Глухiв: найпринциповіша битва

Ситуація із виборами в Глухові знакова та символічна з усіх точок зору. Після оголошення нащадком славетного українського аристократичного роду Терещенків — Мішеля Терещенка про намір балотуватися на посаду міського голови, тут розпочалося одне з найпринциповіших протистоянь на місцевих перегонах-2015. З кожним  днем боротьба стає все запеклішою, бо «ціна питання» — якою буде доля стародавньої гетьманської столиці. Чи залишиться Глухів удільним князівством регіонального олігарха, або одним із перших в Україні отримає історичний шанс для очищення й розвитку. Звичайно, вибір — за місцевою громадою, яка має визначитися зі своїм подальшим шляхом. Але існує інша проблема — чи дадуть приватні інтереси окремих одіозних політичних гравців зробити такий вибір глухівчанам, адже ці вибори матимуть значення не тільки для них, а і для всієї країни? Сьогодні до принципового протистояння в Глухові прикута увага не тільки вітчизняних ЗМІ, але і світових мас-медіа.

«У ГЛУХОВІ Ж ВСІ КЛЮЧОВІ ПОСАДИ ЗАЙМАЮТЬ СТАВЛЕНИКИ АНДРІЯ ДЕРКАЧА»

Щоб зрозуміти особливість виборів у Глухові, слід зануритися у формальні і неформальні зв’язки, які існують в місцевій політиці. Діючого мера Глухова Юрія Бурлаку ЗМІ, громадські активісти і майже всі співрозмовники «Дня» називають ставлеником народного депутата й олігарха Андрія Деркача.

Андрій Деркач народився у Дніпропетровську, закінчив Вищу шкоду КГБ, є сином екс-голови Державної митної служби (1995-1998) та СБУ (1998-2001) Леоніда Деркача й хресником Леоніда Кучми. Ще один його родинний зв’язок — із Володимиром Литвином — їх діти одружилися минулого року. Ця родинна близькість найяскравіших представників «системи Кучми» стала одним із факторів постійного знаходження Андрія Деркача біля «владного пирога». При Кучмі він був консультантом президента з зовнішньоекономічних питань, першим помічником прем’єр-міністра України Валерія Пустовойтенка, а в 2006-2007 рр. був президентом НАЕК «Енергоатом» та гендиректором «Укратомпрому». В 2011-2013 рр. очолював групу радників прем’єр-міністра України. Весь цей час з 1998 року він був народним депутатом України шести (!) скликань. У сферу його інтересів входить енергетика і медіабізнес — ТРК «Ера» радіо «Ера» і ін.

Андрій Деркач є чи не найодіознішим та найтиповішим представником вміння пристосовуватися та мімікрувати до нових політичних умов. Він змінив незліченну кількість політичних сил: «Трудова Україна», «Соцпартія», «За єдину Україну!», «Партія регіонів», а зараз є членом групи «Воля народу». До того ж, встиг постояти на сцені помаранчевого Майдану, проголосувати за «диктаторські закони 16 січня» та бути одним із ініціаторів розвалу пропрезидентської коаліції в лютому 2014 року. Сьогодні він разом із Володимиром Литвином, Олесем Довгим та Михайлом Поплавським входить до парламентської групи «Воля народу».

З Глуховом та Сумською областю Деркача в першу чергу поєднує мажоритарний округ №159, на якому він балотується із завзятою постійністю. До речі, особливість, яку підкреслюють місцеві активісти в політичній діяльності народного депутата, — типова експлуатація теми московського православ’я та ветеранів Другої світової. І сьогодні на півночі Сумщини Деркач фактично став «смотрящим», де йому вдалося створити атмосферу страху, повної лояльності з боку представників влади та можливість виставляти своїх людей на ключові посади. Через цю небезпеку та власне відношення до виборчого процесу у Глухові на умовах анонімності з «Днем» поспілкувався один із місцевих громадських активістів, який розповів про те, як Сумщина фактично перетворилася на васальний наділ Деркача.

За його словами, епопея з присутністю Андрія Деркача в області й Глухові бере свій початок у березні 1998 року, коли відбувалися місцеві та парламентські вибори. Тоді сам Деркач став народним депутатом, а мером міста було переобрано Миколу Деркача (1994-2003). «Градоначальник здружився із депутатом, коли вони обидва шукали історичне коріння, — розповідає наш співрозмовник. —  Ці люди виявилися не родичами, проте почали «плідну» співпрацю. З тих пір Андрій Деркач не виходить з Глухова. І залежно від того, у яку партію він вступає, це проектується на глухівських політиків, які балотуються від цієї ж партії. І до сьогоднішнього дня — спочатку на півночі, а зараз і в цілому по області, — впливає на всі розстановки та рішення».

Як розповідає місцевий активіст, на чергових виборах з якихось причин Микола Деркач не влаштував народного депутата і замість нього мером Глухова хотіли призначити «праву руку» Андрія Деркача — директора глухівського ТД «Полісся» Анатолія Стрия. Але це не вдалося, тому замість нього балотувалася та виграла Олена Мельник (2004-2010) від партії СПУ — ставлениця Андрія Деркача, яка очолювала глухівський міський відділ культури. Пізніше і вона була замінена, тому сьогодні Мельник очолює обласний відділ культури в Сумах. Ще один екс-мер Микола Деркач є депутатом Сумської облради та членом групи «Воля народу».

«Нинішній міський голова Глухова Юрій Бурлака (2010—2015) з’явився у якості кандидата через близького до Андрія Деркача Олега Бояринцева, якому той приходиться кумом, — продовжує наш співбесідник. — Останній був членом глухівського військово-патріотичного клубу «Мужність», в ньому Деркач бачив потенціал і пізніше зробив своїм помічником у Києві. Через деякий час Бояринцева було обрано до Сумської облради, де він був першим заступником її голови, а зараз очолює найбільшу депутатську групу з 24 чоловік «Воля народу». В свій час Андрій Леонідович навіть хотів зробити Бояринцева заступником голови «Енергоатому». Юрій Бурлака був у міській владі ще з часів Миколи Деркача, доріс до заступника мера з соціальних питань і в результаті «досидів» до посади мера Глухова. Балотувався він вже від Партії регіонів. На той момент Андрій Деркач був народним депутатом від фракції ПР. В 2010 році губернатором області було призначено Юрія Чмиря. З цього моменту почалася ера правління Партії регіонів у Сумській області, коли вплив депутата почав розповсюджуватися на всю Сумщину. А вже після президентських виборів 2014 року Деркачу дозволили займатися всією областю за його внесок у перемогу Петра Порошенка на Сумщині».

Про особисті відносини Андрія Деркача із Президентом «Дню» говорить і народний депутат Олег Медуниця: «Деркач намагається здійснювати вплив на Президента Порошенка. Він відіграв позитивну роль у руйнуванні парламентської більшості Януковича — був одним з депутатів, які почали її розхитувати. Але це не пов’язано з якимись політичними переконаннями — ця людина є кон’юнктурником».

«В Глухові ж всі ключові посади займають ставленики Деркача, — продовжує Медуниця. — На цій території Сумщини — локально у глухівському виборчому окрузі, де він завжди балотується на парламентських виборах, під нього побудована вертикаль влади. Для Деркача це територія, яка підкреслює його самодостатність і є джерелом власного марнославства. Туди він приїжджає як Бай, до нього приходять люди із проханнями допомогти «розрулити» якісь питання, а за це вони мають за нього проголосували. Деркач на виборах вкладає в цей округ гроші — свої та бюджетні. Нинішній губернатор Сумщини теж є залежним від нього. По-перше, всі депутати Деркача в Сумській облраді голосували за Клочка на посаду голови обласної ради в березні 2014 року, по-друге, Деркач підтримав і підтримує його на посаді губернатора. За це Микола Олексійович йому «вдячний». Так само в обласній раді є найбільша група «Воля народу», яка впливає на прийняття рішень, для залучення додаткових грошей, щоб люди з контрольованих Деркачем територій очолювали якісь важливі посади, як наприклад «Держстандарт» у Сумській області».

«До того ж, у Деркача у власності 60% акцій місцевого каналу «Академ ТV». Зараз цей ресурс використовується проти Мішеля Терещенка», — додає народний депутат, який відкрито підтримує Терещенка у боротьбі за посаду глухівського міського голови.

ФОТО З «ФЕЙСБУК»-СТОРІНКИ МІШЕЛЯ ТЕРЕЩЕНКА

Тож основний конкурент Мішеля Терещенка — діючий мер Глухова Юрій Бурлака, який нині балотується від партії «Воля народу». До слова, саме від цієї партії сьогодні балотується більшість членів міськиконкому та представників міської влади. «Про зв’язки Деркача і діючого мера Бурлаки відомо всім і всі місцеві видання про це пишуть, — розповідає громадський активіст та правозахисник Руслан Павленко. — Ці люди проводять спільні зустрічі, в місцевій газеті «Неделя», яка формально є незалежною, але там є сторінка Деркача, також комунальна газета «Народна трибуна» пише лише про «подвиги» Бурлаки, Деркача та всієї їх команди. Всі події на їх користь також висвітлює сумський телеканал «Академ TV».

Як розповідає активіст, Андрій Деркач особисто займався формуванням глухівського осередку партії «Солідарність-БПП»: «Там всюди його ставленики, які сидять в офісі його приймальні та газети «Неделя». В міській виборчій комісії (МВК) вони також солідарні із представниками «Волі народу». Виходить так, що колишній регіонал керує осередком президентської партії».

Окрім цього, Павленко описує приватну силову структуру, сформовану під егідою Андрія Деркача: «Народний депутат навіть створив одне незаконне воєнізоване формування «Р-7». Зробивши громадське об’єднання, їм «під шумок» зробили статус територіальної громадської варти, купили автівки, травматичну та нарізну зброю, і тепер вони їздять по місту і всіх лякають. Цю організацію очолює помічник Деркача — Валерій П’ятигор. Певний час я навіть співпрацював із організацією «Р-7», де вони відкрито казали, що працюють лише на Деркача і на всіх інших їм начхати. Несправедливість, яка коїться у місті настільки явна та виходить за будь-які рамки, що терпіти її вже не можна — це треба змінювати».

«СЬОГОДНІ ПРОТИ ТЕРЕЩЕНКА ВИКОРИСТОВУЮТЬСЯ МЕТОДИ, ЯКІ БУЛИ ЗА ЧАСІВ КУЧМИ ТА ЯНУКОВИЧА»

Вплив олігарха Андрія Деркача в області та в країні важко переоцінити, тож весь адміністративний, фінансовий і медійний ресурс, помножений на байдужість державної влади, сьогодні працює проти нащадка знатного українського роду промисловців-меценатів. «Чорний піар», штучна бюрократична тяганина, брудні технології і багато іншого, що встигла породити олігархічна система за 24 роки — з цим довелося стикнутися Мішелю Терещенко, який повернувся на Батьківщину після багаторічної еміграції його роду.

«Порушення відбуваються по декількох напрямках, — розповідає «Дню» довготерміновий спостерігач за ходом місцевих виборів у північних районах Сумської області від «ОПОРИ» Ярослав Фурс. — По-перше, це «чорний піар» — в місті розповсюджуються невідома газета «Xpress» без вихідних даних з явно неправдивою інформацією проти кандидата Мішеля Терещенка. Існує газета «Неделя», яка має відношення до народного депутата Андрія Деркача і друкує та подає на сайті проти Терещенка матеріали, пов’язані із кримінальними справами проти його компанії «Лінен оф Десна». Слід зазначити, що дані справи були відкриті на початку виборчого процесу, як тільки Мішель Терещенко проголосив про намір балотуватись у мери».

Як розповідає Фурс, другим напрямком порушень є дестабілізація роботи Глухівської МВК: «Більшість у ній — представники партій, які сповідують демократичні принципи проведення виборів і підтримують Мішеля Терещенка. Нинішня більшість приймає рішення, які йдуть у розріз із позицією тих представників політичних сил, які підтримують провладного кандидата Юрія Бурлаку. Відповідно, інша частина комісії на чолі з її головою — представницею «Опозиційного блоку» Ніколаєнко — намагається встановити контроль над більшістю у комісії. З її боку з’явилися заяви у міліцію, у яких вона звинувачує свого заступника та секретаря, що вони нібито викрали в неї документи та особисті речі, а потім чинили на неї тиск та погрожували. За словами заступника та секретаря МВК, їм доводиться часто ходити до міліції, через що ускладнюється їх робота у комісії».

«Третій напрямок порушень: представники «Батьківщини» та «Самопомочі» скаржаться, що відбувається тиск та погрози їх кандидатам до міськради, щоб ті знімали свої кандидатури, — додає представник «ОПОРИ». — Ще один напрямок — відмова у наданні приміщень для проведення Мішелем Терещенком конференцій, присвячених перспективам розвитку міста. Першу конференцію вони провели в залі Агротехнічного інституту, а у другій їм вже відмовили. Доводилося її проводити в районному Будинку культури, але тут нещодавно не дали провести третю конференцію. Востаннє представники штабу Мішеля Терещенка звернулися за проведенням даного заходу у міському Палаці культури, але в чергове отримали відмову. На противагу цьому кандидат від влади проводить зустрічі із виборцями у лікарнях, навчальних закладах і т. ін. Окрім цього, команді Терещенка не надали дозвіл в розміщенні реклами на бігбордах, які знаходяться у комунальній власності. Ще один епізод стосується банеру на підтримку Мішеля Терещенка, який люди розмістили ззовні власної квартири. Їм прийшла записка без печатки, але за підписом відділу архітектури та містобудування, що вони нібито порушують Закон «Про рекламу». Фактично, це є тиском на осіб, які розмістили рекламу».

Ярослав Фурс підбиває підсумки щодо методів, які застосовуються проти Мішеля Терещенка: «В цілому можна казати, що сьогодні використовуються ті самі брудні методи боротьби, які використовувалися за часів Кучми та Януковича. В Глухові завжди відбувався тиск на кандидатів, членів комісій від опозиційних до влади політичних сил, а в селах, які входять до даного округу, взагалі відбувалося свавілля. Все це йде у розріз із міжнародними демократичними стандартами проведення передвиборчої боротьби. І виглядає особливо брутально після Революції гідності».

«В міліції мені розповіли, що на сьогоднішній день кількість скарг та порушень передвиборчого процесу перевищує показники всіх міст та областей в Україні — коментує «Дню» громадський активіст та правозахисник Руслан Павленко. — Я займаюся юридичною практикою і дуже часто стикаюся з фактами кричущої несправедливості, тому коли ми зареєстрували глухівське міське відділення нашої правозахисної організації, ми побачили колосальні порушення по тендерах. Особисто я через місцевого депутата звертався до мера Бурлаки з приводу корупційної діяльності одного з начальників відділу, але не отримав жодної конкретної відповіді. Несправедливість, яка коїться у місті настільки явна та виходить за будь-які рамки, що терпіти її вже не можна — це треба змінювати. В процесі своєї діяльності я почав спілкуватися з представниками опозиційних до міської влади сил. З Терещенком я знайомий особисто і відчуваю, що це щось нове для Глухова, це людина іншої ментальності. Його ставлення, висловлювання, діяльність спілкування з людьми мені імпонують. Але, я впевнений, імпонують не тільки мені, а й 70-80% виборців цього міста. І в глухівській міській виборчій комісії я борюся за те, щоб у людей не відібрали їх вибір».

З описаного можна скласти картину обсягів того беззаконня, яке чиниться в Глухові та регіоні протягом багатьох років. Але окрім чесного імені, зв’язків, програми розвитку міста та відкритого спілкування із виборцями, Терещенко має широку суспільну підтримку та згуртував довкола себе майже всі демократичні політичні сили й громадських активістів не тільки Глухова, але й України. «УКРОП», «Батьківщина», «Самопоміч», «Радикальна партія», «За Україну!» та «Партія простих людей» підтримали його кандидатуру на посаду глухівського міського голови. На початку Терещенка підтримала навіть місцева «Свобода», але й тут опоненти задіяли підступну і злоякісну технологію: рядові глухівські свободівці висловили підтримку, а керівники обласної організації виставили проти Терещенка свого кандидата на виборах. «Мені незрозуміло, чому «Свобода» виставила свого кандидата Михайла Подоліна, який має декілька судимостей, — коментує «Дню» депутат Київради Олена Єскіна, яка разом з Мішелем Терещенко входить до всеукраїнської організації «Київське віче». — Саме Подоліна «Свобода» висувала як технічного кандидата на користь Деркача під час виборів до Верховної Ради».

«Мабуть, Деркач поспілкувався із обласними лідерами «Свободи», які потім виступили проти Терещенка, і місцевий осередок відверто здивувався позиції своїх старших товаришів», — висловлює думку Олег Медуниця.

«Сьогодні проти Терещенка його опонентами використовуються найбрудніші технології і «чорний піар», — продовжує Єскіна. —  Це свідчить про те, що вони не мають перед Мішелем ніяких конкурентних переваг, тому вимушені поливати його брудом. Так само проти Мішеля відкрито кримінальні справи, але я впевнена, що після виборів їх закриють, бо для них немає реальних підстав — це лише черговий метод адміністративного тиску на кандидата. Все це застарілі методи передвиборчої боротьби, а в сучасній українській політиці, після всіх майданів, має відбуватися конкуренція програм, ідей, пропозицій. Але, на жаль, система і підходи не змінилися, незважаючи на всі жертви, які понесло українське суспільство. При всіх позитивних трендах, вони існують лише у косметичній площині, а сама неформальна організаційна система, яка впливає на публічні інститути влади, досі існує. Тож зміни до Конституції, децентралізація — зачеплять лише ті процеси, які існують у формальній системі влади, не торкаючись неформальної влади, яка насправді вирішує долю країни, — олігархів, криміналітету та інших впливових осіб».

«ВІРЮ, УКРАЇНСЬКА ГРОМАДА НЕ ПРОМОВЧИТЬ!»

На думку депутата Київської міської ради, «у разі перемоги Мішеля Терещенка, він мав би разом з громадою звернутися до Президента, щоб запобігти в подальшому використанню адмінресурсу, який зараз використовується у передвиборчій боротьбі, в тому числі проти Мішеля». «Бо, не маючи правової країни, нам важко змінити систему. На рівні міського голови не можна змінити правоохоронні органи, суди, держадміністрацію, митницю, які не знаходяться під безпосереднім контролем міста — для цього потрібна воля вищих органів влади», — підбиває підсумки політик.

У виборчому штабі Терещенка на всі провокації та саботаж реагують більш стримано: «У нас немає часу, ресурсів та людей, щоб відповідати на «чорний піар» проти Мішеля та брати участь у «розбірках», в тому числі судових. Діяльність наших опонентів саме на це і розрахована, — каже «Дню» Сергій Шум. — Тож якщо нам не нададуть Будинок культури, ми проведемо конференцію у скверику під стінами міськвиконкому, і очікуємо, що до нас приїдуть народні депутати, які нас підтримують. До нас завжди приходить велика кількість людей, тож ми не можемо відмовити їм у проведенні заходу. І якщо нам не нададуть приміщення, ми публічно про це заявимо на нашому віче».

«На сьогодні я не бачу підстав не підтримувати єдиного кандидата Мішеля Терещенка. Він європеєць, який повернувся на свою батьківщину, розвиває бізнес, і ці аргументи складаються таким чином, що прогресивні люди, до яких я відношу і себе, мають підтримувати таких саме прогресивних людей. Сьогодні в Глухові відбувається протистояння між цією якісно новою прогресивною людиною та ставлеником олігархічної системи, закладеної ще в 90-х», — коментує Олег Медуниця причини підтримки Мішеля Терещенка.

Солідарність із ним висловили й інші депутати, які пообіцяли завітати до Глухова напередодні виборів. Серед них Павло Кишкар, Ольга Богомолець, Ярослав Маркевич та Ганна Гопко. «Людина з благородної, шляхетної української родини — рідкість нашої покаліченої історії — повернулася на землю батьків, — написала у себе у Фейсбуці головний редактор «Дня» Лариса Івшина. — Відмовилася від громадянства Франції, прийняла українське... Щоб нащадок «славного» чекіста пив з нього кров?!... Вірю, українська громада не промовчить!... Ну і Президент може показати владу».

І справді, Президент вже зробив перший правильний крок як для України, так і для Глухова, надавши громадянство нащадку славного роду Терещенків. Тепер слід зробити й другий — забезпечити прозорість, чесність та демократичність виборів у Глухові, щоб місцеві жителі нарешті змогли вирвати місто з рук кланово-олігархічного осередку. 

КОМЕНТАРІ

«НА ЦЕ ПОТРІБНО ОБОВ’ЯЗКОВО РЕАГУВАТИ ГРОМАДСЬКОСТІ»

Наталія КАРПИШИН, чинний депутат Тернопільської міської ради VI скликання, кандидат у депутати до міськради по 41-му округу:

— Демократія на місцях в сучасній Україні — це велике питання. На мою думку, щоб розвивати демократичне громадянське суспільство, по-перше — повинен бути потужний громадський сектор, бо не можна сказати, що сьогодні громадські організації мають сильний опір та відповідне фінансування, аби протистояти на місцях лідерам, які вкоренилися. Істотну проблему становить і те, що на ЗМІ фактично мають великий вплив керівники місцевих адміністрацій, залежать вони й від комерсантів, бізнесменів, які їх фінансують. Добрим світовим досвідом для розвитку демократичного суспільства нашої країни є те, що в західних країнах президентам забороняють балотуватися довше, аніж на два строки. Очевидно, й на місцях нам потрібна така практика.

Звичайно, щоби такого не було, потрібні відповідні законодавчі норми, і знову ж таки — розвивати громадянське суспільство. Нині дуже складно протистояти, бо критична маса населення не усвідомлює, що відбувається, як утискаються права і свободи будь-якої людини, котра має намір щось змінити. Знаю із власного досвіду, як нелегко боротись із установленою системою. Мої намагання як депутата достукатися до нашого мера, щоби зробити щось для виборців, які мені довірилися, розбивалися об байдужість і перешкоди. Пікети ж під міською радою заборонялися через суди. Причому були смішні відмовки через буцімто небезпеку знищення зелених насаджень, перекриття проходу до відділення Нацбанку.

Таких фактів безліч, і я можу лише поспівчувати Мішелю Терещенку, але, на мою думку, на це потрібно обов’язково реагувати громадськості. Лише тоді, коли все місто чи все село стоятиме біля стін міської чи сільської ради й вимагатиме пояснень від місцевої влади щодо тих чи інших протиправних дій, подібних випадків не буде.

«ЯКЩО МІШЕЛЬ ТЕРЕЩЕНКО ПРИЙДЕ ДО ВЛАДИ, ЦЕ ПОВНІСТЮ ПЕРЕВЕРНЕ ВСЮ СИСТЕМУ ВЛАДИ ЯК ТАКОЇ»

Віктор ТРУБЧАНОВ, кандидат до Харківської міськради в Жовтневому районі:

— Це ганебно, що зараз, після революційних змін в країні, відверто порушуються закони про вибори, і чинна влада нахабно та безсоромно за старою звичкою використовує муніципальний ресурс проти опонентів. Так, за законом можливості та умови повинні бути рівними для всіх учасників виборчого процесу. Але де-факто рівних прав не існує. У Харкові ми бачимо ті ж самі брудні засоби, які використовують у Глухові проти Мішеля Терещенка. Партія «Відродження» зайняла максимум рекламних площин, розмістилась на муніципальному транспорті та будівлях. Нам не надають бігбордів, безкоштовних ефірів на радіо, телебаченні. Мої листівки знищують через десять хвилин після їх вивішування. Голова Жовтневого району Тетяна Цибульник висуває на моєму окрузі свого кума Анатолія Топчія, на іншому балотується її донька Неллі і ще кілька її родичів — це справжня корупційна схема. Політичних опонентів переслідують, підсилають провокаторів на зустрічі, вчиняють щось на кшталт психічної атаки. І ти спрямовуєш енергію на подолання беззаконня, замість того, щоб працювати з людьми. Але я сподіваюся, що Мішель Терещенко морально готовий до брудної кампанії чинного мера і йому вистачить наснаги для спротиву.

Якщо такі дивовижні люди, як Мішель Терещенко, прийдуть до влади, це повністю переверне всю систему влади як такої. Він є ідеалістом, себто людиною, яка прагне досягти справжнього ідеалу і зробити це чесно та якісно, і він бажає очолити місто не за тим, щоб красти чи підтримувати свій бізнес, а щоб будувати. І на це готовий витрачати свої сили, час, нерви. Мені близькі його прагнення та позиція, я б дуже хотів зустрітися і поговорити з цією дивовижною особистістю. Сподіваюся, це вдасться зробити після виборів. Вірю, що він переможе».

«ІДЕЙНІ ЛЮДИ — ЦЕ ТЕ, ЩО НАЙБІЛЬШЕ ЛЯКАЄ СТАРУ ВЛАДУ»

Володимир МИКОЛАЄНКО, Херсонський міський голова:

— На нас чекають складні місцеві вибори. Складні і брудні. Система, яку Майдан зміг похитнути 2014 року, намагається сама себе відтворити і оберігає той порядок, який тримався роками. Я знаю, що таке зіткнення нового і старого, адже півтора роки керую радою, у якій більше половини депутатів представляють команду Януковича. Зараз ці люди «перефарбовуються», розповзаються по інших партіях і геть не планують йти з політики. Зміни даються важко політикам на виборних посадах, а вже тим, хто працює на невиборних, годі й мріяти про те, щоб радикальним чином оновлювати країну.

Мішель Терещенко стикнувся з найогиднішою рисою місцевих виборів в Україні — йому чинять протидію, використовують адмінресурс, не допускають проводити зустрічі. Перша причина такої поведінки його супротивників — це навіть не страх програшу. Це відчуття чужого елементу, що з’явився в системі. Представник давнього шляхетного роду, який обміняв громадянство Франції на можливість очолити Глухів — це якесь незрозуміле явище для людей старої системи. Незрозуміле і жахаюче. «От навіщо йому це?» — думають нинішні політики у Глухові. І одразу розуміють, що не для того, аби збагатитися за рахунок відкатів.

Ідейні люди — це те, що найбільше лякає стару владу. Я сам відчуваю тиск системи, навіть попри те, що я чинний міський голова. Неможливо реформувати одне конкретне місто без системних реформ у державі, ми ж не в вакуумі існуємо. І я можу уявити, з яким тиском зіткнувся пан Мішель. Бажаю йому витримати і перемогти. Бо принципові люди — це саме та зброя, яка здатна не тільки руйнувати стару зашкарублу державну машину, а й будувати нову Україну, європейську і сучасну.

«МІШЕЛЬ ТЕРЕЩЕНКО ЗАРАЗ СТИКАЄТЬСЯ З ШАЛЕНОЮ ПРОТИДІЄЮ МАФІОЗНОЇ СИСТЕМИ, СТВОРЕНОЇ ЙОГО ОПОНЕНТАМИ»

Андрій КРАМЧЕНКОВ, науковий співробітник Інституту прикладної фізики НАН України, кандидат на посаду міського голови м. Суми:

— Як політик і громадянин висловлюю свою повну підтримку Мішелю Терещенку, кандидату на посаду міського голови м. Глухів. Те, що зараз коїться на півночі Сумщини, не назвеш інакше, ніж застосування адмінресурсу у гіршому його прояві. Фактично північ моєї рідної області зараз під контролем напівфеодального клану, який очолює аж один народний депутат України. Це таке собі сумське Закарпаття. Мішель Терещенко стикається з шаленою протидією мафіозної системи, створеної його опонентами. Його обливають передвиборчим брудом, не дають можливості зустрічатися з виборцями, чинять протидію його кампанії. У мене немає ілюзій щодо того, що одіозний нардеп Андрій Деркач так просто пустить у свою вотчину Глухів хоч скільки-небудь сильного конкурента. Для нього це питання виживання. Сподіваюся, у Терещенка вистачить мужності не відступати перед труднощами політичної боротьби в Україні. Хочеться вірити, що така людина, як Мішель Терещенко — нащадок древнього українського роду, бізнесмен і авантюрист, у хорошому сенсі, — не відступить перед труднощами, не здасться, виграє вибори і створить у Глухові приклад того, на що може перетворитися родюча українська земля за гідного управління.

«ТЕРЕЩЕНКО — ЦЕ ЗАВТРАШНІЙ ДЕНЬ УКРАЇНИ»

Георгій МОКРИЦЬКИЙ, заслужений журналіст України, кандидат у депутати до Житомирської міської ради по виборчому округу №39:

— Те, що чинять по відношенню до нащадка знаменитої української родини Терещенків — Мішеля, який балотується на посаду голови Глухівської міської ради, є агонією атавізмів тоталітарної системи у виконанні залишків регіонських маріонеток. Терещенко — це завтрашній день України. Регіонські казнокради — це вчорашній, чорний день України. Підтримаймо представника славетного роду цукрозаводчиків і меценатів України, яким 100 років тому назад вже перейшли дорогу предки отих регіонських ділків, які майже на 100 років загальмували європейський розвиток України.

«ВИБОРЧИЙ ПРОЦЕС НАПРЯМУ ЗАЛЕЖИТЬ ВІД ЧИННОГО ОЧІЛЬНИКА ОБЛАСТІ, МІСТА, РАЙОНУ, СЕЛА»

Андрій ДМИТРИЄНКО, кандидат в депутати до Вінницької міської ради від Аграрної партії України

— Ситуація в Глухові, на жаль, не виняток. Діюча влада, які б вона не мала рейтинги — низькі чи високі — у будь-який спосіб та за будь-яку ціну прагне залишитися на своєму теплому місці. У нас досі не діють принципи політичної толерантності. Більшість кандидатів в депутати керуються старими радянськими переконаннями та звичками. Дійсно, в Глухові «тхне» адміністративним ресурсом. І слід зазначити, що хочемо ми це визнавати, чи ні, а виборчий процес напряму залежить від діючого очільника області, міста, району, села. Саме він мусить слідкувати за порядком і забезпеченням рівних прав для усіх кандидатів.

ДОВІДКА «Дня»

Мішель ТЕРЕЩЕНКО — народився 15 вересня 1954 року в Парижі. Закінчив вищу школу економіки та бізнесу ESSEC. Служив офіцером-танкістом французької армії. З 1981 по 2001 роки займався будівництвом обладнання для підводних досліджень в різних країнах. В 2002 році вперше відвідав Глухів і незабаром переїхав в Україну. Не одружений. Батько трьох дітей, має двох онуків. У Глухові займається вирощуванням та переробкою льону та коноплі. На його підприємствах працевлаштовані 153 глухівчанина. В 2013 році була відновлена робота колишнього Глухівського пенькозаводу. В найближчому майбутньому планується запуск суконної фабрики, де будуть виробляти брезент для української армії. Також очікується відновлення харчового комбінату, який буде виробляти пряники, цукерки, варення, соки, переробляти продукти бджільництва. В 2010 році Мішель Терещенко заснував Фундацію спадщини Терещенків. 21 березня 2015 року Президент Петро Порошенко вручив Мішелю Терещенко паспорт громадянина України як особі, прийняття якої до громадянства України становить державний інтерес. Книги за авторством Мішеля Терещенка: — «Перший олігарх: Михайло Іванович Терещенко.» Мішель Терещенко. 2012. Видавництво: Ніка-Центр — «В поисках клада семьи Терещенко: 2002-2012: Десять лет возвращения на украинскую землю... покинутую 85 лет назад.» Мишель Терещенко. 2012. Видавництво: Ніка-Центр.

Будучи цукровими магнатами Російської імперії, звівши родинне гніздо в м. Глухів, колишній гетьманській столиці України (нинішня територія Сумської області), династія Терещенків 80 відсотків від усіх своїх прибутків спрямовувала на благодійництво. До наших днів зберігся своєрідний «Терещенкоград» — ціла плеяда будівель, зведених повністю або частково коштом цієї родини у столиці: Київський політехнічний інститут, Музей імені Богдана та Варвари Ханенків, Музей російського мистецтва, Музей Тараса Шевченка, лікарня «Охматдит», перша Музична академія (нині — консерваторія імені П. І. Чайковського), Володимирський собор, церква Святого Миколая, Історичний та Художній музеї, Національна медична бібліотека, а ще — школи, гімназії, притулки для сиріт...

Сім будівель, до яких причетні Терещенки, збереглися в Глухові, серед них — Трьох-Анастасіївський собор, Педагогічний університет, Інститут луб’яних культур, приміщення районної лікарні... Багатолітній девіз родини Терещенків: «Стремління до громадських користей».

«ЗА ІНІЦІАТИВИ БЛАГОДІЙНОГО ФОНДУ МІШЕЛЯ ТЕРЕЩЕНКА РЕАЛІЗОВАНО НИЗКУ СПРАВДІ ПОТРІБНИХ КРАЇНІ ПРОЕКТІВ»

Віта АТАМАНЧУК, кандидат на посаду Кіровоградського міського голови:

Сьогодні в багатьох населених пунктах можна спостерігати ситуацію, коли місцеві бізнес-еліти, які протягом тривалого часу були укорінені в регіоні, докладають максимум зусиль, аби втримати свій вплив на керівні посади, а особливо – на крісло міського голови. Новим особистостям вести виборчу кампанію нині нелегко. На власному прикладі знаю, як це – коли ти не вписуєшся в уже заготовлений кимось сценарій і вирішуєш боротися на рівні з тими, хто має великий вплив на місцеву бізнес-еліту.

Ситуація навколо виборів мера Глухова активно обговорюється в ЗМІ. Скажу, що всі ці історії з перешкоджанням і заборонами є нині малоефективними. Ми з вами спостерігали подібне років 15 тому, коли дійсно використовувався потужний адмінресурс, і варто було непровладному кандидату спробувати організувати десь зустріч з виборцями, як у тому приміщенні раптово або починався ремонт, або вимикалося світло. Однак відтоді суспільство значно виросло у своєму вмінні не тільки спостерігати за виборчим процесом, а передусім – аналізувати ситуацію. Важливий вплив на це мали й події, що відбулися в країні протягом останніх 2 років. Нині нас уже не заставиш і нам не нав’яжеш чиєїсь думки, ми навчилися відстоювати власний вибір. Дорога реклама, кошти на яку викидаються – я наголошую – в умовах війни, навпаки – має насторожити виборця. Сьогодні є справді великий суспільний запит на порядних, чесних, вірних своєму слову політиків, тих, хто може, і головне – хоче, спілкуватися з громадою, дослухатися до її думки, розуміти її проблеми, та вміти їх вирішувати. Тому право вибору завжди залишається за громадою.

Знаю, що за ініціативи благодійного фонду, організованого Мішелем Терещенком, нині реалізовано низку серйозних, справді потрібних країні проектів. Думаю, що громада Глухова тільки виграє від нових ідей розвитку міста, прогресивних європейських підходів до адміністрування, які може запропонувати такий міський голова.

Підготували Олена СОКОЛИНСЬКА, Харків; Іван АНТИПЕНКО, «День», Херсон; Алла АКІМЕНКО, Суми; Лариса ОСАДЧУК, Тернопіль; Олеся ШУТКЕВИЧ, Вінниця, Валерій КОСТЮКЕВИЧ, Житомир, Інна ТІЛЬНОВА, Кіровоград