Roshen Plaza: Світла пляма календаря

«31.07-06.08.2020»

Зеленський, Коломойський, Путін, Зеленський, Путін, Коломойський... - Це була приблизна тематика моїх останніх колонок. Не знаю, як вам – жорсткувато, як для п'ятничного номера, а сам собі я вже гірше телевізора набрид. А тут ще в середу від самого ранку (за моїми совиними стандартами ранку) захотілося хороших новин. Проте на календарі все ще 2020 й рік, тому милостей від влади і природи чекати не варто. Хороших новин не буде, поки ти сам їх собі не організуєш. Отже, ноги в руки - і вперед (подивися я заздалегідь на +32 на термометрі, не був би такий сміливий), благо напередодні виглядів із вікна маршрутки, що їхала з Китаєва, дещо цікаве.

Рідкісний киянин не знає про проблеми району Деміївської площі. Про деякі з них я вже писав на сторінках і на сайті «Дня». - Про те, як на місці одного з небагатьох недорогих ринків, що залишилися в центральній частині міста, на і без того перевантаженій під зав'язку площі збираються увіткнути ще одну висотку. Про те, як попри всі програми реновації малих міських річок в районі площі зібралися закатати в колектор Либідь (№152-153, (2019).

І це тільки верхівка гори малих і великих проблем, що виросла за десятиліття безгосподарності, цієї однієї з трьох, разом із Дарницькою площею і площею Перемоги, головних у Києві зон екологічного лиха. Нехай тут вже не працює «Київгума», а корпуси фабрики побутової хімії, я вже й забув коли, перетворили на недорогий бізнес-центр, разом із прилеглою Либідською, в цьому районі перетинаються 9 жвавих міських магістралей, більшу частину дня під зав'язку перевантажених автомобілями. Плюс розташована в низині Деміївська площа ніби губка вбирає в себе смог із навколишніх районів.

Чи робить міська влада хоч щось для розв’язання цієї проблеми? Ну, як до дев'яти існуючих автомагістралей зібралися додати десяту. - Це заради неї планують закопати Либідь. Колись невеликий парк на початку Залізничного шосе рішенням міської влади віддано під будівництво Собору Воскресіння Христового, з найвищою в Європі 9-поверхової дзвіницею (Вавилонська вежа, рімейк) і резиденцією (вона ж резидентура) митрополита УПЦ/РПЦ. - Здається, якщо не міська влада, то духовенство могло б замислитися про здоров'я своєї пастви, але немає. Більше того, це не єдиний парк у місті, що став жертвою їхніх уявлень про служіння Богу.

Через те, що тут проходить метро, кожен вільний просвіт - вочевидь, щоб остаточно закупорити площу, що й без того задихається, - забудовується висотками, які тільки збільшують потік машин, що в рази перевищує розрахунковий. Добре ще, що з площі ось уже 40 років, як ще при УРСР планували, не приберуть Автовокзал. – Девелопери, які не знають міри (я б сказав, паска), просто посеред площі на його місці давно збираються увіткнути хмарочос. Це як осиковий кілок у саме серце цієї частини міста. Якщо вже бити, так щоб влучно.

І тільки один маленький куточок Деміївки в останні кілька років змінюється на краще. Без будь-якої участі при цьому з боку міської влади. І під дружне бурчання щонайменше літніх городян, які презирливо зневажають «шоколадного баригу», що «вкрав у міста кондитерську фабрику». Однак там, де ще недавно була безлика промзона, цієї зими запрацював кращий у місті каток. Ну а тепер підводяться останні штрихи сучасної реконструкції старої будівлі кондитерської фабрики, на території якої з'явилася маса зелених, затишних і, що важливо в таку спеку, кількох тінистих куточків. А перед ним, наче навмисне до +32 підгадати, на радість дітворі напередодні запрацював великий «пішохідний» або, як ще кажуть, «сухий» фонтан.

Там де, як не один я вже помітив, з точки зору будь-якого «девелопера», можна було побудувати не одну сотню квартир, ще одну торгово-офісну висотку (як, наприклад, друга черга Ocean Plaza на місці фабрики морозива), від ненависного для багатьох «шоколадного бариги» городяни отримали суспільний простір. Те, що може подарувати нехай невелику, проте надію, що в нашому місті, яке терпить лихо й давно вже віддане на потік і розграбування, можна буде не тільки купити або орендувати квартиру, але ще й жити.

Ось іще одна дрібниця, що не дає мені спокою. Новий фонтан на Володимирській гірці або дитячий майданчик в Маріїнському парку, які зараз зводять «за особистим розпорядженням мера Києва Віталія Кличка» (цей напис увічнено в граніті чи бронзі біля кожного зведеного при ньому об'єкта), запрацюють тільки до осені. Коли фонтани в нашому кліматі вже вимикають, а на дитячих майданчиках в рази менше дітей. Зате коли відбудуться місцеві вибори, заради яких, власне, так спішно і створюється все це благоустрій.

На відміну від цього Roshen Plaza на Деміївській - це не про владу в місті, не про швидкі гроші. Це приклад нової, для більшості в нашому місті невідомої, культури бізнесу. Культури, поки що не зрозумілої ні міській владі, ні городянам. Тому, думаю, це не додасть Порошенку симпатій. - Телевізор у руках Коломойського, Медведчука, Ахметова, Пінчука (задля об'єктивності, на жаль, «Прямий» теж атмосферу не озонує) не перебити ні фонтану, ні навіть катку. Як і змінити культурні запити покоління серіалів «Кварталу». І все ж з надією, що вода камінь точить, хоча б я Петру Олексійовичу, як і всім причетним з компанії Roshen, скажу: Дякую!