Примус до відповідальності

Удар, хоч і не смертельний, по «п’ятій колоні» в Україні прогнозовано отримав продовження і має свої наслідки. Крім припинення мовлення трьох телеканалів Медведчука через введення економічних санкцій проти його партнера і однопартійця Козака, днями НАБУ та САП повідомили про підозру експертці, через висновки якої частина нафтопродуктопроводу «Самара — Західний напрямок» перейшла до пов’язаної з Медведчуком компанії «Прикарпатзахідтранс». За словами експертів, це одне з джерел, з якого колишній очільник адміністрації президента Кучми фінансує свою діяльність в Україні. До речі, вийти з політичного небуття Медведчуку вдалося не при чинній владі, а за президента Порошенка.

«Що це за історія про магістральний нафтопродуктовод? А це — не що інше, як одне з джерел доходів бізнес-імперії відомого усім Медведчука, — пише у ФБ політолог Петро ОЛЕЩУК. — У нас люблять повторювати, що медіа-імперія одного з лідерів ОПЗЖ «фінансується з Росії». Але в реальності усе не так просто, і там уже давно є досить значний внутрішньоукраїнський ресурс. Приміром, згадана вище «труба» остаточно перейшла під контроль Медведчука 2017 року після завершення усіх судових дій. Хоча сама процедура розпочалася ще 2011 року. За цей час сталося багато «див». Одне з них — викрита сьогодні махінація, у ході якої частина магістрального нафтопродуктпроводу «Самара — Західний напрямок» раптово змінила свій статус і стала лише «об’єктом магістрального трубопровідного транспорту». Маленька зміна — великі наслідки для окремих осіб. Ну, наприклад, зайве джерело «кешу» на просування в Україні конкретних політичних ідей через конкретні інформаційні ресурси. Нам же залишається лише гадати, як так трапилося, що 2017 року, коли патріотизм у нас досяг нечуваних вершин, і ми остаточно закріпили вектор руху «геть від Москви», деякі політики, яких у нас і тоді називали проросійськими, одержали додаткові серйозні джерела постійних доходів. І тоді чомусь ніхто у цьому не побачив якоїсь великої зради».

Паралельно загострилася ситуація на сході України. Про це свідчить посилення обстрілів і кількість загиблих з українського боку.  Від початку року 11 вбитих українських бійців. На це відреагував голова української делегації в Трьохсторонній контактній групі Леонід Кравчук, який заявив, що на кожен постріл противника на Донбасі має бути відповідь з української сторони. «Ми не можемо робити вигляд, і сказати, що ми дотримуємося режиму тиші, а вони стріляють, а ми ось такі добрі, що дотримуємося тиші. На кожен постріл має бути відповідь», — переконаний перший президент (lb.ua). Крім того, Кравчук заявив, що «наші недруги в Україні, які їдуть в Кремль для того, щоб домовлятися з Путіним як заважати Україні будувати незалежну державу, повинні відповідати перед українським народом і законом».

Підтримати українських бійців на передовій приїхав президент України Зеленський, він разом із послами країн «Великої сімки» днями побував в Донецькій області. Як повідомляє пресслужба глави держави, Зеленський поспілкувався з військовослужбовцями та ознайомився з оперативною ситуацією за кількасот метрів від лінії зіткнення.

«Очевидно, таке посилення бойових дій — наочна демонстрація російського командування послам західних держав та президенту України, які відвідували позиції українських військ в районі Зайцево та Авдіївки, — пише у ФБ журналіст Юрій Бутусов. — Ніякого перемир’я не існує, противник активно застосовує важке піхотне озброєння. На такі речі вмовляннями реагувати нема вже ніякого сенсу. Потрібна тактика ефективних дій у відповідь».

Свою реакцію агресор озвучив буквально за кілька днів після поїздки українського президента. На закритій зустрічі з представниками ЗМІ російський президент Путін заявив, що Москва «не кине Донбас, незважаючи ні на що». «Росія як підтримувала Донбас, так і буде. Ми навіть будемо нарощувати підтримку Донбасу», — сказав він, поклавши всю відповідальність за врегулювання ситуації на українську владу. Путін звинуватив Київ у небажанні виконувати Мінські угоди та переглянути їх.

Тобто традиційний набір російських штампів для створення викривленої реальності. По суті, заява Путіна означає що агресор як не виконував, так і не буде виконувати Мінські угоди в подальшому. Москва, яка пішла війною на Україну, захопивши частину її територій, корчить з себе «миротворця», намагаючись усади за стіл переговорів українську сторону з підконтрольними їй маріонетками Донбасу. Що є абсолютне неприйнятно для Києва.     

Це днями дав зрозуміти і глава Офісу Президента Єрмак. Він наголосив, що Україна зробить усе, щоб принципи, закладені в Мінських домовленостях, були виконані. Водночас, за його словами, «Мінські угоди в тій редакції, у якій вони існують, підписувалися з метою і з розумінням, що в буквальному сенсі виконати їх неможливо». «Ми говоримо правду: якщо візьмемо кожний рядок цих угод — у деяких формулюваннях вже минули терміни, протягом яких повинні були бути виконані ті чи інші кроки. Безумовно, в процесі узгодження нової дорожньої карти, нового плану, який повинен базуватися на принципах Мінських угод, потрібно вносити корегування. Сьогодні 2021 рік», — цитує Єрмака Офіс Президента. Також він підкреслив, що США як стратегічний партнер України можуть відіграти одну з ключових ролей у припиненні війни на Донбасі та поверненні українських територій.

Мінські домовленості — це спадок, який залишили чинній владі їх попередник Порошенко та підписант угод, а головне — автор чинної кланово-олігархічної системи Кучма, але з якого потрібно шукати вихід. Задача дуже непроста, тим більше коли агресор не збирається йти ні на які поступки (не для того починали війну). Примусити його можна лише мовою сили — потужними економічними санкціями, на що і направлені сьогодні основні міжнародні зусилля України, яка намагається створити нові умови для тиску на Кремль. Не кажучи вже про необхідність реформування і посилення України зсередини.