Ми для "Макдональдса" - сто перші, але й "Макдональдс" у нас - не перший
Новину про нещодавнє урочисте закладання біля станції метро "Лук'янівська" першого в Києві ресторану "Макдональдс" (до речі, Україна - 101 країна в світі, де він з'явиться) було надруковано ледь не у всіх столичних газетах.
Воно й не дивно - міська влада, яка зацікавлена в мережі ресторанів швидкого харчування в Києві, відкрила "Макдональдсу" "зелену вулицю" в завоюванні сердець і шлунків мешканців столиці.
Однак, як виявилося, у Києві вже кілька років існують заклади подібного типу. Приміром, знане колись киянами кафе "Одеса", що навпроти Палацу культури "Україна", ось уже два роки як трансформувалося в ресторан швидкої їжі "Бостон Бургер", один із співзасновників котрого - американець Раймонд Фегхалі.
А буквально через кілька днів - 5 березня - відкриється подібний ресторан біля станції метро "Дружби народів", котрий буде носити назву "Зупинись!" Цього разу киян обіцяє швидко й дешево годувати інший американець - Алекс Фрідман.
У розмові з кореспондентом "Дня" пан Фрідман настійно попрохав не порівнювати його власний бізнес з "макдональдським", хоча, здається, обидві мережі ресторанів обіцяють бути подібними один на одного, як близнюки. Як і "Макдональдсів", ресторанів "Зупинись!" у Києві до кінця року має бути не менше семи-восьми. Стандартне обіднє меню: гамбургер чи чизбургер, картопля-фрі та бляшанка "коли", як запевняє Алекс Фрідман, буде коштувати 6.50 гривень - не більше і не менше. Хоча є принциповий момент, який буде вирізняти швидкі обіди ресторанної мережі. У "Зупинись!" усі продукти (і навіть булочки для сандвічів!) будуть завозитися зі Сполучених Штатів. В це важко повірити, але після інформації, що всі будівельні матеріали для першого (і всіх наступних ресторанів "Зупинись") - також із Америки, особисто мені це вже не здається таким нереальним.
"У моїх ресторанах матимуть змогу перекусити щоденно три тисячі киян, - запевняє пан Фрідман. Думається, він не перебільшує, бо, як запевнив кореспондента "Дня" конкурент Фрідмана, співвласник "Бостон Бургер" Раймонд Фегхалі, до нього "заморити черв'ячка" заглядають щоденно до 2,5 тисяч відвідувачів.
Щоправда, ані один, ані інший американський підприємець не захотіли розголошувати суму, вкладену в київський бізнес, а також - на якому рівні і з ким конкретно з представників столичної влади їм довелося вести переговори про можливість і умови відкриття своїх ресторанів. Пан Фегхалі (до речі, в Америку він емігрував з однієї середньоазіатської країни) лише зізнався: "Останнім часом ваші чиновники дуже порозумнішали. Вони не хочуть брати хабарі, вони хочуть отримувати певні відсотки з моїх прибутків!" Будучи принциповим, Раймонд Фегхалі, за його словами, відмовився ділитися своїми кровними будь із ким, тому про розширення мережі власних ресторанів найближчим часом і не думає. Американцю Алексу Фрідману в роботі допомагає знання нашого менталітету. "Я ж бо двадцять років тому був киянином, - зізнався він у розмові, - та й старі знайомства знадобились". Цікаво, що два роки тому, коли Фрідман уперше після еміграції приїхав до України, навіть знання менталітету не завадило йому вигукнути: "Ноги моєї тут більше не буде!" Та хто в житті не помиляється!
"Інвестиційний клімат у Києві за ці два роки разюче змінився", - каже містер Фрідман. Як результат таких змін - не лише передбачувана мережа його ресторанів швидкого харчування, а вже з рік діючий в Києві також його власний ресторан "Анкл Сем" на розі вулиць Жилянської та Володимирської (щоправда, ціни там скажені. За порцію копченого реберця "просять" 26 доларів, а за дві філіжанки кави й шматочок тортика - 14 доларів. Як зізнався один знайомий американець, такі ціни не часто зустрінеш і в самих Штатах).
Не дивлячись на певні відмінності у веденні ресторанного бізнесу в Києві, обидва колишні емігранти одноголосно запевняють - на розвиток ринку так званої "фест фуд" (швидкої їжі) в Україні знадобиться не менше сорока - п'ятдесяти років. Як зізнався Алекс Фрідман, дуже багато колишніх "радянських" емігрантів мріє перенести свій бізнес в Україну, зокрема в Київ, але пропорції тих, хто хоче робити і тих, хто робить, поки що становлять 100 до 1. "Хоча, - утішив пан Фрідман, коли мова зайшла про такі малоприємні речі, як рекет, криміногенна ситуація в нашій столиці і т. п., - Київ набагато благополучніше місто, аніж столиці інших країн СНД і, зокрема, Москва".
Отож, мабуть, не варто віддавати "Макдональдсу" пальму першості в створенні мережі "фест фуд" у Києві. Його вже випередили знавці українського менталітету й спеціалісти з інтелектуального рівня столичного чиновництва.
Випуск газети №:
№37, (1997)Рубрика
Суспільство