Проблема розділення православної церкви в Україні пов’язана зі ставленням до державності та суб’єктності нації, - речник УПЦ КП

Московський Патріархат через свій потужний вплив у православному середовищі досяг того, що Київський Патріархат опинився в штучній зовнішній ізоляції, таким чином навіть для тих, хто у середовищі МП все ж таки не поділяє позиції «русского мира», але для яких важливий момент канонічного визнання, все одно вимушені залишатися в юрисдикції російської церкви. Але якщо українську церкву визнають, то вони готові до неї увійти, заявив "Дню" єпископ Васильківський, голова інформаційного управління Київської патріархії, УПЦ КП Євстратій ЗОРЯ.

"І це не мої припущення, а дані соціологічних опитувань — 2/3 вірян Московського Патріархату виступають за єдину українську помісну православну церкву", - наголосив речник УПЦ КП.

"Треба чітко провести лінію. Я не можу питання державності віднести до питань політичних. Для мене є самоочевидною істиною, що питання державності України і її незалежності не є сферою політичних дискусій. Державність — це аксіома, яку мають сприймати всі громадяни України. На відміну від інших релігійних традицій, які мають власні настанови і способи організації устрою, православна традиція вказує нам на те, що, як написано в 34-му апостольському правилі, "єпископам всякого народу належить знати першого серед них". Тобто ця традиція полягає у зв’язку адміністративного управління церкви з народом і його державністю", - заявив Зоря.

Він зауважив, що прикладом цього є як держави, де православні мають більшість, так і там, де вони мають меншість: "Наприклад, Румунія, Болгарія, Грузія, зрештою Росія — там існують православні помісні автокефальні церкви. Тому Україна, як незалежна держава і український народ мають також це право. Проблема розділення православної церкви в Україні, яка загострилася в 1992-му році, пов’язана зі ставленням до української державності і суб’єктності української нації. Путін говорив, що для нього росіяни і українці є одним народом. Тобто вони виключають існування української нації, як суб’єкта. І так само розглядають Україну. В російському політикумі існує щодо цього певний консенсус. Для них України, як держави, не існує. Вони вважають, що це "вибрик" історії. Відповідно для них не має існувати і української церкви. Отже, розподіл між прихильниками автокефалії і тими, хто є її противниками практично відбувається відповідно до того, чи є Україна державою, чи це історична випадковість і є частиною російського простору. Цей аспект посилюється в плані визнання чи невизнання церковних юрисдикцій".

Як повідомлялося, цього тижня Президент Петро Порошенко оголосив про те, що в недовгій перспективі цілком реальне об’єднання українських церков у єдину Українську Православну Церкву. Парламент у четвер 268-ма голосами підтримав пропозицію Президента звернутися до Вселенського Патріарха Варфоломія з проханням про надання автокефалії православній церкві в Україні (Томос) та визнати нечинним акт анексії Київської Митрополїї Московським Патріархатом 1686 року.

Більше читайте на сайті "Дня" в статті "Віра в єдності".