Активісти в фотодоказах демонструють, як знищується культурна спадщина Львова
У львівському Палаці мистецтв пам’яткоохоронні активісти відкрили виставку «Свято побитих дверей, або реквієм по Львову». На ній представлено фотографії руйнувань історико-архітектурних пам’яток міста за останні 10 років.
Фотографії, представлені в експозиції, демонструють побиті двері, потріскані і занедбані пам'ятки архітектури, пооббивану ліпнину, зруйновані цілі будинки. Як розповіли активісти, часто орендодавці самовільно змінюють історичний будинок вибиваючи в ньому ширші вікна або роблячи замість вікна двері.
«Таким є Львів сьогодні, а що завтра? Світова культурна спадщина в руїнах. Влада, чиновники мовчать, а факти говорять самі за себе. Хто понесе відповідальність перед нащадками? Зруйновано цілі квартали, у жахливому стані знаходяться десятки будівель, і, як гриби після дощу, без усяких підстав і пояснень з'являються сучасні архітектурні споруди, які не відповідають статусу й вимогам охоронних зон», - розповів мистецтвознавець, член правління ГО «Конгрес української інтелігенції» Валерій Потюк.
Він зазначає, що збереження історико-архітектурних пам’яток просто не вигідне владі. Адже таку будівлю захищає закон і її не можна зруйнувати під якусь іншу забудову чи змінити її автентичний вигляд.
Як аргумент своїм словам Валерій Потюк наводить статистику. Станом на сьогодні, за інформацією ще радянського періоду, у Львові знаходилось понад 2000 об'єктів нерухомої спадщини, які вважаються архітектурними та історичними пам'ятками згідно з порядком обліку об'єктів культурної спадщини, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 1 квітня 2013 р. за номером 528/23060 та Наказом Міністерства культури України, затвердженим 11.03.2013 р. № 188 (у редакції наказу МКУ від 27.06.2019 р., № 501). Цей порядок визначає єдину систему обліку культурної спадщини різних видів та типів. Відповідно, і вся документація повинна існувати в повному обсязі й бути доступною для ознайомлення широкому загалу громадян. Проте, протягом 15 років існування Держреєстру, львівська влада спромоглась внести в Державний реєстр лише 20 об'єктів нерухомих пам'яток національного значення та 29 – місцевого значення (Інформація з офіційного сайту Міністерства культури та інформаційної політики станом на 23.08.2020 р.).
«Тобто, за майже п’ятнадцять років існування управління охорони історичного середовища міста Львова до Держреєстру було внесено лише 49 об'єктів, що становлять 2,5% від загальної кількості! Для виконання закону «Про охорону культурної спадщини» Львову потрібно всього-на-всього 666 років такої діяльності управління! Мимоволі напрошується висновок: охорона архітектурного середовища та історичної культурної спадщини не цікавлять нашу владу. Головними для них є вигідні комерційні інтереси та наповнення прибутками власної кишені», - додав він.
Павло Паламарчук, "День"
