Костянтин Грищенко: "Україна не може зволікати з правовим оформленням свого кордону з Росією"

Проблема належного правового оформлення українсько-російського державного кордону набуває дедалі більшої актуальності хоча б тому, що кордон є невід'ємним атрибутом будь-якої незалежної держави. "День" попросив прокоментувати ситуацію заступника міністра закордонних справ України, голову міжвідомчої комісії з делімітації та демаркації лінії державного кордону Костянтина Грищенка.

- Чим саме зумовлено виникнення проблеми делімітації й демаркації кордонів?

- Вирішення питання договірно-правового оформлення всього державного кордону України має для нашої держави надзвичайно велике значення. Наявність договорів про державний кордон із суміжними державами є не лише міжнародно-правовим підтвердженням територіальної цілісності і суверенітету країни, це дозволяє розв'язати цілу низку практичних господарських, економічних проблем, які виникають за відсутності чіткого юридичного оформлення державного кордону.

На сьогодні склалася ситуація, коли якість правового оформлення українського державного кордону має три рівні. Державний кордон з Польщею, Словаччиною, Румунією та Угорщиною делімітовано і демарковано (тобто лінію кордону нанесено на топографічну карту і позначено на місцевості). Переговорний процес із Білоруссю і з Молдовою щодо делімітації лінії державного кордону наближається до завершення, після чого можна буде розпочати демаркацію. Водночас переговори між Україною та Російською Федерацією все ще на своєму початковому етапі, коли обговорюється лише потреба правового оформлення спільного кордону.

З перших днів незалежності України ми наполегливо і неодноразово зверталися до РФ з пропозицією практично розпочати юридичне оформлення лінії існуючого кордону. На всі ці ноти ми не отримали жодної конкретної відповіді. Важко коментувати, з чим це пов'язано, адже політичної проблеми державного кордону між Україною та РФ не існує, про що свідчать підписані й ратифіковані договірно-правові акти.

Хочу ще раз наголосити, що українсько-російський державний кордон існує і він є непорушний. Його охороняють прикордонники як РФ, так і України, його визначено двосторонніми угодами між нашими державами і підтверджено національним законодавством України.

- На чому базується правовий статус нинішнього українсько-російського державного кордону?

- Державний кордон України з РФ встановлено законодавчими актами колишнього СРСР. Зрозуміло, що між цими державами не укладалися договори з питань кордонів. Проте, з огляду на статус республік колишнього СРСР як формально-суверенних суб'єктів Федерації, це не означає, що кордони між ними були лише адміністративними. Юридичну основу наявності державного кордону України з РФ викладено у Договорі між УРСР і РРФСР від 19.11.90 р., Законі України "Про правонаступництво України", низці договорів та інших правових актів, що були підписані при заснуванні СНД, Дагомиській угоді між Україною та РФ від 23.01.92 р. та ін.

Таким чином, Україна успадкувала від УРСР лінію державного кордону з РФ.

- Для чого ж тоді вести переговори, якщо юридично державний кордон існує?

- Проблема полягає в тому, що лінію державного кордону України з Російською Федерацією не узгоджено на топографічних картах, а сам державний кордон не позначено на місцевості, що призводить до негативних економічних, господарчих, правоохоронних наслідків. Саме в цьому, а не в політичному аспекті, полягає проблема делімітації і демаркації.

- Яким чином Україна збирається розв'язати проблему делімітації й демаркації державного кордону з РФ?

- Безумовно, хотілося б, щоб головним засобом розв'язання проблеми делімітації і демаркації українсько-російського кордону був цивілізований переговорний процес, як це є у всьому світі. Хочу підкреслити, що Україна задля цього робить усе можливе. Судіть самі.

Я вже говорив про ті ноти, що ми офіційно направляли до МЗС РФ. На першому засіданні Змішаної комісії по співробітництву, яку очолюють голови урядів наших держав, було знов порушене це питання. Здавалося б, справа зрушила з місця. Було створено підкомісію з прикордонних питань під головуванням міністрів закордонних справ України і Росії, яка в серпні минулого року прийшла до спільної думки про потребу правового оформлення російсько-українського кордону. Після цього в Чернігові відбулося засідання робочої групи, яка мала підготувати матеріали до делімітації українського кордону. Але, як з'ясувалося, російська сторона поки що не готова йти далі декларацій про наміри. Вона досі не створила офіційної делегації, яка б мала повноваження від свого уряду проводити делімітацію кордону. Російська частина робочої групи на засіданнях в Чернігові продемонструвала повну неготовність до практичних кроків у підготовці матеріалів до делімітації. Друге засідання Робочої групи російська сторона послідовно переносить на невизначений термін.

Якщо партнери будуть неготові сісти за стіл практичних переговорів по делімітації, може виникнути ситуація, коли Україна буде змушена здійснювати самостійне проведення лінії існуючого кордону на топографічних картах, а можливо, і самостійне позначення його на місцевості.

- Чи можлива демаркація та делімітація лінії кордону в односторонньому порядку?

- Останнім часом доволі часто засоби масової інформації вживають дуже некоректний термін "одностороння делімітація державного кордону". Давайте чітко запам'ятаємо, що делімітація державного кордону є процес договірний, тобто він передбачає погодження лінії державного кордону між двома зацікавленими сторонами. Інша справа з односторонньою демаркацією. Тоді, коли якась із суміжних держав з якихось причин не хоче позначати свій кордон на місцевості - або не вистачає грошей, або взагалі ліньки це робити - інша держава, що дбає про це, позначає його на місцевості в той спосіб, який вона вважає за потрібне. Наприклад, РФ після невдалих переговорів щодо делімітації державного кордону з Естонією та Латвією провела односторонню демаркацію російсько-естонського і російсько-латвійського кордонів за стандартами державного кордону колишнього СРСР з країнами-членами НАТО. А це означає зорану смугу, кілька рядів колючого дроту, сторожові вежі та інші атрибути "залізної завіси".

Безумовно, Україна, намагаючись дотримуватися цивілізованих норм міжнародного співіснування, не збирається робити нічого подібного. Заздалегідь можу заспокоїти всіх, хто намагається приписати нам якісь незрозумілі наміри: ні колючого дроту, ні прикордонної смуги, ні сторожових веж на українсько-російському кордоні ми будувати не збираємось. Більш того, Україна зробить все від неї залежне, щоб цей кордон залишився прозорим, відкритим, щоб для законошанобливих громадян як РФ, так і України перетин цього кордону був непомітним і необтяжливим (тут було б доречно згадати заклики московської політичної еліти щодо прозорості українсько-російського кордону в контексті, пробачте, середньовічного духом і змістом закону про прикордонний збір, згідно з яким громадяни України, перетинаючи кордон в один кінець, повинні будуть сплачувати близько 17 доларів США).

Але, не збираючись будувати залізних завіс, Україна не може й далі зволікати з незавершеністю правового оформлення державного кордону з РФ. Ми готові в будь-який момент почати погоджувати цю лінію з російською стороною. Якщо ж такого погодження не відбудеться, повторю, Україні не залишиться нічого іншого, як самостійно розпочати позначення лінії державного кордону на місцевості в той спосіб, який визначить Уряд України.

В Україні на міжвідомчому рівні досконально пророблено питання правового оформлення кордону, є відповідне рішення Уряду, знайдено кошти, опрацьовано механізми, і часу на зволікання у нас не залишається.

- Як слід розцінювати нещодавню поїздку у деякі прикордонні області робочої групи української делегації, що її висунуто на переговори з питань делімітації? Яка очікується реакція з боку Росії?

- Робоча група, проїхавши по всіх прикордонних з Росією областях, перевірила готовність карт, документів, інших матеріалів для делімітації або самостійного проведення лінії державного кордону на топографічних картах. Також перевірено готовність органів місцевої влади і відповідних відомств до виконання цієї роботи. І, зрештою, робоча група провела певну роз'яснювальну роботу через обласні засоби масової інформації для місцевого населення прикордонних областей України. Крім того, група зіткнулася з дуже цікавою ситуацією, коли на українській території знаходяться російські підприємства, інші господарські об'єкти, які не сплачують в український бюджет взагалі ніяких податків. Але при цьому, знаходячись на українській землі, користуються українською власністю, інфраструктурою, повноцінно наповнюють бюджет, хоч і дружньої, але все ж таки іноземної держави - Російської Федерації.

Що ж стосується реакції, яку ми очікуємо від політичного керівництва РФ, то ми б хотіли сподіватись, що вона буде, на наш погляд, єдино можливою: російська сторона невідкладно запропонує розпочати повноважні переговори з практичного правового оформлення спільного українсько-російського державного кордону. Переговори, які базуватимуться на принципі взаємного визнання територіальної цілісності та недоторканості кордонів обох країн.