«Хоч до Луцька, хоч до Вараша, але не до Каменя!»
На Волині невдоволені поділом області на чотири райони. Хочуть п’ятийМинулого тижня в Комітеті регіонального розвитку відбулася зустріч народного депутата Ірини Констанкевич та делегації з Маневицького району з головою комітету Андрієм Клочко та головою підкомітету Віталієм Безгіним. Цей район входить у виборчий округ депутата, і на зустрічі були голова Маневицької райради Анатолій Мельник, депутат обласної ради Іван Киричик, голова Прилісненської ОТГ Ігор Терещенко.
Напередодні Мінрегіон оприлюднив проєкт нових районів України. У Волинській області їх має бути чотири, але дискусія про створення п’ятого, Маневицького, ведеться давно. А тут ще й вражаючі диспропорції в території районів. Якщо Луцький район об’єднає 14 ОТГ, Володимир-Волинський — 11, Камінь-Каширський — 5 ОТГ, то Ковельський — 23 ОТГ, причому навіть за площею на мапі він займає мало не половину області. І лише один нині існуючий Маневицький район зазнає за такого проєкту значних змін: якщо інші райони увійдуть у нове утворення повністю, за сучасними межами, то Маневицький розривають на дві частини. Одна перейде Луцькому району, інша — Камінь-Каширському.
Чому в Маневичах хочуть власний район? Не заради, як кажуть, гонору, а через те, що з Каменем-Каширським їх ніщо не поєднує. Анатолій МЕЛЬНИК, голова Маневицької райради, пояснює, що і логістично, й історично, й економічно центр району мав би бути в Маневичах. «Порівняйте економічні показники, — каже він. — У нас вони кращі. Ми радше тяжіємо до Луцька, Ковеля або навіть Вараша в сусідній Рівненській області, ніж до Каменя. Наш район — це тридцятикілометрова зона Рівненської АЕС, що має свої особливості в усіх життєвих і господарських аспектах. Та навіть якщо взяти наші лікарні, то Маневицька під час другого етапу реформ охорони здоров’я виявилась не гіршою, а навіть кращою, ніж інші. Але опорною свого часу визначили Камінь-Каширську а не Маневицьку. Так тепер і з районами виходить».
На питання, що дала поїздка в Мінрегіон, Анатолій Мельник особливої радості не висловлює. «Сьогодні ми туди поїхали, завтра приїде інший район. Ми свої аргументи висловили, і вони вагомі. Хотілося б, щоб почули», — каже він.
Валентин МАЛИНОВСЬКИЙ, консультант з юридичних питань Асоціації міст України у Волинській області, професор Луцького національного технічного університету, має свою думку: «Чотири райони — оптимальний варіант для Волинської області. Якщо до кількості районів, нарешті, досягнуто консенсусу, то жвава дискусія розгорнулася щодо адміністративного центру північного субрегіону (Камінь-Каширський, Любешівський, Ратнівський, Маневицький райони) між містом Камінь-Каширським і смт Маневичі. Маневицький варіант з’явився на основі Маневицького виборчого округу № 23. І це відразу зорієнтувало його прихильників та активістів у хибному напрямі. Тому що районний поділ має мало спільного з межами виборчих округів, зважаючи на перманентну зміну їхньої конфігурації та різні адміністративно-територіальні одиниці, що входять до їх складу. У варіанті виборчого округу смт Маневичі розташовуються більш-менш у його центрі. Однак у форматі адміністративного району Маневичі (без Колківської ОТГ, яка однозначно відходить до Луцького району) розташовуються на його периферії, в південно-східній частині. Відповідно, Маневицький район більш органічно вписується в формат Ковельського району, адже міститься на географічній паралелі Любомль — Ковель — Маневичі.
Натомість у географічному центрі північного субрегіону розташовується Камінь-Каширський. У разі інших рівнозначних чинників, вигідне географічне розташування адмінцентру є найсуттєвішою перевагою. Крім того, Камінь-Каширський — єдине місто у цій частині Волинської області, що має тривалу адміністративну історію, адже в усі періоди було центром субрегіону. Навіть після найбільшого укрупнення районів 1962 року, коли у Волинській області залишилося лише сім районів, саме Камінь-Каширський був районним центром північної частини регіону. Ще одним фактором на користь Камінь-Каширського є т.зв. міжрайонна внутрішня субрегіоналізація: тут функціонує найбільша кількість міжрайонних організацій, установ, підприємств, діяльність яких поширюється на північні райони Волинської області».
Андрій ЛИНДЮК, ексголова Маневицької райдержадміністрації, вважає, що Камінь-Каширський у тому форматі, який пропонує ОДА і підтримав Кабмін, не відповідає методиці, оскільки матиме менше ніж 150 тисяч жителів. «Проте на догоду певним політичним силам, — вважає він, — прийнято рішення поділити Маневицький район на дві частини (Колківську і Маневицьку). Колківську, зі свого боку, доєднати до Луцького району. Це зроблено насамперед тому, щоб показати, що Маневичі є на околиці новоутвореного району. Ну і поділ Маневицького району на дві частини є катастрофічним для багатьох структур, які сьогодні функціонують у Маневичах, насамперед для Маневицької лікарні. Отже, більш логічно було б сукупно об’єднати три поліські райони і тоді логічно, що центр мав би бути в Маневичах. Але оскільки така ситуація, то нехай уже краще весь нинішній Маневицький район доєднують до Луцького. Маневичам йти в структуру явно депресивного району немає сенсу», — каже він.