Зависле тестування
Чому Київ знову відкладає повноцінний перехід на електронний квиток
Київ офіційно переніс промислову експлуатацію електронного квитка на 1 квітня 2020 року. Про це свідчить відповідне розпорядження, опубліковане на сайті КМДА. Нагадаємо, з 1 листопада в мерії обіцяли відмовитися від жетонів у метрополітені, паперових квитків у наземному громадському транспорті, а також від роботи кондукторів. Замість цього пропонувалося повністю перейти на користування електронним квитком. Минулого року система працювала в тестовому режимі.
ВИГАДАНІ АРГУМЕНТИ
Раніше начальник департаменту інформаційно-комунікаційних технологій КМДА Юрій Назаров коментував, що відтермінування викликане тим, ніби не всі термінали підключені, а місту треба удосконалити систему е-квитка.
Але що саме треба доопрацювати, якщо впровадження електронного квитка обійшлося київському бюджету в мільйони гривень? Спочатку місто придбало за 365 млн грн програмне забезпечення для автоматизованої системи оплати проїзду у фірми Ridango. Київський метрополітен витратив близько 5 млн грн на переобладнання та 60 млн грн на закупівлю нових терміналів.
Ще у 200 тис. грн обійшлася закупівля дозволу на використання програмного забезпечення автоматизованої системи обліку оплати проїзду. Чомусь тендер виграла одеська компанія ТОВ «ФК ГЕРЦ». За умовами угоди, право на ліцензію належить саме їй. Столиця отримала автоматизовану систему в оренду на 70 років. Крім цього, ГЕРЦ отримує відсоток від продажу кожного е-квитка у збиток Києву.
«Придбане устаткування не здатне забезпечити функціонал, який необхідний споживачам сьогодні, наприклад, щоб можна було розрахуватися за проїзд банківськими картками. Куплена система не виконує функції, які були передбачені в тендерній документації. Щоб вирішити цю проблему, є два варіанти. Простий — доопрацювати програмне забезпечення. Другий і найправильніший — викинути все, що встановлене, і купити нове. Але потрібно, щоб хтось відповів за витрачене. Це питання кримінальної відповідальності. Поки керівники, які купили устаткування для е-квитка, залишаються на місцях, думаю, електронний квиток вводитися не буде», — пояснює Станіслав Гвоздіков, голова ГО «Розвиток інфраструктури».
Пропозиція експерта означає знову згаяний час і гроші, причому чималі. При цьому Юрій Назаров продовжує запевняти, що все необхідне устаткування у міста вже є. Одна з причин відтермінування е-квитка зовсім в іншому — невирішене питання з перевезенням пільговиків і відсутність фінансування на виготовлення учнівських проїзних. Про це він казав під час засідання постійної комісії Київради з питань транспорту, зв’язку та реклами.
Раніше Назаров нарікав, що електронний квиток не встигають запустити через підготовку нового програмного продукту «Муніципальна картка киянина». Нагадаємо, в кінці минулого року в Київраді вирішили створити проект-клон «Картки киянина», що існувала з 2012 року. За функціоналом це вже був повноцінний електронний квиток. Замість нього місто запустило новий продукт, знову втрачаючи час і гроші.
«ПИТАННЯ ПРО ПЕРЕВЕЗЕННЯ ПІЛЬГОВИКІВ — ВИКЛЮЧНО В РУКАХ ОРГАНІВ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ»
Частково питання зі шкільними проїзними вирішилося на останньому засіданні Київради (відбулося 24 жовтня). Депутати ухвалили рішення, що випуск електронних учнівських квитків буде здійснений у межах програми «Опіка. Назустріч киянам» на основі електронної пластикової картки. З бюджету необхідно виділити 31,5 млн грн на виготовлення 330 тисяч карток. Але коли ж школярі отримають свої проїзні, питання відкрите. Так само, як і проблема перевезення пасажирів-пільговиків.
«Чомусь іншим містам удається запустити е-квиток, наприклад, Львову, Дніпру, Житомиру, а Києву ні. Все залежить від управління транспортом у місті і від підприємства, яким здійснюється впровадження електронного обліку перевезення пасажирів. У Києві все залежить від рішень КМДА. Щодо перевезення пільговиків, то насправді потрібно ухвалювати нормативно-правові документи для вирішення цього питання. Але на сьогодні я не знаю таких областей, де Міністерство соціальної політики компенсує перевезення пільгових пасажирів. Рішення цього питання — виключно в руках органів самоврядування», — наголошує Володимир Наумов, голова ради ГО «Всеукраїнський центр реформ транспортної інфраструктури».
ЩО ВТРАЧАЄ МІСТО БЕЗ Е-КВИТКА?
Відкладаючи вкотре запуск е-квитка, столична влада викликала шквал критики з боку пасажирів. Громадяни і так невдоволені, що не скрізь можна поповнити розрекламовану «синю» картку Kyiv Smart Card, а обіцяних терміналів для придбання одноразових QR-квитків на кожній зупинці досі немає. Була надія, що всі помилки влада виправить саме з запуском промислової експлуатації е-квитка.
Повноцінний запуск допоміг би місту побачити статистику реальних перевезень у громадському транспорті, у тому числі пільговиків. Знаючи це, можна працювати над оптимізацією маршрутів.
Відкладаючи впровадження е-квитка, мерія також не виконує Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів про впровадження автоматизованої системи обліку оплати проїзду в міському пасажирському транспорті», прийнятий у січні 2017 року. Київ став одним із 17 міст, які зобов’язалися упровадити електронний квиток. Поки система не працює, місто зазнає ще і фінансових збитків.
«За даними КП «Київпастранс», витрати на збір виручки складають близько 40%. Це абсурд. Якщо працюватиме е-квиток, буде лише 3—5% втрат. Зібрані та заощаджені гроші могли бути направлені на оновлення рухомого складу, на ремонт, на розвиток галузі. А так гроші крадуться і йдуть у чорну площину. Вводити е-квиток потрібно. Коли? Терміново», — вважає Станіслав Гвоздіков.
Зважаючи на суму витрачених грошей і малий результат, проект е-квитка нагадує фінансову аферу. До речі, департамент фінансового аудиту КМДА знайшов порушення в роботі КП «ГІОЦ», яке є оператором електронного квитка. З 2015 по 2018 рік підприємство отримало з бюджету 106 млн грн, із них з фінансовими порушеннями витрачено 71 млн грн.
Також Києву не потрібно було відмовлятися від співпраці з інвесторами, які пропонували розробити й упровадити систему е-квитка в короткі терміни ще 2013 року. Сьогодні столиця знову на роздоріжжі. Городяни в роздумах, як же зручніше оплачувати проїзд, а мерії треба підшукати вагомі аргументи, щоб пояснити ще один фальстарт.
