Повітряні замки і рожеві окуляри

«13–19.11.2020»

От уже ж чортові математики! — Це було першою моєю думкою, коли нас накрила друга хвиля пандемії, що виявилася для України першою. У мене це особисте. Ще чи то в травні, чи то в червні ледь не посварився з давнішнім приятелем, своїм колишнім однокурсником і за сумісництвом відомим політологом, коли він у пості почав нахвалювати розроблену українськими фахівцями математичну модель поширення коронавірусу. Як мені здавалося, на той момент, та й зараз не набагато краще, для створення працюючої моделі ми зовсім мало знали про природу нового коронавірусу, про особливості кожного з постійно зростаючої кількості його штамів... Єдиними постійними серед безлічі змінних і невідомих були хіба що непрофесіоналізм і корупція українських чиновників і політиків, в одних випадках безпорадність, а в інших не завжди пояснювана лише матеріальними причинами байдужість до своєї й пацієнтів безпеки занадто багатьох лікарів, нарешті, відсутність не те що «царя в головах» або поведінкової культури, елементарного інстинкту самозбереження у більшості українців. У травні-червні про математичну модель, що слугує владі компасом, не змовкали в міністерстві, на Банковій, в Кабміні... Проте, таке відчуття, що ніхто не попередив капітанів корабля «Україна» про наближення разом з осінню скель. Може, якийсь негідник Негоро і 45-річному капітану Степанову під компас підклав сокиру?

З працюючою математичною моделлю чи без, в осінній сезон штормів ми увійшли без радара й компаса, з ледь працюючим двигуном і проточиною в трюмі. З кают-компанією, в якій офіцери з капітаном захоплено обговорювали, на дороги, на створення національного авіаперевізника, вітчизняної ракети-носія чи Олімпіаду витратити те, що залишилося від десятків мільярдів гривень, які за первинним задумом начебто призначалися на ремонт корабля. З Кабміном, який, на відміну навіть від іще біднішої, ніж наша країна, Грузії за три квартали з початку пандемії навіть на папері так і не розробив, я вже не кажу про її фінансування і реалізацію, програму підтримки в умовах кризи бізнесу. З міністром охорони здоров’я, який замість створення нових ліжко-місць, закупівлі апаратів ШВЛ, вирішення питань з виплатою компенсацій і підвищення зарплат медикам, які щодня ризикують своїми життями, весь термін на високій посаді тільки тим і займався, що в обхід законних процедур розставляв на ключових посадах представників фармацевтичної мафії... — Гроші ділити. Сюрприз, дві новини — про те, що всі гроші й без нього «освоєні» (екс-міністр фінансів Ігор Уманський на днях в деталях розповів, ким і як всього за кілька місяців ці десятки мільярдів були вкрадені), а дев’ятий вал пандемії вже заливає борт, надійшли одночасно... І жоден математик обурено не вигукнув: «А я попереджав!» — Я ж кажу, винні математики та їхні моделі! Випадково пропетляли навесні, а що восени не вийде, ну хто ж знав! Моделі про це мовчали.

Осінь виявилася зовсім не схожою на весну. Тоді, завезений в Україну з Куршавеля, COVID-19 був швидше «модною французькою хворобою». Сьогодні не минає жодного дня, щоб я не дізнавався про нових хворих друзів і знайомих, про чергових померлих, бо їм не знайшли кисень. А в цей самий час не з окремої палати, не просто з за українськими мірками елітної лікарні, з окремого президентського корпусу у «Феофанії» в черговому відосику госпіталізований з легкою формою коронавірусу (і це при тому, що і з тяжкою далеко не всіх у лікарню кладуть) Президент на блакитному оці з жартами розповідає українцям, скільки у його фантазіях і в уяві його оточення додано й без того нібито наявних у надлишку ліжко-місць, і як для хворих у нас нібито просто залийся кисню. Це вже навіть не рожеві окуляри, схоже, під приводом COVID Президенту рожеві кришталики в очі пересадили. — Хоч би що сталося: падіння комети, цунамі, чума — Зеленський і далі будуватиме свої повітряні замки. Не зі зла, все це лише, в умовах постійного стресу, захисна реакція неглибокого розуму. Коли ж час і вітер неминуче розвіють міраж «Великого повітряного будівництва» Президента, Україні залишаться ще більші борги за непобудовані й відремонтовані абияк дороги, кілька спеціально з цією метою очищених від люстрації зіцуправлінців Фунтів, і заблукалий між двох олігархів недотепа Президент, який з дитячою безпосередністю начебто хотів як краще... Ледь не забув про кілька десятків тисяч — в рази більше, ніж унаслідок війни на Донбасі, — при належному керівництві медициною і країною зовсім необов’язкових могил. Абсолютно реальні кладовища при здавалося б повітряних замках.