Нездорова пауза

До 1 червня міністр охорони здоров’я Максим Степанов обіцяв напрацювати план виходу із фінансованої кризи у медичній сфері. Нагадаємо, другий етап медичної реформи спричинив протести медпрацівників у різних регіонах країни. Після укладання договорів із Національною службою охорони здоров’я заклади отримали значно менше фінансування, ніж торік. У зоні ризику опинилися психлікарні та тубдиспансери, де через брак коштів пацієнти могли опинитися на вулиці, а лікарі залишитися без роботи. Максим Степанов запевнив, що медичну реформу зупиняти не будуть, лише переглянуть принципи фінансування закладів вторинного рівня.

Тож до початку літа МОЗ обіцяло напрацювати нормативно-правові акти з новими пакетами медичних гарантій, власне, через які виникли труднощі, а фінансування вторинної ланки має залишитися на рівні 2019 року. Додаткове фінансування мала отримати первинна та екстрена медична допомога, лікування інфарктів, інсультів та коронавірусу.

Крім цього, уряд обіцяв знайти додатково 11 мільярдів гривень на зарплати медиків, а голова профільного парламентського комітету Михайло Радуцький наполягав на збільшенні медичного бюджету до 6% від ВПП на 2021 рік.

МЕДИЧНІ СКАНДАЛИ

Минув місяць від озвучених обіцянок. Ні на сайті Мінздоров’я, ні на урядовому порталі поки що не опубліковані обіцяні нормативно-правові акти. Разом з тим завершити медичну реформу від нас вимагає МВФ, також на цьому наполягають країни Європейського Союзу. Під час зустрічі Максима Степанова із Надзвичайним та Повноважним Послом Федеративної республіки Німеччина Анкою Фельдгузен і Надзвичайним та Повноважним Послом Італійської Республіки Давіде Ла Чечіліа мова йшла про продовження медичної реформи. Міністр окреслив дипломатам, що відомство зараз знаходиться на стадії фінального розрахунку тарифів.

Та, схоже, у медичній реформі настала пауза, а в міністерстві увага прикута зовсім до інших справ. Так, міністр Степанов мусить пояснювати, чому СБУ відкрила проти нього провадження за статтею 113 Кримінального кодексу, це диверсія проти країни. Ініціатор відкриття провадження — народна депутатка від «Голосу» Олександра Устінова. Саме ця партія збирає депутатські підписи за проєктом рішення про відставку Степанова.

Інший скандал за участю міністра стосується виборів керівника НСЗУ. У січні пройшов конкурс на посаду голови служби, три претенденти мали пройти співбесіду зі Степановим, але міністр заявив, що відхилив усіх кандидатів і проведе новий відбір. 3—4 червня очільник МОЗ проводив співбесіди у ZOOM уже з новими кандидатами. Тестування в режимі онлайн викликало недовіру експертної спільноти, тим паче, що відеозаписи розмов досі не викладені у відкритий доступ.

До речі, громадськість та ЗМІ до конкурсного відбору не допустили, традиційно — через карантинні заходи. Утім, депутатка згаданої вже партії «Голос» Ольга Стефанишина, котра працювала у команді Уляни Супрун, зайшла до кабінету міністра прямо під час проведення співбесід, нібито щоб показати громадськості, як насправді все відбувається.

Міністр назвав це саботажем з боку окремих політичних сил. «Я для них дуже незручний міністр, який 100% не буде покривати того, що вони тут натворили. Я не буду прикривати того, що зараз по всій країні відбувається з медициною», — підкреслив очільник МОЗ.

АНГЛІЙСЬКИЙ ДОСВІД В УКРАЇНІ НЕ ПРАЦЮЄ

У свою чергу міжнародні партнери з ЄС, США та Британії офіційно заявили, що будуть стежити за прозорістю конкурсу на голову НСЗУ. З останніх коментарів Степанова відомо, що він вже визначився із переможцем і невдовзі винесе його кандидатуру на розгляд Кабміну. Першочерговим завданням для нового керівника НСЗУ буде виправлення помилок другого етапу медреформи.

«Реформу треба було провести ще років 20 тому. Принцип автономізації закладів охорони здоров’я треба було зробити ще тоді. І принцип «гроші ходять за пацієнтом» — теж потрібен. Первинку зробили більш-менш успішною, але реформа другого рівня була недопрацьована. Хто приймав рішення щодо вартості операцій і звідки взялися коефіцієнти у тарифах — не розуміє ніхто. Тому те, що зараз робить МОЗ, це правильно, — вважає голова наглядової ради Київської міської клінічної лікарні швидкої медичної допомоги Анатолій ВЕЛІМОВСЬКИЙ. — До кінця року варто взяти паузу, залишити фінансування на рівні минулого року, і такий законопроект начебто розглядається. Треба знайти помилки, а з 1 2021 року січня запустити другий етап реформи по-новому. Але пані Мовчан (Оксана Мовчан — в.о. голови НСЗУ. — Ред.) виходить з ситуації, що реформа класна, а в кого проблеми — то це їхній клопіт. Мені здається, що НСЗУ має опрацьовувати медичні протоколи лікування і називати, скільки це коштує, а не сидіти на розрахунках коштів, скільки яка лікарня отримає. Нормальні країни працюють через страхові компанії. Працівники певної компанії застраховані за рахунок коштів державних гарантій, наприклад, дається на одну людину 200 євро на рік. Це система краща, ніж англійська, коли одна глобальна структура повністю розраховується з усіма лікарнями, тут повно ризиків».

Експерт нагадує, що команда Супрун скопіювала для України англійську медичну систему державних гарантій, зокрема у створенні Національної служби охорони здоров’я. У Великобританії первинна медична ланка працює так само, як і в нас: дохід лікаря залежить від кількості пацієнтів, яких він обслуговує. У Британії так само держава оплачує через свою службу здоров’я певний пакет послуг, схожий до українського сегменту: первинна і спеціалізована допомога, вакцинація, пологи, лікування хронічних хвороб, оплата ліків тощо. Але за власні кошт пацієнт проходить профогляд або робить додаткову вакцинацію, приміром, перед мандрівкою за кордон, також частково оплачує стоматологічні послуги. Загалом системою задоволені 53% англійців. Ці дані наводить МОЗ на своєму сайті. Ще 10% англійців мають додаткову приватну страховку, щоб швидше потрапити до лікаря.

ФОТО   УКРІНФОРМ

«У Великобританії 50% тих, кому потрібна безкоштовна операція за державний рахунок, просто не доживають до цього, або роблять це за власні кошти, або якщо застраховані — за рахунок страхової компанії, — продовжив Анатолій Велімовський. — Тобто система проблематична. Наші списали англійську систему. Цю ідею пролобіював один із наближених до Петра Порошенка людей чиновник. Створили монстра, НСЗУ, яка розпоряджається величезною сумою державних коштів (зараз служба розпоряджається 86 мільярдами гривень. — Ред.). Думаю, що головним стимулом створення англійської системи були корупційні інтереси».

«ПРОБЛЕМА НЕ В МОДЕЛІ, А В КОШТАХ»

У цілому експерти сходяться на думці, що зараз реформу згорнути неможливо. Для цього доведеться вносити зміни у законодавство, зокрема у закон «Про державні фінансові гарантії». Це може ініціювати парламентський комітет з питань здоров’я нації та медичного страхування, а не міністерство. Як відзначає професор, лікар-кардіолог Катерина АМОСОВА, комітет зараз навпаки приймає закони, котрі розширюють доступ крупних приватних компаній до ринку медичних послуг, зокрема до забору донорської крові та продажу препаратів з неї за кордон.

Тож єдине, що лишається команді Степанова, — вносити зміни у запропонований раніше формат реформи та виправляти недоліки. Передусім треба пояснити медичній спільноті, звідки взялись тарифи за надані послуги, приміром, чому лікування апендициту стало дорожим за лікування панкреатиту.

Нагадаємо, лікарні змінили статус на комунальні неприбуткові заклади, тепер вони отримують гроші за пролікований випадок за тарифами НСЗУ. У тарифи входять зарплата персоналу, вартість обстеження і ліків, а також харчування. «Суми тарифів з працівниками (лікарями) не узгоджувались, НСЗУ їх спустила зверху напередодні 1 квітня, коли всі вже стали КНП. Тобто, Ви — покупець, я — продавець. Ви прийшли купити в мене ковбасу, яка коштує 100 грн, і кажете, що даєте мені 20 грн, і розмова на цьому закінчується. У світі тарифи є предметом торгу між покупцем (НСЗУ або страховою) і продавцем послуг — асоціацією лікарів чи колективом лікарні», — додає Катерина Амосова.

Нічого подібного в Україні не відбувалося, ні торгів, ні перемовин з лікарями, тільки пілотний експеримент на Полтавщині. Область одна з перших впроваджувала нову модель фінансування закладів вторинного рівня, і саме на основі її досвіду Нацслужба здоров’я  отримала показники, скільки коштує та чи інша медична послуга.

«Щоб укласти договори із НСЗУ, заклади, крім зміни статусу, мають відповідати певним вимогам, приміром, для лікування інсультів мати КТ/МРТ, для хірургічних операцій у режимі 24/7 — одного-трьох анестезіологів у штаті, — додає Катерина Миколаївна. — Держава в особі НСЗУ грошей на ці умови не давала — відсилала головних лікарів просити місцеву владу. Комунальні платежі, плата за утримання лікарні, оновлення і ремонти обладнання тепер мають робити місцеві бюджети як власники лікарень. За зарплату лікарів відповідає головний лікар. Тобто на етапі укладання договорів частина лікарень у частині пакетів їх стартово не змогла укласти. Далі вступив суб’єктивний фактор, коли НСЗУ заключила договори з тими лікарнями, які не відповідали вимогам служби».

Окрім незрозумілих тарифів, медиків турбує, чому нема стандартів якості наданих медичних послуг. Невирішена також проблема маршрутів пацієнтів, НСЗУ не враховує при укладанні договорів доступність закладу для громадян у сільській місцевості. На думку Амосової, яка б не була модель змін в системі охорони здоров’я, головна проблема — брак грошей у державі. Цьогоріч медицина отримала із бюджету 3% від ВВП. Провести капітальний ремонт приміщень, а також реновацію системи медичної допомоги за ці кошти навряд чи вийде.