Арешт Сергія Фургала і коронація нового царя
Однією з головних сенсацій останніх днів у Росії став арешт губернатора Хабаровського краю Сергія Фургала. Він - один із небагатьох російських губернаторів, хто представляє не правлячу «Єдину Росію», а ЛДПР, одну з партій т. з. «системної опозиції», яка насправді ніякою реальною опозицією не є, а слухняно виконує волю Кремля. Що досить незвично, Фургала притягли не за злодійство і корупцію, а за організацію серії замовних вбивств бізнесменів у складі організованої злочинної групи. За даними слідства, він причетний до організації щонайменше двох убивств і замаху на вбивство підприємців, скоєних у 2004-2005 роках на території Хабаровського краю і Амурської області. Крім губернатора, у справі заарештовані ще чотири людини. Фургала підозрюють у вбивстві його ділового партнера Олега Булатова і бізнесмена Євгена Зорі, а також у причетності ще до низки вбивств. Свідчення проти нього дав діловий партнер глави Хабаровського краю, колишній співвласник заводу «Амурсталь» Микола Містрюков (він і дружина Фургала - засновники однієї компанії), який уклав досудову угоду і розповів про роль Фургала в організації згаданих вбивств. Також губернатора перевіряють на причетність до вбивств бізнесменів Олександра Адамова і Романа Сандалова.
Депутат Держдуми Олександр Хінштейн заявив, що у МВС ще в 90-ті роки були дані про тісні зв'язки Фургала з криміналом. У зв'язку з цим депутат так прокоментував арешт хабаровського губернатора: «Не здивований арешту Фургала: здивований, що так пізно». Хінштейн додав, що в оперативних обліках МВС Сергій Іванович фігурує з 1990-х років як зв'язок ОЗС «Общак», а затриманий і засуджений в 2011 році злочинний авторитет «Тимоха» був його помічником. Дійсно, лідера місцевого ОЗУ Михайла Тимофєєва, який був позаштатним помічником Фургала як депутата Держдуми, заарештували і засудили до восьми років позбавлення волі за причетність до вимагання грошей у таксистів. У Слідчому комітеті заявили, що затримання Фургала - це частина роботи з «декриміналізації обстановки на території Далекого Сходу, пов'язаної з протидією організованим злочинним групам». За словами прессекретаря Путіна Дмитра Пєскова, «рішення про приналежність того чи іншого громадянина, будь то Фургал або ще хтось, до світу криміналу може прийняти тільки суд. Висунуті звинувачення мають бути доведені в суді. Без цих доказів робити якісь висновки передчасно». Але тут же обмовився: «Я не думаю, що можна ігнорувати якимось чином свідчення, які вказують на причетність до вбивства або на організацію вбивства, не думаю, що такі свідчення даються на багатьох». Правда, як справедливо зауважив директор Центру політологічних досліджень Фінансового університету при уряді РФ Павло Салін, «юридичну базу під затримання будь-якого російського чиновника знайти досить легко. Ну, якщо не будь-якого, то 90%... у місцевих силовиків практично до будь-якого губернатора є претензії і є на нього матеріал. А ось Москва дає або не дає санкцію на використання цього матеріалу, на те, щоб він уже був конвертований у повноцінну кримінальну справу».
Відразу постає питання, чому стільки років про підозри проти Фургала мовчали і навіть не використовували їх під час досить скандальної передвиборної кампанії 2018 року, а ось тепер вирішили дати справі хід? Думаю, головна причина в тому, що зараз, після голосування за поправки до конституції, в Росії фактично змінився політичний устрій. Якщо до голосування в Росії існував жорсткий авторитарний режим, який, однак, дотримувався якогось демократичного декоруму, зокрема якоїсь ілюзії багатопартійності, то тепер правлячий режим по суті перетворився на абсолютну монархію. Путіну більше не потрібні партії «системної опозиції». І Володимир Жириновський це виразно відчув і влаштував гучний скандал. Він пригрозив у Державній Думі, що якщо Фургала не звільнять, то вся фракція ЛДПР складе повноваження і представники партії вийдуть з усіх органів влади. Володимир Вольфович заявив: «Сергія Івановича підозрюють у тому, що сталося в 2004-2005 році. Підприємців убили, а він якимось боком причетний. А що ви 14 років мовчали? Це помилка чергова. Не того заарештували, хто займається там шкідництвом. А того, кого парламентська партія бере під захист. Це в якісь ворота взагалі лізе? Ми можемо вивести всіх депутатів від ЛДПР до «Лефортово» і стояти там поки не звільнять Фургала. Ми можемо попросити наших губернаторів подати у відставку на знак солідарності. Смоленськ, Володимир. Вийти зі складу ЦВК і Рахункової палати. Навіщо ви це робите? Ви розбурхаєте Далекий Схід! Так же не можна. Ми вам Конституцію, а ви нам наручники, як при Сталіні. Фракція ЛДПР здасть повноваження і піде звідси, нехай весь світ дізнається, що за бардак у країні».
Ну, весь світ, між іншим, про те, що відбувається в Росії, обізнаний достатньо, щоб не підозрювати Кремль у прихильності до демократичних цінностей, як не підозрюють у цьому і самого Жириновського. Але його демарш міг би мати хоч якийсь сенс тільки в тому випадку, якщо до нього приєднаються інші партії «системної опозиції - КПРФ і «Справедлива Росія ». Але нічого подібного поки що не спостерігається. Швидше за все, цей демарш піде в пісок. Складання фракцією ЛДПР своїх повноважень можливе лише в одному випадку - якщо Думу буде розпущено і призначено дострокові вибори. Тоді за кілька тижнів до розпуску депутати від партії Жириновського можуть скласти мандати, розглядаючи це як початок своєї передвиборчої кампанії. Тому жодного сум'яття в Кремлі демарш Жириновського не викликав. Голова Держдуми В'ячеслав Володін не без глузування нагадав йому, що «звинувачення висунуто дуже серйозні. І неправильно партії і вам, Володимире Вольфовичу, на себе все брати. Але якщо стало відомо про порушення закону, хто б до якої партії не належав, перед законом усі рівні. А колишній губернатор Сахаліну Хорошавін - від «Єдиної Росії», але був засуджений. А кандидат у губернатори Астраханської області, жахлива історія - взяла дитину закатала в бетон. Вона представник «Справедливої Росії». І що, якщо вона з опозиційної партії, значить - це гоніння на опозицію? Ми шантажувати, переводячи діалог у тему революції та погроз не повинні!». Втім, тепер Кремль вимагає від інших політиків навіть не імітації демократичних інститутів заради запобігання революції, а лише постійної публічної демонстрації лояльності новому царю - Володимиру Путіну.
