У Львові представили творчість "людини Ренесансу" Михайла Фіголя (фото)
Виставку малярства знаного в Україні митця і науковця демонструють у Національному музеї ім. Андрея Шептицького (вул. Драгоманова, 42).
Живописець, графік, мистецтвознавець, Михайло Фіголь (1927 – 1999) народився у селі Крилос, що у Галицькому районі Івано-Франківської області. Фаху вчився в ленінградському Інституті живопису, скульптури та архітектури імені Іллі Рєпіна (факультет мистецтвознавства). Закінчив аспірантуру, захистив дисертацію «Політична сатира в українському мистецтві кінця XIX – початку XX століть». Викладач, згодом – завідувач кафедри образотворчого мистецтва, професор Івано-Франківського педагогічного інституту (тепер – Прикарпатський національний університет). Тема докторської дисертації – «Мистецтво Галича XII – XIV століть (Історія. Типологія. Художні особливості)».
Мистецтвознавці вважають, що головне місце у художній спадщині Михайла Павловича Фіголя посідає пейзажний жанр, а краєвиди на полотнах Майстра можна поділити на три групи – індустріальні, архітектурні та «чисті», проте всі вони позначені закоханістю живописця у рідне Прикарпаття. А ще Фіголь працював у галузі тематичної картини, історичного живопису, портрета, також – у монументально-декоративних формах, захоплювався килимарством і графікою.
Особливих успіхів досягнув у царині монументально-декоративного мистецтва, органічно зв’язавши свої мозаїчні і темперні розписи зі сучасною архітектурою, гармонійно вплітаючи їх в інтер’єри та екстер’єри громадських споруд. Працював також над відтворенням пам’яток стародавнього Галича, зокрема церкви Святого Пантелеймона – реставрував фрески, реконструював іконостас.
«Михайло Фіголь як культуротворча та інтелектуальна постать генерував у собі риси людини Ренесансу, – розповів «Дню» історик мистецтва, проректор Львівської академії мистецтв Роман Яців. – Його горіння національними духовими смислами, фанатизм в здобуванні наукових знань про історію та сила волі в ствердженні української етнічної самобутності енергетично «зарядили» всю сукупність створених ним мистецьких артефактів. Сьогодні можна лише захоплюватися масштабами розбудованої ним стратегії історіософського мислення, яке закріпилося як у візуальних (мистецьких) формах, так і в текстах його монографій, в археологічних розвідках, у педагогічних програмах». Професор Яців зазначає, що виставка малярства Майстра нагадала про небуденний живописний темперамент Михайла Фіголя не лише як реконструктора давньої історії, а й як емоційного інтерпретатора життя природи, майстра епічного краєвиду та спостережливого лірика.
На відкритті виставки малярства Михайла Фіголя ішлося про те, що він – «Галицький князь ХХ сторіччя», а пропонована до показу ретроспективна експозиція чекає на вдумливе прочитання та гідну естетичну рефлексію, про що зокрема, говорив кандидат мистецтвознавства, доцент ЛНАМ Богдан Мисюга.
Вдумливо прочитати твори професора Фіголя та отримати на них гідну естетичну рефлексію встигнуть всі охочі – виставка, що її вчора представили в історичному комплексі Національного музею ім. Андрея Шептицького, чинна упродовж місяця, до 15 квітня.
Тетяна КОЗИРЄВА, Львів
