«Ці світлини треба не оглянути, а прочитати»
Кінець тижня у Львові. Все як і зазвичай. Яблуку ніде впасти в історичній частині міста, яку заполонили туристи. Швиденько ховатися по кав’ярнях і крамницях їх змушує лише погода, яка не змінює своїх традицій. Жартують, що у Львові дощить ще з 1256-го року, коли заснували місто. Ці вихідні дні – не виняток. Спочатку злива, далі починає припікати літнє сонечко, знову небо вкривається хмарами… У перервах між опадами спілкуємося з тими, хто під час своєї прогулянки площею Ринок зупиняється біля стендів, що поблизу входу до Ратуші. Тут від початку цього тижня можна знайти частинку «Дня».
Виставка найкращих світлин XVIII Міжнародного фотоконкурсу «Дня» з Львівської політехніки переїхала до самісінького центру міста Лева. З ініціативи мера Львова своє продовження Дні «Дня» отримали на головній площі міста. Вибрані найкращі фотографії розмістили на спеціальних стендах безпосередньо біля входу до Ратуші.
«ЦІ ФОТО НАГАДУЮТЬ, ЗАВДЯКИ КОМУ МИ ТУТ СЬОГОДНІ МОЖЕМО ВІЛЬНО ГУЛЯТИ ВУЛИЧКАМИ ЛЬВОВА»
«Ви, напевно, зауважили, скільки часу я провела біля цих фото, правда? Отож-бо й воно. Кожна фотографія приковує до себе увагу. Спочатку розглядаєш її, придивляєшся до деталей. А далі вже намагаєшся заглянути в саму суть роботи. Вибудовуєш цілі логічні ланцюжки між деталями. Звичайно, чимало фантазуєш і вигадуєш. Кожна фотографія – окрема історія, вимальовує яку для себе кожен із нас. Однак суть у кожної світлини своя – їх майстерно в свої роботи заклали їхні автори. Та щоб правильно уловити цю суть, треба справді цього захотіти і докласти зусиль, тому я так багато часу присвятила перегляду світлин», – розповідає пані Галина Кравець, яка насправді біля фотографій провела чимало часу.
«Ці фото нагадують, завдяки кому ми тут сьогодні можемо вільно гуляти вуличками Львова, в якому панує мир. Дякую вашому виданню, що не даєте львів’янам і гостям міста це забути. Це правильно. Та найбільший уклін тим, хто боронить нас на сході України», – дякує Костянтин Андрійович.
«ХОЧЕТЬСЯ ЩЕ!»
«Цю виставку не можна переглядати поверхнево. Інакше не вдасться сповна її зрозуміти. Ці світлини треба не оглядати, а прочитати», – задумливо відзначає Юрій, наплічник якого та фотоапарат видають у ньому туриста.
«Переглянув. Оцінив. Дуже високо оцінив. Але, знаєте… Хочеться ще! Хочеться, аби виставка була масштабнішою. Саме такі фотографії достойні бути представленими на найпочесніших місцях і площах України», – відзначає львів’янин пан Андрій.
«Кожен твір ми оцінюємо за його формою та змістом. Зовнішня форма цих робіт чудова. А ось зміст… Він насправді заслуговує найвищої похвали та найкращих компліментів!» – резюмує вчителька української мови та літератури пані Людмила.
«СВІТЛИНИ, ЯКІ ЗВЕРТАЮТЬСЯ ДО СЕРЦЯ ТА РОЗУМУ»
«Заздрю я трохи Львову (сміється). Добре, красива архітектура – її місту подарувала історія. Але ж, здається, всі сучасні митці прагнуть презентувати свої роботи саме тут. Такі фотовиставки лише доповнюють це місто. Однак ваша виставка, наскільки я розумію «гастролює» Україною, так? Не знаю, чи були або плануєте, проте запрошую вас до Херсона. Принаймні мені, як корінному жителю, цього міста, дуже хотілося б такі патріотичні експозиції бачити на своїй малій Батьківщині. Тільки прихопіть із собою побільше фото, домовилися?», – запрошує «День» жвавий парубок Антон, який завітав на вікенд до Львова з Півдня України.
«Це світлини, які звертаються до серця та розуму. Вони викликають сильні емоції. Водночас їх необхідно обдумати, аби усвідомити, який посил міститься у кожному з фото», – розмірковує пані Катерина.
«ТАКИХ ПАТРІОТИЧНИХ ВИСТАВОК НАМ ТРЕБА ПОБІЛЬШЕ!»
«Це просто фантастика! Навіть так: це просто космос! Серйозно. Фото просто чудове. Відмінний ракурс, неймовірної краси небо, силует військового, в якому захований великий символізм», – ділиться враженнями Дмитро від роботи-тріумфатора фотоконкурсу «Зоряне небо над нами і моральний закон всередині нас» Євгена Малолєтки.
«А що тут ще сказати? Немає нічого навіть додати. Фото говорять самі за себе. Таких патріотичних виставок нам треба побільше! Слава Україні!» – закликає сивочолий дідусь, який опісля перегляду виставки поволі попрямував собі у напрямку вулиці Підвальної.
«ДЯКУЮ ФОТОГРАФАМ ЗА ЇХНЮ РЯТІВНУ НЕБАЙДУЖІСТЬ»
«Усі роботи особливі. Мені найбільше сподобалися фотографії «Зоряне небо…» і «Пазл» пана Євгена Малолєтки. А також «Берегиня» Анни Чапали. Хм… І «Брат за брата» – чудове фото. Здається, я зараз усі вам тут перелічу. Кажу ж, всі вони хороші. Найбільше чіпляють ті роботи, які присвячені темі військових, темі війни. Зараз це найбільше болить. Хоча… Напевно, не всіх. Звикли ми вже, синку, до цієї біди. Перемир’я там на лінії вогню ж немає. Стріляють, вбивають, калічать… А більшість вже звикла з цим жити, охолола до війни. І це сумно. Це несправедливо. Це… Треба це вже закінчувати. Дякую фотографам за їхню рятівну небайдужість і колосальну роботу. Дякую газеті «День» за те, що приділяє цьому всьому свою увагу, як на своїх сторінках, так і через такі фотовиставки та інші проекти. Я стежу за ними і читаю вас. Натхнення вам! А головне сил, щоб нести ту важку ношу, за яку ви взялися, тримаючи поставлену планку на настільки високому рівні», – щиро ділиться своїми враженнями та побажаннями пані Юлія, оглядаючи по ходу представлені світлини
Експозиція з вибраними світлинами цьогорічної фотовиставка «Дня» буде на головній площі Львова можна буде ще протягом місяця. Тому якщо найближчим часом дорога вас заведе до львівської Ратуші, скористайтеся цією чудовою нагодою.
Дмитро ПЛАХТА, фото Павла ПАЛАМАРЧУКА, Львів