Перейти до основного вмісту
На сайті проводяться технічні роботи. Вибачте за незручності.

У Львові художньою виставкою привертають увагу до занедбаного стану костелу XVI століття

22 травня, 18:06

Експозицію з пленерних робіт авторства студентів 3 – 5 курсів Коледжу декоративного і ужиткового мистецтва ім. Івана Труша розгорнуто у Палаці римо-католицьких архієпископів, що на вул. Володимира Винниченка, 32.

Організувала і пленери, і показ громадська організація «КонтрФорс», мета якої – об'єднання на добровільних засадах зусиль для захисту культурної, архітектурної та історичної спадщини України шляхом організації та участі в соціальних, мистецьких, наукових, культурних, освітніх, просвітницьких, спортивних та інших заходах.

За словами президента ГО, молодшого наукового співробітника Львівської академії мистецтв Анни Коржевої, звернення уваги на жалюгідний стан збереження унікального оборонного костелу Святої Трійці в селі Соколівка, що у Жидачівському районі, – друга акція «КонтрФорсу» від 2015 року. А перший проект був присвячений Поморянському замку – пам'ятці історії та архітектури національного значення в смт. Поморяни, що на Золочівщині. Тоді, розповідає Анна, до участі у заході зголосилися 120 людей різного віку і різного фаху з усієї Україні, котрі приїздили до Поморян, аби прибрати на території замку. Проект, як і тепер, завершився виставкою пленерного живопису.

У сьогоднішньому показі – 14 робіт (дванадцять акварельних, дві олійні й одна графічна). А загалом їх було сорок.

«Твори пройшли відбір на художній раді, до складу якої входили мистецтвознавці, критики, музейні працівники, художники, і були відібрані найкращі», – розповів «Дню» симпатик проекту, завідувач сектору експозиції Музею етнографії і художнього промислу Андрій Колотай. І додав, що майже всі представлені на вернісаж твори виконані у техніці «акварель», яка є дуже складною до виконання. « І не всі митці, працюючи у ній, спроможні досягти вагомих результатів, – зазначає музейник. – А тут, власне, маємо ситуацію, коли твори виконані на досить високому мистецькому і художньому рівні».

Також Андрій Колотай від імені МЕХП подякував ініціаторам проекту за добрі і потрібні ініціативи на користь національної культурної спадщини: «Любити Україну можна тихо, без крику, без гасел… А просто роблячи гарні і потрібні справи».

Залишається додати, що пленери в Соколівці відбувалися у травні 2016-го та червні 2017-го у межах акцій з прибирання й впорядкування території оборонного костелу Святої Трійці.

Храм, збудований в останньому десятилітті XVI ст. коштом доньок шляхтича, військовика, урядника Королівства Ягеллонів Олександра Сенявського – Анни Стадніцкої та Зофії Олєсніцкої, – у жалюгідному стані. «Подібних оборонних споруд на теренах Західної України вкрай мало, тим більше з частково збереженою оборонною системою: кам’яно-цегляним муром з отворами для бійниць та гранчастими вежами, – говорить Анна Коржева. – У споруді костелу виразно не простежуються єдині стилістичні риси, проте добре помітні характерні елементи середньовічної архітектури: лучкові вікна, контрфорси, нервюрне склепіння. Отже, привертати увагу громадськості до нього потрібно».

Також Анна Коржева говорить, що наприкінці 2017 року за сприяння Його Ексцеленції Архієпископа -Митрополита Львівського Мечислава Мокшицького, Львівської архідієцезії РКЦ та Caritas Spes Lviv Archdiocese розпочалося відродження костелу Святої Трійці – йдеться про заміну шатрового даху вежі-дзвіниці. «У храмі вже відбулася перша Літургія», – розповідає Анна Коржева, додаючи, що місцеві селяни, підтримавши ініціативу ГО «КонтрФорс», теж вдавалися до прибирання храму і території довкола. Отож, є надія, що давня сакральна пам’ятка підніметься-таки з руїн.

Щодо теперішньої виставки з пленерних робіт-вражень студентів Коледжу декоративного і ужиткового мистецтва ім. Івана Труша від костелу Святої Трійці, то її встигнуть оглянути всі охочі – показ у приміщенні архідієцезії на вул. Винниченка, 32 триматиме до 10 серпня.

Тетяна КОЗИРЄВА, Львів. Фото Йосипа МАРУХНЯКА

Delimiter 468x90 ad place

Підписуйтесь на свіжі новини:

Газета "День"
читати