МЕНЮ

Спікер парламенту Естонії: РФ розуміє лише тверду, безкомпромісну мову

13 лютого, 2020 - 20:38

Спікер парламенту Естонії Хенн Пиллуаас здійняв цілу хвилю обурення у Кремлі, коли почав вимагати у Росії міста Івангород і Печори. Заява, яка виглядає як тролінг, насправді є офіційною позицією Естонії, через яку Москва і Таллінн майже тридцять років ніяк не домовляться про спільний кордон. Відносини між сусідніми державами ще більше ускладнює українське питання – балтійська країна підтримує санкції щодо Росії за війну на Донбасі й анексію Криму. Хенн Пиллуаас запевняє: незважаючи на ризики, Таллінн і надалі буде на боці Києва.

Про це він розповів в інтерв’ю журналістам Радіо Свобода.

Хенн Пиллуаас також заявив, що не бачить різниці між анексією естонських територій і анексією Криму.  

«Будь-яка окупація чи анексія – зробили це силою чи шляхом залякування – це важке порушення міжнародного права. І, з точки зору права, різниці між цими двома ситуаціями нема. Єдина відмінність – це час. Території Естонії були окуповані 1944 року, і після відновлення незалежності Росія просто не повернула їх. А Крим був окупований у 2014 році», - сказав спікер естонського парламенту. 

Він також запевнив, що Естонія завжди засуджувала будь-яку агресію і порушення територіальної цілісності й незалежності інших держав. 

«Так було 2008 року, коли стався напад на Грузію, так було 2014-го – з Кримом і агресією на сході України. Треба відзначити, що в цьому плані у нас у парламенті повний консенсус – тобто є питання, по яких наші думки різні, але тут ми єдині», - заявив Пиллуаас. 

Спікер парламенту Естонії Хенн Пиллуаас також заявив, що Естонія і сьогодні відчуває небезпеку з боку Росії. Причиною вступу до НАТО Естонії він назвав захист незалежності. 

«Якщо подивитись на геополітичну обстановку – з жодної сторони, окрім як з боку Росії, нам ніщо не загрожує. Росія розміщує на кордонах не лише з Естонією, але й іншими державами великі військові підрозділи, ракетні підрозділи. Ми вважаємо, що маємо зробити все, щоб запобігти можливій кризі, щоб у Росії навіть не виникло бажання перевірити – а чи дійсно працює 5-а стаття статуту НАТО (стаття Вашингтонського договору, яким заснований Північноатлантичний союз, про колективну оборону країн-учасниць НАТО – ред.)», - додав Пиллуаас.

Відповідаючи на питання, чи можливе повернення Криму шляхом діалогу, спікер парламенту Естонії заявив:

«Я можу провести деякі паралелі між Естонією та Україною. Ми цілі 50 років чекали на власну незалежність, і ми її дочекались. Зараз ми чекаємо, поки в Росії з’явиться демократичний уряд, який дійсно буде зацікавлений у добросусідських відносинах, в партнерських відносинах. Коли це станеться – не відомо. Але ми можемо чекати 50 років, 100 років – у нас є терпіння. Я думаю, що ситуація з Кримом схожа на нашу. Безумовно, Росія не погодиться добровільно віддати ці території. Але Україна буде жити довго, вона буде жити набагато довше, ніж ці всі «імперії зла». Я думаю, що ми всі свого дочекаємось».