Як повернути Києву бренд – «місто посеред парку»

Столиця стала для зелених зон місцем випробувань, як приклад – суперечки, що тривають навколо Голосіївського лісу

Китаєво, Дідорівка, парк імені М. Рильського, Пуща-Водиця, дуб Петра Могили — мабуть, хоч раз бували у цих місцях Києва або, принаймні, чули про такі локації. Це все частини національного природного парку «Голосіївський». Київ — єдине місто, на території якого безпосередньо знаходиться природоохоронний об’єкт такого статусу та такого розміру. Його площа — понад 10 тисяч гектарів. Загалом до парку увійшло 22 об’єкти природно-заповідного фонду.

З одного боку, для Києва — національний парк серед міста неабияка розкіш. З іншого — чималий ризик його втримати непорушним та цілісним природним комплексом, особливо з урахуванням останньої тенденції, коли столиця забудовується, переступаючи через позицію громадськості зберегти зелені насадження. А чим далі — тим складніше громаді боротися за парки, сквери, озера...


ФОТО З ФОТОАЛЬБОМУ КИЇВ АРХІТЕКТУРНИЙ

Національний природний парк «Голосіївський» було створено указом Президента у 2007 році якраз для того, аби зберегти зелені легені столиці. До речі, боротьба за створення національного парку була розпочата ще 33 роки тому засновником «Спілки «Порятунок Голосієва» Михайлом Михалком. Планувалось, що статус НПП  поширюватиметься не лише на Київ, а й на область, а загальна площа парку сягатиме 65 тисяч гектарів! До нього мали увійти Трахтемирівський півострів і навіть Канівський природний заповідник.

ЕПІЗОД З ГІРКОЮ

Планам не судилося збутися, а нині громадськість Києва переймається тим, як зберегти парк від забудови і перетворення із зони відпочинку на місце суцільних атракцій. «День» раніше розповідав, як місцева громада виходила на акцію протесту через будівництво гірки для катання на сноутюбах у «Голосіївському парку імені М. Рильського» (це частина НПП «Голосіївський»). Мешканці району дізнались, що за розпорядженням Київської міської державної адміністрації (від 10.04.2020 р. №596) затверджено будівництво гірки на основі інвестиційного конкурсу. 

Оскільки парк імені М. Рильського увійшов до складу НПП «Голосіївський» без вилучення у землекористувача, то перебуває на балансі комунального підприємства по утриманню зелених насаджень Голосіївського району м. Києва. Тож прибирання, уквітчання, благоустрій, умовно кажучи, це сфера опіки комунального підприємства.

Проте у розпорядженні КМДА про проведення інвестконкурсу на її зведення (від 07.11.2019) ідеться, що із нацпарком «Голосіївський» необхідно «погодити орієнтовні техніко-економічні показники, можливі передпроєктні пропозиції та/або отримати висновки за об’єктом». У свою чергу НПП повинен надавати необхідні висновки, погодження та матеріали для підготовки техніко-економічних показників.

Через це громадськість вважала, що гірка з’явилась у парку ім. М. Рильського не зовсім законно. Пояснюють це тим, що у положенні про парк-пам’ятку садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення «Голосіївський парк ім. М.Т. Рильського», яке юристконсульт МБО «Екологія-Право-Людина» Софія ШУТЯК рекомендує розцінювати як документ вищої сили, ніж навіть положення про сам нацпарк, бо документ має строгіші заборони (копія положення є у розпорядженні редакції), зазначено, що за законом про природно-заповідний фонд тут забороняється пошкодження, заготівля, знищення усіх видів рослинності..., будь-яке порушення ґрунтового покриву, підвішування на деревах гамаків та гойдалок.

ЗОНУВАННЯ ПАРКУ

Як додав у розмові з «Днем» голова громадської організації «Екозагін» Михайло ПОГРЕБИСЬКИЙ, бурхлива реакція громади Голосієва на появу гірки стала просто сплеском накопичених емоцій. Адже проблем у Голосіївського парку значно більше, ніж одна гірка для катання. На жаль, жоден об’єкт природно-заповідного фонду України не може похизуватися хорошим фінансуванням та відсутністю побутово-комунальних проблем. Парк хоче жити і вимушений у різний спосіб заробляти кошти. Утім, така позиція громадськість не влаштовує.

Місцева мешканка, біологиня за фахом Марина ТАРАЩУК у коментарі «Дню» зазначила, що прокуратура міста Києва мала б перевірити, наскільки правомірно відбулася зміна призначення заповідної території, що теж стало приводом для чергових непорозумінь між громадою та адміністрацією парку. Керівник лісового напряму WWF-Україна Андрій ПЛИГА розповідає, яким чином частина території парку Рильського перейшла із зони регульованої рекреації (має більше обмежень та заборон) у зону стаціонарної рекреації (за статтею 21 закону України «Про природно-заповідний фонд України» тут дозволяється будівництво готелів, атракціонів, пунктів харчування тощо).

«Ще 3 грудня 2019 року було засідання науково-технічної ради, — розповідає експерт. — Наприкінці НТР було поставлено питання погодження рішень Бюро НТР, прийнятих 2019 року. Питання звучало суто формальним, і секретар НТР, яка робила доповідь по цьому питанню, зазначила, чого стосувалися прийняті рішення: «переліку затвердження вартості платних послуг», «про облаштування екологічної стежки», щось про вартість відвідування парку і укладання угод з підприємцями в парку (https://www.facebook.com/ watch/live/?v=2585329095089749&ref=watch_permalink). Жодного слова про зміну зонування згадано не було! Формальне питання закінчилось формальним голосуванням «за». Тепер виявилось, що одним з цих рішень Бюро НТР було погодження підготовки внесення змін до проєкту організації парку (рішення Бюро НТР від 14 серпня 2019 ось тут: https://drive.google.com/.../ 1LXlltIKsd7Fb3GJphhn.../view...). Наскільки можна зрозуміти, мова йде про підготовку того самого документу, яким Міністерство змінило зонування в Голосіївському парку https://drive.google.com/.../ 17eJtIoVzmK07t.../view...).

ПОЗИЦІЯ МІНДОВКІЛЛЯ

Тож присутнім членам науково-технічної ради пропонувалося голосувати за одне, а насправді у документі, завізованому згодом Міндовкілля (наказ №308), прописали зовсім інше. Як на такий перебіг подій реагують у відомстві, адже документи погоджувала попередня команда, чи підтримує міністерство зміну зонування і які проблеми НПП «Голосіївський» наразі вирішуються на відомчому рівні — про це «День» розпитав Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів, надіславши інформаційний запит.

Як зазначив «Дню» заступник міністра захисту довкілля Олександр КРАСНОЛУЦЬКИЙ, зараз відомство готує новий проєкт організації території: «Нині  розробляється новий проєкт, який має врегулювати усі проблемні аспекти Голосіївського НПП. Він має пройти погодження науково-технічої ради. Маємо надію, що якнайшвидше».

У відповідь на редакційний запит Олександр Краснолуцький додав, що 26 січня відомство доручило спеціальній адміністрації парку розглянути новий проєкт, який кілька разів доопрацьовувався, на найближчому засіданні науково-технічної ради парку (рада збирається не рідше, ніж двічі на рік).

Появу гірки у парку ім. Рильського відомство не погоджувало, бо це не входить до його компетенції. Та Олександр Краснолуцький нагадує: «За законом про природно-заповідний фонд утримання та реконструкція парків-пам’яток садово-паркового мистецтва провадиться за проєктами, що розробляються спеціалізованими науковими та проєктними установами і затверджуються органами, у підпорядкуванні яких перебувають ці парки, за погодженням з центральним органом виконавчої влади. До Міндовкілля проєкти реконструкції парку-пам’ятки на погодження не надходили».

Також заступник міністра розповів, що до Міндовкілля надходила інформація Держекоінспекції про виявлені у парку ім. Рильського порушення — під час перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства.

«Відповідно до наказу Міндовкілля від 20.01.2021 № 31 з 25 січня по 5 березня 2021 року в Парку проводиться внутрішній аудит з оцінки діяльності Парку щодо законності та достовірності фінансової і бюджетної звітності, правильності ведення бухгалтерського обліку, дотримання актів законодавства, планів, процедур, контрактів з питань стану збереження активів, інформації та управління майном за період з липня 2020 року по завершений звітний період 2021 року, — додав пан Краснолуцький. — За результатами проведення цього аудиту, у разі документального підтвердження даних про порушення функціональних обов’язків директором Парку, Міндовкілля будуть прийняті відповідні управлінські рішення».

НОВА РЕКОНСТРУКЦІЯ

Якщо навіть не брати до уваги бюрократичні конфлікти про зонування парку, що і де можна розміщувати, а що ні, у чому пересічний громадянин може заплутатися, то адміністрація нацпарку нагадує на своєму сайті про місію установи — його створено для збереження, відтворення, раціонального використання особливо цінних природних комплексів та об’єктів Київського Полісся, а також поліпшення екологічного стану Києва...


ВОЛОДИМИР ФАЛІН. «КИЇВ ЧАСІВ ОЛІГАРХАТУ»

Чи вдається виконувати це завдання — знову ж таки сумнівається громада. Бо днями КО «Київзеленбуд» оголосило про початок першої черги реконструкції парку ім. М. Рильського. Запевняють, що ніякого асфальтування та бетонування не буде, чого найбільше бояться місцеві активісти.

Як розповідає «Київзеленбуд», реконструкція складатиметься з чотирьох етапів. Перший з них — благоустрій зеленої зони та озера біля станції метро «Голосіївська». Видання «Хмарочос» з посиланням на директора «Київзеленбуду» Олексія Короля уточнює, що надалі хочуть збудувати дитяче містечко з гірками та скеледромом на місці старих атракціонів; зону фудкортів із будиночками; канатну дорогу; одноярусні і двоярусні підвісні доріжки. Місцева громада не в захваті від таких планів, оскільки цінність Голосіївського парку з усіма його об’єктами — якраз зелені насадження та каскади озер і ставків, а не фудкорти та атракціони.

Щодо водойм парку, варто розуміти, що частина справді з них має штучне походження, щоправда, на цих тонкощах навряд чи розуміються відвідувачі парку, звертаючи увагу передусім на красу ландшафтів.

«Справді, водойми штучні, але це не значить, що вони повністю штучні, як на Хрещатику фонтан, — зазначає місцева мешканка, архітекторка, експертка з облаштування парків Світлана КОРОЛЬОНОК, котра зголосилася провести для «Дня» екскурсію національним парком. — У всіх ставках є червонокнижні комахи, рослини, рептилії, це ж не мертве озеро, в якому нічого не живе і не росте. Що в Дідорівських, що в Китаївських озерах — повно усього живого. Сама Дідорівка намальована на карті 1842 року, зі ставками. Ця карта зберігається у Національній бібліотеці ім. В.І. Вернадського. Це дуже давні об’єкти, які були людиною колись облаштовані. На Горіхуватці нижній ставок показаний на історичній аерофотозйомці. Він навіть є на дореволюційній картографії».

До речі, про багатство водойм парку є чимало наукових публікацій. Так, Інститут ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України у виданні «Фіторізноманіття заповідників і національних природних парків України Ч.2. Національні природні парки» вказує, що до Зеленої книги України занесено водяний горіх плаваючих та кушир підводний (їх виявили у кількох ставках Горіхуватського та Дідорівського каскадів).

«Горіхуватські ставки — це взагалі головний композиційний вузол, домінанта парку Рильського, — продовжує пані Світлана. — Якщо ці ставки забрати, уявити, що їх нема, парк втратить свою привабливість, це головна вісь, на яку нанизуються інші елементи паркової структури. І це все одна територія природно-заповідного фонду, у кого б вона на балансі не була, у комунальних організацій, у КП «Плесо» чи лісництва. До ПЗФ входять об’єкти 11 категорій, навіть ботанічні сади, які можуть бути створені штучно, як деякі озера у парку, при цьому мають захист держави як особливо цінні землі та особливо цінні території».

Між тим, на реконструкцію парку Рильського відреагувала не лише активна громада, а й дирекція НПП «Голосіївський»: «Будь-які реконструкції на території НПП мають проводитись тільки після отримання відповідного дозволу та погодження на науково-технічній раді Парку, — ідеться на сайті установи. — Офіційні листи з цього приводу будуть направлені в понеділок (15 лютого. — Ред.) до Київського міського голови та очільника Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України».

ОЩАСЛИВИТИ ПАРКИ КИЄВА

Незважаючи на це, громада шукає варіанти захисту для парку Рильського зокрема та національного парку «Голосіївський» в цілому. Хтось вивчає юридичні тонкощі законодавства, хтось планує творчі акції на підтримку зеленої зони. На думку голови громадської організації «Українська природоохоронна група» Олексія ВАСИЛЮКА, щоб зберегти національний парк передусім територією природи, потрібен якісний проєкт організації території (між тим, НПП «Голосіївський» 10 лютого цього року оголосив про прийом зауважень та пропозицій від громади до проєкту) та керівництво, котре буде по-справжньому захищати парк та відбивати його від будь-яких зазіхань.

«По-перше, проєкт організації території детально прописує межі, зонування, розписує, скільки має бути науковців тощо, тобто це менеджмент-план всього парку, — пояснює природоохоронець. — Із Голосіївським парком багато років проєкт організації мав перешкоди для затвердження, тому що не могли визначити межі, з’являлись конфліктні ділянки, а через кілька років після створення парку до нього приєднали Святошинсько-Біличанське відділення. Тому треба було погодити з усіма землекористувачами проєкт, а землекористувачі — це власники ділянок у Коцюбинському і в Гостомельському районі, де було самозахоплення землі. Проєкт, зрештою, затверджено. По-друге, коли створювався Голосіївський нацпарк, вийшло не те, що хотілося. За планом його площа мала становити 11 тисяч гектарів, це без Біличанського відділення. Створили лише третину від того, що мало бути. Крім парку Рильського, який вже, на жаль, став більше рекреаційною зоною, усе інше мало б бути у заповідній зоні».

Описані перипетії лише одного парку міста наводять на думку, що було б добре поширити статус заповідної зони на абсолютно всі парки, сквери та сади Києва (такі теж у столиці є).

Адже Київ, що у радянські часи мав славу міста у парку, шаленими темпами цей статус втрачає. Дехто вважає, що вже втратив. Київські гори, Дніпро, зелені ландшафти, міські панорами могли безапеляційно стати національними брендами. Але що зараз брендувати? Панорам, за якими колись полювали світові фотографи, зараз немає через забудову «свічками». Зелені насадження всихають або вирубуються. Практично кожен парк, особливо його центральна частина, так звана вхідна група, це територія кав’ярень на колесах, ігроматів, прокату дитячих автівок або ж... гірок. Так, розваги у такому мегаполісі, як Київ, повинні бути частиною міського життя. Але ж усьому своє місце. Не кажучи про розумне поєднання містобудівних правил із збереженням київських ландшафтів.

Здається, пора повертати столиці зелений образ, бо київські парки мають право на своє щасливе життя.

Як повернути Києву бренд – «місто посеред парку»

Як повернути Києву бренд – «місто посеред парку»

Столиця стала для зелених зон місцем випробувань, як приклад – суперечки, що тривають навколо Голосіївського лісу

Китаєво, Дідорівка, парк імені М. Рильського, Пуща-Водиця, дуб Петра Могили — мабуть, хоч раз бували у цих місцях Києва або, принаймні, чули про такі локації. Це все частини національного природного парку «Голосіївський». Київ — єдине місто, на території якого безпосередньо знаходиться природоохоронний об’єкт такого статусу та такого розміру. Його площа — понад 10 тисяч гектарів. Загалом до парку увійшло 22 об’єкти природно-заповідного фонду.

З одного боку, для Києва — національний парк серед міста неабияка розкіш. З іншого — чималий ризик його втримати непорушним та цілісним природним комплексом, особливо з урахуванням останньої тенденції, коли столиця забудовується, переступаючи через позицію громадськості зберегти зелені насадження. А чим далі — тим складніше громаді боротися за парки, сквери, озера...


ФОТО З ФОТОАЛЬБОМУ КИЇВ АРХІТЕКТУРНИЙ

Національний природний парк «Голосіївський» було створено указом Президента у 2007 році якраз для того, аби зберегти зелені легені столиці. До речі, боротьба за створення національного парку була розпочата ще 33 роки тому засновником «Спілки «Порятунок Голосієва» Михайлом Михалком. Планувалось, що статус НПП  поширюватиметься не лише на Київ, а й на область, а загальна площа парку сягатиме 65 тисяч гектарів! До нього мали увійти Трахтемирівський півострів і навіть Канівський природний заповідник.

ЕПІЗОД З ГІРКОЮ

Планам не судилося збутися, а нині громадськість Києва переймається тим, як зберегти парк від забудови і перетворення із зони відпочинку на місце суцільних атракцій. «День» раніше розповідав, як місцева громада виходила на акцію протесту через будівництво гірки для катання на сноутюбах у «Голосіївському парку імені М. Рильського» (це частина НПП «Голосіївський»). Мешканці району дізнались, що за розпорядженням Київської міської державної адміністрації (від 10.04.2020 р. №596) затверджено будівництво гірки на основі інвестиційного конкурсу. 

Оскільки парк імені М. Рильського увійшов до складу НПП «Голосіївський» без вилучення у землекористувача, то перебуває на балансі комунального підприємства по утриманню зелених насаджень Голосіївського району м. Києва. Тож прибирання, уквітчання, благоустрій, умовно кажучи, це сфера опіки комунального підприємства.

Проте у розпорядженні КМДА про проведення інвестконкурсу на її зведення (від 07.11.2019) ідеться, що із нацпарком «Голосіївський» необхідно «погодити орієнтовні техніко-економічні показники, можливі передпроєктні пропозиції та/або отримати висновки за об’єктом». У свою чергу НПП повинен надавати необхідні висновки, погодження та матеріали для підготовки техніко-економічних показників.

Через це громадськість вважала, що гірка з’явилась у парку ім. М. Рильського не зовсім законно. Пояснюють це тим, що у положенні про парк-пам’ятку садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення «Голосіївський парк ім. М.Т. Рильського», яке юристконсульт МБО «Екологія-Право-Людина» Софія ШУТЯК рекомендує розцінювати як документ вищої сили, ніж навіть положення про сам нацпарк, бо документ має строгіші заборони (копія положення є у розпорядженні редакції), зазначено, що за законом про природно-заповідний фонд тут забороняється пошкодження, заготівля, знищення усіх видів рослинності..., будь-яке порушення ґрунтового покриву, підвішування на деревах гамаків та гойдалок.

ЗОНУВАННЯ ПАРКУ

Як додав у розмові з «Днем» голова громадської організації «Екозагін» Михайло ПОГРЕБИСЬКИЙ, бурхлива реакція громади Голосієва на появу гірки стала просто сплеском накопичених емоцій. Адже проблем у Голосіївського парку значно більше, ніж одна гірка для катання. На жаль, жоден об’єкт природно-заповідного фонду України не може похизуватися хорошим фінансуванням та відсутністю побутово-комунальних проблем. Парк хоче жити і вимушений у різний спосіб заробляти кошти. Утім, така позиція громадськість не влаштовує.

Місцева мешканка, біологиня за фахом Марина ТАРАЩУК у коментарі «Дню» зазначила, що прокуратура міста Києва мала б перевірити, наскільки правомірно відбулася зміна призначення заповідної території, що теж стало приводом для чергових непорозумінь між громадою та адміністрацією парку. Керівник лісового напряму WWF-Україна Андрій ПЛИГА розповідає, яким чином частина території парку Рильського перейшла із зони регульованої рекреації (має більше обмежень та заборон) у зону стаціонарної рекреації (за статтею 21 закону України «Про природно-заповідний фонд України» тут дозволяється будівництво готелів, атракціонів, пунктів харчування тощо).

«Ще 3 грудня 2019 року було засідання науково-технічної ради, — розповідає експерт. — Наприкінці НТР було поставлено питання погодження рішень Бюро НТР, прийнятих 2019 року. Питання звучало суто формальним, і секретар НТР, яка робила доповідь по цьому питанню, зазначила, чого стосувалися прийняті рішення: «переліку затвердження вартості платних послуг», «про облаштування екологічної стежки», щось про вартість відвідування парку і укладання угод з підприємцями в парку (https://www.facebook.com/ watch/live/?v=2585329095089749&ref=watch_permalink). Жодного слова про зміну зонування згадано не було! Формальне питання закінчилось формальним голосуванням «за». Тепер виявилось, що одним з цих рішень Бюро НТР було погодження підготовки внесення змін до проєкту організації парку (рішення Бюро НТР від 14 серпня 2019 ось тут: https://drive.google.com/.../ 1LXlltIKsd7Fb3GJphhn.../view...). Наскільки можна зрозуміти, мова йде про підготовку того самого документу, яким Міністерство змінило зонування в Голосіївському парку https://drive.google.com/.../ 17eJtIoVzmK07t.../view...).

ПОЗИЦІЯ МІНДОВКІЛЛЯ

Тож присутнім членам науково-технічної ради пропонувалося голосувати за одне, а насправді у документі, завізованому згодом Міндовкілля (наказ №308), прописали зовсім інше. Як на такий перебіг подій реагують у відомстві, адже документи погоджувала попередня команда, чи підтримує міністерство зміну зонування і які проблеми НПП «Голосіївський» наразі вирішуються на відомчому рівні — про це «День» розпитав Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів, надіславши інформаційний запит.

Як зазначив «Дню» заступник міністра захисту довкілля Олександр КРАСНОЛУЦЬКИЙ, зараз відомство готує новий проєкт організації території: «Нині  розробляється новий проєкт, який має врегулювати усі проблемні аспекти Голосіївського НПП. Він має пройти погодження науково-технічої ради. Маємо надію, що якнайшвидше».

У відповідь на редакційний запит Олександр Краснолуцький додав, що 26 січня відомство доручило спеціальній адміністрації парку розглянути новий проєкт, який кілька разів доопрацьовувався, на найближчому засіданні науково-технічної ради парку (рада збирається не рідше, ніж двічі на рік).

Появу гірки у парку ім. Рильського відомство не погоджувало, бо це не входить до його компетенції. Та Олександр Краснолуцький нагадує: «За законом про природно-заповідний фонд утримання та реконструкція парків-пам’яток садово-паркового мистецтва провадиться за проєктами, що розробляються спеціалізованими науковими та проєктними установами і затверджуються органами, у підпорядкуванні яких перебувають ці парки, за погодженням з центральним органом виконавчої влади. До Міндовкілля проєкти реконструкції парку-пам’ятки на погодження не надходили».

Також заступник міністра розповів, що до Міндовкілля надходила інформація Держекоінспекції про виявлені у парку ім. Рильського порушення — під час перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства.

«Відповідно до наказу Міндовкілля від 20.01.2021 № 31 з 25 січня по 5 березня 2021 року в Парку проводиться внутрішній аудит з оцінки діяльності Парку щодо законності та достовірності фінансової і бюджетної звітності, правильності ведення бухгалтерського обліку, дотримання актів законодавства, планів, процедур, контрактів з питань стану збереження активів, інформації та управління майном за період з липня 2020 року по завершений звітний період 2021 року, — додав пан Краснолуцький. — За результатами проведення цього аудиту, у разі документального підтвердження даних про порушення функціональних обов’язків директором Парку, Міндовкілля будуть прийняті відповідні управлінські рішення».

НОВА РЕКОНСТРУКЦІЯ

Якщо навіть не брати до уваги бюрократичні конфлікти про зонування парку, що і де можна розміщувати, а що ні, у чому пересічний громадянин може заплутатися, то адміністрація нацпарку нагадує на своєму сайті про місію установи — його створено для збереження, відтворення, раціонального використання особливо цінних природних комплексів та об’єктів Київського Полісся, а також поліпшення екологічного стану Києва...


ВОЛОДИМИР ФАЛІН. «КИЇВ ЧАСІВ ОЛІГАРХАТУ»

Чи вдається виконувати це завдання — знову ж таки сумнівається громада. Бо днями КО «Київзеленбуд» оголосило про початок першої черги реконструкції парку ім. М. Рильського. Запевняють, що ніякого асфальтування та бетонування не буде, чого найбільше бояться місцеві активісти.

Як розповідає «Київзеленбуд», реконструкція складатиметься з чотирьох етапів. Перший з них — благоустрій зеленої зони та озера біля станції метро «Голосіївська». Видання «Хмарочос» з посиланням на директора «Київзеленбуду» Олексія Короля уточнює, що надалі хочуть збудувати дитяче містечко з гірками та скеледромом на місці старих атракціонів; зону фудкортів із будиночками; канатну дорогу; одноярусні і двоярусні підвісні доріжки. Місцева громада не в захваті від таких планів, оскільки цінність Голосіївського парку з усіма його об’єктами — якраз зелені насадження та каскади озер і ставків, а не фудкорти та атракціони.

Щодо водойм парку, варто розуміти, що частина справді з них має штучне походження, щоправда, на цих тонкощах навряд чи розуміються відвідувачі парку, звертаючи увагу передусім на красу ландшафтів.

«Справді, водойми штучні, але це не значить, що вони повністю штучні, як на Хрещатику фонтан, — зазначає місцева мешканка, архітекторка, експертка з облаштування парків Світлана КОРОЛЬОНОК, котра зголосилася провести для «Дня» екскурсію національним парком. — У всіх ставках є червонокнижні комахи, рослини, рептилії, це ж не мертве озеро, в якому нічого не живе і не росте. Що в Дідорівських, що в Китаївських озерах — повно усього живого. Сама Дідорівка намальована на карті 1842 року, зі ставками. Ця карта зберігається у Національній бібліотеці ім. В.І. Вернадського. Це дуже давні об’єкти, які були людиною колись облаштовані. На Горіхуватці нижній ставок показаний на історичній аерофотозйомці. Він навіть є на дореволюційній картографії».

До речі, про багатство водойм парку є чимало наукових публікацій. Так, Інститут ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України у виданні «Фіторізноманіття заповідників і національних природних парків України Ч.2. Національні природні парки» вказує, що до Зеленої книги України занесено водяний горіх плаваючих та кушир підводний (їх виявили у кількох ставках Горіхуватського та Дідорівського каскадів).

«Горіхуватські ставки — це взагалі головний композиційний вузол, домінанта парку Рильського, — продовжує пані Світлана. — Якщо ці ставки забрати, уявити, що їх нема, парк втратить свою привабливість, це головна вісь, на яку нанизуються інші елементи паркової структури. І це все одна територія природно-заповідного фонду, у кого б вона на балансі не була, у комунальних організацій, у КП «Плесо» чи лісництва. До ПЗФ входять об’єкти 11 категорій, навіть ботанічні сади, які можуть бути створені штучно, як деякі озера у парку, при цьому мають захист держави як особливо цінні землі та особливо цінні території».

Між тим, на реконструкцію парку Рильського відреагувала не лише активна громада, а й дирекція НПП «Голосіївський»: «Будь-які реконструкції на території НПП мають проводитись тільки після отримання відповідного дозволу та погодження на науково-технічній раді Парку, — ідеться на сайті установи. — Офіційні листи з цього приводу будуть направлені в понеділок (15 лютого. — Ред.) до Київського міського голови та очільника Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України».

ОЩАСЛИВИТИ ПАРКИ КИЄВА

Незважаючи на це, громада шукає варіанти захисту для парку Рильського зокрема та національного парку «Голосіївський» в цілому. Хтось вивчає юридичні тонкощі законодавства, хтось планує творчі акції на підтримку зеленої зони. На думку голови громадської організації «Українська природоохоронна група» Олексія ВАСИЛЮКА, щоб зберегти національний парк передусім територією природи, потрібен якісний проєкт організації території (між тим, НПП «Голосіївський» 10 лютого цього року оголосив про прийом зауважень та пропозицій від громади до проєкту) та керівництво, котре буде по-справжньому захищати парк та відбивати його від будь-яких зазіхань.

«По-перше, проєкт організації території детально прописує межі, зонування, розписує, скільки має бути науковців тощо, тобто це менеджмент-план всього парку, — пояснює природоохоронець. — Із Голосіївським парком багато років проєкт організації мав перешкоди для затвердження, тому що не могли визначити межі, з’являлись конфліктні ділянки, а через кілька років після створення парку до нього приєднали Святошинсько-Біличанське відділення. Тому треба було погодити з усіма землекористувачами проєкт, а землекористувачі — це власники ділянок у Коцюбинському і в Гостомельському районі, де було самозахоплення землі. Проєкт, зрештою, затверджено. По-друге, коли створювався Голосіївський нацпарк, вийшло не те, що хотілося. За планом його площа мала становити 11 тисяч гектарів, це без Біличанського відділення. Створили лише третину від того, що мало бути. Крім парку Рильського, який вже, на жаль, став більше рекреаційною зоною, усе інше мало б бути у заповідній зоні».

Описані перипетії лише одного парку міста наводять на думку, що було б добре поширити статус заповідної зони на абсолютно всі парки, сквери та сади Києва (такі теж у столиці є).

Адже Київ, що у радянські часи мав славу міста у парку, шаленими темпами цей статус втрачає. Дехто вважає, що вже втратив. Київські гори, Дніпро, зелені ландшафти, міські панорами могли безапеляційно стати національними брендами. Але що зараз брендувати? Панорам, за якими колись полювали світові фотографи, зараз немає через забудову «свічками». Зелені насадження всихають або вирубуються. Практично кожен парк, особливо його центральна частина, так звана вхідна група, це територія кав’ярень на колесах, ігроматів, прокату дитячих автівок або ж... гірок. Так, розваги у такому мегаполісі, як Київ, повинні бути частиною міського життя. Але ж усьому своє місце. Не кажучи про розумне поєднання містобудівних правил із збереженням київських ландшафтів.

Здається, пора повертати столиці зелений образ, бо київські парки мають право на своє щасливе життя.