МЕНЮ

Ревізія «селфі»-мосту

«День» оцінив плюси та мінуси нового пішохідно-велосипедного переходу в Києві

Нехай вибачить мій співрозмовник, архітектор Олег ГРЕЧУХ, що не втрималася і прогулянку новим пішохідно-велосипедним мостом мимоволі завершила фразою: «Оце і все?!». Перехід сполучає між собою парк «Хрещатий» та Володимирську гірку. Краєвид звідси справді відкривається дивовижний. Не скажу, що місто — як на долоні, але красиво — беззаперечно. А от сам міст із Володимирської гірки до парку «Хрещатий», який так рекламувала столична влада, викликав більше питань, ніж похвали.

Доки я чекала на співрозмовника біля пам’ятника князю Володимиру, погляд прикував не так міст, як те, що під ним, — зчесаний, знесений, понівечений (обирайте на ваш розсуд) схил дніпровських пагорбів. Шокувала чорна земля, з якої видніється новенька блискуча мостова опора, а поруч сновигають будівельники, бо ж треба ще доробити укріплення, щоби пагорб остаточно не сповз.

За таке ставлення до природи нам треба ставити двійку. Адже не просто зрубано дерева, а понівечено ландшафт двох парків-пам’яток садово-паркового мистецтва. Не допоміг і їхній статус, і зауваження ЮНЕСКО, що це зачіпає буферну зону Софії та Лаври, а Києву варто утриматися від будівництва об’єкта.

Та повернімося до мосту. Від його офіційного відкриття 26 травня, присвяченого Дню Києва, минуло близько двох тижнів. Кияни встигли уже поділитися світлинами звідти і коментарями-запитаннями, хто буде мити скло, чому потріскалася скляна підлога, як так вийшло, що мостові опори розташовані на орендованій землі, чому на міст пустили людей, хоча об’єкт ще не зданий в експлуатацію? Розібратися з усіма цими аргументами допоміг архітектор Олег Гречух.

ОРЕНДОВАНА ЗЕМЛЯ

Критикувати міст почали ще на етапі проектування. Спочатку майбутній перехід охрестили «павуком», певно, через його звивисту форму. Власне, через це відстань у 212 метрів не видається такою великою. Потім він дістав назву «селфі-місток», бо чиновники обіцяли звідти незабутній краєвид, що привабить туристів. Коли з’ясувалося, що за проектом мосту стоїть Андрій Миргородський, який хотів перебудувати Гостинний двір на Подолі під торговельно-розважальний центр і проектував вертолітний майданчик для Віктора Януковича на Парковій алеї, у киян виникли сумніви, що з мостовим проектом усе буде чесно й безпечно для міста.

І ці сумніви виявилися небезпідставними. Як з’ясували журналісти «Наших грошей», п’ять ділянок загальною площею в 1,51 га по вул. Володимирський узвіз, 4—6, і в Центральному парку культури та відпочинку перебувають в оренді підприємств, пов’язаних з бізнесменом-забудовником Дмитром Буряком. І саме на одній із цих ділянок облаштували опори для містка.

«Ці земельні ділянки залишилися в комунальній власності, я спеціально переглядав кадастрову карту,  — зауважив Олег Гречух. — Але вони були винесені в натуру і були передані фірмам в оренду, це було ще десь у 2003—2004 роках. Як цей міст виник? Біля Національної філармонії є офісний центр, його збудували на землі, що належить місту. Місто нібито й може розірвати договір оренди, але через суди орендарі можуть відстояти своє право. Але задовго до появи цього переходу було запроектовано міст, який вів на дах офісного центру, що біля філармонії».

ІДЕЯ КОНКУРСУ

«Коли я ще навчався в академії архітектури, у нас часто проводився конкурс саме для цього місця. На той час у нас була топографічна зйомка, ми бачили висоти і ховали міст таким чином, щоб його було непомітно на пагорбах, щоб не псувати ландшафт, бо він ефектно відкривається з набережної, і міст порушує цю видову характеристику. У студентів, звісно, не було жодного комерційного інтересу, відповідно, міст ніколи не йшов на дах цього офісного центру. Та фактично ідея конкурсу тут була вже насаджена. Єдина проблема в тому, що це, на мою думку, робили люди, які хотіли відвести землю під забудову. Фактично це була ширма», — додав архітектор.

За його словами, поєднати офісний центр на пішохідний міст на його даху — взагалі ідея-нонсенс. Офісний комплекс у центрі Києва означає, що орендарі мають вплив та гроші. Чи захочуть вони, щоб у них на даху щоденно тупцювали натовпи туристів?

Попри це, конкурс на проект пішохідного мосту провели ще 2013 року. Фаворитом став проект швейцарських архітекторів. Однак його ніхто не поспішав втілювати. А коли почали будувати дітище Миргородського, швейцарці заявили про плагіат. Це окрема історія. Проте місто ще на етапі конкурсу мало б прорахувати, чи доцільно будувати його саме в такому масштабі і з таким кошторисом, вважає Олег Гречух. Зауважимо, на міст, опорну стіну, фонтан, благоустрій, освітлення, інженерні мережі знадобилося 400 мільйонів гривень.

«При цьому міст не зданий в експлуатацію, тут ходять люди, ще працюють будівельники, така собі екскурсія на будмайданчик, але без касок та спеціального дозволу для відвідування», — іронізує наш співрозмовник.

МАНІПУЛЯЦІЇ

І додає, що мер Києва Віталій Кличко ще на відкритті об’єкта мав би розставити всі крапки «і». «Мер фактично маніпулював фактами, — каже Гречух. — Він стверджував, що журналісти невірно подають інформацію, бо 400 мільйонів гривень витрачено не на сам міст, а на три об’єкти: фонтан, міст та підпірну стіну. Вона нібито має захищати філармонію, але гляньте на мапу, де розташовані приватний бізнес-центр пана Буряка та філармонія. Цікаво, чи формувала філармонія таке завдання для міського бюджету? Говорили вже багато про те, що тут готується будмайданчик для готелів і ТРЦ. Оскільки ці землі ще комунальні, це означає, що той, хто хоче тут будувати, має вплив на депутатів. Питання в тому, чому Кличко не пояснив громаді, що будуть вирішувати ситуацію, розплутають цю систему, чому не запевнив, що місто не влазить у корупційні перипетії, створені ще раніше».

За прогнозами Олега Гречуха, розбірки з орендованими ділянками далі розпалюватимуться з новою силою. В інтернеті вже гуляють світлини проектів з величними ТРЦ та готелями просто під мостом. Крім цього, тут планується канатна дорога на сім рівнів за проектом Андрія Миргородського.

ПОПИТ НА СУЧАСНУ АРХІТЕКТУРУ

Утім, відкриття переходу привабило тисячі киян та гостей міста. На думку Олега Гречуха, це пов’язано із запитом на нові об’єкти архітектури у столиці. Європейців уже не здивуєш креативними архітектурними проектами, а ми ще спраглі на подібні ноу-хау. Із самого рання на мосту повно відвідувачів, серед яких іноземні туристи, школярі з учителями, бігуни та велосипедисти. До велодоріжки, до речі, експерт мав зауваження:

«Вона не має логічного початку та кінця. Якщо Кличко сам їздить велосипедом по Трухановому острову через міст, то йому як користувачу і людині, яка може робити промоцію велотранспорту, було б доречно пояснити, що ми робимо сьогодні якусь частину програми розвитку велоінфраструктури. А так незрозуміло, куди далі з мосту рухатися велосипедисту, немає жодної навігації».

Чимало претензій у містян викликали скляні елементи мосту. Цей матеріал використаний замість перил, щоби не порушувати видової частини проекту. Зі скла зроблена й частина «підлоги», яку поки що огородили від відвідувачів попереджувальними стрічками. Після відкриття скло потріскалося. Його обіцяють замінити на нові елементи.

«Я був у Штутгарті на майданчику зі скляною підлогою. Європейці включають величезні витрати на експлуатацію одразу в проектні рішення. Тобто на початку розглядається не тільки кошторисна вартість об’єкта, а й кошти, які підуть потім на його підтримку в нормальному стані. Якщо це не продумати, то навіщо тоді це скло використовувати? Мав би бути передбачений механізм, який буде мити цей об’єкт. Так само і запасні елементи повинні бути заготовлені завчасно», — пояснив архітектор.

ПОРУШЕННЯ ЧИ КОМПРОМІСИ?

Крім цих недоробок, є значно суттєвіші порушення. Так, землю не було відведено під будівництво, оскільки за Генпланом Києва до 2020 року цього переходу не передбачено. Проект будівництва коригували у грудні минулого року так, що у вигляді нового ТРЦ з’явиться канатна дорога. Проте дозволи отримано на старий проект, без канатки. Будівництво вже зачепило конструкції транспортної розв’язки на Поштовій площі та огородження церкви Різдва Христового. А опори велосипедного мосту встановлено у руслі Хрещатого ручаю, тож ґрунтові води можуть змінити напрямок руху і зашкодити Поштовій площі.

За документами частину мосту почнуть будувати влітку, хоч він уже готовий. Так само фонтан уже стоїть, але офіційно його ще не починали зводити. Через ці неточності Віталій Кличко заявив громаді, що Київський науково-дослідний інститут судових експертиз перевірить обсяг робіт та розцінки на них. Після цього звернуться до Контрольно-ревізійного управління, щоби там теж перевірили вартість виконаних на об’єктах робіт.

Та чи варто вірити в незалежність такої ревізії, до якої завчасно готуються? У чесності сумнівається Олег Гречух. На його думку, із подібних історій місто повинно винести для себе уроки, щоб у скандалах не потонули якісь добрі починання.

«Безумовно, вид тут дуже гарний. Міст дав змогу із більшої кількості точок дивитися на цю панораму. Для багатьох людей він став новою точкою тяжіння до свого міста. Не знаю, чи люди стануть більше любити це місто й відповідальніше ставитися до нього, але позитив теж є, — резюмує Гречух. — На жаль, у нас уже склалася традиція — не зважати на охоронні статуси об’єктів. У Європі намагаються будувати подібні речі без шкоди для довкілля — так, це буде дорожче, але більш виважено. Але є багато прорахунків щодо землі, протяжності доріжки, вирізаних дерев тощо. Ми маємо продовжувати розвивати місто, але цей розвиток не повинен передбачати так багато компромісів».

У підсумку напрошується запитання: чи потрібен був взагалі такий об’єкт Києву? Проте віднадити вас від прогулянки новим мостом не маємо права. Кожен має дати йому свою оцінку.

Інна ЛИХОВИД, фото Миколи ТИМЧЕНКА, «День»