МЕНЮ

У Львові відкриють "Вікно в інший світ"

14 липня, 2019 - 19:57

Експозиція, що її запропонують до показу у Музеї історії релігії (площа Музейна, 1) у вівторок, 16 липня, ознайомить львів’ян та гостей міста з буддійським живописом та технікою його виконання.
Танка, тханка, кутханг – предмет буддійського образотворчого мистецтва. Дослівно перекладається з тибетської як малюнок на тканині, котрий можна згорнути і взяти зі собою (тобто сувій, рулон).

Тибетці були кочівниками, тому їм зручно було перевозити зображення, а тим паче – релігійного змісту, згорнутими.

«Танки не тільки глибоко і яскраво відображають тибетську культуру і релігію, а й є справжнім витвором мистецтва: це і вид релігійного розпису, й інструмент для медитації, в часі якої людина ототожнює себе із зображеним божеством, і об'єкт для поклоніння, і просто неймовірної краси картина», – запрошуючи відвідати виставку «Вікно в інший світ», говорить науковий співробітник ЛМІР Олена Малюга. І додає, що збірка Музею історії релігії налічує близько сорока зображень танок, які зберігаються у групах «Живопис», «Графіка», «Тканина» і датуються періодом XVIII – початку XX століть. «Наша колекція –  одна із найбільших колекцій в Україні», – наголошує Олена Малюга. 

Роботи, що їх представлять на виставці, зображають Будд, святих, історичні персонажі. Серед сюжетів бурятських танок – Амітабха (найбільш шановане божество у буддійській школі), Зелена Тара (божество, що перемагає демонів, знищує перешкоди), Кубера (покровитель матеріального багатства), Манджушрі (покровитель мистецтва і всіх спраглих до знань), зображення місцевих божеств – охоронців гір, сімейних захисників… Кожна деталь відображає священні тексти, сутри (афоризми), перекази. 

«Зображення танки створювали згідно з чітко визначеними пропорціями, – розповідає науковець. –  В центрі – основне божество, що стоїть чи сидить на лотосовому троні, диску місяця, сонця. Головні групи фігур – це вчителі і божества. Нижче зображали різних будд, бодгісаттв – просвітлених істот, які відмовилися від нірвани заради спасіння інших істот у всіх світах».
Основу для танки попередньо ґрунтували сумішшю крейди і тваринного клею. Згодом на бавовняне (зрідка шовкове) полотно, яке відповідало встановленим критеріям, вовняним пензлем наносили фарбу з природних компонентів. Фарби наносили зверху донизу, починаючи із синього кольору, а закінчували білим. Щоби надати живопису урочистості, вишуканості, зображення оздоблювали золотом і сріблом. У давні часи танка могла містити до 50 грамів золота.

Щодо художника, то він мав бути професіоналом високого рівня і, звісно ж,  мати бездоганну репутацію, бути релігійною людиною  – з відкритим серцем і чистими помислами. Бо тільки так картину можна зарядити позитивною енергією і світлом.

Куратор виставки «Вікно в інший світ» – старший науковий співробітник Музею історії релігії Володимир Гарбузюк.

Тетяна КОЗИРЄВА, Львів. Фото Музею історії релігії.