МЕНЮ

В окупованому Херсонесі на фестивалі виконали українські пісні

27 травня, 2019 - 14:55

У музеї-заповіднику «Херсонес Таврійський» 26 травня закрили фестиваль Днів слов'янської писемності і культури.

Фестиваль проходив три дні і був присвячений християнським просвітителям святим Кирилу і Мефодію. В рамках фестивалю прозвучали українські народні пісні, повідомляє Крим.Реалії.

На заключний концерт в Херсонес запросили хорові колективи з національно-культурних товариств. Першим виступив ансамбль народної пісні «Забава» з музичною композицією в стилі стародавнього язичництва. Після них по кілька пісень виконали хори і дуети з російського, польського та білоруського національно-культурних товариств Севастополя. Білоруси заспівали пісню про рідне село «Весна, весочка моя».

Закінчили концерт двома піснями на українській мові «Їхали козаченькі» і «Баяніст» у виконанні фольклорного ансамблю «Візерунки». Ансамблем керує заслужений працівник культури України Олександр Мезеря, повідомляє кореспондент Крим.Реаліі.

В Італійському дворику Херсонеса виставили книги з міської бібліотеки. Зокрема, були представлені факсимільні видання найдавнішої рукописної книги Київської Русі ХI століття «Остромирове Євангеліє», «Повісті временних літ» і «Слова о полку Ігоревім».

День слов'янської писемності і культури відзначають з 1986 року. Шановані в православної церкви Кирило і Мефодій мають пряме відношення до Херсонесу.

До постригу в ченці святий Кирило носив ім'я Костянтин Філософ. У 860 році Костянтин прибув в Херсонес як посланець візантійського імператора Михайла III. У Херсонесі Костянтин готувався поїхати на переговори до кагана хозар і опанував єврейську і хозарський мови. За описом, святий Кирило ще тоді побачив у членів слов'янської громади міста «Євангеліє, писане руськими письменами». На думку істориків, «руськими письменами» тоді називали писемність Київської Русі. Як виглядали ці письмена-невідомо, слов'янську абетку ще не створили. Історики описали питання створення слов'янської писемності так: «І зробив Господь Корсуні (стара назва Херсонеса -КР) Кирилу абетку».

До окупації Севастополя і Криму під час Днів слов'янської писемності в Херсонесі розгортали десятки виставок, кілька днів виступали хори з України та зарубіжних країн. У 2015 році російське керівництво Херсонеського заповідника виступило проти проведення фестивалю. На захист Днів слов'янської писемності виступили місцеві активісти.

Херсонес Таврійський був заснований древніми греками на південно-західному узбережжі Криму. Зараз це територія Севастополя. Протягом двох тисяч років Херсонес був великим політичним, культурним, економічним центром Північного Причорномор'я.

У 2013 році Херсонес включили в список всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. З 2014 року ЮНЕСКО не проводить моніторинг збереження музею-заповідника.