Сто шедеврів із колекції Сигалова
У Київському національному музеї російського мистецтва відкрилася виставка «Дар безцінний»
Експозицію присвячено 120-річчю від дня народження відомого київського колекціонера, лікаря-педіатра Давида Лазаревича Сигалова (1894—1985 рр). У кількох залах музею представлено близько сотні творів живопису і графіки кінця XIX — початку XX століть. Нагадаємо, своє життя Д. Сигалов присвятив колекціонуванню картин, передавши їх потім в дар Київському музею російського мистецтва. Ця історія розпочинається в 1960-х: Давид Лазаревич підтримував з музеєм тісні контакти, звертався за консультацією фахівців з питань колекціонування. Відомо, що 1963 року він подарував музею картину Федора Рокотова «Портрет Петра Михайловича Голіцина». Трохи пізніше, у 1970-х, він передав до музейних фондів шістдесят три твори, а у своєму заповіті позначив ще близько 400 творів живопису, графіки і декоративного мистецтва в дар музею (велика частина цих робіт зараз перебуває у фондах).
Прекрасний смак Давида Лазаревича і його наполегливість у прагненні поповнювати зібрання лише кращими зразками, дозволяють нам сьогодні милуватися рідкими шедеврами: акварелями Михайла Врубеля і Костянтина Сомова, автопортретами Зінаїди Серебрякової, театральними ескізами Александра Бенуа...
До речі, з дитинства Сигалов захоплено збирав листівки з художніми видами і гарні книжкові ілюстрації, а коли подорослішав і став фінансово забезпеченим, він серйозно зайнявся колекціонуванням. А втім, за його словами, радість власника першокласних творів прийшла вже в зрілому віці...
Студентом-медиком він потрапив на фронт Першої світової війни, 1916 року був тяжко поранений, контужений, а після лікування демобілізований. Повернувшись до медицини, Давид Сигалов з великим ентузіазмом вивчав найскладніші випадки в педіатричній практиці: написав понад дев’яноста наукових робіт, присвячених найгострішим медичним питанням, у тому числі з проблем туберкульозу. Під його керівництвом дозріла плеяда видатних вітчизняних медиків, що визначили майбуття української медицини, учні Сигалова захистили півтора десятки кандидатських дисертацій.
КУСТОДІЄВ Б. НАТЮРМОРТ. ОМАР І ФАЗАН. 1912 р.
Під час війни багато цінних творів з його колекції зникло, але за мирних часів він знов повернувся до свого хобі. Значна частина колекції Д.Сигалова — роботи відомих майстрів реалізму другої половини XIX століття: В.Сурикова, І.Левітана, В.Васнєцова, а також художників з об’єднання Спілки російських художників, які перебували під сильним впливом імпресіонізму (К. Коровін, Л. Туржанський, С. Жуковський, К. Юон та ін.). Проте найбільш цінним для Сигалова стало придбання невеликих етюдів і малюнків провідних майстрів на зламі століть: Михайла Врубеля і Валентина Сєрова.
Один з найбільш численних відділів виставки присвячено творам художників «Мира искусства», які глибоко і захоплено вивчали історію і культуру минулих епох. Експозиція ознайомлює з «прогулянками» — акварелями Костянтина Сомова, які зображають галантні взаємини кавалера і пані, видами Оранієнбаума і Версаля Александра Бенуа, театральними ескізами костюмів і творами талановитих майстрів-новаторів Миколи Реріха, Костянтина Коровіна, Миколи Сапунова, Дмитра Бушена.
Твори Зінаїди Серебрякової — справжня «перлина» колекції Дмитра Сигалова, він пристрасно любив творчість художниці і придбав чудові зразки: «Автопортрет у білій блузі», акварель «Автопортрет у чорній сукні з білим коміром» життєрадісні образи гарних селянок в національних костюмах, які помітно ідеалізуються, а також пейзажні роботи.
До теми південних красот повертають глядачів епічні пейзажі Криму, написані Костянтином Богаєвським і Іваном Білібіним. Великим подарунком для шанувальників «Голубой розы» є прозоро-витончені акварелі Віктора Борисова-Мусатова. Красотам природи присвячені і пейзажі Павла Кузнєцова «Яблуні в цвіту», сільський пейзаж Давида Бурлюка, а завершують колористичний бенкет чудові експресивні «Квіти Вірменії» Мартироса Сар’яна.
Для тих, кому цікава не лише експозиція, але і особистість колекціонера, буде корисна інформація про його діяльність (на спеціальному стенді представлено фото Давида Лазаревича Сигалова різних років з архіву Національного музею медицини України і Київського національного музею російського мистецтва).
Фотоілюстрації представлено прес-службою Київського національного музею російського мистецтва
