Вимкнення від пам’яті та совісті
У Росії майже щодня з’являються все нові рекорди захворюваності та смертності від Covid-19, посилюється падіння рубля, а Кремль разом із телевізором ведуть запеклі бої на фронтах війни, яка закінчилася 75 років тому.
«Міністерство охорони здоров’я Російської Федерації доводить до відома керівників установ, підпорядкованих Міністерству, і головних позаштатних його фахівців, що будь-які коментарі та прилюдні дані щодо нових випадків коронавірусної інфекції повинні узгоджуватися в письмовій або усній формі з пресслужбою Міністерства охорони здоров’я електронною поштою або телефоном». Кінець цитати.
Це з листа Міністерства охорони здоров’я керівникам 167 лікарень, що йому підпорядковані. Причина — потік повідомлень про те пекло, яке відбувається в країні, що причинено другою хвилею коронавірусу.
В Омську декілька бригад швидкої допомоги привезли вмираючих до будівлі місцевого підрозділу Міністерства охорони здоров’я, оскільки в лікарнях для них немає місць.
З Алтайського краю та Кемеровської області йдуть повідомлення про морги, переповнені тілами жертв пандемії.
Лікарі чотирьох лікарень Кургану пишуть лист Путіну про те, що в регіоні «коїться пекло з медичною допомогою населенню».
Люди вмирають на сходових майданчиках, в коридорах і підвалах, без ліків і лікування. Перелік криків з пекла можна продовжувати довго.
Російська влада реагує як і зазвичай — затикає лікарям роти. Кадиров вимагає звільнити «лікарів-провокаторів», які повідомляють про неготовність лікарень до пандемії. У Карачаєво-Черкесії звільнили інфекціоністку, яка розповіла ЗМІ про брак ліків і засобів захисту. Росстат звільнив демографа, що посмів розповісти декільком ЗМІ про те, що офіційна статистика смертності від ковіду істотно занижена. Міністерство охорони здоров’я вирішив питання кардинально — заткнув роти всім підпорядкованим лікарям.
Немає сумнівів у тому, що в регіонах діятимуть за прикладом центру, крики з коронавірусного пекла припиняться, і росіяни помиратимуть мовчки, щоб не відволікати начальство від головного — від продовження Другої світової війни, яку путінська Росія зараз веде мало не з усім світом практично наодинці.
Нещодавно на фронтах сталося загострення: Бундестаг розпочав ще один наступ на східному фронті — ухвалив резолюцію під довгою назвою «Укріпити пам’ять про жертви німецької війни на знищення та визнати охоплені до цих пір недостатньою увагою групи жертв націонал-соціалізму». Російський МЗС, який після заяви Лаврова про припинення комунікацій із Заходом остаточно втратив ознаки дипломатичного відомства і перетворився на філію пресслужби Міністерства оборони, відразу побачив у цій резолюції підступи ворога і відреагував.
Виявляється, ці німці збираються укріплювати культуру пам’яті поляків, українців і білорусів, а до російської культури пам’яті їм байдуже.
МЗС висловив обурення неправильною оцінкою пакту Ріббентропа-Молотова, який, на думку відомства Лаврова, не має щонайменшого відношення до розв’язування Другої світової війни, а також грізно зажадав від німців не допускати «суперництва національних трактувань історії війни». Оскільки трактування історії війни може бути лише одне, а саме те, яке викладає батько всіх істориків Володимир Путін.
Оскільки Путін зараз перебуває в бункері, і вся інформація, перш ніж потрапити до нього, проходить через спеціальний тунель, де піддається тривалій санобробці, відсіч резолюції Бундесверу дав Соловйов із товаришами в програмі «Вечір» від 28.10.2020.
«Не треба було бази виводити. Подивився би я на Європу, якби вони там стояли», — з тугою в голосі відреагував Соловйов на резолюцію Бундестагу. Після чого всі «експерти» навперебій стали наводити приклади гріхів усіх європейських народів, певна річ, крім російського. Як завжди, вельми солідно й авторитетно виступив чиновник ВДТРК Петро Федоров, який викрив народи країн Балтії. «З Естонії, Латвії та Литви висилали нацистських злочинців», — з гідністю збрехав Федоров, «пояснюючи» злочини сталінщини під назвою депортація латишів, естонців і литовців до Сибіру. Йдеться про дві депортації: в червні 1941 року й операцію «Прибій», або велику березневу депортацію1949 року.
Перша здійснювалася відповідно до Постанови ЦК ВКП (б) і РНК СРСР від 16 травня 1941 року «Про заходи щодо очищення Литовської, Латвійської і Естонської РСР від антирадянського, кримінального та соціально небезпечного елементу». Висилали колишніх поміщиків, торговців, чиновників і членів їхніх родин. Жодних «нацистських злочинів» більшість цих людей не скоювала, та їх, власне, в цьому тоді ніхто і не звинувачував, називаючи «антирадянськими елементами».
Операція «Прибій» була проведена відповідно до наказу міністра внутрішніх справ СРСР № 00225 від 12.03.1949 «Про виселення з території Литви, Латвії і Естонії куркулів з родинами, родин бандитів і націоналістів». Основна маса депортованих — родини «куркулів», заможних селян, тобто, як вважала радянська влада, — «контри». Жодних доказів «нацистських злочинів» щодо депортованих не було.
Оббрехавши всіх укупі депортованих латишів, естонців і литовців, Петро Федоров перемкнувся на чехів і словаків і під загальний веселий сміх в студії проспівав частівку: «Я чехособака, люблю сало, люблю м’ясо». Здається, ніхто з присутніх не зрозумів, що тільки що Федоров скоїв злочин відповідно до статті 282 УК РФ: «... приниження гідності за ознакою національності».
Естафету підлоти з рук Петра Федорова перейняв «ліберал за викликом» Сергій Станкевич, який підвів під війну проти пам’яті та совісті «правовий» фундамент. «Нюрнберзький трибунал не оголошував про своє завершення», — урочисто заявив Сергій Борисович і гордовито обвів поглядом студію. Після чого запропонував почати судові переслідування проти всіх тих, хто дотримується іншого погляду на історію, ніж той, що викладається в Кремлі та російському телевізорі. «Добре почав, солдат!» — поблажливо похвалив Станкевича Соловйов, і той, більше звиклий до ляпасів в ефірі, зашарівся від начальницької ласки.
Утім, режисер Карен Шахназаров, розуміючи, як досвідчений педагог, що надмірними похваляннями можна зіпсувати незміцнілу душу колишнього ліберала, негайно відновив баланс, вилаявши Станкевича за використання ворожого слова «наратив» і закликав голову думського комітету з культури Ямпольську ухвалити закон, який карає за використання цього чужого російському вуху слова. Ямпольська миттю погодилася.
Завершуючи операцію з розгрому Бундестагу Соловйов знову виконав арію про те, що всі наші біди від відсутності ідеології, суворо засудив З’їзд народних депутатів СРСР, який 24.09.1989 дав негативну правову та політичну оцінку пакту Молотова-Ріббентропа та вкотре вже повідомив, що готовий особисто очолити СМЕРШ. Після чого «Вечір» перейшов до війни проти України, і Солов’їв оголосив, що те, що «відбувається на Донбасі — це продовження Великої Вітчизняної війни».
