьми не можна займатися поодинці.

— У вас не було під час візиту труднощів у налагодженні міжпарламентських зв’язків у контексті парламентської кризи у Верховній Раді?

— На превеликий жаль, такий факт є. Але я зустрівся з Геннадієм Удовенком, Рефатом Чубаровим.

Хотілося б, звичайно, за протоколом зустрітися з керівництвом Верховної Ради. Але під час мого візиту такої можливості не було. Я гадаю, що законним чином парламентську кризу в Україні буде подолано. І в скорому майбутньому ми вирішуватимемо проблеми на вищому державному рівні.

— А чи киргизьких політиків, які виступають за проведення політичної реформи в своїй країні, не відлякує поствиборча колотнеча в Україні?

— Ні. Я гадаю, що ці проблеми носять тимчасовий характер. Сподіваюся, що незабаром ми активізуємо співпрацю між нашими країнами. Ми б хотіли, звичайно ж, обмінюватися досвідом у законотворчій сфері. Існують киргизькі закони, якими цікавляться українські парламентарії (наприклад, про зовнішню трудову міграцію). У той же час, нам цікавий закон про громадянство в Україні. Він найбільш просунутий серед аналогічних документів на просторі СНД. У нас якраз завершується підготовка цього законопроекту. У нас має бути конституційна реформа. У цьому питанні ми також хотіли б вивчити досвід України. Існують і інші питання, що потребують вирішення. Так, ми вітатимемо вступ України до СОТ. Але ми сподіваємося на розв’язання питання погашення боргу України перед Киргизстаном. Я вважаю, що дружба дружбою, а тютюнець нарізно. Ваше міністерство пропонує, щоб господарюючі об’єкти вирішували ці моменти між собою, але в той же час ці борги тягнуться ще з часів Радянського Союзу, коли давалися урядові гарантії. Ми пропонуємо вести рівнобіжно переговори між міністерствами фінансів двох країн. Зараз потрібно вирішити питання виплати боргів.

— Чи вдасться вирішити цю проблему до осені, коли Україна має намір вступити до СОТ?

— Ми пропонуємо паралельно вести переговори. Але чомусь з українського боку затягується розв’язання питання. Ми днями отримали відповідь від Міністерства фінансів України. На жаль, українська сторона уникає розв’язання цього питання, відкладаючи його все далі й далі. Якщо в робочій групі обговорюватиметься питання вступу України до СОТ, то Киргизстан готовий його обговорювати.

— У Киргизстані вже існує три проекти нової конституції. Як зараз складається ситуавашій країні?

— Минулого місяця в парламенті відбулася зустріч із президентом країни, з повним складом уряду і з судовими органами. Президент офіційно заявив, що у вересні внесе проект конституції до парламенту. Ми не проводитимемо референдум. Приймемо найбільш прийнятний варіант. Конституційна реформа необхідна зараз. Раніше владу було сконцентровано в руках президента. Зараз ми маємо намір розмежувати обов’язки гілок влади. Ми дамо більше прав урядові. Розширення урядових повноважень передбачають усі три проекти конституції. Також ми передбачаємо більше повноважень для місцевих органів влади. З наступного року у нас не буде як таких районних бюджетів. Саме обрані народом органи самоврядування, які безпосередньо працюють з населенням, отримають більше повноважень. Ми також пропонуємо в конституційному проекті прибрати пункт про заборону подвійного громадянства. Майже півмільйона киргизів працює в Росії. Якщо ми надамо їм можливість мати громадянство Киргизстану та Росії, то вирішимо певні проблеми.

— Наскільки сильна на сьогодні президентська влада у вашій країні? Чи можна говорити про посилення ролі опозиції?

— З 75 депутатів парламенту — близько 20 опозиційних політиків. Це нормальне явище. Без критики, без опозиції неможливе просування жодної країни і в політичному, і в економічному плані.

— Чи несе якісь ризики для киргизької влади збільшення розчарування революційними змінами? Чи можлива свого роду «контрреволюція»?

— Є певна частина населення, яка розчарувалася. Протягом року стався невеликий спад у настроях. Раніше наше суспільство було дуже політизованим. У будь-якому селі навіть чабан говорив про політику. Народ чекав на великі зміни. Але за такий короткий час, звичайно ж, багатьох змін складно було досягти. Ми бачимо головну проблему в економіці — це створення робочих місць. Але, як ви висловилися, «контрреволюція» неможлива. Влада працює і робить усе можливе, щоб громадяни країни процвітали. Для цього необхідний час, терпіння і зусилля.