«Військова служба – це престижно»
Холодний березневий ранок суботи. За білим муром, який прикрашає скромний, але красивий український орнамент, живе своїм життям львівська військова частина 3002 Національної гвардії України. Втім невдовзі суворий військовий порядок і місцеву атмосферу частково розрядять понад 350 затятих і цікавих юнаків. До вояків Другої Галицької бригади Нацгвардії в гості завітали ліцеїсти Львівського державного ліцею з посиленою військово-фізичною підготовкою ім. Героїв Крут.
«26 березня Національна гвардія України святкує свою третю річницю. Із цієї нагоди ми проводимо дні відкритих дверей для молоді з метою ознайомити її з проходженням служби в Нацгвардії. Якщо випускники ліцею бажають навчатися у вищих навчальних закладах Національної гвардії, ми їх запрошуємо на навчання, оформляємо документи, направляємо в академію. А тим дітям, які себе не знайдуть і не вступлять у вищі навчальні заклади, з 18 років ми пропонуємо службу за контрактом. На сьогодні військовослужбовець Національної гвардії на контрактній службі отримує мінімальне грошове забезпечення в розмірі 7200 гривень. Це ознайомча екскурсія по військовій частині, під час якої ліцеїсти можуть ознайомитися з умовами проживання, з озброєнням, яке є в Національної гвардії, і з тою службою, яка на неї покладена.
Вважаю, такі заходи дуже важливі для обороноздатності нашої держави. Усі відкрито говорять, що ми ведемо війну на Сході України за нашу незалежність. Тому військово-патріотичне виховання на сьогодні – це одна з найважливіших складових у нашій державі. Ми всебічно сприяємо цій роботі», – розповідає полковник Олександр ЗАДВОРНИЙ.
Демонстрація військового спорядження, показ РХБЗ, інженерного забезпечення та бойової техніки, виставка стрілецької зброї, відвідини мультимедійного тиру, ознайомлення з роботою кінологів… Це декілька пунктів із інтенсивної тригодинної програми, організованої для ліцеїстів. Юнакам це знайомство з дорослим військовим життям неабияк припало до вподоби. Це було помітно не так із кількості фотографій, зроблених зі зброєю, як із захоплення в очах і жвавих обговорень між собою.
«Уявіть лише собі, ця зброя видає 640 пострілів у хвилину! – ділиться враженнями ліцеїст Ігор МАРТИНЮК, який щойно в руках тримав сучасну штурмову гвинтівку «Форт-224». – Це чудово, що в Україні є така зброя. Із тим озброєнням, яке було в попередні роки, це взагалі не йде в порівняння. Це надважливо у такий скрутний момент для України. Я дуже тішуся з того, що Україна так піднеслася у військовому плані. Військове становище йде до кращого. Є озброєння, є кому воювати. Головне, щоб ще Боже благословення було і щоб багато патріотів у нас було. Слава Україні!»
Із молодими юнаками, які вибрали для себе військову долю, спілкуватися напрочуд цікаво. Всі вони відрізняються один від одного, мають різні історії, проте поставили перед собою одну чітку мету. Ліцеїст 3-го курсу Мар’ян РЕВАКОВИЧ – перший військовий у сім’ї. Його батько служив у армії, а сину порадив повністю пов’язати життя з військовою справою.
«Спочатку ми говорили з батьком про ліцей, про військову кар’єру, але я не хотів, відмовлявся. А пізніше вже дійшов до висновку, що краще все-таки бути військовим, захищати свою державу, адже це престижно, це круто і сьогодні це надзвичайно потрібно. Хочу, щоб мною гордилися батьки і рідні. Тому вступив до ліцею. Мені сподобалося. Уже третій рік тут. І я прагну далі йти цим шляхом, пов’язавши життя з військовою службою.
Такі дні відкритих дверей необхідні для того, щоб профорієнтувати учнів, які вибирають навчальний заклад для вступу, які прагнуть в подальшому захищати суверенітет і цілісність України», – відзначає Мар’ян.
Розповідає про свою мотивацію присвятити життя військовій справі і старший сержант 2-ї роти 2-го взводу Ліцею ім. Героїв Крут Василь КОРОЛИШИН: «Я вступив до ліцею зі своїх особистих переконань. Одного разу я прокинувся в зовсім іншій країні... Це було у листопаді 2013-го року, коли розігнали Майдан. А я і раніше планував вступати у заклад, пов’язаний з армією. А у часи Майдану остаточно для себе вирішив, що хоч комусь треба щось робити в цій країні. Батьки відмовляли і зараз відмовляють від подальшої служби. Тоді війна тоді тільки розпочалася. Але я вступив. Ось навчаюся тепер на 3-му курсі. Планую пов’язати свою долю з військовою службою.
У таких заходах, як дні відкритих дверей, є велика потреба. Добре, що вони регулярно проводяться. До нас часто приїжджають із різних навчальних закладів, агітуючи вступати саме до їхніх навчальних закладів. Так само проводяться екскурсії в навчальні частини. До Національної гвардії нас запросили вперше. Думаю, що це необхідно, бо мало хто достатньо поінформований про нацгвардійців. Я знав про присутність Національної гвардії, але про Другу галицьку бригаду не чув. Чимало із ліцеїстів уявлення не мають, що це таке. А нам тут детально все показали і про все розповіли. Можливо, хтось захоче служити тут надалі.
Сьогодні військова служба – це престижно. Умови військової служби покращуються. Збільшився бюджет і посилився контроль за його використанням. Звичайно, є ще багато проблем. Однак порівняно з тим, що було раніше і є зараз, – це небо і земля».
У цей день майбутні захисники своєї Батьківщини зіткнулися з реаліями роботи вже досвідчених військових. Хтозна, можливо, для наступного покоління майбутніх військовослужбовців подібний інструктаж уже проводитимуть ті, хто сьогодні із цікавістю приміряв бронежилет і з захопленням дивився на танковий кулемет Калашникова.